Рішення № 90258469, 08.07.2020, Кіровоградський окружний адміністративний суд

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 липня 2020 року м. Кропивницький Справа № 404/361/20

провадження № 2-іс/340/30/20

Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі судді Казанчук Г.П. розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Державного архітектурно-будівельного контролю міської ради міста Кропивницького про визнання протиправними та скасування рішень, -

ВИКЛАД ОБСТАВИН:

ОСОБА_1 через свого представника Мазуренко Н.Ю. звернулась до суду з позовною заявою в якій просить:

- визнати протиправною та скасувати постанову Управління Державно архітектурно - будівельного контролю міської ради міста Кропивницького про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення №1 від 09 січня 2020 року;

- визнати протиправним та скасувати припис Управління Державно архітектурно - будівельного контролю міської ради міста Кропивницького про №86 від 11 грудня 2019 року.

Ухвалою судді від 13.04.2020 року позовну заяву залишено без руху та надано строк для усунення її недоліків. Ухвалою судді від 12.05.2020 року продовжено строк для виконання недоліків зазначених недоліків. Недоліки позовної заяви 26.05.2020 усунуто в повному обсязі.

Ухвалою судді Кіровоградського окружного адміністративного суду від 29.05.2020 року відкрито провадження у справі та призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження (без виклику сторін).

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що за наслідками позапланової перевірки було складено постанову про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, яка не відповідає вимогам статті 256 КУпАП, оскільки в ній не зазначено місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення. У протоколі про вчинення адміністративного правопорушення також не зазначено час вчинення правопорушення, а відтак така постанова підлягає скасуванню. Крім того, за наслідками перевірки був складений припис, який також підлягає скасуванню через те вимога по знесення самочинного будівництва є крайньою мірою, що передбачена законом і її застосування можливе лише тоді, коли використано усі передбачені законодавством заходи щодо реагування та притягнення винної особи до відповідальності.

Управління Державного архітектурно-будівельного контролю міської ради міста Кропивницького (надалі відповідач) проти позовних вимог заперечувало, надавши суду відзив на адміністративний позов, який обґрунтований тим, що за результатами проведеної перевірки встановлено, що позивач здійснює реботи з будівництва балкону до квартири АДРЕСА_1 на земельній ділянці комунальної власності, що є порушенням пункту 1 частини 1 статті 34 Закону України «Про регулювання містобудівної діляьності», вналідок чого був винесений припис про зупинення виконання будівельних робіт та про усунення порушень. За наслідком проведеної позапланової перевірки щодо виконання вимог приписів, встановлено виконання припису про зупинення будівельних робіт, натомість припис про усунення порушень не виконано, самочинно збудовану добудову не знесено, що є порушенням вимог закону, що і стало підставою для притягнення позивачки до адміністративної відповідальності та складенні ще одного припису.

Розглянувши справу в порядку спрощеного позовного провадження (без виклику сторін), дослідивши заяви по суті справи та надані докази сторонами, суд, -

В С Т А Н О В И В:

Управління Державного архітектурно-будівельного контролю міської ради міста Кропивницького (надалі відповідач-1) на підставі звернення КП «ЖЕО №1 МРК» щодо перевірки законності проведення добудови власницею квартири АДРЕСА_1 (а.с.68 зв.).

На підставі направлення для здійснення позапланового заходу від 07.10.2019 р. №198 головним спеціалістом інспекційної роботи та дозвільних процедур Управлення проведено позапланову перевірку під час якої встановлено, що позивач здійснює роботи з будівництва балкону до квартири АДРЕСА_1 на земельній ділянці комунальної власності, що є порушенням пункту 1 частини 1 статті 34 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» (а.с.68), на примірнику направлення навний підпис позивачки про те, що вона ознайомлена з проведення перевірки. Виявлені порушення зафіксовано в акті від 09.10.2019 року №177 (а.с.69-74), від пидпису якого позивачка відмовилась.

За наслідками перевірки складений припис №64 від 09.10.2019 року про зупинення підготовчих та будівельних робіт, яким з метою усунення виявлених порушень вимагалось негайного зупинення будівельних робіт на об`єкті «будівництво балкону до квартири АДРЕСА_1 » (а.с.78) та припис №65 про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил від 09.10.2019 р., яким з метою усунення виявлених порушень вимагалось знесення балкону (а.с.77).

