Ухвала суду № 90260115, 06.07.2020, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

06 липня 2020 року м. Київ № 640/14836/20

Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Аблов Є.В., розглянувши позовну заяву і додані до неї матеріали

за позовомФізичної особи - підприємця ОСОБА_1 доГоловного управління Державної податкової служби у м. Києвіпровизнання протиправними та скасування наказу від 07 жовтня 2019 року №1632, вимоги про сплату боргу (недоїмки) від 26 листопада 2019 року №Ф-115У, рішень від 26 листопада 2019 року №0090144209, №0090114209, податкові повідомлення - рішення від 26 листопада 2019 року №0090104209, №0090094209, №0090084209, №0090074209, №0090064209 У С Т А Н О В И В:

Фізична особа - підприємець ОСОБА_1 (далі по тексту - позивач, ФОП ОСОБА_1 ) звернулась до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Головного управління Державної податкової служби у м. Києві (далі по тексту - відповідач, ГУ ДПС у м. Києві) про визнання протиправними та скасування наказу, вимоги про сплату боргу (недоїмки) від 26 листопада 2019 року №Ф-115У, рішень від 26 листопада 2019 року №0090144209, №0090114209, податкові повідомлення - рішення від 26 листопада 2019 року №0090104209, №0090094209, №0090084209, №0090074209, №0090064209.

Відповідно до частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, зокрема, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.

Відповідно до частини третьої статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Частиною першою статті 4 Закону України «Про судовий збір» встановлено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Згідно з пунктом 3 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» ставка судового збору за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано юридичною особою або фізичною особою - підприємцем, складає 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Разом з тим, ставка судового збору за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру, який подано фізичною особою або фізичною особою - підприємцем, складає 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» встановлено, що прожитковий мінімум для працездатних осіб: з 1 січня 2020 року становить 2 102, 00 грн.

Таким чином, за подання даного адміністративного позову, з урахуванням однієї вимоги майнового характеру та однієї вимоги немайнового характеру, позивачу необхідно сплатити судовий збір у розмірі 8 193, 94 грн (2 102, 00 + (609 194, 24 х 1 %)).

Позивачем до адміністративного позову долучено квитанцію від 18 червня 2020 року №0.0.1740953114.1 про сплату судового збору у розмірі 6 091, 94, 00 грн.

Таким чином, з урахуванням сплаченої суми судового збору, позивачу необхідно доплатити 2 102, 00 грн за позовну вимогу немайнового характеру (про скасування наказу від 07 жовтня 2019 року №1632).

Крім того, відповідно до частини першої статті 55 Кодексу адміністративного судочинства України, сторона, третя особа в адміністративній справі, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника.

За змістом частини першої статті 57 Кодексу адміністративного судочинства України, представником у суді може бути адвокат або законний представник.

Відповідно до частини першої статті 26 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги. Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути: 1) договір про надання правової допомоги; 2) довіреність; 3) ордер; 4) доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.

Частиною третьою статті 26 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» передбачено, що повноваження адвоката як захисника або представника в господарському, цивільному, адміністративному судочинстві, кримінальному провадженні, розгляді справ про адміністративні правопорушення, а також як уповноваженого за дорученням у конституційному судочинстві підтверджуються в порядку, встановленому законом.

Аналіз викладених норм дає підстави для висновку, що частина перша статті 26 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» визначає загальний перелік документів, якими може бути посвідчено повноваження адвоката на надання правової допомоги. При цьому, частиною четвертою цієї статті встановлюються спеціальні вимоги до підтвердження повноважень адвоката саме як представника, зокрема, в адміністративному судочинстві, які відсилають до відповідних положень процесуального законодавства.

Так, згідно з частиною четвертою статті 59 Кодексу адміністративного судочинства України, повноваження адвоката як представника підтверджуються довіреністю або ордером, виданим відповідно до Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність».

Отже, обов`язковим документом для підтвердження повноважень адвоката як представника в адміністративному судочинстві є або відповідна довіреність, або ордер, що виданий відповідно до Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».

