Рішення № 90262118, 03.07.2020, Ковпаківський районний суд м. Суми

Справа№592/1309/20

Провадження №2/592/1075/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 липня 2020 року м.Суми

Ковпаківський районний суд м. Суми у складі:

головуючого судді – Косолап М.М.,

за участю секретаря судового засідання – Павлович Ю.С.,

представника відповідача – Супруна Д. ОСОБА_1 ,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Суми цивільну справу за позовом АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК «ПРИВАТБАНК» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості,

у с т а н о в и в:

Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача.

31.01.2020 АТ КБ «ПРИВАТБАНК» (далі – позивач) звернувся до суду із позовною заявою і просить стягнути з ОСОБА_2 (далі – відповідач) заборгованість за кредитним договором № б/н 27.07.2020 у розмірі 43526,66 грн. станом на 02.12.2019, яка складається з наступного: 15810,15 грн. – заборгованість за простроченим тілом кредиту; 2357,46 грн. – заборгованість за відсотками нарахованими на прострочений кредит згідно ст. 625 ЦК України; 22810,16 грн. – заборгованість за пенею; штрафи 500 грн. – (фіксована частина); 2048,89 грн. – (процентна складова), судові витрати у розмірі 2102 грн.

Свої вимоги мотивує тим, що відповідач звернулася до банку з метою отримання банківських послуг, у зв`язку з чим підписала заяву № б/н від 27.07.2010, згідно якої отримала кредит у розмірі 10000 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок. Відповідач підтвердила свою згоду на те, що підписана заява разом з «Умовами та правилами надання банківських послуг» та «Тарифами Банку», які викладені на банківському сайті, складає між ним та банком договір про надання банківських послуг.

Щодо встановлення та зміни кредитного ліміту банк керувався пунктами 2.1.1.2.5, 2.1.1.2.6 договору, на підставі яких відповідач дала свою згоду, щодо прийняття будь-якого розміру кредитного ліміту та його зміну за рішенням та ініціативою банку. Пунктами 1.1.1.6, 1.15.1, 1.1.5.2 договору передбачена можливість зміни тарифів та інших невід`ємних частин договору.

Вказує, що відповідач на підставі пункту 2.1.1.3.1 договору зобов`язалася погашати заборгованість за кредитом, відсотками за його використання, по перевитраті платіжного ліміту, а також оплачувати комісії на умовах, передбачених цим договором. В порушення умов договору відповідач зобов`язання за договором належним чином не виконала, в результаті чого станом на 02.12.2019 утворилася заборгованість у розмірі 43526,66 грн., яка складається з наступного: 15810,15 грн. – заборгованість за простроченим тілом кредиту; 2357,46 грн. – заборгованість за відсотками нарахованими на прострочений кредит згідно ст. 625 ЦК України; 22810,16 грн. – заборгованість за пенею; штрафи 500 грн. – (фіксована частина); 2048,89 грн. – (процентна складова). Відповідач продовжує ухилятися від виконання зобов`язання і заборгованість за договором не погашає.

09.04.2020 представником відповідача ОСОБА_3 подано відзив на позовну заяву, згідно якого просить у задоволенні позову відмовити. Вказує на необґрунтованість позовних вимог, щодо наявності простроченої заборгованості і наявності штрафів і пені. З розрахунку наданого позивачем вбачається, що за весь період користування картою відбулося зняття кредитних коштів на суму 26101,89 грн., а погашення було в сумі 62419,63 грн. Позивачем надана Анкета заява в якій йдеться про суму бажаного кредитного ліміту – 3000 грн., а в позові зазначається про кредитний ліміт в 10000 грн. Відповідач заперечує факт підписання нею Анкети-заяви і ознайомлення з умовами та правилами надання банківських послуг. Зазначає, що відсутні підстави вважати, що при укладенні договору з відповідачем АТ «КБ «ПРИВАТБАНК» дотримався вимог, передбачених частиною 2 статті 11 Закону України «Про захист прав споживачів».

