Рішення № 90258310, 08.07.2020, Івано-Франківський окружний адміністративний суд

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"08" липня 2020 р. справа № 300/1334/20

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі:

судді Микитин Н.М.,

при секретарі судового засідання Маковійчук С.М.,

за участю: представника позивача Петраша Ю.Л.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу за позовом приватного підприємства "Агрофірма "Вільхівці" до Городенківського районного відділу Державної виконавчої служби Південно-Західного міжрегіонального управління (м. Івано-Франківськ) Міністерства Юстиції України про зобов`язання до вчинення дій, -

ВСТАНОВИВ:

17.06.2020 приватне підприємство "Агрофірма "Вільхівці" звернулося до суду з адміністративним позовом до Городенківського районного відділу Державної виконавчої служби Південно-Західного міжрегіонального управління (м. Івано-Франківськ) Міністерства Юстиції України про зобов`язання закінчити виконавче провадження ВП №61152325 по виконанню постанови від 17.01.2020 про стягнення виконавчого збору в сумі 122 129, 48 грн. та зняти арешт з майна, яке було накладено в межах цього виконавчого провадження.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідачем протиправно не вчиняються дії щодо закінчення виконавчого провадження ВП № 61152325 та зняття арешту з коштів боржника в частині виконання постанови від 17.01.2020 № 60951805 про стягнення виконавчого збору в розмірі 122 129,48 грн. Так, рішенням господарського суду Івано-Франківської області від 11.06.2019, залишеного без змін постановою Західного апеляційного господарського суду від 26.11.2019 задоволено позов керівника Тисменицької місцевої прокуратури Івано-Франківської області в інтересах держави в особі Городенківської міської ради до приватного підприємства "Агрофірма "Вільхівці" про стягнення збитків у сумі 1221294,84 грн. На виконання вищезазначеного рішення Господарським судом Івано-Франківської області видано два накази про стягнення з позивача сум боргу: від 19.12.2019 на суму 1221294,84 грн. та від 19.12.2019 на суму 18319,42 грн. Вказана сума боргу позивачем повністю погашена 17.01.2020, що підтверджується платіжним дорученням №6004 від 17.01.2020 на суму 18319,42 грн, а також платіжним дорученням №6003 від 17.01.2020 на суму 1221294,84 грн. Про вказані обставини позивач повідомив відповідача шляхом реєстрації у відповідача заяви від 17.01.2020. Після цього на адресу позивача 22.01.2020 надійшов поштовим шляхом супровідний лист від 11.01.2020 за №462 та дві постанови про відкриття виконавчого провадження від 11.01.2020 ВП №60951805 про стягнення з позивача 1221294,84 грн. упущеної вигоди, спричиненої не укладенням договору про пайові внески забудовників об`єктів у розвиток і створення інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури м. Городенка на користь Городенківської міської ради Івано-Франківської області, а також від 11.01.2020 ВП №60951778 про стягнення 18319,42 грн. судового збору на користь прокуратури Івано-Франківської області. Також, позивачу стало відомо, що 11.01.2020 відповідачем було винесено дві постанови про відкриття виконавчого провадження №60951805 по виконанню наказів господарського суду Івано-Франківської області від 09.12.2019 по справі №910/290/19.

В подальшому, в процесі здійснення вказаних проваджень, 17.01.2020 державним виконавцем Кондрук Г.М. винесено постанову про стягнення з боржника виконавчого збору в сумі 122 129,48 грн. ВП № 60951805 та в сумі 18319,42 грн. ВП № 60951778.

Однак, 17.03.2020 набрала законної сили ухвала господарського суду Івано-Франківської області від 17.03.2020 по справі № 909/290/19, якою визнано такими, що не підлягають виконанню наказ господарського суду Івано-Франківської області від 09.12.2019 № 1456 про стягнення з приватного підприємства агрофірми «Вільхівці» 18319,42грн. судового збору на рахунок прокуратури Івано-Франківської області та наказ господарського суду Івано-Франківської області від 09.12.2019 № 1455 про стягнення з приватного підприємства агрофірми приватного підприємства агрофірми «Вільхівці» на користь Городенківської міської ради Івано-Франківської області упущену вигоду, спричинену неукладанням договору про пайовий внесок забудовників об`єктів у розвиток і створення інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури м.Городенка у сумі 1 221 294,84 грн.

