Рішення № 90258253, 06.07.2020, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

06 липня 2020 року о/об 17 год. 35 хв.Справа № 280/3628/20 м.ЗапоріжжяЗапорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Прасова О.О. при секретарі Новіковій Д.А., розглянувши у місті Запоріжжі за правилами спрощеного провадження адміністративну справу

за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 )

до Військової частини А1978 (69068, м.Запоріжжя; код ЄДРПОУ 08160298)

про визнання дій протиправними, стягнення коштів та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

До Запорізького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 (надалі - позивач, ОСОБА_1 ) до Військової частини А1978 (далі - відповідач), в якому позивач просить суд: 1) визнати протиправними дії Військової частини А1978 щодо невиплати ОСОБА_1 грошової компенсації за неотримане під час проходження військової служби речове майно; 2) стягнути з Військової частини А1978 на користь ОСОБА_1 компенсацію за не отримане під час проходження військової служби речове майно в сумі 62845 грн. 90 коп.; 3) визнати протиправними дії Військової частини А1978 щодо не нарахування та не виплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по 01.03.2018, враховуючи базовий місяць з моменту підвищення посадового окладу 01.01.2018; 4) зобов`язати Військову частину А1978 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по 01.03.2018, враховуючи базовий місяць з моменту підвищення посадового окладу 01.01.2018; 5) визнати протиправною бездіяльність Військової частини А1978 щодо непроведення з ОСОБА_1 остаточного розрахунку у день виключення зі списків особового складу військової частини; 6) визнати протиправними дії Військової частини А1978 щодо не нарахування та не виплати ОСОБА_1 середнього заробітку за період затримки у проведенні остаточного розрахунку при звільненні; 7) зобов`язати Військову частину А1978 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 середній заробіток за період з 10.04.2020 по дату винесення рішення судом у даній справі.

У позові зазначено наступне. ОСОБА_1 проходила військову службу на посаді оператора роти зв`язку командного пункту польового вузла зв`язку Військової частини А1978. Згідно наказу командира Військової частини А1978 від 10.04.2020 за №91 посаду здала та була виключена із списків особового складу 10.04.2020. Відповідно до вимог норм чинного законодавства України, на день звільнення, тобто станом на 10.04.2020, позивача повинні були б розрахувати по усім видам забезпечення. Однак повного розрахунку ОСОБА_1 не отримала, у Військовій частині А1978 в усному порядку позивачу повідомили, що кошти для проведення розрахунку з ним замовлені та відразу після їх надходження на рахунки відповідача з позивачем буде проведено усі розрахунки. У подальшому, 28.04.2020, з метою досудового врегулювання спору з відповідачем, позивачем направлено звернення з проханням у найкоротший строк нарахувати та виплатити індексацію доходів позивача з 01.01.2016 по 01.03.2018, враховуючи базовий місяць з моменту підвищення посадового окладу 01.01.2008, повідомити причини невиплати позивачу грошової компенсації за неотримане під час проходження служби речове майно, а також нарахувати та виплатити суми середнього заробітку за час з моменту звільнення (10.04.2020) по день останнього розрахунку, у зв`язку з не проведенням остаточного розрахунку з позивачем під час звільнення з лав Збройних Сил України. Однак, за результатами розгляду звернення позивача 20.05.2020 було повідомлено в телефонному режимі про відмову у задоволенні звернення. Письмової відповіді на звернення відповідачем на адресу позивач надано не було.

Позивач підтримав позовні вимоги.

