Рішення № 90258640, 08.07.2020, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа№380/3591/20

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 липня 2020 року

Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого - судді Кухар Н.А., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу № 380/3591/20 за позовом ОСОБА_1 до Військової частини А1788 про визнання протиправними дій, стягнення заборгованості по невиплаті індексації грошового забезпечення ,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , іпн НОМЕР_1 ) звернувся в суд з позовом до Військової частини А1788 (29001, вул. Толстого, 4, м. Хмельницький,4, Хмельницька область, код ЄДРПОУ 07840179) в якому просить:

-Визнати протиправними дії Військової частини А1788 щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 01.12.2015 року по 13.08.2018 року в розмірі 105 839, 77 грн.;

-Стягнути з військової частини А 1788 на користь ОСОБА_1 заборгованість по невиплаті індексації грошового забезпечення за період з 01.12.2015 року по 13.08.2018 року в розмірі 105 839, 77 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачем в порушення вимог Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» за період проходження військової служби за період з 01.12.2015 року по 13.08.2018 року не виплачувалась індексація грошового забезпечення. Зазначає, що індексація грошового забезпечення є однією з основних державних гарантій щодо оплати праці, а її проведення у зв`язку зі зростанням споживчих цін є обов`язковою для всіх юридичних осіб-роботодавців, незалежно від форми власності та виду юридичної особи.

Не погоджуючись з відмовою, позивач звернувся до суду.

Щодо процесуальних дій, вчинених у зв`язку із розглядом справи, слід зазначити наступне.

Ухвалою суду від 18 травня 2020 року відкрито спрощене позовне провадження в адміністративній справі без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Ухвалою суду від 08 липня 2020 року відмовлено у задоволенні клопотання представника відповідача про залишення позовної заяви без розгляду.

В поданому суду відзиві відповідач проти позову заперечує, просить відмовити у задоволенні позову в повному обсязі. По суті позовних вимог вказують, що військова частина А1788 у своїй діяльності керується Конституцією та законами України, актами Президента України, Кабінету Міністрів України, наказами Міністерства оборони України та Генерального штабу Збройних Сил України, директивами Міністерства оборони та начальника Генерального штабу - Головнокомандувача Збройних Сил України, іншими правовими актами. У відповідності до п. 6 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року за № 1078 виплата сум індексації грошових доходів здійснюється за рахунок джерел, з яких провадяться відповідні грошові виплати населенню. На думку відповідача Порядок № 1078 не передбачає механізм виплати сум індексації у поточному році за минулі періоди. Зазначають, що виплата сум індексації грошового забезпечення має здійснюватись у межах коштів установ та організацій, передбачені на ці цілі. Також відповідач покликається на те, що індексація грошового забезпечення не може вважатися тією складовою грошового забезпечення в розумінні статті 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», так як вона не є постійною та сталою величиною, яка змінюється, має несистематичний характер, оскільки індексація грошових доходів населення проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 103 відсотка, що включає можливість включення її до складу грошового забезпечення, яким забезпечується військовослужбовець, звільнений з військової служби на день виключення зі списків особового складу військової частини.

16 червня 2020 року на адресу суду (вх. № 299576) позивачем подано відповідь на відзив, де вказує, що у 2015 -2018 роках, видатки на оборону в тому числі на виплату грошового забезпечення затверджувалися в повному обсязі і жодним чином не обмежувалися, відтак посилання відповідача на те, що у неї були відсутні відповідні бюджетні асигнування та кошторисні призначення взагалі не можуть прийматися до уваги, так як військова частина безпосередньо приймала участь у формуванні кошторису на відповідний рік, а також здійснювала розрахунок фонду грошового забезпечення та в подальшому на основі своїх розрахунків і отримувала кошторисні призначення на відповідний рік.

Суд, дослідивши матеріали справи, з`ясувавши обставини, на які учасники справи посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, дослідивши докази, якими вони обґрунтовуються, встановив наступне.

27.05.2015 року позивач отримав посвідчення серії НОМЕР_2, згідно якого має право на пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війни - учасників бойових дій. (а.с. 29).

Відповідно до витягу з наказу командира військової частини А 0553 (по стройовій частині) від 25.07.2013 року № 157 солдата ОСОБА_1 було прийнято на військову службу за контрактом. (а.с. 30).

