Рішення № 90258754, 08.07.2020, Миколаївський окружний адміністративний суд

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Миколаїв.

08 липня 2020 р.справа № 400/1897/20

Миколаївський окружний адміністративний суд, у складі судді Мороза А.О., в письмовому провадженні розглянув адміністративну справу

за позовомакціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Миколаївгаз", вул. Погранична, 159, м. Миколаїв, 54003

до відповідачаЗаводського відділу Державної виконавчої служби міста Миколаїв Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), вул. Робоча, 1, м. Миколаїв, 54029

провизнання протиправною та скасування постанови про накладення штрафу від 08.05.20 р. ВП № 61658782

В С Т А Н О В И В:

Акціонерне товариство "Оператор газорозподільної системи "Миколаївгаз" (надалі - позивача або АТ ОГРС "Миколаївгаз") з урахуванням позовної заяви поданої на виконання ухвали суду про залишення позовної заяви без руху, звернулось з позовом до Заводського відділу державної виконавчої служби міста Миколаїв Південного міжрегіонального управління юстиції (м. Одеса) (надалі відповідач або ДВС), в якому просить суд визнати протиправною та скасувати постанову про накладення штрафу від 8 травня 2020 р., прийняту ДВС у виконавчому провадженні ВП № 61658782.

Позовні вимоги обґрунтовані наступним: АТ ОГРС "Миколаївгаз" є боржником у виконавчому провадженні з примусового виконання виконавчого листа виданого Заводським районним судом м. Миколаєва, згідно якого на позивача покладено обов`язок приєднати газову плиту в квартирі АДРЕСА_1 , яка належить ОСОБА_1 . Як стверджує позивач, він намагався виконати таке рішення суду, але ОСОБА_1 не допускає працівників АТ ОГРС "Миколаївгаз" до власної квартири, що унеможливлює виконання судового рішення. При цьому позивач посилається на вимоги Правил безпеки систем газопостачання, затверджених наказом Міністерства енергетики та вугільної промисловості України 15 травня 2015 р. № 285, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 8 червня 2015 р. за № 674/27119 (надалі - Правила № 285), відповідно до яких всі об`єкти систем газопостачання і газове обладнання перед їх підключенням до діючих газопроводів, а також після ремонту підлягають зовнішньому огляду і опресовуванню повітрям. Пуск газу в газопровід без його зовнішнього огляду та контрольного опресовування не допускається. Крім цього, позивач звертає увагу, що відповідач неодноразово накладав на нього штрафи з цього самого приводу, тобто за одне й те саме порушення він повторно притягається до відповідальності.

Після часу судового засідання, від відповідача надійшов відзив, в якому вказано, що ним не встановлені поважні причини, які не дозволяють позивачу виконати рішення суду. Посилання позивача на повторність накладення штрафів помилкові, так як штрафи накладались в межах інших виконавчих проваджень, що виключає таку ознаку, як повторність. Також, відповідач звернув увагу на те, що судами неодноразово давалась оцінка діям позивача в тотожних спорах у справах № 40/2192/19, № 400/662/20, № 40/780/20.

Позовна заява залишалась без руху, у зв`язку з її невідповідністю вимогам Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України) (а. с. 43-44).

Одночасно з поданням позову, позивач подав заяву про забезпечення позову, в задоволенні якої судом відмовлено (а. с. 29-31, 39-41).

Під час залишення позовної заяви без руху, від ОСОБА_1 надійшла заява про вступ до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача, яка вирішена судом при відкритті провадження в адміністративній справі і в задоволенні якої судом відмовлено (а. с. 35, 54-55).

В наступному ОСОБА_1 повторно подав заяву про вступ до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача, яка вирішена ухвалою суду від 7 липня 2020 р. (а. с. 127-129).

Відмовляючи ОСОБА_2 у вступі до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача, суд зазначив, що сам по собі його статус стягувача у виконавчому провадженні не означає, що рішення в даній справі вплине на його права чи обов`язки. Спір стосується виключно правомірності накладення відповідачем штрафу на позивача, а тому будь-яке рішення в даній справі не встановить, не припинить та не змінить будь-яких прав та обов`язків ОСОБА_2 , як стягувача у виконавчому провадженні.

Позивач клопотав про розгляд справи в письмовому провадженні.

Відповідач свого представника в судове засідання не направив, клопотань про відкладення розгляду справи від нього не надходило.

На підставі ст. 205 ч. 9 КАС України, справа розглянута в письмовому провадженні.

Вирішуючи справу, суд виходить з наступного.

На виконанні у ДВС знаходиться виконавчий лист № 487/5804/16-ц виданий 13 липня 2017 р. Заводським районним судом м. Миколаєва, відповідно до змісту якого АТ ОГРС "Миколаївгаз" зобов`язано відновити газопостачання шляхом приєднання газового приладу (газової плити) в квартирі АДРЕСА_1 , що належить ОСОБА_1 , до загальної системи газопостачання.

Як слідує з матеріалів справи, 30 березня, 29 квітня, 4 і 6 травня 2020 р. позивач надсилав на адресу ОСОБА_1 листи, в яких просив надати працівникам АТ ОГРС "Миколаївгаз" доступ до його квартири для виконання технічних робіт з відновлення газопостачання відповідно до рішення суду (а. с. 9-10, 12, 17, 19).