Відповідачем подано до суду відзив на позовну заяву, в якому зазначено наступне. Згідно списку №1184/1219 (за виплату грошової компенсації за речове майно за 2020 рік військовослужбовцям Військової частини А1978) та платіжного доручення №1689 від 17.06.2020 ОСОБА_1 було перераховано на картку 61903,21 грн. (з яких 942,69 грн. сума військового збору), разом нараховано 62845,90 грн. Тобто, твердження позивача щодо стягнення компенсації за не отримане під час проходження військової служби речового майна з цього приводу є безпідставними. Індексація грошового забезпечення не може вважатися складовою грошового забезпечення в розумінні ст.9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», так як вона не є постійною та сталою величиною, яка не змінюється, має несистематичний характер, оскільки індексація грошових доходів населення проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 103 відсотка, що виключає можливість включення її до складу грошового забезпечення, яким забезпечується військовослужбовець, звільнений з військової служби, на день виключення зі списків особового складу військової частини. За загальним правилом пріоритетними є норми спеціального законодавства, а трудове законодавство підлягає застосуванню у випадках, якщо нормами спеціального законодавства не врегульовано спірні правовідносини або коли про це йдеться у спеціальному законі.

Відповідач проти позову заперечував.

Ухвалою судді від 04.06.2020 відкрито провадження в адміністративній справі та призначено судове засідання на 06.07.2020 за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Розглянувши наявні матеріали та фактичні обставини справи, дослідивши і оцінивши надані докази в їх сукупності, суд з`ясував наступне.

У Витязі з Наказу командира Військової частини А1978 (по стройовій частині) від 10.04.2020 за №91 зазначено: «… 1.Старшого солдата військової служби за контрактом ОСОБА_2 , оператора роти зв`язку командного пункту польового вузла зв`язку військової частини, звільнити у запас відповідно пункту 2 підпункту «а» (у зв`язку із закінченням строку контракту) частини 5 статті 26 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» від 25 березня 1992 року (зі змінами). З "10" квітня 2020 року виключити із списків особового складу частини, всіх видів забезпечення та направити до Шевченківського районного військового комісаріату міста Запоріжжя. Щорічна основна відпустка за 2019 рік надавалась у кількості 35 діб з 16.05.2019 по 31.05.2019 року, з 31.10.2019 по 18.11.2019 року. Щорічна основна відпустка за 2020 рік не надавалась. Грошова допомога на оздоровлення за 2020 рік, відповідно до Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженого наказом Міністра оборони України від 07.06.2018 №260 виплачена. Матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань за 2020 рік, відповідно до Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженого наказом Міністра оборони України від 07.06.2018 №260 виплачена. Виплатити грошову премію у розмірі 130,00% за період з "01" по "10" квітня 2020 року в повному обсязі. Виплатити надбавку у розмірі 65% за особливості проходження служби за період з "01" по "10" квітня 2020 року в повному обсязі. Виплатити компенсацію за невикористані дні щорічної основної відпустки за 2020 рік у кількості 9 днів. Виплатити одноразову грошову допомогу при звільненні у розмірі 50% місячного грошового забезпечення за 10 (десять) повних календарних років служби. Календарна вислуга років станом на 10.04.2020 року складає 10 років 06 місяців 02 дні. За час проходження військової служби в військовій частині А1978 службовим або власним житлом за рахунок Міністерства Оборони України не забезпечувався. Військові перевізні документи за формою 1 та формою 2 на військовослужбовця та членів його сім`ї не надавались. На виконання вимог статті 17 Конституції України та відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 12.11.2014 року №607 «Про затвердження структури людських ресурсів», підпункту 2 статті 26 закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» від 25.03.1992 року №2233-ХІІ зарахувати до складу військового оперативного резерву військової частини на посаду оператора ВОС 460543А. …».

І. Позивачем надано до суду: Довідку про вартість речового майна, що належить до видачі від 10.04.2020 за №188, згідно з якою вартість речового майна, що належить до видачі позивачу, складає 62845,90 грн.

Суми, зазначені начальником речової служби Лашко В.М. та начальником фінансово-економічної служби Поріцькою М.М. у Довідці про вартість речового майна, що належить до видачі старшому солдату ОСОБА_1 від 10.04.2020 за №188 - сторонами не оспорюються, є вірними і не мають суперечностей (а.с.19-21).

