Рішення № 90259893, 08.07.2020, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 липня 2020 року м. Київ № 640/4477/20

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого Бояринцевої М.А., розглянувши в порядку спрощеного провадження справу

за позовом Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Дніпрогаз"

до Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України,

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача: Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг

про визнання протиправною та скасування постанови,

В С Т А Н О В И В:

Акціонерне товариство "Оператор газорозподільної системи "Дніпрогаз" звернулося до суду з позовом про визнання протиправною та скасування постанови державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Кузьменка Олексія Степановича від 28.01.2020 про закінчення виконавчого провадження № 60573007.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач посилається на закони України «Про виконавче провадження», «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів» та зазначає про протиправність постанови державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Кузьменка Олексія Степановича від 28.01.2020 про закінчення виконавчого провадження № 60573007, оскільки рішення Окружного адміністративного суду міста Києва не виконано, різниця між включеною сумою до структури тарифу за Постановою № 3017 та сумою, що підлягає включенню до структури тарифу за рішенням суду, становить 120 326,8 тис.грн.

Від відповідача надійшов відзив на позов, в якому відповідач посилається на Конституцію України, закони України «Про виконавче провадження», «Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг» та зазначає про правомірність постанови про закінчення виконавчого провадження у зв`язку з фактичним виконанням в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом.

Третьою особою подані письмові пояснення по суті заявлених позовних вимог, в яких третя особа посилається на Закон України «Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг», Порядок проведення відкритого обговорення проектів рішень Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, затверджений постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 30.06.2017 № 866, Регламент Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, затверджений постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 06.12.2016 № 2133, Методику визначення та розрахунку тарифу на послуги розподілу природного газу, затверджену постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 25.02.2016 № 236, та зазначає, що з метою недопущення різкого зростання тарифів на послуги розподілу природного газу та забезпечення покриття усіх обгрунтованих витрат позивача, відповідні компенсації враховано рівними частинами протягом декількох періодів.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.

В провадженні головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Кузьменка Олексія Степановича перебувало виконавче провадження № 60573007 по примусовому виконанню виконавчого листа Окружного адміністративного суду міста Києва від 23.10.2019 № 826/7112/18 про зобов`язання Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг встановити для Публічного акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Дніпрогаз" економічно обгрунтований тариф на послуги розподілу природного газу, зокрема, включивши до складу такого тарифу «Компенсації недоотриманої тарифної виручки в попередніх періодах», що включає компенсацію різниці в цінах на виробничо-технологічні витрати за 2014-2015 роки та компенсацію недоотриманої тарифної виручки у зв`язку із зменшенням обсягів розподілу природного газу у 2015 році у загальному розмірі 127 086,20 тис. грн без податку на додану вартість (постанова про відкриття виконавчого провадження від 12.11.2019).

На підставі пункту 9 частини першої статті 39 Закону України «Про виконавче провадження» державним виконавцем прийнято постанову від 28.01.2020 про закінчення виконавчого провадження № 60573007 у зв`язку з фактичним виконанням рішення суду.

Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд виходить з наступного.

За приписами частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 1 Закону України від 02.06.2016 № 1404-VIII «Про виконавче провадження» (в редакції, яка діяла на час виникнення спірних правовідносин, далі - Закон № 1404-VIII) виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Частиною першою статті 5 Закону № 1404-VIII примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів".

Законом України від 02.06.2016 № 1403-VIII «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів» (в редакції, яка діяла на час виникнення спірних правовідносин, далі - Закон № 1403-VIII) визначено основи організації та діяльності з примусового виконання судових рішень і рішень інших органів (посадових осіб) органами державної виконавчої служби та приватними виконавцями, їхні завдання та правовий статус. Завданням органів державної виконавчої служби та приватних виконавців є своєчасне, повне і неупереджене виконання рішень, примусове виконання яких передбачено законом (стаття 3).

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 26 Закону №1404-VIII виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону, зокрема, за заявою стягувача про примусове виконання рішення.

Згідно з пунктом 9 частини першої статті 39 Закону №1404-VIII, виконавче провадження підлягає закінченню у разі: фактичного виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом.

Як вбачається з матеріалів справи, виконавче провадження № 60573007 закінчено в зв`язку із надходженням до державного виконавця повідомлення Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 17.01.2020 № 661/15/7-2020 про виконання виконавчого документа, яким повідомлено, що відповідно до процедури встановлення (перегляду) тарифів, 24.12.2019 на засіданні Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, яке відбулося у формі відкритого слухання, була прийнята постанова № 3017 «Про встановлення тарифу на послуги розподілу природного газу для АТ «Дніпрогаз». До повідомлення додано копію постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 24.12.2019 № 3017 на 4-х аркушах.

Згідно з даною постановою, установлено Акціонерному товариству «Оператор газорозподільної системи «Дніпрогаз»:

1) на період з 01 січня 2020 року до 30 червня 2020 року включно:

тариф на послуги розподілу природного газу - у розмірі 0,55 грн за 1 м3 на місяць (без урахування ПДВ);

структуру тарифу на послуги розподілу природного газу згідно з додатком 1;

2) з 01 липня 2020 року:

тариф на послуги розподілу природного газу - у розмірі 0,64 грн за 1 м3 на місяць (без урахування ПДВ);

структуру тарифу на послуги розподілу природного газу згідно з додатком 2.

