Рішення № 90259709, 08.07.2020, Чернівецький окружний адміністративний суд

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 липня 2020 р. м. Чернівці Справа № 824/537/20-а

Чернівецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Григораша В.О., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 , в інтересах якого звернулась адвокат Зайцева Олена Олександрівна до Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення, -

ВСТАНОВИВ:

24.04.2020 року до Чернівецького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 , в інтересах якого звернувся адвокат Зайцева Олена Олександрівна, (позивач) до Державної податкової служби України (відповідач) з такими позовними вимогами:

визнати протиправним та скасувати рішення про результати розгляду скарги від 01.04.2020 року №11708/61990008060106.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 28.02.2020 року ним було надіслано відповідачу скаргу на Вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 03.02.2020 року №Ф-0001053304 та Рішення від 03.02.2020 року №0001043304 про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним органом доходів та зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску. Вказану скаргу відповідачем отримано 02.03.2020 року.

01.04.2020 року, на тридцятий календарний день з дня отримання скарги, відповідачем прийнято Рішення, за яким вирішено залишити скаргу без задоволення, а Вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 03.02.2020 року №Ф-0001053304 та Рішення від 03.02.2020 року №0001043304 про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним органом доходів та зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску - без змін.

Позивач вважає, що відповідач прийняв спірне Рішення після проходження 20-денного строку, встановленого Законом №2464-VІ, а відтак Рішення є протиправним. Крім того, відповідачем на приймалось рішення про подовження строку розгляду скарги.

Відповідач, не погоджуючись з позовними вимогами, подав до суду відзив проти позову, в якому зазначив, що за результатами документальної планової виїзної перевірки встановлено порушення позивачем вимог п. 2 ч. 1 ст. 7, ч. 5 ст. 8, ч. 2 ст. 9 Закону України від 08.07.2010 року №2464-VІ "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування", а саме ненараховано та не сплачено єдиний внесок за 2017-2018 роки на загальну суму 132362,99 грн, у зв`язку із заниженням суми чистого оподатковуваного доходу, що є базою для нарахування єдиного внеску.

На підставі вищезазначеного акту перевірки, Головним управлінням ДПС у Чернівецькій області винесено вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 03.02.2020 року №Ф-0001053304 та рішення про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним органом доходів і зборів або платником своєчасно ненарахованого єдиного внеску від 03.02.2020 року №0001043304.

За результатами розгляду оскарження зазначеної вимоги та рішення Головного управління ДПС у Чернівецькій області в адміністративному порядку, скаргу позивача залишено без задоволення.

Відповідач вважає безпідставним посилання позивача на редакцію абз. 7 ч. 4 ст. 25 Закону №2464 зі змінами внесеними Законом України від 16.01.2020 року №465-ІХ, за нормами якого скарга повинна бути розглянута ДПС в 20-денний строк з дня надходження, оскільки, на момент прийняття рішення по скарзі строк розгляду становив 30 календарних днів.

Таким чином, відповідач вважає, що ним при прийнятті рішення від 01.04.2020 року №11708/6/99-00-08-06-01-06 за результатом розгляду скарги фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 28.02.2020 року №3, отриманої ДПС 02.03.2020 року за вх.№8898/6, дотримано порядок та і встановлений абз. 7 ч. 4 ст. 25 Закону №2464 строк розгляду зазначеної скарги, що й не спростовано матеріалами позову.

Крім того відповідач вважає, що задоволенню в адміністративному судочинстві піддягають лише ті позовні вимоги, які відновлюють фактично порушені права, свободи та інтереси особи у сфері публічно-правових відносин. Проте, в контексті положень ч. 4 ст. 25 Закону № 2464 рішення по скарзі не є юридично значемим для позивача, оскільки зазначене рішення ДПС не має безпосереднього впливу на суб`єктивні права та обов`язки позивача шляхом позбавлення його можливості реалізувати належне йому право або шляхом покладення на нього будь-якого обов`язку.