Відповідно до витягу з наказу Командира військової частини А0553 (по стройовій частині) від 13.08.2018 року за № 187 молодшого сержанта ОСОБА_1 . Старшого - розвідника - старшого оператора 2 відділення 1 групи спеціального призначення 1 роти спеціального призначення 1 загону спеціального призначення, звільнено наказом командира 8 окремого полку спеціального призначення від 06 серпня 2018 року № 99-РС з військової служби в запас за підпунктом «к» пункту 2 частини 5 статті 26 (у зв`язку із закінченням строку контракту), без права носіння військової форми одягу, Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», з 13 серпня 2018 року виключено зі списків особового складу частини, всіх видів забезпечення та направлено для зарахування на військовий облік до Барського РВК Вінницької області.

14 квітня 2020 року ОСОБА_1 звернувся до командира Військової частини А1788 із заявою - претензією в якій просив, нарахувати та виплатити індексацію грошового забезпечення за період з 01.12.2015 року по 13.08.2018 року в сумі 105 839, 77 грн.

З листа Військової частини А 1788 від 23.04.2020 року № 1178 вбачається, що така була повернена заявнику, оскільки в заяві не було надано будь - яких розрахунків суми індексації, що унеможливлювало прийняття обґрунтованого рішення по її суті.

З розрахунку невиплаченої індексації грошового забезпечення наданого Військовою частиною № 806 від 26.05.2020 року судом з`ясовано, що індексація ОСОБА_1 за період з 01.01.2016 року по 28.02.2018 року становить 1159, 90 грн.

З довідки Військової частини А 1788 від 26.05.2020 року про нараховану та виплачену індексацію грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 01.03.2018 року по 13.08.2018 року вбачається, що така виплачена у 0 (нуль) гривень.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Статтею 2 КАС України визначено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Закон України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20.12.1991 №2011-ХІІ (надалі - Закон України від 20.12.1991 №2011-ХІІ) визначає основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей, встановлює єдину систему їх соціального та правового захисту, гарантує військовослужбовцям та членам їх сімей в економічній, соціальній, політичній сферах сприятливі умови для реалізації їх конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни та регулює відносини у цій галузі.

Згідно з абз.1 ч.1 ст.9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (надалі - Закон №2011-ХІІ) держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.

Абзацом 2 ч.3 ст.9 грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону.

Індексація грошових доходів населення здійснюється відповідно до Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» від 03.07.1991 № 1282-XII (надалі - Закон №1282-ХІІ) та Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078 (надалі - Порядок №1078).

Відповідно до ст. 1 Закону № 1282-XII індексація грошових доходів населення - встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення трудових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодувати подорожчання споживчих товарів і послуг.

Абзацом 2 ч.4 ст.9 Закону №2011-ХІІ встановлено, що порядок виплати грошового забезпечення визначається Міністром оборони України, керівниками центральних органів виконавчої влади, що мають у своєму підпорядкуванні утворені відповідно до законів України військові формування та правоохоронні органи, керівниками розвідувальних органів України.

Відповідно до ч. ч. 2, 3 ст. 9 Закону №2011-ХІІ до складу грошового забезпечення входять посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.

Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця.

Грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону.

Згідно з ч.1 ст.2 Закону № 1282-XII, індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, зокрема, пенсії, стипендії, оплата праці (грошове забезпечення), оплата праці (грошове забезпечення).

Індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення.

Індексація грошових доходів населення здійснюється за місцем їх отримання за рахунок відповідних коштів. (ст.9 Закону)

Статтею 18 Закону України «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії» визначено, що індексацію доходів населення, яка встановлюється для підтримання достатнього життєвого рівня громадян та купівельної спроможності їх грошових доходів в умовах зростання цін, віднесено до державних соціальних гарантій, що, згідно зі ст.19 цього Закону, є обов`язковими для всіх підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності.

Порядок проведення індексації грошових доходів населення визначається Кабінетом Міністрів України.

