Ухвала суду № 90259963, 06.07.2020, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 У Х В А Л А

06 липня 2020 року м. Київ № 640/10669/20

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Пащенка К.С., за участю секретаря судового засідання Легейди Я.А., розглянувши у порядку письмового провадження заяву б/н від 17.06.2020 «Про залишення позову без розгляду» Дорошкевич В.Л. , та заяву «Про поновлення строків на звернення до суду», викладену у мотивувальній частині позову б/н від 12.05.2020, ОСОБА_2 у адміністративній справі

за позовом ОСОБА_2

до приватного виконавця виконавчого округу

міста Києва Дорошкевич Віри Леонідівни

про визнання протиправною та скасування постанови

представники позивача та відповідача - не з`явилися,

сторін:

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_2 (адреса: АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_1 ) (далі - позивачка або ОСОБА_2 ) подано на розгляд Окружному адміністративному суду міста Києва позов до приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Дорошкевич Віри Леонідівни (адреса: 02002, м. Київ, вул. Раїси Окіпної, 4-А, оф. 71-А, номер та дата видачі посвідчення: № 0365 від 10.06.2019) (надалі - відповідач або Дорошкевич В.Л. або Приватний виконавець), у якому позивачка, з урахуванням уточнень згідно заяви б/н від 19.06.2020 «Про уточнення позовних вимог до адміністративного позову», просить суд визнати протиправною та скасувати постанову приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Дорошкевич Віри Леонідівни від 15.04.2020 у виконавчому провадженні ВП 61836515 про арешти коштів боржника, а саме арешт коштів на картковому рахунку ОСОБА_2 № НОМЕР_2 (РНОКПП НОМЕР_1 ), що відкритий в AT "Райффайзен банк" "Аваль" (МФО 322904, IBAN UA НОМЕР_3 ).

Мотивуючи позовні вимоги ОСОБА_2 вказує, що винесення постанови про арешт коштів боржника на рахунках, які відкриті для отримання заробітної плати є неправомірним, а тому така постанова підлягає скасуванню.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 20.05.2020 (суддя Пащенко К.С.) відкрито провадження у адміністративній справі № 640/10669/20, призначено справу до розгляду у судовому засідання у відповідності до вимог ст. 287 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України); витребувано у Приватного виконавця належним чином засвідчені копії матеріалів виконавчого провадження № ВП 61836515.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 04.06.2020 витребувано у приватного виконавця виконавчого округу Дорошкевич Віри Леонідівни належним чином засвідчені копії матеріалів виконавчого провадження № ВП 61836515.

Поряд з цим 04.06.2020 розгляд справи було відкладено до 02.07.2020.

Вказаної дати представники сторін в судове засідання не з`явилися.

В той же час позивачкою подано до суду заяву про розгляд справи без її участі.

За ч. 3 ст. 268 КАС України, неприбуття у судове засідання учасника справи, повідомленого відповідно до положень цієї статті, не перешкоджає розгляду справи у судах першої та апеляційної інстанцій.

Учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження на підставі наявних у суду матеріалів (ч. 3 ст. 194 КАС України).

Якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з`явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта (ч. 9 ст. 205 КАС України).

За таких обставин з огляду на заявлене позивачкою клопотання, беручи до уваги належне повідомлення сторін про час та місце судового засідання 02.07.2020, що підтверджується рекомендованими повідомленнями про вручення поштового відправлення № 01051 0516914 7 та № 01051 0516915 5, суд вважає за можливе розглянути справу у порядку письмового провадження на підставі наявних у ній матеріалів згідно ч. 3 ст. 194 КАС України, ч. 9 ст. 205 та ч. 3 ст. 268 КАС України.

Разом з цим суд примічає про подання 23.06.2020 відповідачем заяви про залишення позову без розгляду, яка мотивована отриманням ОСОБА_2 спірної постанови 24.04.2020, що свідчить про пропущення останньою строків звернення до адміністративного суду.

В свою чергу у позові позивачка зазначила про отримання нею оскаржуваної постанови у квітні 2020 року. Окрім цього звернула увагу, що зважаючи на отримання рішення Приватного виконавця під час дії карантину, наявними є підстави для продовження ОСОБА_2 строку звернення до суду.

Вирішуючи по суті заяви сторін, проаналізувавши наявні у матеріалах справи докази, суд виходить з такого.

