Рішення № 90258991, 06.07.2020, Рівненський окружний адміністративний суд

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

06 липня 2020 року м. Рівне №460/3351/20

Рівненський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Нор У.М. розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом

ОСОБА_1 доГоловного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області про визнання відмови протиправною, зобов`язання вчинення певних дій, -В С Т А Н О В И В:

До Рівненського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області, у якій позивач просить суд:

визнати протиправними дії відповідача із відмови нарахувати та виплатити позивачу компенсацію за втрату частини доходів у зв`язку з порушенням строків виплати пенсії, яка була нарахована у липні 2013 року на суму пенсії 205500,46 грн згідно з Законом України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати»;

зобов`язати відповідача нарахувати та виплатити позивачу компенсацію за втрату частини доходів у зв`язку з порушенням строків виплати пенсії за період з серпня 2013 року по січень 2020 року на суму пенсії 205500,46 грн згідно з Законом України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати».

В обгрунтування позовних вимог позивач зазначила, що постановою Зарічненського районного суду Рівненської області від 24.12.2009 у справі № 2а-2610/09, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 04.10.2012, було зобов`язано Управління Пенсійного фонду України в Зарічненському районі Рівненської області провести перерахунок державної пенсії ОСОБА_2 з 22 травня 2008 року відповідно до статті 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» по першій групі інвалідності в розмірі десяти мінімальних пенсій за віком, з послідуючим перерахунком розміру вказаної пенсії, в зв`язку зі змінами розміру мінімальної пенсії за віком та провести виплату. Вказана постанова Зарічненського районного суду Рівненської області від 24.12.2009 набрала законної сили 10.10.2012. На виконання вказаного рішення суду ОСОБА_2 було нараховано 205500,46 грн та включено відповідну суму грошових коштів у додаткові відомості на виплату пенсій на липень 2013 року. 13 грудня 2013 року ОСОБА_2 помер. Позивач прийняла спадщину від ОСОБА_2 , а нарахована померлому пенсія фактично виплачена позивачу у лютому 2020 року. Стверджує, оскільки нарахована сума пенсії не була отримана своєчасно з вини органу, що призначав і виплачував пенсію, відповідно до статі 46 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» пенсія має бути виплачена з нарахуванням компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків її виплати. Відтак вважає відмову пенсійного органу нарахувати та виплатити позивачу відповідну компенсацію протиправною, що зумовило звернення до суду з даним позовом.

Ухвалою суду від 15.05.2020 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, ухвалено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Відповідач позову не визнав, подав відзив на позовну заяву зазначаючи про пропущення позивачем строку звернення до суду за відсутністю поважних причин, з огляду на обізнаність позивача щодо рішення суду, та відсутністю вини Фонду. При цьому стверджує, що рішення суду фактично виконане, несвоєчасність виплати нарахованих сум пенсії виникла не з вини пенсійного органу позаяк Закон України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» встановлює інший порядок виплати. Також зазначає, що є неналежним відповідачем у справі, оскільки виплата нарахованих сум з пенсійних виплат по рішеннях суду здійснюється Державною казначейською службою України та її територіальними органами. Окрім того стверджує, що виплата відповідних коштів за рішенням суду наразі носить разовий характер, відтак не підпадає під дію норм Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходу у зв`язку з порушенням строків їх виплати», при цьому зазначаючи про невірний обрахунок сум компенсації, проведений позивачем. Окрім того стверджує, що компенсація за втрату частини пенсії є видом цивільно-правової відповідальності, яка встановлюється за порушення зобов`язання, та не може застосовуватися у сфері пенсійного законодавства. З таких підстав просив суд відмовити у задоволенні позову повністю.

Ухвалами від 06.07.2020 суд відмовив у задоволенні клопотань Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області про заміну неналежного відповідача та про зупинення провадження у справі.

Окрім того, 29.05.2020 відповідач подав суду клопотання про витребування доказів, у якому просив суд витребувати у Державної казначейської служби України документальне підтвердження дати та суми виплачених коштів на виконання постанови Зарічненського районного суду Рівненської області від 24.12.2009 у справі № 2а-2610/09.

Суд зазначає, що ухвалою від 15.05.2020 суд витребував у Державної казначейської служби України відповідні докази у справі, відтак подане клопотання відповідача про витребування доказів не потребує вирішення судом.

Дослідивши подані письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному їх дослідженні у судовому процесі, встановивши фактичні обставини справи, що мають юридичне значення для вирішення спору, суд зазначає таке.