Крім того, 04.02.2020 відповідачем винесено ряд постанов про арешт коштів боржника в межах виконавчого провадження ВП № 61152325 по виконанню постанови про стягнення з підприємства виконавчого збору від 17.01.2020 в сумі 122 129,48 грн.

Водночас, рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 14 лютого 2020 року № 300/205/20, яке залишено без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 08.04.2020, визнано протиправною та скасовано постанову Городенківського РВ ДВС Південно-Західного міжрегіонального управління юстиції (м.Івано-Франківськ) ВП №60951805 від 17.01.2020 р. про стягнення з ПП «Агрофірма «Вільхівці» на користь держави 122129,48 грн. виконавчого збору.

Позивач вважає, що вказані обставини свідчать про неправомірність дій відповідача щодо примусового стягнення 122129,48 грн. виконавчого збору, тоді як таке підлягає закінченню на підставі п. 5 ч. 1 ст. 39 Закону України «Про виконавче провадження». Також, відповідно до положень ст. 40 цього Закону, у разі закінчення виконавчого провадження, арешт, накладений на кошти боржника знімається. З наведених підстав, просить позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 17.06.2019 справу № 300/1334/20 передано на розгляд головуючому судді - Грицюку П.П(.а.с 70).

Згідно витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 22.06.2020 дану справу передано на розгляд головуючій судді - Микитин Н.М., підставою проведення повторного автоматизованого розподілу судової справи є відрахування зі штату суду судді Грицюка П.П.(а.с.71-72).

Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 24.06.2020 відкрито провадження в даній адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження, згідно із правилами, встановленими статтею 287 Кодексу адміністративного судочинства України, та призначено судове засідання на 03.07.2020 о 14:00(а.с.73-74).

В судовому засіданні представник позивача заявлений позов підтримав з мотивів викладених в позовній заяві. Додатково звернув увагу суду на те, що позивачем дотримано строки звернення до суду з огляду на те, що такий строк є продовженим на строк дії карантину, відповідно до Закону України № 540-IX від 30.03.2020 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)» яким доповнено розділ VI Кодексу адміністративного судочинства України пунктом 3. Так, під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 47, 79, 80, 114, 122, 162, 163, 164, 165, 169, 177, 193, 261, 295, 304, 309, 329, 338, 342, 363 цього Кодексу, а також інші процесуальні строки щодо зміни предмета або підстави позову, збільшення або зменшення розміру позовних вимог, подання доказів, витребування доказів, забезпечення доказів, а також строки звернення до адміністративного суду, подання відзиву та відповіді на відзив, заперечення, пояснень третьої особи щодо позову або відзиву, залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви, пред`явлення зустрічного позову, розгляду адміністративної справи, апеляційного оскарження, розгляду апеляційної скарги, касаційного оскарження, розгляду касаційної скарги, подання заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами продовжуються на строк дії такого карантину. Також зазначив, що відповідачем не подано відзиву на позовну заяву.

Представник відповідача в судове засідання не прибув, правом подання відзиву на позовну заяву не скористався, заява про визнання позову також суду не надходила, однак електронної поштою направив заяву про перенесення розгляду справи мотивовану неможливістю забезпечення участі в судовому засіданні уповноваженого представника.

Відповідно до ч. 1 ст. 268 КАС України, у справах, визначених в тому числі ст. 287 цього Кодексу, щодо подання позовної заяви та про дату, час і місце розгляду справи суд негайно повідомляє відповідача та інших учасників справи шляхом направлення тексту повістки на офіційну електронну адресу, а за її відсутності - кур`єром або за відомими суду номером телефону, факсу, електронною поштою чи іншим технічним засобом зв`язку.