Позивач, ознайомившись з відзивом на позовну заяву, подав до суду відповідь на відзив, в якій зазначив, що абзаци 8 та 9 підпункту 2 пункту 9 розділу І Закону України від 16.01.2020 року №465-ІХ, які встановлюють двадцятиденний строк для розгляду скарги, набирають чинності з наступного дня за днем опублікування Закону №465-ІХ, - з 27.02.2020 року, а не з 01.07.2020 року, як помилково зазначає відповідач.

Оскільки вмотивоване рішення за скаргою позивача не було надіслано протягом 20-денного троку, така скарга вважається повністю задоволеною на користь платника єдиного внеску з дня, наступного за останнім днем закінчення строків. А отже, відповідачем протиправно прийнято 01.04.2020 року Рішення, за яким вирішено залишити скаргу позивача без задоволення, а вимогу про плату боргу (недоїмки) від 03.02.2020 №Ф-0001053304 та Рішення від 03.02.2020 №0001043304 про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним органом доходів та зборів або платником своєчасно не зарахованого єдиного внеску - без змін.

Також позивач вважає помилковими посилання у відзиві на правові висновки, наведені у постанові Верховного Суду від 24.06.2019 року №826/11001/15, оскільки суть спірних відносин у справі №826/11001/15 та в даній справі №824/537/20-а є різною.

Ухвалою суду від 08.05.2020 року відкрито провадження у даній справі та призначено її до судового розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

Відповідно до ч. 5 ст. 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

Зважаючи на відсутність клопотання будь-якої зі сторін про інше, суд вважає за можливе продовжити розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Перевіривши матеріали справи, встановивши фактичні обставини в справі, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, дослідивши та оцінивши надані докази в сукупності, проаналізувавши законодавство, яке регулює спірні правовідносини, суд дійшов висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Судом встановлено такі обставини у справі та відповідні їм правовідносини.

ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорт громадянина України серії НОМЕР_2 виданий 10.03.1998 року Першотравневим РВ УМВС України в Чернівецькій області (а.с. 34-37).

Згідно Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, позивач з 16.01.1995 року зареєстрований як фізична особа-підприємець, за адресою: 58013, Чернівецька область, м. Чернівці, вул. Героїв Майдану, буд. 190В, в 28 (а.с. 39-41).

03.02.2020 року ГУ ДПС у Київській області винесено вимогу про сплату боргу (недоїмка) від 03.02.2020 року №Ф-0001053304, якою вимагалось від позивача сплатити недоїмку в сумі 132362,99 грн (а.с. 11).

Рішенням №0001043304 від 03.02.2020 року про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним органом доходів та зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску застосовано до позивача штрафні санкції у розмірі 18325,11 грн (а.с. 12).

28.02.2020 року позивачем направлено на адресу Державної податкової служби України скаргу в якій просив скасувати вимогу про сплату боргу (недоїмка) від 03.02.2020 року №Ф-0001053304 та рішення від 03.02.2020 року №0001043304 про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним органом доходів та зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску (а.с. 51-54).

Вказану скаргу відповідача отримав 02.03.2020 року, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення та штрих-кодом Державної податкової служби України (а.с. 21).

Рішенням Державної податкової служби України від 01.04.2020 року №11708/61990008060106 про результати розгляду скарги відповідач повідомив позивача про те, що керуючись п. 4 розділу IV Порядку розгляду контролюючими органами скарг на вимоги про сплату недоїмки зі сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування та на рішення про нарахування пені та накладення штрафу, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2015 року №1124, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 03.02.2016 за № 178/28308, вирішив вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 03.02.2020 року за №Ф-0001053304, рішення про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску від 03.02.2020 року №0001043304 ГУ ДПС у Київській області залишити без змін, а скаргу фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 від 28.02.2020 року №3 - без задоволення. Роз`яснено можливість оскарження рішення, прийняте за розглядом скарги, в судовому порядку (а.с. 55-56).

Рішення про результати розгляду скарги від 01.04.2020 року №11708/61990008060106 отримано позивачем 08.04.2020 року, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення (а.с. 57).

Вважаючи протиправним рішення про результати розгляду скарги від 01.04.2020 року №11708/61990008060106, позивач звернувся до суду з даним позовом.

