Рішення № 90259300, 08.07.2020, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

08 липня 2020 р. № 520/4618/2020

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Шляхової О.М., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Військової частини А 1451 (вул. Дерев`янка, буд. 3,м. Харків,61103) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И В :

Позивач, ОСОБА_1 , звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Військової частини А 1451, в якому просить суд:

- визнати протиправними дії військової частини А1451 щодо не нарахування та не виплати в повному обсязі ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 04.05.2016 року по 15.03.2019 року включно;

- стягнути з військової частини А1451 на користь ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 04.05.2016 року по 15.03.2019 року включно в сумі 121727,20 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що він проходив військову службу у Військовій частини А1451. За період з 04.05.2016 по 15.03.2019 відповідач не в повному обсязі нараховував та не виплатив позивачу індексацію грошового забезпечення. Позивач вважає такі дії протиправними.

Ухвалою суду від 14.04.2020 прийнято адміністративний позов до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження без виклику учасників справи.

Представник відповідача, командир Військової частини А1451 Птащенко В. - не погодився з позовними вимогами та надав відзив, в якому просив відмовити в задоволенні позовних вимог, посилаючись на те, що відповідач діяв в межах повноважень, на підставі та у спосіб, передбачені чинним законодавством, оскільки грошові кошти на виплату індексації до відповідача не надходили.

Відповідно до ч.5 ст.262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

Фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється згідно до вимог ст. 229 КАС України.

По суті спірних правовідносин суд зазначає наступне.

Позивач, ОСОБА_1 , проходив військову службу в Військовій частини А1451, що не заперечується сторонами по справі.

25.12.2019 позивач звернувся до Військової частини А1451 із заявою, в якій просив провести йому індексацію грошового забезпечення за період проходження військової служби.

Листом Військової частини А1451 від 22.01.202 № 225/11/49 позивача повідомлено, що індексація не є обов`язковою складовою грошового забезпечення, вона не входить до його складу і здійснюється у випадках передбачених законом та згідно з Порядком, затвердженим Кабінетом Міністрів України.

Отже, позивачу за період з 04.05.2016 по 15.03.2019 включно не здійснювалася виплата індексації грошового забезпечення, у зв`язку з чим він звернувся до суду за захистом своїх прав.

Надаючи правову оцінку зібраним по справі доказам, суд виходить з наступного.

Відповідно до абзацу другого частини третьої статті 9 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону.

Законом України "Про індексацію грошових доходів населення" визначені правові, економічні та організаційні основи підтримання купівельної спроможності населення України в умовах зростання цін з метою дотримання встановлених Конституцією України гарантій щодо забезпечення достатнього життєвого рівня населення України.

Статтями 2 та 4 Закону України "Про індексацію грошових доходів населення", зокрема, передбачено, що індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру: оплата праці (грошове забезпечення). Індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення. Індексація грошових доходів населення проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 101 відсотка.

Отже, підприємства, установи, організації незалежно від форм власності покладається обов`язок проводити індексацію заробітної плати (грошового забезпечення) у разі перевищення величини індексу споживчих цін встановленого порогу індексації.

Приписами частини другої статті 5 Закону України "Про індексацію грошових доходів населення" передбачено, що підприємства, установи та організації, що фінансуються чи дотуються з Державного бюджету України, підвищують розміри оплати праці (грошового забезпечення) у зв`язку з індексацією за рахунок власних коштів і коштів Державного бюджету України.

Порядок проведення індексації грошових доходів населення визначається Кабінетом Міністрів України (частина друга статті 6 Закону України "Про індексацію грошових доходів населення").

Згідно пункту 1-1 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078 підвищення грошових доходів громадян у зв`язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, в якому офіційно опубліковано індекс споживчих цін. Індексація грошових доходів населення проводиться у разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який встановлюється в розмірі 103 відсотків. Індекс споживчих цін обчислюється Держстатом і не пізніше 10 числа місяця, що настає за звітним, публікується в офіційних періодичних виданнях.

Обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком починаючи з березня 2013 року - місяця опублікування Закону України від 06.02.2003 №491-IV "Про внесення змін до Закону України" Про індексацію грошових доходів населення". Для проведення подальшої індексації грошових доходів населення обчислення індексу споживчих цін починається за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищував поріг індексації, зазначений в абзаці другому цього пункту.

Судом встановлено, що згідно довідок військової частини А1451 про додаткові види грошового забезпечення в період проходження позивачем служби, зокрема, у період з 04.05.2016 по 15.03.2019, індексація його грошового забезпечення не нараховувалася та не виплачувалася.

Посилання відповідача на відсутність механізму нарахування індексації грошового забезпечення та не закладення до бюджету коштів для виплати індексації, судом не приймається до уваги, оскільки індексація заробітної плати (грошового забезпечення) є одним із способів забезпечення державних соціальних стандартів і нормативів, тому держава не може односторонньо відмовитись від взятих на себе зобов`язань, шляхом не виділення на дані цілі бюджетних асигнувань, без внесення відповідних змін до чинного законодавства щодо зміни соціальних стандартів і нормативів.

Посилання відповідача на роз`яснення Міністерства соціальної політики України є необґрунтованими, так як відповідач мав керуватися та діяти відповідно до Закону України №1282-XII від 03.07.1991 "Про індексацію грошових доходів населення", який має вищу юридичну силу, ніж роз`яснення міністерств, які носять рекомендаційний характер.

Частиною 4 статті 43 Конституції України встановлено, що кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом.

