Рішення № 90260099, 06.07.2020, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 липня 2020 року м. Київ №640/6169/20

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі:

головуючого судді Шейко Т.І.,

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу

за позовомОСОБА_1 доГоловного управління Пенсійного фонду України в м. Києвіпровизнання бездіяльності протиправною, зобов`язання вчинити діївстановив:

ОСОБА_1 звернулась до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві, в якому просила суд:

- визнати бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві щодо призначення пенсії за віком з урахуванням періоду роботи за списком №1 з 08 липня 1991 року по 11 квітня 2002 року в ПАТ «Алчевський металургійний комбінат» ОСОБА_1 протиправною;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві призначити пенсію за віком з урахуванням періоду роботи за списком №1 з 08 липня 1991 року по 11 квітня 2002 року в ПАТ «Алчевський металургійний завод» ОСОБА_1 з дати звернення з заявою про призначення пенсії, тобто з 14 січня 2020 року.

Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначила, що 31.01.2020 року у віці 46 років 6 місяців вона звернулася до відповідача з заявою щодо призначення пенсії за вислугу років по Списку№ 1 згідно Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Листом №1173-1169/Д-02/8-2600/20 від 18 лютого 2020 року позивачці відмовлено у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до пункту 1 частини другої статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон №1058), з огляду на відсутність у неї необхідного стажу, встановленого вищезазначеною нормою.

При цьому, до пільгового стажу роботи за Списком № 1 незарахований період роботи заявниці: з 08 липня 1991 року по 11 квітня 2002 року.

Вважаючи такі дії відповідача протиправними позивач звернулась з даним позовом до суду.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 17 березня 2020 року відкрито провадження у справі та призначено справу до розгляду у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Представником відповідача надано відзив на позовну заяву, в якому останній заперечив проти задоволення позовних вимог, виходячи з того, що у позивача відсутній як спеціальний так і загальний стаж для призначення пенсії на підставі статті 114 Закону №1058.

Позивачем подані письмові пояснення, з урахуванням висновків, викладених у відзиві на позовну заяву, в яких остання зазначила про те, що загальний стаж складав на момент звернення 18 років 7 місяців, а пільговий за Списком №1 10 років та 3 місяці, що підтверджується записами в трудовій книжці, крім цього позивачка досягла віку 47 років та 6 місяців, а тому має право на призначення пенсії.

Розглянувши матеріали адміністративної справи, з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та відзив, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

ОСОБА_1 особисто звернулась 14 січня 2020 року до Головного управління Пенсійного фонду України в м .Києві з заявою про призначення пенсії.

Проте, документи для призначення пенсії у ОСОБА_1 не прийняли.

Остання звернулась з заявою до Голови Пенсійного фонду України.

Листом від 18 лютого 2020 року №1173-169/Д-02/8-2600/20 Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві відмовило позивачу у призначенні пенсії на пільгових умовах за Списком №1, підставою відмови у призначенні пенсії відповідач зазначив відсутність у реєстрі застрахованих осіб державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування відомостей про роботу позивача за спеціальністю протягом встановленого часу, яка дає право на призначення пенсії на пільгових умовах.

Вважаючи такі дії відповідача протиправними позивач звернулась з даним позовом до суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам Окружний адміністративний суд міста Києва виходить з наступного.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.

Спірні правовідносини, що виникають у сфері пенсійного забезпечення громадян, регулюються Законом України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон № 1058-ІV).

Законом України від 3 жовтня 2017 року №2148-VII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій» внесено зміни до Закону №1058 та доповнено його розділом XIV-1 «Пенсійне забезпечення окремих категорій громадян».

Відповідно до частини першої статті 114 Закону № 1058-ІV право на пенсію за віком на пільгових умовах незалежно від місця останньої роботи мають особи, які працювали на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, а пенсії за вислугу років - на умовах, зазначених у частині четвертій цієї статті. Розміри пенсій для осіб, визначених цією статтею, обчислюються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону.

Згідно з частиною другою статті 114 Закону № 1058-ІV на пільгових умовах пенсія за віком призначається:

1) працівникам, зайнятим повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 50 років і за наявності страхового стажу не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах, і не менше 20 років у жінок, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.

До досягнення віку, встановленого абзацом першим цього пункту, право на пенсію за віком на пільгових умовах мають жінки 1975 року народження і старші після досягнення ними такого віку, зокрема:

47 років 6 місяців - з 1 квітня 1972 року по 30 вересня 1972 року.

Також Законом України від 03 жовтня 2017 року № 2148-VІІ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій» внесено зміни у пункт 2 розділу XV «Прикінцеві положення» та викладено їх в такій редакції:

Пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком №1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, які відповідно до цього Закону мають право на пенсію на пільгових умовах, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.

До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону (статті 114, 115 Закону № 1058-ІV).

Підпунктом 2 пунктом 2.1 розділу ІІ Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», затвердженого Постановою правління Пенсійного фонду України 25 листопада 2005 року № 22-1, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 27 грудня 2005 року за № 1566/11846 (далі - Порядок № 22-1), передбачено, що до заяви про призначення пенсії за віком додаються такі документи: документи про стаж, що визначені Порядком підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637.

Згідно з пунктом 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року №637 (далі - Порядок №637), передбачено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

Пунктом 3 вказаного Порядку передбачено, що за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.

Згідно з пунктом 20 Порядку №637 передбачено, що у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників (додаток N 5).

У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, куди включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка.