До вказаних спірних правовідносин суд застосовує наступні положення законодавства та робить висновки по суті спору.

Статтею 2 КАС України визначено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Судом встановлено, що спір стосується недотримання ДПС України законодавчо встановленого строку розгляду скарги позивача на вимогу про сплату боргу (недоїмка) від 03.02.2020 року №Ф-0001053304 та рішення від 03.02.2020 року №0001043304 про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним органом доходів та зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску.

Спеціальним законом, який визначає правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку є Закон України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" від 08.07.2010 № 2464-VІ (далі - Закон №2464-VI), що набрав чинності з 01.01.2011 року.

Відповідно до статті 1 Закону № 2464-VІ єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування - це консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов`язкового державного соціального страхування в обов`язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб та членів їхніх сімей на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Згідно з пунктом четвертим частини першої статті 4 Закону №2464-VІ платниками єдиного внеску є фізичні особи-підприємці, в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування, та члени сімей цих осіб, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності.

Страхувальниками, в свою чергу, вважаються роботодавці та інші особи, які відповідно до Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" зобов`язані сплачувати єдиний внесок.

Відповідно до пункту першого частини другої статті 6 Закону №2464-VІ платник єдиного внеску зобов`язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.

Отже, фізичні особи - підприємці, у відповідності до приписів спеціального закону, яким врегульований внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, є страхувальниками та зобов`язані своєчасно та у повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.

До Закону № 2464-VІ неодноразово вносились зміни, в тому числі і до ч. 4 ст. 25 Закону № 2464-VІ, якою регламентовано право особи оскаржити в адміністративному порядку вимогу про сплату ЄСВ.

Судом встановлено, що 03.02.2020 року відповідачем винесено вимогу про сплату боргу (недоїмка) від 03.02.2020 року №Ф-0001053304, якою вимагалось від позивача сплатити недоїмку в сумі 132362,99 грн та рішенням №0001043304 про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним органом доходів та зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску застосовано до позивача штрафні санкції у розмірі 18325,11 грн.

28.02.2020 року позивачем направлено на адресу Державної податкової служби України скаргу в якій просив скасувати вимогу про сплату боргу (недоїмка) від 03.02.2020 року №Ф-0001053304 та рішення від 03.02.2020 року №0001043304 про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним органом доходів та зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску.

Рішенням Державної податкової служби України від 01.04.2020 року №11708/61990008060106 про результати розгляду скарги відповідач вирішив вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 03.02.2020 року за №Ф-0001053304, рішення про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску від 03.02.2020 року №0001043304 ГУ ДПС у Чернівецькій області залишити без змін, а скаргу позивача - без задоволення.

Суд зазначає, що на момент винесення вимоги про сплату боргу (недоїмка) від 03.02.2020 року №Ф-0001053304 та рішення від 03.02.2020 року №0001043304 про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним органом доходів та зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску, які в подальшому були оскаржено до ДПС України частини 1-4 ст. 25 Закону № 2464-VІ діяли в наступній редакції:

« 1. Рішення, прийняті органами доходів і зборів та органами Пенсійного фонду з питань, що належать до їх компетенції відповідно до цього Закону, є обов`язковими до виконання платниками єдиного внеску, посадовими особами і застрахованими особами.

Положення цієї статті поширюються лише на тих платників, які відповідно до цього Закону зобов`язані нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.

У разі несплати або несвоєчасної сплати частини суми страхових внесків, що сплачується за рахунок коштів державного бюджету відповідно до Закону України "Про державну підтримку сільського господарства України", положення цієї статті застосовуються виключно щодо суми страхових внесків, що має сплачуватися платником єдиного внеску.

2. У разі виявлення своєчасно не сплачених сум страхових внесків платники єдиного внеску зобов`язані самостійно обчислити ці внески і сплатити їх з нарахуванням пені в порядку і розмірах, визначених цією статтею.

3. Суми недоїмки стягуються з нарахуванням пені та застосуванням штрафів.