Відповідно статті 233 КЗпП України, у разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому зарплати без обмеження будь-яким строком.

Індексація є складовою заробітної плати та у разі несвоєчасної виплати сум індексації грошових доходів громадян провадиться їх компенсація відповідно до законодавства.

Згідно частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З огляду на те, що відповідачем, як суб`єктом владних повноважень, не доведено правомірності вчинених ним дій, суд приходить до висновку, що позовна вимога позивача про визнання протиправними дії військової частини А1451 щодо не нарахування та не виплати в повному обсязі ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 04.05.2016 по 15.03.2019 включно є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Щодо вимоги про стягнення з військової частини А1451 на користь ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 04.05.2016 по 15.03.2019 включно в сумі 121727,20 грн. суд зазначає наступне.

Розрахунок індексації за період з січня 2008 року по березень 2019 року за підписом позивача не є належним доказом визначення суми індексації необхідної для перерахунку.

Нарахування суми індексації за певний період належить до дискреційних повноважень військової частини.

Як випливає зі змісту Рекомендації № R (80) 2 Щодо здійснення дискреційних повноважень адміністративними органами, прийнятої Комітетом Міністрів 11.03.1980, під дискреційним повноваженням слід розуміти повноваження, яке надає певний адміністративному органу ступінь свободи під час прийняття рішення, таким чином даючи йому змогу вибрати з кількох юридично допустимих рішень те, яке буде найбільш прийнятним.

Адміністративний суд, перевіряючи рішення, дію чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень, не втручається у дискрецію (вільний розсуд) суб`єкта владних повноважень поза межами перевірки за названими критеріями. Завдання адміністративного судочинства полягає не у забезпеченні ефективності державного управління, а в гарантуванні дотримання вимог права, інакше було б порушено принцип розподілу влади.

Принцип розподілу влади заперечує надання адміністративному суду адміністративно-дискреційних повноважень - єдиним критерієм здійснення правосуддя є право. Тому завданням адміністративного судочинства завжди є контроль легальності. Перевірка доцільності переступає компетенцію адміністративного суду і виходить за межі завдання адміністративного судочинства.

Враховуючи наведене, суд приходить до висновку про неможливість втручання в дискреційні повноваження відповідача, а отже, не вбачає правових підстав для задоволення позовної вимоги щодо зобов`язання відповідача нарахувати індексацію позивачу саме в сумі 121727,20 грн., яку визначив сам позивач. Сума індексації за вказаний період підлягає визначенню не судом, а військовою частиною за наслідками виконання рішення суду.

З огляду на вищевикладене, позовна вимога про стягнення з військової частини А1451 на користь ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 04.05.2016 по 15.03.2019 включно в сумі 121727,20 грн. підлягає частковому задоволенню.

Також, 10.06.2020 позивачем подано заяву про уточнення позовних вимог.

Суд зазначає, що ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 14.04.2020 було відкрито спрощене провадження по даній справі.

Відповідно до частини 1 статті 47 Кодексу адміністративного судочинства України, крім прав та обов`язків, визначених у статті 44 цього Кодексу, позивач має право на будь-якій стадії судового процесу відмовитися від позову. Позивач має право змінити предмет або підстави позову, збільшити або зменшити розмір позовних вимог шляхом подання письмової заяви до закінчення підготовчого засідання або не пізніше ніж за п`ять днів до першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.

Згідно ч. 2 ст. 262 Кодексу адміністративного судочинства України, розгляд справи по суті за правилами спрощеного позовного провадження починається з відкриття першого судового засідання. Якщо судове засідання не проводиться, розгляд справи по суті розпочинається через тридцять днів, а у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу, - через п`ятнадцять днів з дня відкриття провадження у справі.

Суд зазначає, що дана заява подана позивачем пізніше ніж через 30 днів після відкриття провадження по даній справі.

Таким чином, враховуючи викладене та враховуючи положення ч. 1 ст. 47 та ч. 2 ст. 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд приходить до висновку про відмову в задоволенні заяви позивача про збільшення позовних вимог.

Відповідно до положень ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно з нормами ч. 1, 2 ст. 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Беручи до уваги вищенаведене в сукупності, перевіривши та проаналізувавши матеріали справи і надані сторонами докази за правилами, встановленими ст. 90 КАС України, суд дійшов до висновку про часткове задоволення позовних вимог.

Крім того, оскільки позивача відповідно до ч. 1ст. 5 Закону України «Про судовий збір» звільнено від сплати судового збору за подання цього адміністративного позову, то питання розподілу судових витрат судом не вирішується.

Керуючись ст.ст. 2, 5-11, 19, 72-77, 90, 134, 139, 241-246, 250, 255,257-262 КАС України, суд

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , ІНН НОМЕР_1 ) до Військової частини А1451 (вул. Дерев`янка, буд. 3, м. Харків, 61103, ЄДРПОУ 08208941) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити частково.

Визнати протиправними дії військової частини А1451 щодо не нарахування та не виплати в повному обсязі ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , ІНН НОМЕР_1 ) індексації грошового забезпечення за період з 04 .05.2016 по 15.03.2019 включно.

Стягнути з військової частини А1451 на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , ІНН НОМЕР_1 ) індексацію грошового забезпечення за період з 04 .05.2016 по 15.03.2019 включно.

В задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення, з урахуванням приписів п. 3 Прикінцевих положень КАС України.

Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду із врахуванням приписів Закону України №540-IX від 30 березня 2020 року Про внесення змін до деяких законодавчих актів, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-2019).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя О.М. Шляхова