05.05.2020 від представника позивача ОСОБА_4 надійшла відповідь на відзив, згідно якої просить задовольнити позовні вимоги в повному обсязі. Вказує, що ОСОБА_2 звернулася до банку з метою отримання банківських послуг, у зв`язку з чим підписала заяву № б/н від 27.07.2010, згідно якої отримала кредит у розмірі 10000 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту. Погашаючи заборгованість по кредиту відповідач прийняла умови договору та погодилась з ними. До матеріалів позовної заяви долучено «довідку про умови кредитування з використанням кредитки «Універсальна, 55 днів пільгового період», яка підписана особисто відповідачем та з якої вбачається, що відповідачу встановлено поточну процентну ставку у розмірі 2,5 % (30 % на рік), вказано розміри комісій та штрафів. Зазначає, що сторонами при укладені договору були оговорені усі істотні умови. Вищезазначені Умови і Правила надання банківських послуг, а також Тарифи банку є загальнодоступною інформацією, яка розміщена у відділеннях банку та на офіційному сайті. Відповідач підписанням Анкети-заяви позичальника приєдналась до Умов та правил надання банківських послуг. Заява разом з умовами та тарифами є договором про надання банківських послуг. Зазначає, що підписання цього договору є прямою та безумовною згодою клієнта щодо прийняття будь-якого розміру кредитного ліміту, встановленого банком.

Представник позивача у судове засідання не прибув, незважаючи на його виклик у судове засідання для особистих пояснень.

15.06.2020 від представника відповідача на надійшов розрахунок та обгрунтування заборгованості, відповідно до якого зазначає, що позивачем систематично починаючи з 03.07.2015 і до 31.10.2018 погашалися відсотки за рахунок кредиту і додавалися до тіла кредиту на загальну суму 26202,92 грн., при цьому такий порядок погашення заборгованості по відсоткам за користування кредитними коштами між сторонами, в письмовій формі не погоджувались, а односторонні дії позивача щодо погашення відсотків за розрахунок кредиту і додавання до тіла кредиту не відповідають суті кредитних правовідносин і не свідчать про визнання цієї умови відповідачем. Зазначає, що станом на 02.12.2019 заборгованість за наданим кредитом відсутня. Відповідач безпідставно збільшив тіло кредиту шляхом перетворення відсотків у тіло кредиту, при цьому відповідач не знаючи постійно сплачувала кошти, які позивач безпідставно направляв на погашення тіла кредиту, яке утворилося як відсотки погашені за рахунок кредиту у розмірі 10392,77 грн. за період з 03.07.2015 і до 31.10.2018. Позивач просить стягнути тіло кредиту у розмірі 15810,15 грн., при цьому ці кошти відповідач не отримувала, оскільки максимальний розмір кредитного ліміту становив 10000 грн. З 01.09.2014 позивач в односторонньому порядку збільшив відсоткову ставку з 30 % річних до 34,8 % річних без погодження з відповідачем, а з 01.04.2015 позивач в односторонньому порядку збільшив відсоткову ставку з 34,8 % річних до 43,2 річних без погодження з відповідачем. З 01.06.2015 позивач безпідставно нарахував заборгованість за відсотками у збільшеному розмірі за ставкою 2,9 % в місяць, а в подальшому за ставкою 3,6 % на місяць. Позивач безпідставно направляв на погашення відсотків, нарахованих за підвищеної ставкою. Вимоги про стягнення з відповідача заборгованості за відсотками на прострочений кредит згідно статті 625 ЦК України, як договірних, не грунтуються на відповідному письмовому правочині, оскільки сама анкета-заява про приєднання до умов та правил надання банківських послуг таких умов не містить, а інших угод з цього приводу між сторонами укладено не було.

Представник відповідача ОСОБА_3 у судовому засіданні просив відмовити у задоволенні позовних вимог. Вказував, що позивачем неправомірно погашалися відсотки за рахунок кредиту і додавалися до тіла кредиту. Отримані відповідачем кошти повернуті банку у повному обсязі.

Заяви, клопотання.

Разом з позовною заявою представником позивача подано клопотання про розгляд справи без його участі.

09.04.2020 разом з відзивом на позовну заяву представником відповідача подано клопотання про витребування у позивача доказів.

Інші процесуальні дії у справі.

Ухвалою суду про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі від 05.02.2020 по справі відкрито спрощене позовне провадження з повідомленням (викликом) сторін.

20.04.2020 від представника позивача електронною поштою надійшла заява про відкладення судового засідання, зв`язку з необхідністю отримання додаткового часу для надання доказів.

05.05.2020 представником позивача електронною поштою подано відповідь на відзив разом з додатками, відповідно до якої просить позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

06.05.2020 від представника позивача поштою надійшли витребувані ухвалою суду від 09.04.2020 докази.

01.06.2020 від представника позивача поштою надійшло клопотання про долучення письмових доказів до матеріалів справи разом з додатками.