Постановою Зарічненського районного суду Рівненської області від 24.12.2009 у справі № 2а-2610/09, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 04.10.2012, зобов`язано Управління Пенсійного фонду України в Зарічненському районі Рівненської області провести перерахунок державної пенсії ОСОБА_2 з 22 травня 2008 року відповідно до ст. 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» по першій групі інвалідності в розмірі десяти мінімальних пенсій за віком, з послідуючим перерахунком розміру вказаної пенсії, в зв`язку зі змінами розміру мінімальної пенсії за віком та провести виплату.

Постанова Зарічненського районного суду Рівненської області від 24.12.2009 у справі № 2а-2610/09 набрала законної сили 10.10.2012.

На виконання зазначеного рішення суду органом Пенсійного фонду винесено розпорядження за № 117015 від 13.05.2013, за яким проведено перерахунок пенсії позивача шляхом нарахування коштів в сумі 205500,46 грн згідно з протоколом від 31.05.2013.

Свідоцтвом про смерть Серії НОМЕР_1 засвідчено, що 13.12.2013 ОСОБА_2 помер.

Згідно зі свідоцтвом про право на спадщину за законом, виданим 05.09.2017, ОСОБА_1 (позивач по справі) є спадкоємцем майна ОСОБА_2 , яке складається з невиплаченої доплати до пенсії відповідно до постанови Зарічненського районного суду Рівненської області від 24.12.2009 у справі № 2а-2610/09 та ухвали Львівського апеляційного адміністративного суду від 04.10.2012 № 9775/10//9104 по статті 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», що складає 205500,46 грн.

Ухвалою Зарічненського районного суду Рівненської області від 29.05.2019 у справі № 561/442/19 заяву ОСОБА_1 про заміну сторони правонаступником задоволено. Замінено первісного позивача ОСОБА_2 по адміністративній справі № 2-а-2610/09 на його спадкоємця ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Нарахована пенсійна виплата на виконання постанови Зарічненського районного суду Рівненської області від 24.12.2009 у справі № 2а-2610/09 у сумі 205500,46 грн перерахована Державною казначейською службою України на користь ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_2 , про що повідомлено Державною казначейською службою України у листі від 29.05.2020 № 5-10-10/9293 та підтверджено платіжним дорученням від 12.02.2020 № 473431.

У березні 2020 позивач звернулася до відповідача з заявою щодо нарахування та виплати компенсації за втрату частини доходу у зв`язку з порушенням строків виплати пенсії у сумі 205500,46 грн відповідно до положень Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати».

Листом від 10.04.2020 за вих. № 5024-4859/П-02/8-1700/20 відповідач повідомив, що сума перерахованої та сплаченої на виконання судового рішення пенсії носить разовий характер і не підпадає під визначення доходів, передбачених Законом України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строку їх виплати». Оскільки нарахування та виплата сум пенсії за рішенням суду проведені без порушення умов та термінів виплати, визначених статтею 63 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», частиною 2 статті 72 та статтею 73 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», постановою Кабінету Міністрів України від 03.09.2014 № 440 «Про затвердження Порядку погашення заборгованості за рішеннями суду, виконання яких гарантується державою», підстав для нарахування та виплати компенсації за втрату частини доходу в зв`язку з порушенням термінів їх виплати немає.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи суд зазначає таке.

Відповідно до частини другої статті 46 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» нараховані суми пенсії, не отримані з вини органу, що призначає і виплачує пенсію, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком з нарахуванням компенсації втрати частини доходів.

Компенсація втрати частини пенсії у зв`язку з порушенням строків її виплати пенсіонерам здійснюється згідно із законом.

Питання, пов`язані зі здійсненням компенсації громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, врегульовані Законом України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати» № 2050-ІІІ (далі - Закон № 2050-ІІІ) та Порядком проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України № 159 (далі - Порядок № 159).

Згідно зі статтями 1, 2 Закону № 2050-ІІІ підприємства, установи і організації всіх форм власності та господарювання здійснюють компенсацію громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи), така компенсація провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період, починаючи з дня набрання чинності цим Законом. Під доходами у цьому Законі слід розуміти грошові доходи громадян, які вони одержують на території України і які не мають разового характеру: пенсії, соціальні виплати, стипендії, заробітна плата (грошове забезпечення) та інші.

Згідно з пунктом 3 Порядку № 159 компенсації підлягають такі грошові доходи разом із сумою індексації, які одержують громадяни в гривнях на території України і не мають разового характеру, зокрема: пенсії (з урахуванням надбавок, доплат, підвищень до пенсії, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги на прожиття, щомісячної державної грошової допомоги та компенсаційних виплат).