Представник третьої особи у своїх поясненнях вказав, що структурою тарифів на послуги розподілу природного газу АТ «Дніпрогаз» з 01.07.2020 передбачено компенсації витрат за попередні періоди, які визначені із урахуванням:

фінансування компенсацій витрат, пов`язаних із різницею в цінах при закупівлі у 2016-2018 роках природного газу на виробничо-технологічні витрати, нормативні та питомі втрати;

необхідності коригування річної планової тарифної виручки в сторону зменшення за результатами проведення планового заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання суб`єктом господарювання вимог законодавства та Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з розподілу природного газу, зокрема постанови НКРЕКП від 05.04.2019 № 502 «Про накладення штрафу на ПАТ «Дніпрогаз» за порушення Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з розподілу природного газу та здійснення заходів державного регулювання»;

судових рішень у справі № 826/7112/18, а саме враховано компенсацію різниці в цінах природного газу на ВТВ за 2014-2015 роки та компенсацію недоотриманої тарифної виручки у зв`язку із зменшенням обсягів розподілу природного газу у 2015 році у загальному розмірі 127 086,20 тис.грн.

Проте, суд звертає увагу, що матеріалами виконавчого провадження не підтверджено включення компенсаційних витрат за попередні періоди у розмірі 127086,20 тис.грн до тарифу на послуги розподілу природного газу. Обгрунтування до рішення про схвалення проекту постанов НКРЕКП про встановлення тарифів на послуги розподілу природного газу для Операторів газорозподільних систем такої інформації не містять.

При цьому, як зазначив позивач та підтверджується матеріалами справи, до структури тарифу на послуги розподілу природного газу Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Дніпрогаз» з 01 січня 2020 року до 30 червня 2020 року включно (додаток 1 до постанови) не включено компенсації недоотриманої тарифної виручки в попередніх періодах, структури тарифу на послуги розподілу природного газу Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Дніпрогаз» з 01 липня 2020 року (додаток 2 до постанови), включено компенсацію витрат за попередні періоди у розмірі 6 759,4 тис.грн.

Таким чином, на момент закінчення виконавчого провадження у державного виконавця були відсутні належні та допустимі докази фактичного виконання рішення суду, що свідчить про передчасність постанови державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Кузьменка Олексія Степановича від 28.01.2020 про закінчення виконавчого провадження № 60573007.

Під час розгляду даної справи суду також не пред`явлено належних доказів на підтвердження виконання рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 10.06.2019 у справі № 826/7112/18 та спростування доводів позивача щодо його невиконання.

Відповідно до частини першої статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно з статтею 73 Кодексу адміністративного судочинства України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (частина перша статті 76 Кодексу адміністративного судочинства України).

При цьому, суд зазначає, що відповідно до статті 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання.

Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Відповідно до рекомендацій, викладених у Висновку Консультативної ради Європейських суддів № 13 (2010) «Щодо ролі суддів у виконанні судових рішень», в державі, яка керується верховенством права, державні органи, насамперед, зобов`язані поважати судові рішення і якнайшвидше реалізувати їх «ex-officio». Сама думка, що державний орган може відмовитися від виконання рішення суду, підриває концепцію примата права. Виконання рішення повинно бути справедливим, швидким, ефективним і пропорційним.

З урахуванням наведеного, враховуючи право позивача на належне відновлення його порушених прав, встановлених рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 10.06.2019 у справі № 826/7112/18 та з огляду на відсутність належних доказів виконання рішення суду, суд приходить до висновку про визнання протиправною та скасування постанови державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Кузьменка Олексія Степановича від 28.01.2020 про закінчення виконавчого провадження №60573007.

За таких обставин, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог, тому позов визнається таким, що підлягає задоволенню.

Відповідно до частин першої, третьої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись ст. ст. 241-246, 255, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Дніпрогаз" (вул. О. Кониського, 5, м. Дніпро, 49029, код ЄДРПОУ 20262860) до Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України (вул. Городецького, 13, м. Київ, 01001, код ЄДРПОУ 00015622), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (вул. Смоленська, 19, м. Київ, 03057, код ЄДРПОУ 39369133) про визнання протиправною та скасування постанови задовольнити.

2. Визнати протиправною та скасувати постанову державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Кузьменка Олексія Степановича від 28.01.2020 про закінчення виконавчого провадження № 60573007.

3. Стягнути на користь Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Дніпрогаз" (вул. О. Кониського, 5, м. Дніпро, 49029, код ЄДРПОУ 20262860) судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 2 102 (дві тисячі сто дві) грн. за рахунок бюджетних асигнувань Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України (вул. Городецького, 13, м. Київ, 01001, код ЄДРПОУ 00015622).

Рішення суду набирає законної сили в порядку та строки, передбачені статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України.

Рішення суду може бути оскаржена за правилами, встановленими статтями 292-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя М.А. Бояринцева