Рішення № 90258472, 08.07.2020, Кіровоградський окружний адміністративний суд

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 липня 2020 року справа № 340/2889/19

Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі головуючого - судді Брегея Р.І., розглянувши в м.Кропивницький в порядку загального позовного провадження (у письмовому провадженні) адміністративний позов ОСОБА_1 до Добрянської сільської ради Вільшанського району Кіровоградської області (далі - Рада) про визнання протиправними та нечинними нормативно-правових актів,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Ради про визнання протиправними та нечинними рішень від 19 червня 2018 року №137а та від 24 червня 2019 року №178 в частині встановлення ставки земельного податку для земель сільськогосподарського призначення, на яких ведеться товарне сільськогосподарське виробництво фізичними особами.

У судовому засіданні позивач та його представник підтримали вимоги заяви.

ОСОБА_1 пояснив, що є платником земельного податку з 2004 року (власник земельних ділянок, на яких ведеться товарне сільськогосподарське виробництво).

Зазначили, що відповідач не оприлюднив проекти рішень і останні та допустив порушення регламенту засідань, на яких вони приймались.

Водночас звертали увагу, що депутати не голосували щодо прийняття рішення від 24 червня 2019 року.

Відповідач заперечив щодо задоволення позову, подавши відзив на нього (а.с.116-122).

У судовому засіданні представники Ради пояснили, що рішення приймались у відповідності до вимог закону.

Проекти рішень розміщувались на стенді приміщення органу місцевого самоврядування і оприлюднювались у такий же спосіб.

Стверджували, що підставою зростання ставки земельного податку є збільшення витрат органу місцевого самоврядування (заробітна плата, ремонт доріг, утримання споруд, що належать на праві власності).

01 липня 2020 року сторони до суду не з`явились, будучи належним чином повідомлені про розгляд справи (а.с.182-184).

Представник позивача подала клопотання про завершення розгляду справи в порядку письмового провадження (а.с.186).

Представник відповідача вдруге не з`явився до суду, хоча справа слухалась у режимі відеоконференції (а.с.185).

Відповідно до приписів частини 9 статті 205 КАС України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з`явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Суд зробив висновок про завершення розгляду справи в порядку письмового провадження.

Суд, вислухавши пояснення сторін, допитавши свідків та дослідивши матеріали справи, зробив висновок про задоволення позову з таких підстав.

Встановлені обставини і факти, що стали підставами звернення до суду.

Так, ОСОБА_1 на праві власності належать 4 земельні ділянки, які розташовані на території відповідача (а.с.68-73).

Наприкінці липня 2019 року отримав податкове повідомлення-рішення з земельного податку з фізичних осіб за той же звітний період від 27 червня 2019 року на суму 5923,05 грн. (а.с.64).

05 листопада 2019 року податковий орган повідомив, що грошове зобов`язання обчислене відповідно до рішення Ради від 19 червня 2018 року №137а (а.с.74-75).

Цим рішенням відповідач збільшив упродовж 2019 року ставку земельного податку для земель сільськогосподарського призначення, на яких ведеться товарне сільськогосподарське виробництво фізичними особами, до 1% нормативної грошової оцінки землі, а за земельні ділянки за межами населеного пункту, нормативно-грошову оцінку котрих не проведено, - 5% (а.с.43-49).

Рішення прийнято на засіданні від 19 червня 2019 року, за яке проголосували 9 депутатів (ніхто не голосував проти та не утримався) (а.с.38-42).

Протокол засідання не містить відомостей про результати поіменного голосування та перебігу обговорення проекту рішення.

У протоколі зазначено, що рішення буде оприлюднене шляхом розміщення на інформаційному стенді у приміщені органу місцевого самоврядування.

24 червня 2019 року Рада прийняла рішення №178, яким встановлено упродовж 2020 року ставку земельного податку для земель сільськогосподарського призначення, на яких ведеться товарне сільськогосподарське виробництво фізичними особами, до 1% нормативної грошової оцінки землі, а за земельні ділянки за межами населеного пункту, нормативно-грошову оцінку котрих не проведено, - 5% (а.с.54-60).

Рішення прийнято на засіданні від 24 червня 2019 року (а.с.58-59).

Протокол засідання не містить жодних відомостей про результати поіменного голосування та перебігу обговорення проекту рішення.

Зазначено лише про прийняття рішення, яке відповідає попередньому рішенню з цього питання.

У протоколі не зазначено, як буде оприлюднене рішення.

29 липня 2019 року Рада прийняла рішення №182, яким скасувала рішення №137а від 19 червня 2018 року (а.с.61).

31 липня 2019 року керівник Ради прийняв розпорядження №30 про зупинення дії рішення від 29 липня 2019 року №182 (а.с.62).

З того часу не вносилось на повторний розгляд проект рішення від 29 липня 2019 року №182.

