Рішення № 9026123, 15.04.2010, Господарський суд Івано-Франківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул.Шевченка 16, м.Івано-Франківськ, 76000, тел. 2-57-62

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 квітня 2010 р. Справа № 17/41 Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Неверовської Л.М. при секретарі судового засідання Нижник О.Г., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Луганськхолод", юридична адреса: вул. Кримська, 3, м.Луганськ, 91000; поштова адреса: вул. Демехіна, 18-А, м.Луганськ, 91000

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгової мережі "Фаворит, вул.Промислова, 29, м.Івано-Франківськ,76000; вул.Івасюка, 62, м.Івано-Франківськ, 76000

про стягнення 1476 грн.72 коп.

Представники:

від позивача: не з"явились.

від відповідача: не з"явились.

встановив: заявлено позов про стягнення 1476 грн.72 коп. боргу.

Представник позивача в судові засідання 30.03.10 р. та 15.04.10 р. не з'явився, на виконання вимог ухвал надіслав суду через органи поштового зв"язку докази, що свідчать про наявність заборгованості відповідача в сумі позову.

Представник відповідача в судові засідання 30.03.10 р. та 15.04.10 р. не з'явився, відзив на позов не подав, про причини своєї неявки суд не повідомив. Ухвали суду від 16.03.10 р. та 30.03.10 р. відповідачем одержана, про що свідчать підписи уповноваженої особи в повідомленні про вручення поштового відправлення.

На день розгляду справи в судове засідання 15.04.10 р. письмових заяв та клопотань від учасників судового процесу про відкладення розгляду справи до суду не надходило.

З огляду на те, що сторони не скористалися наданим процесуальним правом на участь в засіданні суду, ухвалами суду від 16.03.10 р. та 30.03.10 р. явка сторін не визнавалась обов'язковою, відповідно до ст.75 ГПК України справа розглядається за наявними матеріалами без участі сторін, яких належним чином повідомлено про час і місце засідання суду.

Розглянувши матеріали справи, суд встановив наступне.

10.12.07 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Луганськхолод" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Торгова мережа "Фаворит" було укладено договір поставки товару за № 0456/07.

Відповідно до п.1.1 договору, позивач зобов'язується систематично поставляти і передавати у власність покупцю визначений цим договором товар, а покупець зобов'язується приймати цей товар та своєчасно здійснювати його оплату. Найменування, одиниця виміру, загальна кількість товару, що підлягає поставці за вказаним договором, ціна за одиницю товару, його часткове співвідношення (асортимент, номенклатура), визначається специфікацією, що є додатком №1 до зазначеного Договору.

Пунктом 1.6 договору передбачено, що поставка товару позивачем здійснюється відповідно до договору та на основі заявок, які надаються позивачу відповідачем. Позивач повинен здійснювати поставку товару відповідно до заявки відповідача.

Згідно п.6.1 договору розрахунки по даному договору здійснюються в національній валюті України шляхом перерахування грошових коштів на р/р позивача. Оплата відповідачем за поставлений товар здійснюється щоденно, з відтермінуванням платежу на 26 (двадцять шість) календарних днів з моменту реалізації товару відповідачем.

На виконання умов договору позивач періодично здійснював поставку відповідачу товару (у спірному випадку - морозиво), згідно заявок відповідача та на підставі видаткових накладних. За період 2008 року відповідачу був поставлений товар на загальну суму 6527 грн. 62 коп. Відповідач провів часткову оплату за отриманий товар, внаслідок чого станом на 01.03.10 р. борг відповідача становить 1476 грн. 72 коп. П.4.4 договору передбачено право покупця повернути товар у разі закінчення строку придатності або неможливості його реалізації. Відповідач не звертався до позивача з пропозицією про повернення товару, а отже одержаний ним товар реалізовиний.

Відповідно до ст.509 ЦК зобов"язання виникають з підстав, встановлених ст.11 ЦК України, зокрема, з правочинів.

Відповідно до ч.1 ст.202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

На підставі положень Цивільного Кодексу України суд робить висновок про те, що між сторонами виникло цивільно-правове зобов’язання. Відповідно до ст.509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених Цивільним Кодексом, зокрема з договорів та інших правочинів.

          В силу ст. 526 Цивільного Кодексу зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

          Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов"язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов"язання (неналежне виконання).

          Відповідно до ст. 629 ЦК України Договір є обов"язковим для виконання сторонами. Не допускається одностороння відмова від виконання зобов"язань, крім випадків передбачених законом.

          Згідно з частинами 1-3 статті 692 Цивільного кодексу України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

          У відповідності до статті 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницької діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

          Доказів виконання зобов»язання по оплаті в повному обсязі відповідач не подав, доводів позивача не спростував.

          За наведених обставин вимоги про стягнення 1476 грн.72 коп. обгрунтовані та підлягають задоволенню.

З огляду на викладене, позов слід задовольнити в повному обсязі, стягнути з відповідача 1476 грн. 72 коп. боргу.

Державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у відповідності з ст.49 ГПК України покладаються на відповідача.

Враховуючи викладене та керуючись ст. 124 Конституції України, ст.ст. 11, 509,526 Цивільного кодексу України, ст.ст.20,193,265 Господарського кодексу України 49,83, 82-84 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

позов задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгова мережа "Фаворит", вул.Промислова, 29, м.Івано-Франківськ,76000; вул.Івасюка, 62, м.Івано-Франківськ, 76000 (ідентифікаційний код 31524633) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Луганськхолод", юридична адреса: вул. Кримська, 3, м.Луганськ, 91000; поштова адреса: вул. Демехіна, 18-А, м.Луганськ, 91000 (ідентифікаційний код 31995853) - 1476 грн. 72 коп. боргу, 102 грн. - витрат по сплаті державного мита, 236 грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, про що видати наказ після набрання рішенням законної сили.

          Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання повного рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.

                                                            рішення підписане 20.04.10

Виготовлено в АС "Діловодство суду"

______ 20.04.10