Відповідно до пунктів 4.2 і п. 4.3 розділу IV Порядку № 22-1 встановлено, що при прийманні документів орган, що призначає пенсію: 1) перевіряє правильність оформлення заяви, відповідність викладених у ній відомостей про особу даним паспорта та документам про стаж; 2) перевіряє зміст і належне оформлення наданих документів; 3) перевіряє копії відповідних документів, фіксує й засвідчує виявлені розбіжності (невідповідності). Орган, що призначає пенсію, має право вимагати від підприємств, установ та організацій, фізичних осіб дооформлення у тримісячний строк з дня подання заяви прийнятих і подання додаткових документів, передбачених законодавством, а також перевіряти обґрунтованість їх видачі; 4) видає пам`ятку пенсіонеру (додаток 4), копія якої зберігається у пенсійній справі.

Не пізніше 10 днів після надходження заяви та за наявності документів, необхідних для призначення, перерахунку, переведення з одного виду пенсії на інший та поновлення виплати пенсії (у тому числі документів, одержаних відповідно до абзацу другого підпункту 3 пункту 4.2 цього розділу), орган, що призначає пенсію, розглядає подані документи та приймає рішення щодо призначення, перерахунку, переведення з одного виду пенсії на інший, поновлення раніше призначеної пенсії без урахування періоду, за який відсутня інформація про сплату страхових внесків до Пенсійного фонду України.

Такої вимоги позивачу не надавалось, більше того, записами в трудовій книжці підтверджується період роботи позивача з 08 липня 1991 року по 11 квітня 2002 року на посадах, яка передбачені Списком №1 та дають право на призначення пенсії на пільгових умовах за списком №1.

Крім цього, записом №4 трудової книжки підтверджується проведення атестації робочих місць, зокрема робочого місця, яку обіймала позивач, що підтверджує право позивача на отримання пенсії на пільгових умовах за Списком №1.

Враховуючи вищенаведене, період роботи з 08 липня 1991 року по 11 квітня 2002 року дає право на призначення пенсії на пільгових умовах.

В той же час, суд звертає увагу учасників справи на наступне.

Так Рішенням Конституційного Суду №1-5/2018(746/15) від 23 січня 2020 року вирішено:

1. Визнати такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), статтю 13, частину другу статті 14, пункти «б»-«г» статті 54 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 5 листопада 1991 року № 1788-XII зі змінами, внесеними Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 2 березня 2015 року № 213-VIII.

2. Стаття 13, частина друга статті 14, пункти «б»-«г» статті 54 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 5 листопада 1991 року № 1788-XII зі змінами, внесеними Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 2 березня 2015 року № 213-VIII, визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення.

3. Застосуванню підлягають стаття 13, частина друга статті 14, пункти «б»-«г» статті 54 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 5 листопада 1991 року № 1788-XII в редакції до внесення змін Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 2 березня 2015 року № 213-VIII для осіб, які працювали до 1 квітня 2015 року на посадах, визначених у вказаних нормах, а саме:

«На пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи:

а) працівники, зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, - за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць:

чоловіки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах;

жінки - після досягнення 45 років і при стажі роботи не менше 15 років, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.

Працівникам, які мають не менше половини стажу роботи із особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням віку, передбаченого статтею 12 цього Закону, на 1 рік за кожний повний рік такої роботи чоловікам і на 1 рік 4 місяці - жінкам.

Працівникам, які мають не менше половини стажу роботи із особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням віку, передбаченого статтею 12 цього Закону, на 1 рік за кожний повний рік такої роботи чоловікам і на 1 рік 4 місяці - жінкам.

Таким чином, на думку позивача, оскільки вона на день звернення за призначенням пенсії досягла віку 47 років 6 місяців, має необхідний страховий та стаж на роботах за списком №1, вона має право на призначення пенсії відповідно до статті 114 Закону 1058-VI.

Разом з тим, суд не погоджується з такими доводами позивача, оскільки з 01 січня 2018 року відповідно до пункту 2 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону №1058 для призначення пільгових пенсій за списком №1 застосовуються норми цього закону, а саме статті 114, якою визначено право на пенсію позивачки після досягнення нею 47 років 6 місяців за наявності необхідного страхового стажу та стажу на роботах за списком №1, крім того необхідно набути загальний стаж у розмірі не менше 20 років у жінок, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.

Враховуючи вищенаведене, для призначення пенсії на підставі статті 114 Закону 1058-VI необхідно мати обов`язкові три елементи: загальний стаж не менше 20 року у жінок, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах та досягнення 47 років 6 місяців для жінок, які народились з 01 квітня 1972 року по 30 вересня 1972 року.

Як зазначено позивачем загальний стаж ОСОБА_1 складає 18 років 7 місяців, що є не достатнім для призначення пенсії на підставі статті 114 Закону 1058-VI.

Враховуючи вищевикладене суд приходить до висновку, що Головним управлінням Пенсійного фонду України у м. Києві правомірно відмовлено у призначенні позивачу пенсії за віком на пільговим умовах згідно статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Відповідно до частини першої, другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Відповідно до статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб`єкта владних повноважень на підтвердження правомірності своїх дій та докази, надані позивачем, суд доходить висновку, що з наведених у позовній заяві мотивів і підстав у задоволенні позовних вимог слід відмовити.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 2, 72-77, 139, 241-246, 251 Кодексу адміністративного судочинства України суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Рішення набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України.

Рішення може бути оскаржено до Шостого апеляційного адміністративного суду в порядку та у строки, встановлені статтями 295 - 297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Т.І. Шейко