05.06.2020 представником позивача через канцелярію суду подано клопотання про долучення письмових доказів разом з додатками.

15.06.2020 представником позивача через канцелярію суду подано клопотання про долучення до матеріалів справи розрахунку та обґрунтування заборгованості по кредитному договору.

15.06.2020 розгляд справи відкладено на 03.07.2020 для виклику представника позивача у судове засідання для особистих пояснень.

Фактичні обставини, встановлені судом.

З`ясувавши обставини, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень та дослідивши надані докази, судом встановлено наступне.

27.10.2010 ОСОБА_2 підписано Анкету-заяву про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг у ПриватБанку (далі – Анкета-заява), у якій містяться персональні дані ОСОБА_2 , наявна відмітка в графі «платіжна картка кредитка «УНІВЕРСАЛЬНА» та зазначено бажаний кредитний ліміт за платіжною карткою у розмірі 3000 грн., будь-яких інших відомостей Анкета-заява не містить. Зокрема, не містить умов щодо видачі кредитної карти (не зазначено номер кредитної карти), умов щодо сплати процентів за користування кредитними коштами та щодо сплати неустойки, пені та штрафів (а.с. 22).

Наявність підпису ОСОБА_2 на Анкеті-заяві представник відповідача ОСОБА_3 не спростовує.

Згідно Довідки «Про умови кредитування з використанням кредитки «УНІВЕРСАЛЬНА, 55 днів пільгового періоду» (далі – Довідка), яка підписана ОСОБА_2 27.07.2010, зазначена базова відсоткова ставка, на місяць (нараховується на залишок заборгованості виходячи з розрахунку 360 днів на рік) – 2,5 %, розмір щомісячних платежів (враховуючих плату за використання кредитних коштів у звітному періоді) – 7 % від заборгованості, але не менше 50 грн. та не більше залишку заборгованості, строк внесення щомісячних платежів до 25 числа місяця, наступного за звітним, комісія за зняття готівкових коштів, пеня за несвоєчасне погашення заборгованості – ПЕНЯ = пеня (1) + пеня (2), де: пеня (1) = (базова відсоткова ставка по договору) / 30 – нараховується за кожен день прострочки кредиту; пеня (2) = 1 % від заборгованості, але не менше 30 грн. на місяць, нараховується 1 раз на місяць, при наявності прострочки по кредиту або відсоткам 5 та більше днів при виникненні прострочки на суму більше 50 грн., штраф при порушенні строків платежів по будь з яких грошових зобов`язань, передбачених договором, більше ніж на 30 днів – 500 грн. + 5% від суми позову, комісія за моніторинг неактивної карти (у випадку, якщо на рахунку маються кошти клієнта у вигляді позитивного залишку на протязі 3-х місяців підряд операції по карті не проводяться) – у розмірі залишку коштів на картковому рахунку, але не більше 10 грн. на місяць, процентна ставка (в місяць) на суму несанкційованого перевищення ліміту кредитування – 3,75 % (а.с. 23).

У Довідці АТ КБ «ПРИВАТБАНК» вказано, що ОСОБА_2 був підписаний кредитний договір № б/н за яким було надано кредитні картки: № НОМЕР_1 , дата відкриття 27.07.2010, термін дії 04/14; ; НОМЕР_2 , дата відкриття 24.04.2014, термін дії 02/18 (а.с. 86).

Згідно Довідки про зміну умов кредитування та обслуговування кредитної картки оформленої на ОСОБА_2 27.07.2010 відбувся старт карткового рахунку № НОМЕР_1 , 27.07.2010 встановлено кредитний ліміт 0,00 грн., 27.07.2010 збільшено кредитний ліміт 2600 грн., 24.12.2010 збільшено кредитний ліміт 3000 грн., 23.01.2011 збільшено кредитний ліміт 3600 грн., 16.08.2013 збільшено кредитний ліміт 10000 грн., 27.07.2018 знижено кредитний ліміт 0,00 грн (а.с. 161).

На підтвердження своїх позовних вимог позивач надав розрахунок заборгованості за договором № б/н від 27.07.2010, згідно якого станом на 02.12.2019 розмір заборгованості ОСОБА_2 перед банком становить 43526,66 грн., та складається з наступного: 15810,15 грн. – заборгованість за простроченим тілом кредиту; 2357,46 грн. – заборгованість за відсотками нарахованими на прострочений кредит згідно ст. 625 ЦК України; 22810,16 грн. – заборгованість за пенею; штрафи 500 грн. – (фіксована частина); 2048,89 грн. – (процентна складова) (а.с. 9 -21).