29 квітня 2020 р. позивач надіслав до ДВС лист, яким повідомив, що рішення суду ним не виконане, але таке невиконання пов`язано з об`єктивними причинами. Так, позивач зазначив, що перед підключенням квартири ОСОБА_2 до загального газопроводу, відповідно до Правил № 285, він зобов`язаний провести зовнішній огляд і опресування повітрям, що неможливо здійснити без доступу до квартири ОСОБА_2 , але останній доступу до квартири не надав. Також позивач послався на рішення в цивільній справі № 487/5804/16-ц, яким встановлено факти повідомлення позивачем ОСОБА_2 про необхідність надання доступу до квартири, але останній такого доступу не надав, що унеможливлює виконання судового рішення (а. с. 13-14).

Позивач надав два акти, датовані 4 і 6 травня 2020 р., якими зафіксовано, що в ці дні ОСОБА_2 не надав допуску працівникам АТ ОГРС "Миколаївгаз" до свого помешкання для виконання ними рішення суду (а. с. 16, 18).

8 травня 2020 р. державний виконавець провів перевірку виконавчого провадження ВП № 6158782 та склав акт, в якому зробив висновок про те, що у встановлений строк боржник рішення суду не виконав.

8 травня 2020 р. відповідач виніс спірну постанову про накладення штрафу ВП № 6158782, якою встановлено, що рішення суду у строки встановлені державним виконавцем не виконано, у зв`язку з чим відповідач наклав на позивача штраф в розмірі 10 200,0 грн. (а. с. 7).

Відповідно до 26 ч. 6 Закону України "Про виконавче провадження", за рішенням немайнового характеру виконавець у постанові про відкриття виконавчого провадження зазначає про необхідність виконання боржником рішення протягом 10 робочих днів.

Стаття 63 ч. 1 Закону України "Про виконавче провадження" передбачає, що за рішеннями, за якими боржник зобов`язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником.

У разі невиконання без поважних причин у встановлений виконавцем строк рішення, що зобов`язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на посадових осіб - 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на боржника - юридичну особу - 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання (ст. 75 ч. 1 Закону України "Про виконавче провадження").

Суд констатує і ця обставина не заперечується позивачем, що до теперішнього часу рішення суду ним не виконане.

Разом з тим, ст. 75 Закону України "Про виконавче провадження" передбачає фінансову відповідальність боржника виключно у випадку невиконання ним рішення без поважних причин, що передбачає необхідність державного виконавця перед накладенням штрафу пересвідчитись в тому, що боржник має можливість виконати рішення, але не робить цього.

Як слідує з матеріалів справи, позивач неодноразово вчиняв дії, спрямовані на виконання рішення суду - на адресу ОСОБА_2 ним надсилались листи з проханням допустити до помешкання для приєднання газової плити до газової системи, працівники АТ ОГРС "Миколаївгаз" двічі приходили до помешкання для виконання технічних робіт з підключення газу, але ОСОБА_2 не допускає працівників АТ ОГРС "Миколаївгаз" до свого помешкання.

Як визначено Типовим договором розподілу природного газу, затвердженого постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг 30 вересня 2015 р. № 2498, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 6 листопада 2015 р. за № 1384/27829, оператор ГРМ має право безперешкодного та безкоштовного доступу на територію та земельну ділянку Споживача, де розташована газорозподільна система, та/або газове обладнання Споживача, та/або комерційний вузол обліку, для виконання службових обов`язків, передбачених законодавством та цим Договором.

Відповідно до п. 7.17. Правил № 285, всі об`єкти систем газопостачання і газове обладнання перед їх підключенням до діючих газопроводів, а також після ремонту підлягають зовнішньому огляду і опресовуванню повітрям. Пуск газу в газопровід без його зовнішнього огляду та контрольного опресовування не допускається.

З наведених норм вбачається, що ОСОБА_2 має обов`язок допускати працівників позивача до власного помешкання.

Підключення квартири до газової системи навіть у випадку здійснення таких дій на виконання рішення суду, не може відбуватись всупереч іншим нормам, зокрема п. 7.17. Правил № 285, які перш за все спрямовані на безпеку громадян.

За таких обставин, позивач має об`єктивні і непереборні для нього перешкоди у виконанні рішення суду, що виключає накладення штрафу.

Згідно з ст. 139 ч. 1 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Судовими витратами в даній справі є судовий збір, доказів понесення інших судових витрат сторони суду не подали.

Позивач сплатив судовий збір в сумі 2 102,0 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 147 від 18 травня 2020 р. (а. с. 1) і з урахування задоволення позовних вимог, судовий збір підлягає стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача в повному розмірі.

Керуючись ст. ст. 2, 19, 139, 241-246, 287 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Миколаївгаз" (вул. Погранична, 159, м. Миколаїв, 54003, ЄДРПОУ 05410263) до Заводського відділу Державної виконавчої служби міста Миколаїв Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) (вул. Робоча, 1, м. Миколаїв, 54029, ЄДРПОУ 43315529) задовольнити.

2. Постанову про накладення штрафу, прийняту 8 травня 2020 р. Заводським відділом Державної виконавчої служби міста Миколаїв Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) у виконавчому провадженні ВП № 61658782, визнати протиправною та скасувати.

3. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Заводського відділу Державної виконавчої служби міста Миколаїв Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) (вул. Робоча, 1, м. Миколаїв, 54029, ЄДРПОУ 43315529) на користь акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Миколаївгаз" (вул. Погранична, 159, м. Миколаїв, 54003, ЄДРПОУ 05410263) судові витрати у виді судового збору в розмірі 2 102,0 грн. (дві тисячі сто дві гривні).

4. Рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи в порядку, визначеному ст. 255 КАС України. Апеляційна скарга може бути подана до П`ятого апеляційного адміністративного суду через Миколаївський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення, з урахуванням вимог розділу VI п. 3 "Прикінцеві положення" КАС України.

Суддя А. О. Мороз