У пункті 4 Порядку № 159 прописано, що сума компенсації обчислюється як добуток нарахованого, але невиплаченого грошового доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов`язкових платежів) і приросту індексу споживчих цін (індексу інфляції) у відсотках для визначення суми компенсації, поділений на 100.

Аналіз вказаних положень дає підстави для висновку, що пенсія є доходом громадянина, яка не носить разового характеру навіть у випаду її присудження за рішенням суду, а основною умовою для виплати громадянину передбаченої статтею 2 Закону № 2050-ІІІ та Порядком № 159 компенсації є порушення встановлених строків виплати нарахованих доходів (у тому числі пенсії).

Наведене нормативне регулювання не встановлює першості нарахування і виплати доходу, який своєчасно не був виплачений, та не ставить у залежність компенсацію втрати частини грошових доходів від попереднього, окремого нарахування доходів. За цим регулюванням правове значення має те, чи з порушенням строків був виплачений нарахований дохід, чи виплачений і коли цей платіж, чи не нараховувався і не виплачувався грошовий дохід, право на який визнано судовим рішенням. Саме ці події є тими юридичними фактами, з якими пов`язується виплата компенсації втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати.

При цьому слід зазначити, що кошти, які підлягають нарахуванню в порядку компенсації частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати, мають компенсаторний характер. Вони спрямовані на забезпечення достатнього життєвого рівня та купівельної спроможності особи у зв`язку з інфляційними процесами та зростанням споживчих цін на товари та послуги.

Використане у статті 3 Закону № 2050-ІІІ та пункті 4 Порядку № 159 формулювання, що компенсація обчислюється як добуток «нарахованого, але не виплаченого грошового доходу» за відповідний місяць, означає, що має існувати обов`язкова складова обчислення компенсації - невиплачений грошовий дохід, який може бути або нарахований, або який можна нарахувати, зокрема, і на підставі судового рішення.

Зміст і правова природа спірних правовідносин у розумінні положень статей 1-3 Закону № 2050-ІІІ, окремих положень Порядку № 159 дають підстави вважати, що право на компенсацію втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати особа набуває незалежно від того, чи були такі суми їй попередньо нараховані, але не виплачені.

Таких висновків дійшов Верховний Суд у постанові від 04.01.2019 у справі № 159/1615/17.

Враховуючи викладене доводи відповідача, що виплата коштів на виконання рішення суду носить разовий характер, тому не підпадає під дію положень Закону № 2050-ІІІ, є безпідставними, оскільки компенсація, передбачена Законом № 2050-ІІІ, виплачується у разі порушення саме строків виплати доходу (перерахованої пенсії), а не виконання рішення суду. Оскільки вказані кошти нараховані в результаті перерахунку пенсії та відновлення прав позивача, порушених при виплаті пенсії у меншому розмірі, вказана сума є доходом в розумінні статті 2 Закону № 2050-ІІІ.

Суд встановив, що нарахування у травні 2013 року та виплата у лютому 2020 року позивачу пенсійної виплати починаючи з 22.05.2008 у розмірі 205500,46 грн відбулось на виконання судового рішення від 24.12.2009, яке набрало законної сили 10.10.2012, що сторонами не заперечувалось.

Таким чином, виплата коштів позивачу здійснена Пенсійним органом починаючи з 22.05.2008 зумовлена порушенням строків сплати відповідачем пенсії, що носило триваючий характер. Тобто, належні спадкодавцеві позивача з 22.05.2008 кошти виплачені позивачу (спадкоємцю) лише у лютому 2020 року, тим самим пенсійним органом допущено порушення встановленого строку виплати пенсії. Таким чином, несвоєчасна виплата відповідних сум відбулась з вини органу, що призначає і виплачує пенсію.

З огляду на те, що вказані кошти нараховані в результаті перерахунку пенсії та відновлення прав спадкодавця позивача, порушених при виплаті пенсії у меншому розмірі, у позивача, як спадкоємця, виникло право на отримання компенсації втрати частини доходу (пенсії), тому виплата вчасно не виплаченої пенсії проводиться з нарахуванням та виплатою компенсації втрати частини доходів.

Такі висновки суду відповідають позиції Верховного Суду у постановах від 24.01.2019 у справі № 159/1615/17 (адміністративне провадження № К/9901/22965/18) та від 15.04.2019 у справі № 727/7818/16-а (адміністративне провадження № К/9901/45555/18).

Крім того, висновки щодо юрисдикційної належності даного спору адміністративному суду містяться у постанові Великої Палати Верховного Суду від 04.03.2020 у справі № 219/11809/15-а.