Згідно з п. 6 Порядку № 1078, виплата сум індексації грошових доходів здійснюється за рахунок джерел, з яких проводяться відповідні грошові виплати населенню, а саме:

1) підприємства, установи та організації підвищують розміри оплати праці у зв`язку з індексацією за рахунок власних коштів;

2) підприємства, установи та організації, що фінансуються чи дотуються з державного бюджету, підвищують розміри оплати праці (грошового забезпечення) у зв`язку з індексацією за рахунок власних коштів і коштів державного бюджету;

3) об`єднання громадян підвищують розміри оплати праці за рахунок власних коштів;

4) індексація допомоги по безробіттю, що надається відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, проводиться за рахунок коштів Фонду загальнообов`язкового державного соціального страхування на випадок безробіття;

5) індексація стипендій особам, які навчаються, проводиться за рахунок джерел, з яких вони сплачуються;

6) індексація розміру аліментів, визначеного судом у твердій грошовій сумі, проводиться за рахунок коштів платника аліментів;

7) індексація сум відшкодування шкоди, заподіяної фізичній особі каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, а також сум, що виплачуються особам, які мають право на відшкодування шкоди у разі втрати годувальника, крім щомісячних страхових виплат потерпілим на виробництві (з урахуванням виплат на необхідний догляд за потерпілим) та членам їх сімей, проводиться за рахунок джерел, з яких вони сплачуються.

У разі коли грошовий дохід формується з різних джерел і цим Порядком не встановлено черговості його індексації, сума додаткового доходу від індексації виплачується за рахунок кожного джерела пропорційно його частині у загальному доході.

Проведення індексації грошових доходів населення здійснюється у межах фінансових ресурсів бюджетів усіх рівнів та бюджетів фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування на відповідний рік.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що індексація грошового забезпечення є однією з основних державних гарантій щодо оплати праці (грошового забезпечення). За вимогами вказаних нормативно-правових актів проведення індексації у зв`язку зі зростанням споживчих цін (інфляцією) є обов`язковою для всіх юридичних осіб роботодавців, незалежно від форми власності та виду юридичної особи.

Аналіз наведених вище нормативно-правових актів, за відсутністю затвердженого особливого порядку індексації військовослужбовців, дає підстави для нарахування індексації грошового забезпечення у встановленому Урядом України порядку, а саме Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078.

Тобто, сума індексації грошового забезпечення є складовою частиною грошового забезпечення і відповідно до Закону, підлягає обов`язковому нарахуванню та виплаті. При вирішенні даного спору, в силу приписів частини п`ятої статті 242 КАС України, суд враховує також висновки щодо застосування норм права, викладені в постанові Верховного Суду у складі Касаційного адміністративного суду від 07.08.2019 у справі № 825/694/17, відповідно до яких виплата індексації грошового забезпечення здійснюється за місцем перебування військовослужбовців на грошовому забезпеченні і обмежене фінансування жодним чином не впливає на право позивача отримати індексацію грошового забезпечення; звільнення особи з військової служби жодним чином не позбавляє її права на отримання виплат, на які вона має право, проте не отримувала їх під час проходження служби за незалежних від неї обставин.

Позивач в позовній заяві просить суд стягнути з відповідача індексацію грошового забезпечення за період з грудня 2015 року по 13 серпня 2018 року в розмірі 105 839, 77 грн., який долучений до матеріалів справи.

З довідки Військової частини А 1788 від 18.03.2020 року судом встановлено, що індексація за період з 25.07.2013 року по 31.12.2015 року військовою частиною А 0553 була нарахована та виплачена в повному обсязі. Індексація з 01.01.2016 року по 28.02.2018 року не виплачувалась, тому що Міністерством оборони України не виділялися кошти для проведення виплат у зв`язку з обмеженням фінансуванням Збройних Сил України. Індексація за період з 01.03.2018 року після підвищення посадових окладів (базовий місяць березень 2018 року) становила 0,00 гривень коефіцієнт індексації з 01.03.2018 року по 13.08.2018 року становив 0%. (а.с. 32).

Суд не приймає до уваги твердження відповідача про відсутність коштів для виплати індексації, оскільки відсутність бюджетного фінансування для проведення індексації, не впливає на обов`язок відповідача її нараховувати та виплачувати.