16 жовтня 2019 року керівник відповідача сповістив позивача, що розрахунки та аргументи стосовно збільшення земельного податку доводились ним до відома депутатів в усній формі на засіданнях (а.с.63).

Рада сповістила про відсутність офіційного веб-сайту та друкованого засобу масової інформації на її території (а.с.116-120).

Зазначила, що проекти рішень, останні та інші повідомлення оприлюднюються на інформаційному стенді приміщення органу місцевого самоврядування.

Рада не надала до суду копії проектів рішень та додатків, які надавались депутатам.

Відповідач не надав і доказів оприлюднення проектів рішень та останніх у той спосіб, який вказав (не надав фотоматеріали зйомки інформаційного стенду у дні, коли вчинялись такі дії).

За повідомленням Головного управління Державної податкової служби у Кіровоградській області оскаржені рішення оприлюдненні на офіційному веб-сайті ДПС України 10 липня 2018 року та 08 липня 2019 року (а.с.95).

Судом допитувались як свідки, депутати Ради ОСОБА_4 та ОСОБА_3 (а.с.135-142).

Свідок ОСОБА_4 дав показання щодо прийняття рішення №137а:

- керівник Ради пояснював потребу збільшення ставки податку у зв`язку із нестачею коштів;

- проект рішення та пояснювальна записка не оприлюднювались і не надавались депутатам;

- рішення не оприлюднювалось на інформаційному стенді;

- не брав участі у засіданні в день голосування за проект рішення (брав участь в попередніх засіданнях).

Свідок ОСОБА_4 дав показання щодо прийняття рішення №178:

- брав участь у прийнятті рішення;

- проект рішення та пояснювальна записка не оприлюднювались і не надавались депутатам;

- рішення не оприлюднювалось на інформаційному стенді;

- депутати голосували не за проект рішення, а за те, щоб залишити все, як було у попередньому рішенні.

Свідок ОСОБА_3 дав показання щодо прийняття рішення №137а:

- брав участь у засіданнях і голосував проти проекту рішення;

- проект рішення та пояснювальна записка не оприлюднювались і не надавались депутатам;

- рішення не оприлюднювалось на інформаційному стенді;

- керівник Ради пояснював потребу збільшення ставки податку у зв`язку із нестачею коштів, однак не надав письмові обґрунтування.

Свідок ОСОБА_3 дав показання щодо прийняття рішення №178:

- брав участь у прийнятті рішення;

- проект рішення та пояснювальна записка не оприлюднювались і не надавались депутатам;

- рішення не оприлюднювалось на інформаційному стенді;

- депутати голосували не за проект рішення, а за те, щоб залишити все, як було у попередньому рішенні.

Юридична оцінка, встановлених судом, обставин і фактів справи.

Перш за все, відповідно до приписів частин 2 та 3 статті 264 КАС України право оскаржити нормативно-правовий акт органу місцевого самоврядування мають особи, щодо яких його застосовано, а також особи, які є суб`єктом правовідносин, у яких буде застосовано цей акт.

Нормативно-правові акти можуть бути оскаржені до адміністративного суду протягом всього строку їх чинності.

Позов подано до суду 14 листопада 2019 року (а.с.5-12).

Отже, ОСОБА_1 належний позивач (власник земельних ділянок на території Ради) і не пропустив строку звернення до суду, оскільки рішення відповідача враховувались і будуть враховані при обчисленні земельного податку за 2019-2020 роки.

Приписами статті 1 Закону України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності» (далі - Закон) встановлено, що регуляторний акт - це прийнятий уповноваженим регуляторним органом нормативно-правовий акт, який або окремі положення якого спрямовані на правове регулювання господарських відносин, а також адміністративних відносин між регуляторними органами або іншими органами державної влади та суб`єктами господарювання.

Таким чином, позивач оскаржує регуляторні акти.

Приписами частини 12 статті 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» визначено, що акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування, які відповідно до закону є регуляторними актами, розробляються, розглядаються, приймаються та оприлюднюються у порядку, встановленому Законом України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності».

Приписами частини 5 статті 12 Закону передбачено, що регуляторні акти, прийняті органами та посадовими особами місцевого самоврядування, офіційно оприлюднюються в друкованих засобах масової інформації відповідних рад, а у разі їх відсутності - у місцевих друкованих засобах масової інформації, визначених цими органами та посадовими особами, не пізніш як у десятиденний строк після їх прийняття та підписання.

Рада не оприлюднила рішення у спосіб, який встановлено Законом.

У разі відсутності власного та місцевого друкованого засобу (на території Ради) відповідач мав оприлюднити рішення у місцевому друкованому засобі районного чи обласного значення.

Такі існують.

Водночас Рада не надала доказів розміщення рішень на інформаційному стенді власного приміщення.

Такими доказами могли слугувати матеріали фотозйомки в день їх розміщення.