На підставі направлення для проведення позапланового заходу від 06.12.2019 року №251 з метою перевірки виконання вимог приписів №64, 65 від 09.10.2019 року була проведена позапланова перевірка, на примірнику направлення навний підпис позивачки про те, що вона ознайомлена з проведення перевірки (а.с.82).

За результатом проведеної перевірки складено акт від 11.12.2019 року №221, яким встановлено, що замовником виконано припис про зупинення підготовчих та будівельних робіт від 09.10.2019 року №64, будівельні роботи зупинені. Вимоги припису про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил щодо усунення порушення містобудівного законодавства шляхом знесення балкону до квартири АДРЕСА_1 не виконано (а.с.83-88), який підписаний позивачкою без зауважень.

Відповідачем складено протокол №85 про адміністративне правопорушення від 11.12.2019 року, в якому зазначено про те, що за результатом позапланоовї перевірки, проведеної на об`єкті «будівництво балкону до квартири АДРЕСА_1 » виявлено невиконання припису про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил від 09.10.2019 року № 65 щодо усунення порушення містобудівного законодавства шляхом знесення балкону до квартири АДРЕСА_1 , що є порушенням пп.а п.3 ч.3 ст.41 Закону України «Про регулювання мітосбьудівної діяльності», відповідальність за яке передбачена ч.1 ст.188-42 Кодексу України про адміністративні правопорушення, розгляд якого відбудеться 24.12.2019 року о 10.00 год. Позивачка у графу «пояснення» власноруч зазначила про те, що пояснення надасть при розгляді протоколу (а.с.89-90).

Позивачка подала заяву відповідачу про перенесення розгляду протоколу №85 від 11.12.2019 р., призначеного на 24.12.2019 р. на 09.01.2019 р. в зв`язку з відсутністю у місті (а.с.93).

Постановою №1 по справі про адміністративне правопорушення від 09.01.2020 року ОСОБА_1 визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 188-42 КУпАП та накаледно штраф у розмірі 5100 грн., яку вручено ОСОБА_1 09.01.2020 року (надалі спірна постанова, а.с.93 зв. - 94).

Крім того, відповідачем за наслідками проведеної перевірки винесено припис №86 про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил від 11.12.2019 року, яким у зв`язку з невиконанням вимог припису про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності від 09.10.2019 року №65 вимагається усунення порушення містобудівного законодавства шляхом виконання вимог припису від 09.10.2019 ркоу №65 щодо внесення балкову до квартири АДРЕСА_1 - термін виконанян - 11 лютого 2020 р. (надалі спірний припис, а.с.91-92).

Отже правомірність винесення спірної постанови про притягнення до адмінстративної відповідальності та спірного припису, є предметом спору, переданий на вирішення суду.

Стосовно позовної вимоги про визнання протиправною та скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності, суд зазначає наступне.

Представниця позивачки як на підставу протиправності спірної постанови зазначає про відсутність у протоколі про вчинення адміністративного правопорушення та у постанові про притягнення до адміністративної відповідальності інформації про місце, час вчинення і суть адміністратинвого правпорушення, що на її думку є підставою для її скасування.

Частиною 1 статті 256 КУпАП визначено, що у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім`я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, прізвище викривача (за його письмовою згодою), якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі.

Водночас, наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 15.05.2012 року N 240, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 04 липня 2012 р. за N 1116/21428 «Про затвердження форм актів та інших документів, які складаються під час або за результатами здійснення державного архітектурно-будівельного контролю» затверджено форму протоколу про адміністративне правопорушення згідно з додатком 5.

Перевіряючи відповідність за формою та змістом, складеного відповідачем протоколу №64 про адміністративне правпорушення, суд доходить висновку про відповідність даного протоколу усім вимогам, оскільки в останньому відображено усі необхідні дані та реквізити щодо суб`єкта, об`єкта та виду адміністративного правопорушення.

Склад адміністративного правопорушення- це сукупність установлених законом об`єктивних і суб`єктивних ознак, які характеризують діяння як адміністративне правопорушення (проступок). До складу адміністративного правопорушення належать ознаки, притаманні об`єкту, об`єктивній і суб`єктивній сторонам та суб`єкту правопорушення.

