Рішення № 90258674, 02.07.2020, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа №380/94/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 липня 2020 року

Львівський окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Хоми О.П.,

з участю секретаря судового засідання Павлішевського М.В.,

з участю представника позивача Дутканич Н.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові адміністративну справу за позовом за позовом Головного управління ДПС у Львівській області до Публічного акціонерного товариства «Львівський завод Автонавантажувач» про надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна, що перебуває у податковій заставі,

в с т а н о в и в :

Головне управління ДПС у Львівській області (далі позивач, ГУ ДПС у Львівській області,) звернулось до суду з позовом до Публічного акціонерного товариства «Львівський завод Автонавантажувач» (далі відповідач, ПАТ «Львівський завод Автонавантажувач»), в якому просить надати дозвіл на погашення усієї суми податкового боргу відповідача за рахунок майна, що перебуває в податковій заставі.

Позивач в обґрунтування позовних вимог зазначає, що у відповідача наявний податковий борг на загальну суму 1 235 661 грн 49 к. Контролюючий орган вживав визначені Податковим кодексом України заходи щодо погашення податкової заборгованості, в тому числі звертався до суду з позовами про стягнення податкової заборгованості та надсилав податкові вимоги. Вказані заходи не призвели до надходження коштів до бюджету для погашення податкового боргу відповідача, інкасові доручення повернуті без виконання. З цих підстав просить надати дозвіл на погашення усієї податкового боргу за рахунок майна відповідача, що перебуває у податковій заставі.

Відповідачем позову не визнано з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву, суть яких полягає у такому. Податковим кодексом України встановлена послідовність дій податкового органу щодо звернення до суду з вимогами про погашення податкового боргу платника. При зверненні до суду з вимогою про надання дозволу на погашення заборгованості за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі, податковий орган повинен обґрунтувати в першу чергу недостатність у такого платника грошових коштів - готівкових чи на рахунках у банку, достатніх для повного погашення його боргу перед бюджетом, а також зазначити, які заходи вжив податковий орган для того, щоб погасити борг платника за рахунок належних йому коштів та чим це підтверджується. Позивач не надав жодного інкасового доручення, яке б було повернуто фінансовою установою в зв`язку з відсутністю коштів на рахунках відповідача. Звертає увагу на те, що позивачем не долучено до матеріалів справи податкової вимоги до ПАТ «Львівський завод Автонавантажувач». Просить відмовити у задоволені позову.

Ухвалою судді від 09.01.2020 відкрито провадження у справі та призначено до підготовчого засідання.

Відповідачем 12.02.2020 подано відзив на позовну заяву.

Ухвалою від 27.02.2020 підготовче провадження у справі закрито, справу призначено до судового розгляду по суті на 31.03.2020.

Представником позивача 27.03.2020 (вх.№16956) подано клопотання про відкладення розгляду справи у зв`язку з запровадженням карантину, пов`язаного із запобігання поширенню корона вірусної хвороби (COVID-19).

Судом відкладено судове засідання до 28.04.2020.

Представником позивача 27.04.2020 (вх.№21617) подано клопотання про відкладення розгляду справи у зв`язку з запровадженням карантину, пов`язаного із запобігання поширенню корона вірусної хвороби (COVID-19).

Судом відкладено судове засідання до 02.07.2020.

Відповідач, належним чином повідомлений про дату та час судового засідання, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення, явки уповноваженого представника в судове засідання не забезпечив.

Суд, з`ясувавши обставини, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог та заперечень, дослідивши докази, якими вони обґрунтовуються, встановив наступні фактичні обставини та відповідні їм правовідносини.

ПАТ «Львівський завод Автонавантажувач» зареєстровано в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців і громадських формувань 15.01.1996 з присвоєнням ідентифікаційного коду юридичної особи 05808758.

Згідно з довідкою ГУ ДПС у Львівській області про наявність заборгованості від 01.10.2019 №929/9/54-08, станом на 30.09.2019 сума податкового боргу ПАТ «Львівський завод Автонавантажувач» становить 1 097 145 грн 77 к., а саме:

- податок на прибуток (11020100) 118 грн 61 к., у тому числі: штрафні санкції 18 грн 61 к;

- земельний прибуток (18010500) 46 054 грн 93 к., у тому числі: основний платіж 45 826 грн 17 к., штрафні санкції 228 грн 76 к;

- податок з доходів фізичних осіб (11010100) 34 662 грн 66 к., у тому числі: основний платіж 34 464 грн 35 к., пеня 198 грн 31 к;

- частина чистого прибутку (210110100) 999 057 грн 57 к., у тому числі: основний платіж за актом документальної перевірки 856 373 грн 88 к., штрафні санкції 133 438 грн 56 к., пеня 9 245 грн 13 к;

- податок на додану вартість (14010100) 17 252 грн, у тому числі: пеня 17 252 грн.