В період з 01.06.2015 по 30.09.2019 позивачем щомісячно проводилось погашення відсотків за рахунок кредиту на загальну суму 25429,92 грн., що вбачається з четвертої колонки розрахунку заборгованості.

Крім того, з розрахунку заборгованості вбачається, що починаючи з 27.07.2010 нарахування відсотків за користування кредиту банком проводилось за відсотковою ставкою у розмірі 30 %, з 01.09.2014 у розмірі 34,8 %, з 01.04.2015 у розмірі 43,2 %, з 01.06.2015 відсоткова ставка щомісячно змінювалась та нарахування відсотків проводилось за відсотковими ставками у розмірі 30 %, 34,8 %, 43,2 %, а з 21.06.2016 нарахування відсотків за користування кредиту банком проводилось за відсотковою ставкою у розмірі 43,2 %. З 01.10.2019 нарахування відсотків за користування кредиту банком проводилось за відсотковою ставкою згідно ст. 625 ЦК України у розмірі 86,4 % річних.

З виписки по картковому рахунку ОСОБА_2 вбачається, що 27.07.2010 на кредитну карту відповідача установлено кредитний ліміт у розмірі 2600 грн. та з 29.07.2010 почали проводитись зняття готівки з картки, розрахунки за продукти і товари та періодично відбувалось погашення заборгованості за кредитним договором (а.с. 170-176).

Згідно виписки по картковому рахунку відповідача за період з 27.07.2010 по 02.12.2019 ОСОБА_2 в рахунок погашення заборгованості фактично сплачено кошти у сумі 62419,63 грн., з яких, 9600 грн. сплачено після закінчення строку дії картки.

Представник відповідача ОСОБА_3 не заперечує, що відповідач ОСОБА_2 отримувала кредитну картку АТ КБ «ПРИВАТБАНК» та не заперечує факт користування нею, але вказує, що використані відповідачем кошти повернуті банку у повному обсязі, за весь період користування карткою відповідачем сплачено 62419,63 грн.

Мотиви, з яких виходить суд та застосовані норми права.

Підставою позовних вимог АТ КБ «ПРИВАТБАНК» є неналежне виконання ОСОБА_2 умов кредитного договору, укладеного шляхом підписання відповідачем Анкети-заяви про приєднання до Умов та правил надання банківських послуг в Приватбанку, та стягнення заборгованості за простроченим тілом кредиту, відсоткам за користування кредитними коштами, пені та штрафів.

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною 1 статті 638 ЦК України передбачено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до статті 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до частини 1 статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина 1 статті 1048 Цивільного кодексу України). До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору (частина 2 статті 1054 ЦК України).

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

Згідно із частиною 1 статті 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

За змістом статті 634 цього Кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Застосування конструкції договору приєднання його умови розробляє АТ КБ «ПРИВАТБАНК».

Оскільки умови договорів приєднання розробляються банком, тому повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв`язку із чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Тому з огляду на зміст статей 633, 634 ЦК України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений.

Відповідно до частини 1 статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно зі статтею 1049 цього Кодексу позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Відповідно до частини 1 статті 1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.

У разі укладення договору кредитного договору проценти за користування позиченими коштами поділяються на встановлені законом (розмір та підстави стягнення яких визначаються актами законодавства) та договірні (розмір та підстави стягнення яких визначаються сторонами в самому договорі).

У Анкеті-заяві позичальника від 27.07.2010 процентна ставка, розмір та умови нарахування неустойки не зазначені.

Однак, Довідка «Про умови кредитування з використанням кредитки «УНІВЕРСАЛЬНА, 55 днів пільгового періоду» містить базову відсоткову ставку за користування кредитом, розмір щомісячних платежів від заборгованості, трок внесення щомісячних платежів, розмір комісії за зняття готівки та особистих коштів, безготівкових платежів, пеню за несвоєчасність погашення заборгованості, штрафи та комісію.

Банк, пред`являючи вимоги про погашення кредиту, обґрунтовує їх розмір і порядок нарахування, крім самого розрахунку заборгованості, а також довідки про умови кредитування, посилається на Витяг з Тарифів обслуговування кредитних карт «Універсальна» та Витяг з Умов та правил надання банківських послуг в ПриватБанку, як невід`ємні частини спірного договору.