Відповідно до наданих до суду відповідачем Списку №1184/1219 на виплату грошової компенсації за речове майно за 2020 рік військовослужбовцям Військової частини А1978 та Роздавальної відомості №1184 на виплату грошової компенсації за речове майно за 2020 рік військовослужбовцям Військової частини А1978 позивачу 18.06.2020 було виплачено 61903,21 грн. грошової компенсації за речове майно (62845,90 грн. (нараховано) - 942,69 грн. (військовий збір 1,5%) = 61903,21 грн. (виплачено)).

Відповідно до ч.3 ст.24 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» закінченням проходження військової служби вважається день виключення військовослужбовця зі списків особового складу військової частини (військового навчального закладу, установи тощо) у порядку, встановленому положеннями про проходження військової служби громадянами України.

Отже, останнім днем військової служби позивача (днем фактичного звільнення) є день виключення його із списків особового складу Військової частини А1978, тобто - 10.04.2020.

Як передбачено ст.2 Закону України №2011-ХІІ від 20.12.1991 «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», ніхто не вправі обмежувати військовослужбовців та членів їх сімей у правах і свободах, визначених законодавством України.

Згідно з ч.1 ст.9-1 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» продовольче забезпечення військовослужбовців здійснюється за нормами і в терміни, що встановлюються Кабінетом Міністрів України. Речове забезпечення військовослужбовців здійснюється за нормами і в терміни, що визначаються відповідно Міністерством оборони України, у тому числі для Державної спеціальної служби транспорту, іншими центральними органами виконавчої влади, що мають у своєму підпорядкуванні військові формування, Головою Служби безпеки України, начальником Управління державної охорони України, Головою Служби зовнішньої розвідки України, Головою Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України, а порядок грошової компенсації вартості за неотримане речове майно визначається Кабінетом Міністрів України. (…).

Відповідно до п.3 «Порядку виплати військовослужбовцям Збройних Сил, Національної гвардії, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Державної прикордонної служби, Державної спеціальної служби транспорту, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації і Управління державної охорони грошової компенсації вартості за неотримане речове майно», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №178 від 16.03.2016 (надалі - «Порядок виплати військовослужбовцям Збройних Сил, Національної гвардії, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Державної прикордонної служби, Державної спеціальної служби транспорту, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації і Управління державної охорони грошової компенсації вартості за неотримане речове майно»), грошова компенсація виплачується військовослужбовцям з моменту виникнення права на отримання предметів речового майна відповідно до норм забезпечення у разі: звільнення з військової служби; загибелі (смерті) військовослужбовця.

Грошова компенсація виплачується військовослужбовцям за місцем військової служби за їх заявою (рапортом) на підставі наказу командира (начальника) військової частини, територіального органу, територіального підрозділу, закладу, установи, організації (далі - військова частина), а командирам (начальникам) військової частини - наказу старшого командира (начальника), у якому зазначається розмір грошової компенсації на підставі довідки про вартість речового майна, що належить до видачі, оригінал якої додається до відомості щодо виплати грошової компенсації (п.4 «Порядку виплати військовослужбовцям Збройних Сил, Національної гвардії, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Державної прикордонної служби, Державної спеціальної служби транспорту, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації і Управління державної охорони грошової компенсації вартості за неотримане речове майно»).

Виплата грошової компенсації здійснюється в межах бюджетних призначень на закупівлю речового майна, передбачених Міноборони, МВС, Мінінфраструктури, СБУ, Службі зовнішньої розвідки, Адміністрації Держприкордонслужби, Адміністрації Держспецзв`язку, Головному управлінню розвідки Міноборони та Управлінню державної охорони на відповідний рік (п.7 «Порядку виплати військовослужбовцям Збройних Сил, Національної гвардії, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Державної прикордонної служби, Державної спеціальної служби транспорту, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації і Управління державної охорони грошової компенсації вартості за неотримане речове майно»).