Відповідно до довідки ГУ ДПС у Львівській області про наявність заборгованості від 23.06.2020 №27609/10/54.08, станом на 19.06.2020 сума податкового боргу ПАТ «Львівський завод Автонавантажувач» становить 1 235 661 грн 49 к., а саме:

- податок на прибуток підприємств, що перебувають в державній власності (11020100) 118 грн 61 к;

- частина прибутку (доходу) господарських організацій (210110100) 999 057 грн 57 к., у тому числі: основний платіж за актом документальної перевірки 856 373 грн 88 к., штрафні санкції 133 438 грн 56 к., пеня 9 245 грн 13 к;

- земельний податок з юридичних осіб (18010500) (1303) 46 054 грн 93 к., у тому числі: основний платіж 45 826 грн 17 к., штрафні санкції 228 грн 76 к;

- податок на доходи фізичних осіб, що сплачують податкові агенти із доходів платника у вигляді з/п (11010100) 34 662 грн 66 к., у тому числі: основний платіж 34 464 грн 35 к., пеня 198 грн 31 к.;

- орендна плата з юридичних осіб (18010600) (1307) 24 351 грн 28 к., у тому числі: штрафні санкції 17 730 грн 60 к., пеня 6 620 грн 68 к.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 06.02.2013 у справі №2а-12397/10/1370 задоволено позов ДПІ у Залізничному районі м. Львова до ВАТ «Львівський завод Автонавантажувач» та стягнуто податковий борг в сумі 753 123 грн 16 к.

Податковим керуючим 25.02.2013 здійснено опис майна ПАТ «Львівський завод Автонавантажувач», оформлений актами №12/10/10-0034 на суму 140 013 грн. та №15 на суму 115 162 грн.

Вказані обтяження зареєстровано в Державному реєстрі речових права на нерухоме майно на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 23.09.2013 за №6109347 та за №6114084.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 07.06.2013 у справі №813/2715/13-а задоволено позов ДПІ у Залізничному районі м. Львова до ВАТ «Львівський завод Автонавантажувач» та стягнуто податковий борг в сумі 11 987 грн 07 к.

ДПІ у Залізничному районі м. Львова ГУ ДФС у Львівській області 04.01.2016 прийнято рішення про опис майна у податкову заставу №2/1303-2300.

Податковим керуючим 04.01.2016 здійснено опис майна ПАТ «Львівський завод Автонавантажувач», оформлений актом №1/1303-2300 на загальну суму 237 101 грн 48 к.

Вказане обтяження зареєстроване в Державному реєстрі речових права на нерухоме майно на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 22.02.2016 №28372537.

На виконання вказаних вище рішень суду ГУ ДФС у Львівській області скеровано ряд інкасових доручень, а саме від 16.02.2018: №110, №111, №119, №123, №124; від 23.06.2018: №671, №672, № 673, №674, №675, №678, №679, №680, №681, №682, №686, №693, №697, №698, №699, №700, №701, №702, №703, №704, №705, №706, №707, №708, №709, №710, №711, №713, №714, №715, №716, №717, №718, №719, №720, №721, №722, №723, №724, №725, №726; від 28.02.2020: №144, №145, №146, №147, №148, №149, №150, №151, №152, №153, №154, №155, №156, №157, №158, №159, №160, №161, №162, №163, №164, №165, №166, №167, №168, №169, №170, №171, №172, №173, №174, №175; від 02.03.2020: №182, №183, №184, №185 до банківських установ щодо списання суми заборгованості з рахунків боржника. Вказані інкасові доручення повернуті без виконання, сума заборгованості не сплачена.

Відповідно до відміток банку на інкасових дорученнях від 23.06.2018: №671, №672, №673, №675, №678, №679, №680, №682, №686, №697, №698, №699, №701, №702, №703, №704, №706, №707, №708, №709, №711, №712, №713, №714, №716, №718, №717, №719,№721, №722, №724, №725, №726; від 28.02.2020: №144, №146, №147, №148, №152, №160, №164, №168, №170, №172; від 02.03.2020: №182, №183 такі повернуті у зв`язку із накладенням арешту на кошти іншим виконавчим документом та відсутністю на рахунку інших (крім арештованих) коштів.

Вжиті контролюючим органом заходи стягнення не призвели до погашення податкового боргу відповідача, що зумовило звернення до суду з даним позовом.

При вирішення справи суд керувався наступним.

Відповідно до статті 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 67 Конституції України встановлений обов`язок кожного сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначення вичерпного переліку податків та зборів, що справляються в Україні, порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства, регулюються Податковим кодексом України (далі Податковий кодекс).