З матеріалів позовної заяви вбачається, що її підписано представником позивача Макаревич О.В.

Водночас до позовної заяви не додано копії свідоцтва про зайняття адвокатською діяльністю, на підтвердження наявності у особи відповідного статусу.

Одночасно, суд зазначає, що згідно з частиною першою статті 12 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», особі, яка склала присягу адвоката України, радою адвокатів регіону у день складення присяги безоплатно видаються свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю та посвідчення адвоката України.

Вищевикладене є підставою для висновку, що статус особи як адвоката може підтверджуватись свідоцтвом про право на заняття адвокатською діяльністю або посвідченням адвоката України.

Судом встановлено, що представником позивача не додано до адміністративного позову документів про наявність у нього статусу адвоката.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про те, що до адміністративного позову не додано документу, що підтверджує повноваження Макаревич О.В. як адвоката, що унеможливлює представлення інтересів позивача в Окружному адміністративному суді міста Києва.

Вищевикладене узгоджується з правовою позицією, викладеною Великою Палатою Верховного Суду в постанові від 05 червня 2019 року у справі № 9901/847/18, провадження №11-44заі19, від 03 липня 2019 року у справі № 9901/939/18, провадження № 11-1521заі18, в ухвалі Верховного Суду від 29 липня 2019 року у справі №620/4113/18, адміністративне провадження №К/9901/20184/19.

Також, відповідно до частини першої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України Також, згідно з пунктом 5 частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними).

Відповідно до абзацу першого частини другої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Частиною четвертою статті 25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» передбачено, що скарга на вимогу про сплату єдиного внеску подається до податкового органу вищого рівня у письмовій формі протягом десяти календарних днів, що настають за днем отримання платником єдиного внеску вимоги про сплату єдиного внеску, з повідомленням про це податкового органу, який прийняв вимогу про сплату єдиного внеску. Не підлягають оскарженню зобов`язання зі сплати єдиного внеску, самостійно визначені платником.

Також, зі змісту спірної податкової вимоги вбачається, що вона може бути оскаржена платником єдиного внеску до органів доходів і зборів вищого рівня або суду протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання цієї вимоги, у порядку, визначеному частиною четвертою статті 25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування».

З вимогою про визнання протиправною та скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки) від 26 листопада 2019 року №Ф-115У позивач звернувся до суду 01 липня 2020 року, про що свідчить відтиск штампу вхідної кореспонденції.

Таким чином, вимога позивача про визнання протиправною та скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки) від 26 листопада 2019 року №Ф-115У пред`явлена до суду з пропуском встановленого строку звернення.

Відповідно до частини шостої статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.

Позивачем не було додано до позовної заяви вказаної заяви.

Відповідно до частини першої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Вказані недоліки позивач може усунути шляхом подання до суду:

- свідоцтва про зайняття адвокатською діяльністю, на підтвердження наявності у Макаревич О.В. відповідного статусу;

- заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду та доказів поважності причин його пропуску;

- документа про сплату судового збору у розмірі 2 102, 00 грн, за наступними реквізитами: отримувач коштів - УК у Печерському р-ні м. Києва, код отримувача - 38004897, рахунок отримувача - UA908999980313181206084026007, банк отримувача - Казначейство України (ЕАП), код банку отримувача - 899998, код класифікації доходів бюджету - 22030101, призначення платежу - *;101;_____(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомив про це відповідний орган Міністерства доходів і зборів України і має відповідну відмітку у паспорті);Судовий збір, за позовом ______ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Окружний адміністративний суд міста Києва (назва суду, де розглядається справа).

Керуючись статтями 160, 161, 169, 171 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

У Х В А Л И В:

1. Залишити позовну заяву Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 без руху.

2. Встановити позивачу п`ятиденний строк для усунення недоліків позовної заяви з дня отримання даної ухвали.

3. Попередити позивача про те, що у випадку не усунення недоліків позовної заяви, вона буде повернута йому відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства.

Ухвала оскарженню не підлягає. Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями), відповідно частини другої статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Є.В. Аблов