При цьому, доказів на підтвердження того, що саме ці Витяг з Тарифів та Витяг з Умов розумів відповідач та ознайомився і погодився з ними, підписуючи заяву-анкету про приєднання до умов та Правил надання банківських послуг ПриватБанку суду не надано.

Правила частини 1 статті 634 ЦК України до спірних відносин застосуванню не підлягають, оскільки Умови та правила надання банківських послуг, що розміщені на офіційному сайті позивача (www.privatbank.ua) неодноразово змінювалися самим АТ КБ «ПРИВАТБАНК» в період - з часу виникнення спірних правовідносин (27.07.2010) до моменту звернення до суду із вказаним позовом (31.01.2020), тобто кредитор міг додати до позовної заяви Витяг з Тарифів та Витяг з Умов у будь-яких редакціях, що найбільш сприятливі для задоволення позову.

Відповідно до висновків Великої Палати Верховного Суду щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладених у постанові від 03.07.2019 у справі № 342/180/17, без наданих підтверджень про конкретні запропоновані відповідачу Умови та правила банківських послуг, відсутність у анкеті-заяві домовленості сторін про сплату відсотків за користування кредитними коштами, пені та штрафів за несвоєчасне погашення кредиту, надані банком Витяг з Тарифів та Витяг з Умов не можуть розцінюватися як стандартна (типова) форма, що встановлена до укладеного із відповідачем кредитного договору, оскільки достовірно не підтверджують вказаних обставин.

Згідно з частиною 6 статті 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відтак, суд дійшов висновку про недоведення позивачем, що саме надані ним Умови є складовою кредитного договору і що саме ці Умови відповідач мав на увазі, підписуючи Анкету-заяву про приєднання до Умов та правил надання банківських послуг в Приватбанку та Довідку «Про умови кредитування з використанням кредитки «УНІВЕРСАЛЬНА, 55 днів пільгового періоду».

За умовами договору відповідач взяла на себе зобов`язання повернути фактично отриману нею суму кредитних коштів.

За змістом частини 2 статті 530 Цивільного кодексу України, якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання в будь-який час, що свідчить про порушення його прав.

Тобто, позивач вправі вимагати захисту своїх прав через суд – шляхом зобов`язання виконання боржником обов`язку з повернення фактично отриманої суми кредитних коштів.

Позивачем заявлено вимогу про стягнення заборгованості за простроченим тілом кредиту за період з 27.07.2010 по 02.12.2019 у розмірі 15810,15 грн.

Як встановлено з наданих позивачем розрахунку заборгованості та виписки по особовому рахунку ОСОБА_2 за період з 27.07.2010 по 02.12.2019, незважаючи на відсутність погодження між сторонами у визначеній законом формі істотних умов договору, позивачем АТ КБ «ПРИВАТБАНК» здійснювалось нарахування та списання відсотків не у розмірі 30 % річних (2.5 %), а у збільшеному розмірі: з 01.09.2014 – 34,8 %, з 01.04.2015 року – 43,2 %, з 01.04.2015 року – 43,2 %, з 01.06.2015 відсоткова ставка щомісячно змінювалась та нарахування відсотків проводилось за відсотковими ставками у розмірі 30 %, 34,8 %, 43,2 %, а з 21.06.2016 нарахування відсотків за користування кредиту банком проводилось за збільшеною відсотковою ставкою у розмірі 43,2 %.

Крім того, в період з 01.06.2015 по 30.09.2019 позивачем щомісячно проводилось погашення відсотків за рахунок кредиту і додавались до тіла кредиту, загальна сума погашених відсотків за рахунок кредиту становить 25429,92 грн. (четверта колонка розрахунку заборгованості), прострочене тіло кредиту становить 15810,15 грн. Враховуючи різницю між сумою погашених за рахунок відсотків кредиту і простроченим тілом кредиту, слід дійти висновку, що станом на 02.12.2019 заборгованість відповідача перед банком за простроченим тілом кредиту відсутня, оскільки сума погашених відсотків перевищує суму простроченого тіла кредиту (15810,15 грн. – 25429,92 грн. = - 9619,77 грн.).

Доказів того, що сума фактично отриманих кредитних коштів (тіло кредиту) перевищує суму фактично сплачених відповідачем коштів в рахунок погашення заборгованості по простроченому тілу кредиту за період з 27.07.2010 по 02.12.2019, позивачем, в порушення вимог статей 12, 81 ЦПК України, надано не було, а отже у даному випадку позивачем належними і допустимими доказами не доведено наявність у відповідача заборгованості за простроченим тілом кредиту у розмірі 15810,15 грн. перед банком.