Об`єкт адміністративного правопорушення- це те, на що воно посягає. Адміністративний проступок заподіює шкоду або створює загрозу її заподіяння суспільним відносинам, які й становлять об`єкт проступку. Залежно від ступеня узагальнення, рівня абстрактності, розрізняють загальний, родовий і безпосередній об`єкти проступку.

В даній справі об`єктом адміністративного правопорушення є не дотримання позивачкою законодавства про містобудівну діяльність, яка виражено у невиконанні вимог припису від 09.10.2019 року №65, яким вимагалось усунення порушень містобудівного законодавства шляхом знесення збудованого балкону до квартири АДРЕСА_1 - термін виконання 09 грудня 2019 року.

Відповідно до частини 1 статті 188-42 КУпАП невиконання законних вимог (приписів) посадових осіб органів державного архітектурно-будівельного контролю - тягне за собою накладення штрафу від трьохсот до чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Суд зауважує, що припис управління державного адхітектурно-будівельного контролю міської ради міста Кропивницька №65 про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівлеьних норм, стандартів і правил від 01.10.2019 року оскаржений не був, а відтак у суду відсутні сумніви у його законності та правомірності. Більш того, у позові також не наведено обставин щодо незаконості даного припису чи то доказів його виконання.

Крім того, як на думку суду, невиконання припису є триваючим правопорушенням, яке вчиняється постійно до моменту усунення порушення шляхом оформлення відповідних документів.

Триваюче правопорушення - це проступок, пов`язаний з тривалим, неперервним невиконанням обов`язків, передбачених законом. Тобто, триваючі правопорушення характеризуються тим, що особа, яка вчинила якісь певні дії чи бездіяльність, перебуває надалі у стані безперервного продовження цих дій (бездіяльності). Ці дії безперервно порушують закон протягом якогось часу. Іноді такий стан продовжується значний час і увесь час винний безперервно вчиняє правопорушення у вигляді невиконання покладених на нього обов`язків. Триваюче правопорушення припиняється лише у випадку усунення стану за якого об`єктивно існує цей обов`язок, виконанням обов`язку відповідним суб`єктом або припиненням дії відповідної норми закону.

Подібна правова позиція щодо застосування норм права викладена у постанові Верховного Суду від 11 квітня 2018 року у справі N 804/401/17.

Враховуючи вищенаведене, доводи представника позивача про відсутність належних та допустимих доказів того, в який саме конкретно час вчинено правопорушення відхиляються судом, як безпідставні.

Отже, оскільки диспозицією статті 188-42 КУаАП визначено саме «невиконання вимог припису», тому суд дійшов висновку про правомірність винесення відповідачем спірної постанови.

Враховуючи вищевикладене, у задоволенні позовної вимоги про визнання протиправною та скасування постанови №1 по справі про адміністративне правопорушення від 09.01.2020 року слід відмовити.

Стосовно позовної вимоги про визнання протиправним та скасування спірного припису, суд зазначає наступне.

Відповідно до пункту 9-1 розділу V «Прикінцеві положення Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», з 11.02.2017 року функції державного архітектурно - будівельного контролю на території м. Кропивницького Кіровоградської області та смт. Нового здійснює управління Державного архітектурно - будівельного контролю Міської ради міста Кропивницького.

Правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов`язки та відповідальність суб`єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) визначає Закон України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності". Дія цього Закону поширюється на відносини, пов`язані зі здійсненням державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності (стаття 2 Закону).

Відповідно до визначення, наведеного в статті 1 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю)) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб`єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.

Згідно з абзацом 3 частини 1 статті 41 Закону "Про регулювання містобудівної діяльності" державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється на об`єктах будівництва у порядку проведення планових та позапланових перевірок за територіальним принципом.

Постановою Кабінету Міністрів України №553 від 23.05.2011 року затверджено Порядок здійснення державного архітектурно-будівельного контролю (надалі - Порядок №553), який визначає процедуру здійснення заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями (далі - суб`єкти містобудування) вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт.