Учасник справи вважається повідомленим належним чином про дату, час та місце розгляду справи, визначеної частиною першою цієї статті, з моменту направлення такого повідомлення працівником суду, про що останній робить відмітку у матеріалах справи, та (або) з моменту оприлюднення судом на веб-порталі судової влади України відповідної ухвали про відкриття провадження у справі, дату, час та місце судового розгляду.

Відтак, неприбуття у судове засідання представника відповідача, повідомленого відповідно до положень статті 268 КАС України, не перешкоджає розгляду справи по суті з урахуванням скорочених строків розгляду справ даної категорії передбачених ст. 287 КАС України, а тому заява про перенесення розгляду справи не підлягає до задоволення.

Дослідивши подані суду письмові докази, заслухавши пояснення представника позивача, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд приходить до висновку, що позов підлягає до часткового задоволення, враховуючи наступне.

Частина 1 статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) визначає, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси і просити про їх захист.

Згідно частини 1 статті 287 КАС України учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця, приватного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.

Судом встановлено, що рішенням господарського суду Івано-Франківської області від 11.06.2019 №910/290/19, залишеним без змін постановою Західного апеляційного господарського суду від 26.11.2019, задоволено позов керівника Тисменицької місцевої прокуратури Івано-Франківської області в інтересах держави в особі Городенківської міської ради до приватного підприємства "Агрофірма "Вільхівці" про стягнення збитків у сумі 1221294,84 грн та стягнуто з підприємства 18319,42грн. судового збору на рахунок прокуратури Івано-Франківської області - (http://reyestr.court.gov.ua/Review/82527210).

На виконання вищезазначеного рішення Господарським судом Івано-Франківської області видано два накази про стягнення з позивача сум боргу: від 19.12.2019 на суму 1221294,84 грн. та від 19.12.2019 на суму 18319,42 грн. Вказані суми боргу позивачем повністю погашено 17.01.2020, що підтверджується платіжним дорученням №6004 від 17.01.2020 на суму 18319,42 грн, а також платіжним дорученням №6003 від 17.01.2020 на суму 1221294,84 грн(а.с.15, 16).

З метою примусового виконання наказів господарського суду Івано-Франківської області від 09.12.2019 по справі №910/290/19, відповідачем 11.01.2020 винесено дві постанови про відкриття виконавчого провадження ВП №60951805 про стягнення з позивача 1221294,84 грн. упущеної вигоди, спричиненої не укладенням договору про пайові внески забудовників об`єктів у розвиток і створення інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури м. Городенка на користь Городенківської міської ради Івано-Франківської області та ВП №60951778 про стягнення з позивача 18319,42 грн. судового збору на користь прокуратури Івано-Франківської області. Також, позивачу стало відомо, що 11.01.2020 відповідачем було винесено дві постанови про відкриття виконавчого провадження №60951805 по виконанню

В подальшому, під час здійснення примусового виконання виконавчого провадження №60951805, 17.01.2020 старшим державним виконавцем Кондрук Г.М. винесено постанову № 60951805 про стягнення з боржника виконавчого збору в сумі 122 129,48 грн(а.с.14).

Постановою від 03.02.2020 закінчено виконавче провадження № 60951805 по виконанню наказу господарського суду № 909/290/2019 про стягнення 1 221 294,84 грн та виведено в окреме провадження виконавчий збір та витрати на проведення виконавчих дій(а.с.33-34).

Як слідує з матеріалів адміністративної справи, 04.02.2020 старшим державним виконавцем Городенківського РВ ДВС Кондрук Г.М. відкрито виконавче провадження № 61152325 з примусового виконання постанови від 17.01.2020р. про стягнення з ПП «Агрофірма «Вільхівці» виконавчого збору в сумі 122129,48 грн., прийнятої у виконавчому проваджені № 60951805.

Також 04.02.2020 відповідачем винесено постанови в межах виконавчого провадження ВП № 61152325, в тому числі щодо виконання постанови про стягнення з підприємства виконавчого збору від 17.01.2020 в сумі 122 129,48 грн., та накладено арешт на кошти боржника - ПП «Агрофірма «Вільхівці» , які зберігаються на рахунках АТ КБ «Приватбанк», АТ «Райффайзен Банк Аваль», АБ «Укргазбанк», філії Івано-Франківського відділення Ощадбанк, АТ «Укрексімбанк», Івано-Франківського ОДАТ «Райффайзен Банк Аваль», АТ «Універсал Банк» (а. с. 17-32).