4. Орган доходів і зборів у порядку, за формою та у строки, встановлені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, надсилає платникам єдиного внеску, які мають недоїмку, вимогу про її сплату.

У разі несплати частини суми страхових внесків, що сплачується за рахунок коштів державного бюджету відповідно до Закону України "Про державну підтримку сільського господарства України", орган доходів і зборів у порядку, за формою та у строки, встановлені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної податкової і митної політики, інформує про це платників єдиного внеску.

Вимога про сплату недоїмки є виконавчим документом.

Платник єдиного внеску зобов`язаний протягом десяти календарних днів з дня надходження вимоги про сплату недоїмки сплатити суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею.

У разі незгоди з розрахунком суми недоїмки платник єдиного внеску узгоджує її з органом доходів і зборів шляхом оскарження вимоги про сплату єдиного внеску в адміністративному або судовому порядку.

Скарга на вимогу про сплату єдиного внеску подається до органу доходів і зборів вищого рівня у письмовій формі протягом десяти календарних днів, що настають за днем отримання платником єдиного внеску вимоги про сплату єдиного внеску, з повідомленням про це органу доходів і зборів, який прийняв вимогу про сплату єдиного внеску.

Орган доходів і зборів, який розглядає скаргу платника єдиного внеску, зобов`язаний прийняти вмотивоване рішення та надіслати його платнику єдиного внеску протягом 30 календарних днів, наступних за днем отримання скарги, на адресу платника єдиного внеску поштою з повідомленням про вручення або надати йому під розписку. Якщо протягом цього строку вмотивоване рішення органом доходів і зборів не надсилається платнику єдиного внеску, така скарга вважається повністю задоволеною на користь платника єдиного внеску.

Порядок узгодження сум недоїмки з єдиного внеску встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

У разі якщо згоди з органом доходів і зборів не досягнуто, платник єдиного внеску зобов`язаний сплатити суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею протягом десяти календарних днів з дня надходження рішення відповідного органу доходів і зборів або оскаржити вимогу до органу доходів і зборів вищого рівня чи в судовому порядку.

У разі якщо платник єдиного внеску протягом десяти календарних днів з дня надходження вимоги не сплатив зазначені у вимозі суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею, не узгодив вимогу з органом доходів і зборів, не оскаржив вимогу в судовому порядку або не сплатив узгоджену суму недоїмки протягом десяти календарних днів з дня надходження узгодженої вимоги, орган доходів і зборів надсилає в порядку, встановленому законом, до підрозділу державної виконавчої служби вимогу про сплату недоїмки.

У випадках, зазначених в абзаці дев`ятому цієї частини, орган доходів і зборів також має право звернутися до суду з позовом про стягнення недоїмки. При цьому заходи досудового врегулювання спорів, передбачені законом, не застосовуються…".

В той же час, Законом України "Про внесення змін до деяких законів України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві" від 16 січня 2020 року № 465-IX внесені зміни в тому числі і в ст. 25 Закону № 2464-VІ, а саме:

" АБЗАЦ 1: 2) у статті 25:

АБЗАЦ 2: у частині четвертій:

АБЗАЦ 3: абзац перший замінити трьома новими абзацами такого змісту:

АБЗАЦ 4 "4. Податковий орган у порядку, за формою та у строки, встановлені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, надсилає в паперовій та/або електронній формі платникам єдиного внеску вимогу про сплату недоїмки з єдиного внеску.

АБЗАЦ 5: Вимога про сплату недоїмки з єдиного внеску, винесена за результатами документальної перевірки, надсилається (вручається) платнику в порядку, визначеному статтею 42 Податкового кодексу України.

АБЗАЦ 6: Вимога про сплату недоїмки з єдиного внеску, винесена з метою стягнення недоїмки з єдиного внеску у разі його несплати платником у визначені цим Законом строки, надсилається податковим органом платнику в паперовій та/або електронній формі у порядку, визначеному статтею 42 Податкового кодексу України".