При цьому суд наголошує, що відповідач зокрема у довідці від 18.03.2020 року за № 422 не посилається на відсутність обставин, передбачених статтею 4 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення», а зазначає лише про те, що у межах коштів військової частини А1788, передбачених на виплату грошового забезпечення, виплата індексації грошового забезпечення є неможливою, оскільки відсутнє фінансування у період з 01.01.2016 по 28.02.2018 роки.

Таким чином, вказані відповідачем обставини не позбавляють його обов`язку здійснити виплату індексації грошового забезпечення позивача у встановленому законом порядку.

Відповідно до статті 1 Протоколу № 1 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути, позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

У справі «Кечко проти України» Європейський суд з прав людини встановив, що мало місце порушення статті 1 Протоколу № 1 Конвенції, про захист прав людини і основоположних свобод, зауважив, що в межах свободи дій держави визначати, які надбавки виплачувати своїм робітникам з державного бюджету. Держава може вводити, призупиняти чи закінчити виплату таких надбавок, вносячи відповідні зміни в законодавство. Однак, якщо чинне правове положення передбачає виплату певних надбавок, і дотримано всі вимоги, необхідні для цього, органи державної влади не можуть свідомо відмовляти у цих виплатах доки відповідні положення є чинними (п. 23 Рішення).

Так, реалізація особою права, яке пов`язане з отриманням коштів і базується на спеціальних та чинних, на час виникнення спірних правовідносин, нормативно-правових актах національного законодавства, не залежить від бюджетних асигнувань, відсутність яких не може бути підставою для порушення прав громадян.

У зв`язку з цим, Європейський суд з прав людини не прийняв аргумент Уряду України щодо бюджетних асигнувань, оскільки органи державної влади не можуть посилатися на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов`язань.

Крім того, Конституційний Суд України неодноразово розглядав питання, пов`язані з реалізацією права на соціальний захист, і сформулював правову позицію, згідно з якою Конституція України відокремлює певні категорії громадян України, що потребують додаткових гарантій соціального захисту з боку держави. До них, зокрема, належать громадяни, які відповідно до статті 17 Конституції України перебувають на службі у військових формуваннях та правоохоронних органах держави, забезпечуючи суверенітет і територіальну цілісність України, її економічну та інформаційну безпеку, а саме: у Збройних Силах України, органах Служби безпеки України, міліції, прокуратури, охорони державного кордону України, податкової міліції, Управління державної охорони України, державної пожежної охорони, Державного департаменту України з питань виконання покарань тощо (рішення Конституційного Суду України від 06.07.1999 № 8-рп/99 у справі щодо права на пільги та від 20.03.2002 № 5- рп/2002 у справі щодо пільг, компенсацій і гарантій).

У зазначених рішеннях Конституційний Суд України вказав, що необхідність додаткових гарантій соціальної захищеності цієї категорії громадян як під час проходження служби, так і після її закінчення зумовлена насамперед тим, що служба у Збройних Силах України, інших військових формуваннях та правоохоронних органах держави пов`язана з ризиком для життя і здоров`я, підвищеними вимогами до дисципліни, професійної придатності, фахових, фізичних, вольових та інших якостей. Це повинно компенсуватися наявністю підвищених гарантій соціальної захищеності, тобто комплексу організаційно-правових економічних заходів, спрямованих на забезпечення добробуту саме цієї категорії громадян як під час проходження служби, так і після її закінчення.

Судом встановлено, що згідно довідок військової частини А1788 в період проходження позивачем служби, зокрема, у період з 01.12.2015 до 13.08.2018, індексація його грошового забезпечення не нараховувалася та не виплачувалася.

Водночас суд зазначає, що позовна вимога позивача щодо стягнення з військової частини А 1788 на користь ОСОБА_1 заборгованість по невиплаті індексації грошового забезпечення за період з 01.12.2015 року по 13.08.2018 року в розмірі 105 839, 77 грн., позивачем необґрунтована.

Так, розрахунок індексації за період з 01.12.2015 по 13.08.2018 року на суму 105 839, 77 грн., яка була подана позивачем не є належним та допустимим доказом визначення суми індексації необхідної для перерахунку (а.с.22- 25).

При цьому, суд враховує, що нарахування суми індексації за певний період належить до дискреційних повноважень Військової частини А 1788.