Свідки ОСОБА_4 та ОСОБА_3 , які є депутатами Ради, заперечили розміщення рішень на інформаційному стенді.

Відповідно до приписів статті 57 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти, що визначають права і обов`язки громадян, мають бути доведені до відома населення у порядку, встановленому законом.

Закони та інші нормативно-правові акти, що визначають права і обов`язки громадян, не доведені до відома населення у порядку, встановленому законом, є нечинними.

Отже, Рада не довела до відома населення у порядку, встановленому законом, рішення від 19 червня 2018 року №137а та від 24 червня 2019 року №178.

Тому, вони є нечинними.

Водночас суд надасть оцінку цим рішенням щодо законності в частині, в якій оскаржуються.

Приписами частини 2 статті 13 Закону встановлено, що повідомлення про оприлюднення проекту регуляторного акта з метою одержання зауважень і пропозицій, проект регуляторного акта та відповідний аналіз регуляторного впливу оприлюднюються шляхом опублікування в друкованих засобах масової інформації розробника цього проекту, а у разі їх відсутності - у друкованих засобах масової інформації, визначених розробником цього проекту, та/або шляхом розміщення на офіційній сторінці розробника проекту регуляторного акта в мережі Інтернет.

Приписами частини 4 статті 9 Закону передбачено, що проект регуляторного акта разом із відповідним аналізом регуляторного впливу оприлюднюється у спосіб, передбачений статтею 13 цього Закону, не пізніше п`яти робочих днів з дня оприлюднення повідомлення про оприлюднення цього проекту регуляторного акта.

Приписами частини 3 статті 15 Закону України «Про доступ до публічної інформації» визначено, що проекти нормативно-правових актів, рішень органів місцевого самоврядування, розроблені відповідними розпорядниками, оприлюднюються ними не пізніш як за 20 робочих днів до дати їх розгляду з метою прийняття.

Рада не дотрималась цих вимого діючого законодавства.

З урахуванням обставин справи мала опублікувати повідомлення, проект рішення та аналіз регуляторного впливу у засобі масової інформації районного чи обласного значення.

Водночас Рада не надала доказів розміщення повідомлень, проектів рішень та аналізу на інформаційному стенді власного приміщення.

Такими доказами могли слугувати матеріали фотозйомки в день їх розміщення.

Свідки ОСОБА_4 та ОСОБА_3 , які є депутатами Ради, заперечили розміщення згаданих документів на інформаційному стенді.

Пунктом 3.4.4 Регламенту Ради, який затверджено її рішенням від 17 грудня 2010 року №7, встановлено, що матеріали стосовно питань порядку денного сесії подаються депутатам для вивчення і підготовки для обговорення не пізніше як за 3 дні до початку роботи сесії.

Свідки ОСОБА_4 та ОСОБА_3 показали, що проекти рішень і пояснювальні записки не надали і в день голосування.

Таким чином, депутати не мали змоги підготуватися до усвідомленого прийняття рішення.

Варто зазначити, що 24 червня 2019 року депутати Ради голосували не за проект рішення №178, а за залишення в силі попереднього рішення з питання оподаткування.

Таким чином, на день голосування не існувало тексту проекту рішення №178.

Протоколи засідань Ради, на яких прийняті рішення, не містять результату поіменного голосування і цифрового виразу (рішення №178).

Свідок ОСОБА_3 показав, що голосував проти проекту рішення №137а, однак такі відомості не відображені у протоколі засідання Ради.

Підсумовуючи, суд зробив висновок про протиправність рішень Ради, оскільки прийняті з грубими порушеннями діючого законодавства (порушення припису пункту 1 частини 2 статті 2 КАС України).

Отже, позов належить задовільнити.

Судові витрати у справі складаються з судового збору в сумі 1536,80 грн. (а.с.4).

Суд розподіляє судові витрати відповідно до приписів частини 1 статті 139 КАС України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.139, 205, 243-246, 264 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов задовільнити.

Визнати протиправним (незаконним) і нечинним рішення Добрянської сільської ради Вільшанського району Кіровоградської області від 19 червня 2018 року №137а в частині встановлення ставки земельного податку на землі щодо ведення товарного сільськогосподарського виробництва для фізичних осіб упродовж 2019 року.

Визнати протиправним (незаконним) і нечинним рішення Добрянської сільської ради Вільшанського району Кіровоградської області від 24 червня 2019 року №178 в частині встановлення ставки земельного податку на землі щодо ведення товарного сільськогосподарського виробництва для фізичних осіб упродовж 2020 року.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Добрянської сільської ради Вільшанського району Кіровоградської області на користь ОСОБА_1 судові витрати у сумі 1536,80 грн.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Третього апеляційного адміністративного суду в апеляційному окрузі, що включає Дніпропетровську, Запорізьку та Кіровоградську області, протягом тридцяти днів з дня його складення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Кіровоградського

окружного адміністративного суду Р.І. Брегей