Згідно з підпунктом 14.1.39 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу грошове зобов`язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов`язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв`язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Відповідно до підпункту 14.1.156 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу податкове зобов`язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).

Згідно з підпунктом 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу податковий борг - сума узгодженого грошового зобов`язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.

Відповідно до підпункту 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу платники податків зобов`язані сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Згідно з пунктом 41.2 статті 41 Податкового кодексу органами стягнення є виключно контролюючі органи, уповноважені здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску у межах повноважень, а також державні виконавці у межах своїх повноважень. Відповідно до пункту 41.1 цієї статті, контролюючими органами є центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову, державну митну політику, державну політику з адміністрування єдиного внеску, державну політику у сфері боротьби з правопорушеннями під час застосування податкового та митного законодавства, законодавства з питань сплати єдиного внеску та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючий орган (далі - центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику), його територіальні органи.

Згідно з абзацом 1 підпункту 87.1, підпунктом 87.2 статті 87 Податкового кодексу джерелами самостійної сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів.

Джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами.

Згідно з підпунктами 88.1, 88.2 статті 88 Податкового кодексу з метою забезпечення виконання платником податків своїх обов`язків, визначених цим Кодексом, майно платника податків, який має податковий борг, передається у податкову заставу. Право податкової застави виникає згідно з цим Кодексом та не потребує письмового оформлення.

Відповідно до пункту 89.1 статті 89 Податкового кодексу право податкової застави виникає: у разі несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов`язання, самостійно визначеної платником податків у податковій декларації, - з дня, що настає за останнім днем зазначеного строку; у разі несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов`язання, самостійно визначеної контролюючим органом, - з дня виникнення податкового боргу; у випадку, визначеному в пункті 100.11 статті 100 цього Кодексу, - з дня укладання договору про розстрочення, відстрочення грошових зобов`язань.

Таким чином, податкова застава є способом забезпечення виконання обов`язку зі сплати грошових зобов`язань, при її застосуванні обмежуються права платника податків щодо розпорядження власним майном.

Відповідно до абзацу 1 пункту 89.2 статті 89 Податкового кодексу з урахуванням положень цієї статті право податкової застави поширюється на будь-яке майно платника податків, яке перебуває в його власності (господарському віданні або оперативному управлінні) у день виникнення такого права і балансова вартість якого відповідає сумі податкового боргу платника податків, крім випадків, передбачених пунктом 89.5 цієї статті, а також на інше майно, на яке платник податків набуде права власності у майбутньому.

Згідно з пунктом 89.3 статті 89 Податкового кодексу майно, на яке поширюється право податкової застави, оформлюється актом опису. До акта опису включається ліквідне майно, яке можливо використати як джерело погашення податкового боргу.

Пунктом 89.8 статті 89 Податкового кодексу передбачено, що контролюючий орган зобов`язаний безоплатно зареєструвати податкову заставу у відповідному державному реєстрі.

Реєстрація податкової застави (обтяжень) здійснюється у відповідності до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» від 01.07.2004 №1952-IV, Постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку ведення Державного реєстру речових прав на нерухоме майно» від 26.10.2011 №1141.

Системний аналіз наведених норм дає підстави дійти висновку, що у разі наявності у платника податків непогашеного податкового боргу податковий орган вправі поширити на майно такого платника в межах суми боргу податкову заставу на підставі відповідного рішення керівника податкового органу та складеного акта опису ліквідного майна, яка підлягає реєстрації у відповідному державному реєстрі.

Чинне законодавство України не містить будь-якого обмеження щодо терміну дії податкової застави (обтяження) щодо нерухомого майна.

Відповідно до підпунктів 95.1, 95.2 статті 95 Податкового кодексу контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.

Відповідно до пункту 59.1 статті 59 Податкового кодексу, у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган, у відповідності до вимог, надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Згідно з пунктом 59.5 статті 59 Податкового кодексу, у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення. У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

Тобто податкова вимога є дійсною протягом усього терміну безперервного існування податкового боргу платника податків з моменту його утворення до моменту, зокрема, повного погашення податкового боргу платником за всіма видами податків і зборів.

Судовими рішеннями від 06.02.2013 у справі №2а-12397/10/1370 та від 07.06.2013 у справі №813/2715/13-а встановлено, що контролюючим органом 02.04.2008 надіслано ПАТ «Львівський завод Автонавантажувач» першу податкову вимогу форми та 07.05.2008 надіслано другу податкову вимогу.

Відповідно до частини четвертої статті 78 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Судом встановлено, що з часу направлення другої податкової вимоги сума податкового боргу ПАТ «Львівський завод Автонавантажувач» змінювалася, але такий не був погашений в повному обсязі. Тому контролюючим органом в подальшому податкова вимога додатково не надсилалася.