Як випливає зі змісту Рекомендації № R (80) 2 Щодо здійснення дискреційних повноважень адміністративними органами, прийнятої Комітетом Міністрів 11.03.1980 відповідно до умов статті 15.Ь під дискреційним повноваженням слід розуміти повноваження, яке надає певний адміністративному органу ступінь свободи під час прийняття рішення, таким чином даючи йому змогу вибрати з кількох юридично допустимих рішень те, яке буде найбільш прийнятним.

Адміністративний суд, перевіряючи рішення, дію чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень, не втручається у дискрецію (вільний розсуд) суб`єкта владних повноважень поза межами перевірки за названими критеріями. Завдання адміністративного судочинства полягає не у забезпеченні ефективності державного управління, а в гарантуванні дотримання вимог права, інакше було б порушено принцип розподілу влади.

Принцип розподілу влади заперечує надання адміністративному суду адміністративно-дискреційних повноважень - єдиним критерієм здійснення правосуддя є право. Тому завданням адміністративного судочинства завжди є контроль легальності. Перевірка доцільності переступає компетенцію адміністративного суду і виходить за межі завдання адміністративного судочинства.

Отже, під дискреційним повноваженням суд розуміє таке повноваження, яке надає певний ступінь свободи адміністративному органу при прийнятті рішення, тобто, коли у межах, які визначені законом, адміністративний орган має можливість самостійно (на власний розсуд) вибрати один з кількох варіантів рішення.

Враховуючи наведене, суд приходить до висновку про неможливість втручання в дискреційні повноваження відповідача, а отже, не вбачає правових підстав для задоволення позовної вимоги щодо стягнення з військової частини А 1788 на користь ОСОБА_1 грошове забезпечення за період з 01.12.2015 року по 13.08.2018 року в розмірі який становить 105 839, 77 грн., яку визначив ОСОБА_2 , який закінчив у 2015 році Київський національний університет імені Тараса Шевченка і отримав повну вищу освіту за спеціальністю «Фінанси і кредит» та здобув кваліфікацію магістра з фінансів і кредиту, економіста, молодшого наукового співробітника, офіцера військового управління тактичного рівня.

З огляду на що суд не може прийняти до уваги вказані розрахунки, відповідно позовні вимоги у частині стягнення грошової суми 105 839, 77 грн., яка відповідачем не нарахована, задоволенню не підлягають.

Сума індексації за вказаний період підлягає визначенню не судом, а військовою частиною за наслідками виконання рішення суду.

Застосовуючи механізм захисту права та його відновлення, порушеного суб`єктом владних повноважень, суд вважає за необхідне задовольнити позов ОСОБА_1 шляхом прийняття судом рішення про визнання протиправними дії Військової частини А1788 щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 01.12.2015 року по 13.08.2018 року та зобов`язати Військову частини А 1788 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01.12.2015 року по 13.08.2018 року та здійснити виплату з урахуванням раніше виплачених сум.

Враховуючи вищевикладене, адміністративний позов необхідно задовольнити частково. Позивач звільнений від сплати судового збору на підставі пункту 13 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір», а відтак, розподіл судових витрат на підставі статті 139 КАС України не здійснюється.

Керуючись ст.ст. 90, 139, 243-246, 255, 293, 295 КАС України, суд, -

в и р і ш и в:

Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , іпн НОМЕР_1 ) до Військової частини А1788 (29001, вул. Толстого, 4, м. Хмельницький,4, Хмельницька область, код ЄДРПОУ 07840179) про визнання протиправними дій, стягнення заборгованості по невиплаті індексації грошового забезпечення ,- задоволити частково.

Визнати протиправними дії Військової частини А1788 щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 01.12.2015 року по 13.08.2018 року.

Зобов`язати Військову частину А1788 (29001, вул. Толстого, 4, м. Хмельницький,4, Хмельницька область, код ЄДРПОУ 07840179) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , іпн НОМЕР_1 ) індексацію грошового забезпечення за період з 01.12.2015 року по 13.08.2018 року з урахуванням раніше виплачених сум.

В решті позовних вимог відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Відповідно до п.3 розділу УІ «Прикінцеві положення» КАС України строк апеляційного оскарження продовжується на строк дії карантину.

Повний текст рішення складено 08 липня 2020 року.

Суддя Кухар Н.А.