АБЗАЦ 7: У зв`язку з цим абзаци другий - дванадцятий вважати відповідно абзацами четвертим - чотирнадцятим;

АБЗАЦ 8: абзаци сьомий і десятий викласти в такій редакції:

АБЗАЦ 9: "Податковий орган, який розглядає скаргу платника єдиного внеску, зобов`язаний прийняти вмотивоване рішення та надіслати його платнику єдиного внеску протягом 20 календарних днів з дня отримання скарги на адресу платника єдиного внеску поштою з повідомленням про вручення або надати йому під розписку. Керівник (його заступник або уповноважена особа) податкового органу може прийняти рішення про подовження строку розгляду скарги платника єдиного внеску понад встановлений строк, але не більше 60 календарних днів, та письмово повідомити про це платника єдиного внеску до закінчення 20-денного строку. Якщо вмотивоване рішення за скаргою платнику єдиного внеску не надсилається протягом 20-денного строку або протягом строку, подовженого за рішенням керівника (його заступника або уповноваженої особи) податкового органу, така скарга вважається повністю задоволеною на користь платника єдиного внеску з дня, наступного за останнім днем закінчення строків";

АБЗАЦ 10: "У разі якщо платник єдиного внеску протягом десяти календарних днів з дня отримання вимоги не сплатив зазначені у вимозі суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею, не узгодив вимогу з податковим органом шляхом оскарження в адміністративному чи судовому порядку або не сплатив узгоджену суму недоїмки протягом десяти календарних днів з дня отримання узгодженої вимоги, податковий орган надсилає в порядку, встановленому законом, до підрозділу державної виконавчої служби узгоджену вимогу про сплату недоїмки в електронній формі";

АБЗАЦ 11: після абзацу десятого доповнити новим абзацом такого змісту:

АБЗАЦ 12: "Порядок обміну інформацією між податковими органами та органами державної виконавчої служби визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, спільно з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну правову політику".

АБЗАЦ 13: У зв`язку з цим абзац одинадцятий вважати абзацом дванадцятим;

АБЗАЦ 14: в абзаці чотирнадцятому слово "дев`ятому" замінити словом "одинадцятому";

АБЗАЦ 15: у пункті 2 частини дванадцятої слова "накладається штраф у розмірі суми єдиного внеску" замінити словами і цифрами "накладають на банки штраф у розмірі 100 відсотків суми єдиного внеску".".

Законом України "Про внесення змін до деяких законів України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві" встановлений особливий порядок набрання ним чинності, зокрема: " 1. Цей Закон набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування, крім:… абзаців третього - сьомого та чотирнадцятого підпункту 2 пункту 9 розділу I цього Закону (зміни до частини четвертої статті 25 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" щодо направлення вимоги про сплату недоїмки з єдиного внеску), які набирають чинності з 1 липня 2020 року…".

Закон України "Про внесення змін до деяких законів України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві" був офіційно опублікований в газеті Голос України 26.02.2020 року №37 та набрав чинності на наступний день 27.02.2020 року, крім окремих його положень.

З аналізу положень Закону України "Про внесення змін до деяких законів України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві" від 16 січня 2020 року № 465-IX суд дійшов висновку про те, що у зазначеному законі зміни щодо строку розгляду скарги із 30 днів до зменшення на 20 днів викладені у абзаці 9 по-порядку, який відповідно до Прикінцевих положень закону не відноситься до виключення (абзаців третього - сьомого та чотирнадцятого підпункту 2 пункту 9 розділу I цього Закону … щодо направлення вимоги про сплату недоїмки з єдиного внеску, які набирають чинності з 1 липня 2020 року) і набирають законної сили у загальному порядку - на наступний день після опублікування, тобто 27.02.2020 року.

Як встановлено судом, 28.02.2020 року позивачем направлено на адресу Державної податкової служби України скаргу в якій просив скасувати вимогу про сплату боргу (недоїмка) від 03.02.2020 року №Ф-0001053304 та рішення від 03.02.2020 року №0001043304 про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним органом доходів та зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску.