Водночас частиною 1 статті 41-1 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" державний архітектурно-будівельний нагляд - це сукупність заходів, спрямованих на дотримання уповноваженими органами містобудування та архітектури, структурними підрозділами Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій та виконавчими органами сільських, селищних, міських рад з питань державного архітектурно-будівельного контролю, іншими органами, що здійснюють контроль у сфері містобудівної діяльності (далі - об`єкти нагляду), вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час провадження ними містобудівної діяльності.

Відповідно до абзацу 5 частини 1 статті 41 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" та пункту 7 Порядку №553 позаплановою перевіркою вважається перевірка, що не передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю, оскільки позивач за своєю суттю не суб`єктом державного архітектурно-будівельного нагляду.

Згідно статті 22 Закону України «Про основи містобудування» (в редакції чинній станом на день будівництва гаража) забудова земельних ділянок, що надаються для містобудівних потреб, здійснюється після виникнення права власності чи права користування земельною ділянкою у порядку, передбаченому земельним законодавством, та одержання дозволу на виконання будівельних робіт.

Як було встановлено під час проведення перевірки відповідачем, позивачкою було самовільно збудований балкон за адресою АДРЕСА_1 на земельній ділянці, яка перебуває у комунальній власності міської ради міста Кропивницького.

Відповідно до частини першої статті 376 Цивільного Кодексу України житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без затвердженого проекту, або з устотними порушеннями будівельних норм і правил.

Отже, будівельні роботи позивачка мала право розпочинати тільки після отримання правові підстави використання земельної ділянки, що зроблено не було.

У матеріалах справи наявна заява від 10.12.2019 року про звернення до голови міської ради м. Кропивницького про отримання безпоалано у власність земельну ділянку для прибудови балкону.

Такий доказ, як на думку суду є неспроможним, оскільки по-перше, не містить доказів направлення міській раді міста Кропивницького (відсутній вхідний штам, поштова квитанція тощо), а по-друге, зазначена заява датована вже після спливу строку, встановленого на виконання припису №65 від 09.10.2019 року.

Станом на день складання спірного припису у позивачки відсутнє жодне рішення органу місцевого самоврядування, яке б давало право користуватись земельною ділянкою, на якій збудовано балкон. Тобто позивач здійсним самочинне будівництво на земельній ділянці, оскільки земельна ділянка, яка належить на праві комунальної власності, розпорядником якої є міська рада міста Кропивницького.

Згідно абзаців 1-3 частини 1 статті 41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» державний архітектурно-будівельний контроль - це сукупність заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт.

Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється на об`єктах будівництва у порядку проведення планових та позапланових перевірок за територіальним принципом.

Згідно абзацу 3 частини 3 статті 41 «Про регулювання містобудівної діяльності» посадові особи органів державного архітектурно-будівельного контролю під час перевірки мають право у разі виявлення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, містобудівних умов та обмежень, затвердженого проекту або будівельного паспорта забудови земельної ділянки видавати обов`язкові для виконання приписи щодо:

а) усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил;

б) зупинення підготовчих та будівельних робіт.

Аналогічне посилання міститься і у абзаці 3 пункті 11 Порядку №553 розділу «Повноваження посадових осіб органів державного архітектурно-будівельного контролю».

Отже відповідач, встановивши наявність збудованого балкону на земельній ділянці, яка не перебуває у володінні чи користування позивачки, зобов`язаний був винести припис. При цьому, припис міг містити лише дві вимоги, як зазначено у Законі.

Суд зауважує, що у спірному приписі відповідач вимагає виконати вимоги припису №65 від 09.10.2019 року, який не був предметом оскарження, а відтак його законність та правомірність не ставиться під сумнів судом.

Так, право передачі земельних ділянок встановлено Земельним Кодексом України та належить органу місцевого самоврядування шляхом прийняття відповідного ріщення, яким останній може і відмовити в передачі такої земельної ділянки через наявність суттєвих обставин.

Відповідно до статті 376 Цивільного Кодексу України самочинним вважається будівництво житлового будинку, будівлі, споруди, іншого нерухомого майна, якщо вони збудовані (будуються) на земельній ділянці, що не була відведена особі, яка здійснює будівництво; або відведена не для цієї мети; або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи, чи належно затвердженого проекту; або з істотним порушенням будівельних норм і правил.