Відповідно до ч. 2 ст. 122 КАС України, для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Згідно з ч. 3 ст. 123 КАС України, якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.

У відповідності до ч.ч. 1, 2 ст. 121 КАС України, суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення. Встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.

Судом також враховується те, що статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) гарантується право на справедливий і публічний розгляд справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, при визначенні цивільних прав і обов`язків особи чи при розгляді будь-якого кримінального обвинувачення, що пред`являється особі.

Ключовими принципами ст. 6 Конвенції є верховенство права та належне здійснення правосуддя. Ці принципи також є основоположними елементами права на справедливий суд.

Право на суд покриває надзвичайно широке поле різноманітних категорій - воно стосується як інституційних та організаційних аспектів, так і особливостей здійснення окремих судових процедур. Своєрідним механізмом, який дозволяє розуміти, тлумачити та застосовувати Конвенцію є практика Європейського суду з прав людини, яку він викладає у своїх рішеннях.

Враховуючи той факт, що право на справедливий суд займає основне місце у системі глобальних цінностей демократичного суспільства, Європейський суд у своїй практиці пропонує досить широке його тлумачення.

Так, у справі Delcourt v. Belgium Європейський суд зазначив, що у демократичному суспільстві у світлі розуміння Конвенції, право на справедливий суд посідає настільки значне місце, що обмежувальне тлумачення ст. 6 не відповідало б меті та призначенню цього положення.

У справі Bellet v. France Європейський суд зазначив, що ст. 6 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права.

При цьому, як випливає з рішення Європейського суду з прав людини у справі Іліан проти Туреччини, правило встановлення обмежень доступу до суду у зв`язку з пропуском строку звернення повинно застосовуватися з певною гнучкістю і без надзвичайного формалізму, воно не застосовується автоматично і не має абсолютного характеру; перевіряючи його виконання слід звертати увагу на обставини справи.

Отже, як свідчить позиція Європейського суду у багатьох справах, основною складовою права на суд є право доступу, в тому розумінні, що особі має бути забезпечена можливість звернутись до суду для вирішення певного питання, і що з боку держави не повинні чинитись правові чи практичні перешкоди для здійснення цього права.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 6 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Згідно з ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Як свідчать матеріали справи, спірну постанову ОСОБА_2 отримала 24.04.2020, що підтверджується відміткою про отримання поштового відправлення № 02002 45416 139, обставини чого, між іншим, позивачкою не заперечуються.

Пунктом 9 Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)» від 30.03.2020 № 540-ІХ розділ VI «Прикінцеві положення» КАС України доповнено пунктом 3, яким передбачено, що під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), зокрема, строки звернення до адміністративного суду продовжуються на строк дії такого карантину.

Постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 № 211 «Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19» з метою запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19 з 12.03.2020 року по 03.04.2020 на всій території України встановлено карантин.

Постановою Кабінету Міністрів України від 04.05.2020 № 343 до зазначеної постанови № 211 внесено зміни, відповідно до яких карантин продовжено до 22.05.2020.

З огляду на вказане, проаналізувавши у сукупності наведені позивачкою у заяві доводи та наявні у матеріалах справи докази, з метою забезпечення можливості останній звернутись до суду для вирішення спору, враховуючи, що відповідно до пункту розділу VI КАС України під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), процесуальні строки щодо звернення до адміністративного суду, продовжуються на строк дії такого карантину, беручи до уваги отримання ОСОБА_2 оспорюваної постанови 24.04.2020, суд вважає заяву про поновлення строку на звернення до суду обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню, у зв`язку з чим пропущений позивачкою строк звернення до суду підлягає поновленню, разом з тим, клопотання про залишення позову без розгляду відповідача є, за наведених висновків, невмотивованим, тому суд відмовляє у його задоволенні.

Керуючись ст.ст. 123, 240, 241-243, 248, 256 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. У задоволенні б/н від 17.06.2020 «Про залишення позову без розгляду» Дорошкевич В.Л. - відмовити.

2. Заяву «Про поновлення строків на звернення до суду», викладену у мотивувальній частині позову б/н від 12.05.2020, ОСОБА_2 - задовольнити.

3. Поновити ОСОБА_2 строк звернення до суду.

Ухвала, відповідно до ч. 1 ст. 256 КАС України, набирає законної сили негайно з моменту її проголошення та оскарженню не підлягає.

Суддя К.С. Пащенко