Згідно з пунктом 95.3 статті 95 Податкового кодексу стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Контролюючий орган звертається до суду щодо надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі.

Рішення суду щодо надання вказаного дозволу є підставою для прийняття контролюючим органом рішення про погашення усієї суми податкового боргу. Рішення контролюючого органу підписується керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу та скріплюється гербовою печаткою контролюючого органу. Перелік відомостей, які зазначаються у такому рішенні, встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Таким чином, Податковим кодексом встановлено особливий порядок виконання судових рішень про стягнення коштів з платника податків у рахунок погашення податкового боргу. Органами стягнення за такими рішеннями, які здійснюють процедуру їх примусового виконання, є контролюючі органи в розумінні Податкового кодексу України.

Обов`язковими передумовами (обставинами), наявність яких в своїй сукупності зумовлює виникнення у контролюючого органу права на звернення до суду із даним позовом, є: наявність у платника податків боргу зі сплати податків (зборів, обов`язкових платежів); сума заборгованості платника податків на момент звернення податкової служби до суду із позовом про надання дозволу на погашення боргу за рахунок майна платника має бути узгодженою у встановленому законодавством порядку; відсутність коштів на рахунках платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків; наявність майна платника податків - боржника у податковій заставі.

Лише сукупність вказаних обставин є підставою для звернення контролюючого органу до суду із позовом про надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків.

Отже, Податковим кодексом встановлено черговість вжиття податковим органом заходів щодо погашення податкового боргу: спочатку приймаються заходи для стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, а у разі їх недостатності для погашення податкового боргу чи відсутності, здійснюється звернення на майно платника, що перебуває у податковій заставі.

Саме така правова позиція в подібних правовідносинах сформована Верховним Судом в постанові від 02.04.2019 у справі № 809/1941/14, яка відповідно до пункту 5 частини другої статті 242 КАС України врахована судом при ухваленні даного рішення.

Доводи відповідача про ненадання позивачем доказів на підтвердження відсутності у ПАТ «Львівський завод Автонавантажувач» коштів на рахунках у банках спростовано наявними у справі копіями інкасових доручень від 23.06.2018: №671, №672, №673, №675, №678, №679, №680, №682, №686, №697, №698, №699, №701, №702, №703, №704, №706, №707, №708, №709, №711, №712, №713, №714, №716, №718, №717, №719,№721, №722, №724, №725, №726; від 28.02.2020: №144, №146, №147, №148, №152, №160, №164, №168, №170, №172; від 02.03.2020: №182, №183 з відмітками банку на них про повернення у зв`язку із накладенням арешту на кошти іншим виконавчим документом та відсутністю на рахунку інших (крім арештованих) коштів.

Наявними в матеріалах справи доказами підтверджується наявність податкового боргу ПАТ «Львівський завод Автонавантажувач» у розмірі 1 235 661 грн 49 к. та покрокове вжиття відповідачем передбачених Податковим кодексом заходів, що є необхідною передумовою вчинення контролюючим органом дій, спрямованих на погашення податкового боргу ПАТ «Львівський завод Автонавантажувач» за рахунок майна, що перебуває у податковій заставі.

При цьому, у суду відсутні відомості про оскарження відповідачем дій позивача щодо включення такого майна до акта опису майна, що перебуває в податковій заставі.

Ураховуючи викладене в сукупності, суд дійшов переконання, що позовні вимоги ГУ ДПС у Львівській області є обґрунтованими, підтверджуються наявними у справі доказами та підлягають до задоволення.

Відповідно до положень статті 139 КАС України судові витрати з відповідача не стягуються.

Керуючись ст.ст.6-10, 14, 72-77, 90, 139, 159, 241-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

в и р і ш и в :

Позов Головного управління ДПС у Львівській області (вул. Стрийська, 35, м. Львів, 79003, код ЄДРПОУ 43143039) до Публічного акціонерного товариства «Львівський завод Автонавантажувач» (вул. Залізнична, 7, м. Львів, 79039, код ЄДРПОУ 05808758) про надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна, що перебуває у податковій заставі, - задовольнити повністю.

Надати дозвіл Головному управлінню ДПС у Львівській області (вул. Стрийська, 35, м. Львів, 79003, код ЄДРПОУ 43143039) на погашення усієї суми податкового боргу Публічного акціонерного товариства «Львівський завод Автонавантажувач» (вул. Залізнична, 7, м. Львів, 79039, код ЄДРПОУ 05808758) за рахунок майна, що перебуває у податковій заставі.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Згідно з пунктом 3 Розділу VI Прикінцевих положень Кодексу адміністративного судочинства України під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені для апеляційного оскарження продовжуються на строк дії такого карантину.

Повний текст рішення складено 08 липня 2020 року.

Суддя О.П. Хома