З огляду на викладене, суд погоджується з твердженнями позивача про те, що положення абзацу сьомого ч. 4 ст. 25 Закону № 2464-VІ "…Податковий орган, який розглядає скаргу платника єдиного внеску, зобов`язаний прийняти вмотивоване рішення та надіслати його платнику єдиного внеску протягом 20 календарних днів з дня отримання скарги на адресу платника єдиного внеску поштою…" набирає чинності з 27.02.2020 року, тобто на наступний день після опублікування Закону України "Про внесення змін до деяких законів України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві", оскільки у зазначеному законі зміни щодо строку розгляду скарги із 30 днів до зменшення на 20 днів викладені у абзаці 9 по-порядку, який відповідно до Прикінцевих положень закону не відноситься до виключення (абзаців третього - сьомого та чотирнадцятого підпункту 2 пункту 9 розділу I цього Закону … щодо направлення вимоги про сплату недоїмки з єдиного внеску, які набирають чинності з 1 липня 2020 року) і набирають законної сили у загальному порядку - на наступний день після опублікування, тобто 27.02.2020 року.

Разом із тим, суд зазначає, що скарга на вимогу про сплату боргу (недоїмка) від 03.02.2020 року №Ф-0001053304 та рішення від 03.02.2020 року №0001043304 про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним органом доходів та зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску була подана позивачем та зареєстровані ДПС України і прийняті до роботи після набрання чинності нової редакції ч. 4 ст. 25 Закону № 2464-VІ, тобто у період коли діяла норма, що передбачала право податкового органу розглядати скаргу протягом 20 днів із дня отримання, а не 30 днів із дня їїотримання. Натомість рішення про результати розгляду вищевказаної скарги винесено відповідачем 01.04.2020 року, тобто з порушенням 20-денного строку на її розгляд, встановленого Законом України №2464-VI, у зв`язку з чим таке рішення визнається судом протиправним та таким, що підлягає скасуванню.

Суд відхиляє доводи відповідача про те, що рішення по скарзі не є юридично значемим для позивача та несвоєчасний розгляд скарги не порушує права позивача у спірних правовідносинах, оскільки приписами статті 25 Закону № 2464-VІ встановлено, що якщо протягом встановленого строку вмотивоване рішення органом доходів і зборів не надсилається платнику єдиного внеску, така скарга вважається повністю задоволеною на користь платника єдиного внеску, що свідчить про юридичні наслідки несвоєчасного надсилання вмотивованого рішення органом доходів і зборів який розглядав скаргу платника єдиного внеску.

Решта доводів та заперечень учасників справи висновків суду по суті позовних вимог не спростовують. Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі "Серявін та інші проти України" від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п. 58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" від 9 грудня 1994 року, серія A, № 303-A, п. 29).

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. А, згідно ч.1 ст.90 цього ж Кодексу, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Відповідно до п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України, ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Таким чином, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України, оцінки поданих сторонами доказів, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та вважає їх такими, що підлягають задоволенню повністю.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

З матеріалів справи встановлено, що при зверненні до суду з даним позовом позивачем сплачено судовий збір у розмірі 2102,00 грн, що підтверджується платіжним дорученням №61 від 21.04.2020 року.

Керуючись статтями 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Адміністративний позов фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 , в інтересах якого звернувся адвокат Зайцева Олена Олександрівна, до Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення, - задовольнити повністю.

2. Визнати протиправним та скасувати рішення про результати розгляду скарги від 01.04.2020 року №11708/61990008060106.

3. Стягнути на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової служби України судові витрати - судовий збір в сумі 2102 (дві тисячі сто дві) грн 00 коп., сплачений згідно платіжного доручення №61 від 21.04.2020 року.

Згідно статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У відповідності до статей 293, 295 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду першої інстанції можуть бути оскаржені в апеляційному порядку повністю або частково. Апеляційна скарга на рішення до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи подається до Сьомого апеляційного адміністративного суду через Чернівецький окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення (складання). Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне найменування учасників процесу:

Позивач - фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 );

Представник позивача - адвокат Зайцева Олена Олександрівна (РНОКПП НОМЕР_3 , АДРЕСА_2);

Відповідач - Державна податкова служба України (код ЄДРПОУ 43005393, Львівська площа, 8, м. Київ, 04053).

Суддя В.О. Григораш