Старшим державним виконавцем Городенківського РВ ДВС Кондрук Г.М. об`єднано виконавчі провадження № 61151670, № 61152071, № 61152325 у зведене виконавче провадження № 61155033, що підтверджується постановою від 04.02.2020 № 61152325 (а.с.39-40).

14.04.2020 позивач звернувся до відповідача із заявою № 28 про зняття арешту з банківських рахунків та закінчення виконавчих проваджень, в тому числі, щодо стягнення виконавчого збору в сумі 122 129,48 грн(а.с.41).

Листом від 06.05.2020 № 5384 начальник Городенківського РВ ДВС повідомив позивача про, що виконавчі провадження згідно наказів господарського суду Івано-Франківської області від 09.12.2019 № 1455 та № 1456 закінчено та арешти знято(а.с.42).

Крім того, рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 14 лютого 2020 року № 300/205/20, яке залишено без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 08.04.2020, визнано протиправною та скасовано постанову Городенківського РВ ДВС Південно-Західного міжрегіонального управління юстиції (м.Івано-Франківськ) ВП №60951805 від 17.01.2020 р. про стягнення з ПП «Агрофірма «Вільхівці» на користь держави 122129,48 грн. виконавчого збору(а. с. 23-50). Вказане рішення суду набрало законної сили відповідно до інформації в Єдиному державному реєстрі судових рішень 08.04.2020 (http://reyestr.court.gov.ua/Review/87585384).

Відповідно до результатів пошуку виконавчих проваджень в АСВП від 16.06.2020 виконавче провадження № 61152325 відкрите 04.02.2020 перебуває в стані примусового виконання(а.с.68-69).

Позивач, не погоджуючись із бездіяльністю відповідача щодо не закінчення виконавчого провадження № 61152325 в частині виконання постанови про стягнення виконавчого збору від 17 січня 2020 р. ВП № 60951805 та зняття арешту в цій частині звернуся до суду за захистом свого порушеного права.

Надаючи правову оцінку правовідносинам, що склались між сторонами, суд зазначає наступне.

Суд, у відповідності до статті 244 Кодексу адміністративного судочинства України, вирішуючи питання про те, яку правову норму слід застосувати до спірних правовідносин, виходить з положень нормативних актів в редакціях, що діяли на момент виникнення цих правовідносин та зазначає зміст норм права відповідно до них.

Пункт 5 частини 1 статті 3 Закону України «Про виконавче провадження» № 1404-VIII (надалі також Закон № 1404-VIIІ) передбачає, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів, як постанови державних виконавців про стягнення виконавчого збору.

За правилами ч. 1 ст. 18 Закону №1404-VIII виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Як встановлено судом і підтверджується матеріалами справи, у виконавчому провадженні ВП № 60951805, Городенківський РВ ДВС 17 січня 2020 прийняв постанову про стягнення з ПП «Агрофірма «Вільхівці» на користь держави 122 129,48 грн. виконавчого збору. Ця постанова, яка є виконавчим документом в розумінні ст. 3 ч. 1 п. 5 Закону України «Про виконавче провадження» і підлягала примусовому виконанню та стала підставою для відкриття виконавчого провадження ВП № 61152325. Разом з тим, постанова про стягнення виконавчого збору від 17.01.2020 ВП № 60951805, визнана протиправною і повістю скасована в судовому порядку.

Згідно із п. 5 ч.1 ст. 39 Закону України «Про виконавче провадження», виконавче провадження підлягає закінченню у разі скасування або визнання нечинним рішення, на підставі якого виданий виконавчий документ, або визнання судом виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню.

Оскільки постанова державного виконавця про стягнення виконавчого збору в силу приписів ст. 3 ч. 1 п. 5 Закону України «Про виконавче провадження» є виконавчим документом, суд вважає, що норма п.5 ч.1 ст. 39 Закону України «Про виконавче провадження» охоплює і випадки, коли скасовується рішення державного виконавця.