Щодо тверджень відповідача про те, що виплату суми заборгованості позивачу проведено відповідно до вимог Закону України «Про гарантії держави з виконання судових рішень» та постанови КМ України № 440 від 03.09.2014 «Про затвердження Порядку погашення заборгованості за рішеннями суду, виконання яких гарантується державою», якими передбачено інший механізм відшкодування Державною казначейською службою України коштів за рішенням суду, суд зазначає, що спірні відносини не охоплюються дією зазначених нормативно-правових актів, оскільки предметом спору у розглядуваній справі є протиправність дій пенсійного органу щодо ненарахування компенсації на суму нарахованої, але несвоєчасно виплаченої пенсії.

Разом з тим, обов`язок пенсійного органу щодо нарахування та виплати компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків виплати пенсії (доходу) передбачений чинним законодавством, а тому протиправність дій щодо невиконання встановленого законом обов`язку не може бути видом цивільно-правової відповідальності та регулюватися нормами Цивільного кодексу України, про що зазначає відповідач у відзиві на позовну заяву. Відтак, вказані доводи відповідача є безпідставними.

Відповідно до частини першої статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.

Згідно з частинами першою, другою статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

В ході судового розгляду справи відповідач не виконав процесуального обов`язку доказування, не надав суду належних та допустимих доказів правомірності його дій у спірних правовідносинах. Натомість, позовні вимоги ОСОБА_1 ґрунтуються на матеріальному законі та відповідають обставинам справи.

За таких обставин, відмова відповідача нарахувати та виплатити позивачу компенсацію за втрату частини пенсії у зв`язку з порушенням строків її виплати згідно з Законом України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати» є протиправною.

Оскільки виплата коштів позивачу здійснена пенсійним органом починаючи з 22.05.2008 та зумовлена порушенням строків сплати відповідачем пенсії, що носило триваючий характер, тобто, належні спадкодавцю позивача з 2008 року кошти фактично виплачені позивачу, як спадкоємцю, лише у лютому 2020 року, тому з метою належного та ефективного захисту прав та інтересів позивача, суд вважає необхідним зобов`язати відповідача нарахувати та виплатити позивачу компенсацію за втрату частини пенсії у зв`язку з порушенням строків виплати пенсії за період з 22.05.2008 по січень 2020 року на суму пенсії 205500,46 грн.

Аналогічних висновків дійшов Верховний Суд у постанові від 14.05.2019 у справі № 804/2994/18 (адміністративне провадження № К/9901/61950/18).

Тому, позов підлягає задоволенню повністю.

Відповідно до частини першої статті 139 КАС України суд присуджує на користь позивача документально підтверджені судові витрати по сплаті судового збору у сумі 840,80 грн.

Керуючись статтями 241-246, 255, 295 КАС України, суд

В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області (33028, м. Рівне, вул. Короленка, 7, ЄДРПОУ 21084076) про визнання відмови протиправною, зобов`язання вчинення певних дій задовольнити повністю.

Визнати протиправною відмову Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 компенсацію за втрату частини доходів у зв`язку з порушенням строків виплати пенсії у сумі 205500,46 грн згідно з Законом України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати».

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 компенсацію за втрату частини доходів у зв`язку з порушенням строків виплати пенсії за період з 22.05.2008 по січень 2020 року на суму пенсії 205500,46 грн згідно з Законом України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати».

Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області судові витрати по сплаті судового збору в сумі 840 (вісімсот сорок гривень) 80 копійок.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Відповідно до пункту 3 розділ VI «Прикінцеві положення» КАС України, під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 47, 79, 80, 114, 122, 162, 163, 164, 165, 169, 177, 193, 261, 295, 304, 309, 329, 338, 342, 363 цього Кодексу, а також інші процесуальні строки щодо зміни предмета або підстави позову, збільшення або зменшення розміру позовних вимог, подання доказів, витребування доказів, забезпечення доказів, а також строки звернення до адміністративного суду, подання відзиву та відповіді на відзив, заперечення, пояснень третьої особи щодо позову або відзиву, залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви, пред`явлення зустрічного позову, розгляду адміністративної справи, апеляційного оскарження, розгляду апеляційної скарги, касаційного оскарження, розгляду касаційної скарги, подання заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами продовжуються на строк дії такого карантину.

Таким чином, строк на апеляційне оскарження рішення суду продовжується на строк дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19).

Повний текст рішення складений 06 липня 2020 року.

Суддя Нор У.М.