Отже на день винесення припису, позивач здійснив самочинне будівництво балкону, що і було встановлено відповідачем під час проведення позапланого заходу.

Відповідно до частини 1 статті 38 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» у разі виявлення факту самочинного будівництва об`єкта, перебудова якого з метою усунення істотного відхилення від проекту або усунення порушень законних прав та інтересів інших осіб, істотного порушення будівельних норм є неможливою, посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю видає особі, яка здійснила (здійснює) таке будівництво, припис про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил з визначенням строку для добровільного виконання припису.

Закон України «Про регулювання містобудівної діяльності» не містить виключного переліку вимог, які можуть ставитись інспекцією архітектурно-будівельного контролю у приписі з метою усунення порушень законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил, її конструкція дає підстави вважати, що вимоги про усунення таких порушень мають бути сформульовані з урахуванням їх характеру та ступеню тяжкості. Із самого предмета правового регулювання ст. 38 Закону N 3038-VI вбачається, що знесення самочинного будівництва є одним із способів усунення порушень. І тому за неможливості їх усунення в інший спосіб відповідний припис органу державного архітектурно-будівельного контролю може містити вимогу про знесення самочинно збудованого об`єкта.

При цьому виконання такої вимоги з огляду на закріплене в абз. 2 ч. 1 та абз. 1 ч. 2 ст. 38 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» правило щодо знесення самочинно збудованого об`єкта на підставі рішення суду за відповідним зверненням органу державного архітектурно-будівельного контролю має добровільний характер. Питання ж про обґрунтованість припису щодо знесення самочинно збудованого об`єкта, наявності підстав для такого знесення, як і можливості усунення порушень в інший спосіб, мають бути вирішені судом у ході розгляду справи за позовом органу державного архітектурно-будівельного контролю про знесення самочинно збудованого об`єкта.

Ураховуючи наведене, суд дійшов висновку про наявність у відповідача права видавати на підставі ч. 1 ст. 38 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» припис із вимогою виконати попередній припис №65 від 09.10.2019 року, який не був виконаний.

Такі висновки узгоджуються з позицією викладеною у постанові Верховного Суду України від 11 жовтня 2016 р. у справі N 21-1609а16.

Згідно пунктів 15-19, 21 Порядку №553, форми актів та інших документів, які складаються під час або за результатами здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затверджуються Мінрегіоном.

У разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, крім акта перевірки, складається протокол, видається припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил або припис про зупинення підготовчих та/або будівельних робіт (далі - припис).

У приписі обов`язково встановлюється строк для усунення виявлених порушень згідно з додатком.

Припис складається у двох примірниках. Один примірник припису залишається в органі державного архітектурно-будівельного контролю, а інший надається суб`єкту містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль.

Припис підписується посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю, яка провела перевірку.

Якщо суб`єкт містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, не погоджується з актом перевірки, він підписує його із зауваженнями, які є невід`ємною частиною такого акта.

У разі відмови суб`єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, підписати акт перевірки та припису, посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю робить у акті відповідний запис.

У разі відмови суб`єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, від отримання акта та припису, вони надсилаються йому рекомендованим листом з повідомленням.

Перевіривши спірний припис на відповідність вищезазначених вимог, суд дійшов висновку, що за своїм змістом та формою, спірний припис відповідає вимогам нормативно-правових актів.

Згідно з частиною першою статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Враховуючи вищеописане, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні позовних вимог.

Відповідно до частини 1 статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Враховуючи висновок суду про відмову в задоволенні позову судові витрати не підлягають відшкодуванню.

Керуючись статтями 9, 90, 77, 139, 242-246, 250, 255, 262, 295 КАС України, суд,

В И Р І Ш И В:

Відмовити у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) до Управління Державного архітектурно-будівельного контролю міської ради міста Кропивницького (вул. Велика Перспективна, 41, м. Кропивницький, 25022; код ЄДРПОУ 40131214) про визнання протиправними та скасування рішень.

Копію рішення надіслати учасникам справи.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене до Третього апеляційного адміністративного суду, шляхом подачі апеляційної скарги через Кіровоградський окружний адміністративний суд, у 30-денний строк, установлений статтею 295 КАС України.

Суддя Кіровоградського

окружного адміністративного суду Г.П. Казанчук