Також слід зауважити, що позивач позбавлений можливості визнати виконавчий документ у вигляді постанови про стягнення виконавчого збору таким, що не підлягає виконанню, так як за правилами ст. 374 КАС України суд може визнати виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню, тільки у разі, коли він виданий самим судом.

Таким чином, після набрання законної сили рішенням суду по справі № 300/205/20, тобто після 08.04.2020, Городенківський РВ ДВС, як відповідач у вищевказаній справі, має обов`язок закінчити виконавче провадження ВП № 61152325 щодо виконання постанови від 17 січня 2020 р. ВП № 60951805 про стягнення з ПП "Агрофірма "Вільхівці" виконавчого збору в сумі 122 129,48 грн на підставі п. 5 ч. 1 ст. 39 Закону України «Про виконавче провадження», оскільки виконавчий документ, а саме постанова від 17.01.20220 №60951805, яка у виконавчому провадженні №61152325 підлягала примусовому виконанню, була скасована судом.

З урахуванням викладеного, суд погоджується з доводами позивача про те, що відповідач допустив протиправну бездіяльність, яка полягає в неприйнятті ним постанови про закінчення виконавчого провадження ВП № 61152325 в частині стягнення виконавчого збору в розмірі 122 129,48 грн.

Відповідно п. 4 ч. 2 ст. 245 КАС України, у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії.

Так як за правилами п. 5 ч. 1 ст. 39 Закону України «Про виконавче провадження» скасування рішення, яке є виконавчим документом, має наслідком обов`язкове закінчення виконавчого провадження і Закон не передбачає прийняття державним виконавцем іншого (альтернативного) рішення, суд вважає за можливе покласти на відповідача обов`язок прийняте конкретно визначене рішення, а саме зобов`язати Городенківський районний відділ Державної виконавчої служби Південно-Західного міжрегіонального управління (м. Івано-Франківськ) Міністерства юстиції України закінчити виконавче провадження ВП № 61152325 щодо виконання постанови про стягнення виконавчого збору від 17 січня 2020 р. ВП № 60951805.

Згідно з ч. 1 ст. 9, ст. 72, ч.ч. 1, 2, 5 ст. 77 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Крім того, відповідно до ч. 4 ст. 159 КАС України, зокрема, неподання суб`єктом владних повноважень відзиву на позов без поважних причин може бути кваліфіковано судом як визнання позову.

Як встановлено судом вище, станом на 08.07.2020 року відзив на позовну заяву від відповідача до суду не надійшов, відповідно суд дійшов висновку, що вимога позивача про зобов`язання відповідача закінчити виконавче провадження ВП № 61152325 щодо виконання постанови від 17 січня 2020 р. ВП № 60951805 про стягнення з приватного підприємства "Агрофірма "Вільхівці" виконавчого збору в сумі 122 129,48 грн, відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 39 Закону України «Про виконавче провадження» є підставною та підлягає задоволенню.

Щодо вимоги позивача про зняття арешту з грошових коштів підприємства "Агрофірма "Вільхівці" у виконавчому провадженні № 61152325 суд зазначає наступне.

Стаття 40 Закону України «Про виконавче провадження» визначає наслідки закінчення виконавчого провадження. Так, згідно з частинами 1, 2 цієї норми, у разі закінчення виконавчого провадження (крім закінчення виконавчого провадження за судовим рішенням, винесеним у порядку забезпечення позову чи вжиття запобіжних заходів, а також, крім випадків нестягнення виконавчого збору або витрат виконавчого провадження, нестягнення основної винагороди приватним виконавцем), повернення виконавчого документа до суду, який його видав, арешт, накладений на майно (кошти) боржника, знімається, відомості про боржника виключаються з Єдиного реєстру боржників, скасовуються інші вжиті виконавцем заходи щодо виконання рішення, а також проводяться інші необхідні дії у зв`язку із закінченням виконавчого провадження. Виконавче провадження, щодо якого винесено постанову про його закінчення, не може бути розпочате знову, крім випадків, передбачених цим Законом. Про зняття арешту з майна (коштів) виконавець зазначає у постанові про закінчення виконавчого провадження або повернення виконавчого документа, яка в день її винесення надсилається органу, установі, посадовій особі, яким була надіслана для виконання постанова про накладення арешту на майно (кошти) боржника, а у випадках, передбачених законом, вчиняє дії щодо реєстрації припинення обтяження такого майна.