Щодо вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за відсотками нарахованими на прострочений кредит згідно статті 625 ЦК України суд зазначає наступне.

Відповідно до частини 2 статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

В обгрунтування позовних вимог в цій частині позивач посилається на розрахунок заборгованості за договором № б/н від 27.07.2010, де процентна ставка на прострочений кредит згідно статті 625 ЦК України розрахована у розмірі 86,4 % та станом на 02.12.2019 розмір заборгованості за відсотками нарахованими на прострочений кредит згідно статті 625 ЦК України за період з 01.10.2019 по 02.122019 становить 2357,46 грн.

Тобто, у даному випадку, позивач просить стягнути проценти у розмірі встановленому договором, однак Анкета-заява про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг у ПриватБанку від 27.07.2010 та Довідка «Про умови кредитування з використанням кредитки «УНІВЕРСАЛЬНА, 55 днів пільгового періоду» не містять умов щодо погодження процентної ставки у розмірі 86,4 % за прострочення виконання грошового зобов`язання, а отже відсутні підстави вважати, що сторони обумовили у письмовому вигляді сплату процентів за прострочення виконання грошового зобов`язання у зазначеному розмірі.

Отже, вимоги в частині стягнення з відповідача заборгованості за відсотками нарахованими на прострочений кредит згідно статті 625 ЦК України виходячи з відсоткової ставки у розмірі 86,4 % є безпідставними, оскільки позивачем не доведено укладення договору на таких умовах.

Щодо вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача пені, суд зазначає наступне.

Згідно розрахунку заборгованості за договором № б/н 27.07.2010 відповідачу нараховано пеню за несвоєчасність сплати боргу на суму від 100 грн. за накопичувальним підсумком у розмірі 22810,16 грн., однак Анкета-заява про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг у ПриватБанку та Довідка «Про умови кредитування з використанням кредитки «УНІВЕРСАЛЬНА, 55 днів пільгового періоду» від 27.07.2010 не містять умов щодо нарахування пені за несвоєчасність сплати боргу на суму від 100 грн., а тому підстави про стягнення з відповідача на користь позивача пені у вказаному розмірі відсутні.

Крім того, Довідкою «Про умови кредитування з використанням кредитки «УНІВЕРСАЛЬНА, 55 днів пільгового періоду» від 27.07.2010 передбачено нарахування штрафу при порушенні строків платежів по будь з яких грошових зобов`язань, передбачених договором, більше ніж на 30 днів у розмірі 500 грн. та 5% від суми позову. Однак, судом не встановлено заборгованості за грошовими зобов`язаннями передбаченими договором, а тому підстави для стягнення з відповідача на користь позивача штрафів також відсутні.

Таким чином, суд дійшов висновку, що позовні вимоги АТ КБ «ПРИВАТБАНК» про стягнення з ОСОБА_2 заборгованості за кредитним договором № б/н від 27.07.2010 у загальному розмірі 43526,66 грн. станом на 02.12.2019 задоволенню не підлягають.

Судові витрати.

Звертаючись до суду з позовною заявою, позивач сплатив 2102 грн. судового збору, які просив стягнути з відповідача на його користь (а.с. 48).

За приписами частин 1, 2 статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача.

Зважаючи на положення частин 1, 2 статті 141 ЦПК України, оскільки у задоволенні позовних вимог судом відмовлено, судовий збір покладаються на позивача.

Керуючись статтями 12, 13, 81, 89, 263 та 264 Цивільного процесуального кодексу України, суд,

у х в а л и в:

Позов АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК «ПРИВАТБАНК» про стягнення з ОСОБА_2 заборгованості за кредитним договором № б/н від 27.07.2010 у розмірі 43526 гривень 66 копійок станом на 02.12.2019 – залишити без задоволення.

Судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 2102 грн. покласти на АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК «ПРИВАТБАНК».

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Сумського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення або з дня складання повного судового рішення у разі оголошення вступної та резолютивної частини рішення або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно - телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Ковпаківський районний суд міста Суми.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або про прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач – АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК «ПРИВАТБАНК», (місцезнаходження: м. Київ, вул. Грушевського, буд. 1 Д, ідентифікаційний код в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України 14360570).

Відповідач – ОСОБА_2 , АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків – НОМЕР_3 .

Повне судове рішення виготовлено 08 липня 2020 року.

Суддя М.М. Косолап