Відповідно до ч. 1 ст. 56 Закону України «Про виконавче провадження», арешт майна (коштів) боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення.

Враховуючи скасування судом виконавчого документу, а саме постанови про стягнення виконавчого збору від 17 січня 2020 р. ВП № 60951805 в сумі 122 129,48 грн, наявність чинних арештів на вказану суму порушує право позивача на розпорядження своїми грошовими коштами і не відповідає меті застосування інституту арешту майна (коштів) боржника.

Допустивши протиправну бездіяльність щодо незакінчення виконавчого провадження ВП № 61152325 в частині стягнення з боржника виконавчого збору в сумі 122 129,48 грн, шляхом прийняття відповідної постанови, як наслідок, відповідач не виконав і вимоги ст. 40 ч. 1-2 Закону України «Про виконавче провадження» щодо знаття арештів з коштів позивача, однак про вказані дії відповідач зобов`язаний зазначити саме в постанові про закінчення виконавчого провадження, тобто відповідач повинен вжити таких заходів в силу приписів Закону, а не судового рішення, а тому позовні вимоги в цій частині передчасні та задоволенню не підлягають.

У рішенні по справі "Серявін та інші проти України" від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, Європейський суд з прав людини зазначає, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).

Вирішуючи питання розподілу судових витрат суд зазначає наступне.

Згідно ч. 3 ст. 139 КАС України, при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

Водночас, відповідно до ч. 8 ст. 139 КАС України, у випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.

Позивач сплатив судовий збір в сумі 2102 грн., що підтверджується квитанцією № МР_АВ220695MJR_14198881 від 16 червня 2020 р. (а. с. 1). Доказів понесення інших судових витрат, сторони суду не надали.

Враховуючи встановлення неправомірності дій відповідача, що також вплинуло виникнення даного спору, незважаючи на часткове задоволення позовних вимог, суд вважає за необхідне покласти судові витрати на сторону відповідача в повному обсязі, відтак підлягає стягненню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача 2102 грн. судового збору.

На підставі статті 129-1 Конституції України, керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Зобов`язати Городенківський районний відділ Державної виконавчої служби Південно-Західного міжрегіонального управління (м. Івано-Франківськ) Міністерства юстиції України закінчити виконавче провадження ВП № 61152325 щодо виконання постанови від 17 січня 2020 р. ВП № 60951805 про стягнення з приватного підприємства "Агрофірма "Вільхівці" виконавчого збору в сумі 122 129,48 грн, з підстави, передбаченої п. 5 ч. 1 ст. 39 Закону України «Про виконавче провадження».

В решті вимог позову відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Городенківського районного відділу Державної виконавчої служби Південно-Західного міжрегіонального управління (м. Івано-Франківськ) Міністерства юстиції України на користь приватного підприємства "Агрофірма "Вільхівці" судовий збір в розмірі 2102 (дві тисячі сто дві гривні 00 копійок) грн.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого ст.295 КАС України. У разі подання апеляційної скарги рішення якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Івано-Франківський окружний адміністративний суд. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення.

Учасники справи:

позивач: приватне підприємство "Агрофірма "Вільхівці" (код ЄДРПОУ 22169900, с. Вільхівці, Городенківський район, Івано-Франківська область, 78113);

відповідач: Городенківський районний відділ Державної виконавчої служби Південно-Західного міжрегіонального управління (м. Івано-Франківськ) Міністерства юстиції України (код ЄДРПОУ 34960967, адреса: вул. Шевченка, 69, м. Городенка, Городенківський район, Івано-Франківська область, 78100).

Суддя /підпис/ Микитин Н.М.