Як зазначено у п.242 «Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України», затвердженого 10.12.2008 Указом Президента України №1153/2008 (надалі - «Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України»), після надходження до військової частини письмового повідомлення про звільнення військовослужбовця з військової служби або після видання наказу командира (начальника) військової частини про звільнення військовослужбовець повинен здати в установлені строки посаду та підлягає розрахунку, виключенню зі списків особового складу військової частини і направленню на військовий облік до районного (міського) військового комісаріату за вибраним місцем проживання. (…) Особа, звільнена з військової служби, на день виключення зі списків особового складу військової частини має бути повністю забезпечена грошовим, продовольчим і речовим забезпеченням. Військовослужбовець до проведення з ним усіх необхідних розрахунків не виключається без його згоди зі списків особового складу військової частини.

З метою отримання грошової компенсації ОСОБА_1 зверталася до командира Військової частини А1978 із Заявою про виплату грошової компенсації за неотримане речове майно під час проходження служби.

Суд вважає, що грошова компенсація за неотримане речове майно під час проходження служби позивачу виплачена всупереч п.242 «Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України» після його звільнення з військової служби, а, отже, не може бути оподаткована.

Аналогічне застосування норм права відображено, зокрема, у постановах Верховного Суду: від 30.04.2020 у справі №813/4138/17 (адміністративне провадження №К/9901/63649/18); від 19.02.2020 у справі №826/2922/17 (адміністративне провадження №К/9901/46699/18).

Як з`ясовано судом, на день розгляду даної справи позивачу виплачена не у повному обсязі грошова компенсація за неотримане речове майно під час проходження служби.

Ухвалою суду від 06.07.2020 закрито провадження у справі у частині щодо грошової компенсації позивачу за неотримане речове майно під час проходження служби у сумі 61903,21 грн.

Водночас, позовні вимоги у частині щодо грошової компенсації позивачу за неотримане речове майно під час проходження служби у сумі 942,69 грн. є обґрунтованими та підлягають задоволенню з урахуванням приписів ч.2 ст.245 КАС України.

ІІ. У ч.2 ст.9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» зазначено, що до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.

Згідно з ч.3 ст.9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця. Грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону.

У Преамбулі Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» зазначено, що цей Закон визначає правові, економічні та організаційні основи підтримання купівельної спроможності населення України в умовах зростання цін з метою дотримання встановлених Конституцією України гарантій щодо забезпечення достатнього життєвого рівня населення України.

Як зазначено у ст.1 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення», індексація грошових доходів населення - це встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг.

У ст.2 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» зазначено: «Індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру: … оплата праці (грошове забезпечення); … Індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення».

Індексація грошових доходів населення проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 103 відсотка (ч.1 ст.4 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення»).

Підприємства, установи та організації підвищують розміри оплати праці у зв`язку з індексацією за рахунок власних коштів (ч.1 ст.5 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення»).

Згідно з ч.2 ст.5 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» підприємства, установи та організації, що фінансуються чи дотуються з Державного бюджету України, підвищують розміри оплати праці (грошового забезпечення) у зв`язку з індексацією за рахунок власних коштів і коштів Державного бюджету України.

Відповідно до ч.6 ст.5 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» проведення індексації грошових доходів населення здійснюється у межах фінансових ресурсів бюджетів усіх рівнів та бюджетів фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування на відповідний рік.

У п.1-1 «Порядку проведення індексації грошових доходів населення», затвердженого 17.07.2003 постановою Кабінету Міністрів України №1078 (надалі - «Порядок проведення індексації грошових доходів населення»), зазначено: «1-1.Підвищення грошових доходів громадян у зв`язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, в якому офіційно опубліковано індекс споживчих цін. Індексація грошових доходів населення проводиться у разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який встановлюється в розмірі 103 відсотка. … Обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком починаючи з березня 2003р. - місяця опублікування Закону України від 6 лютого 2003р. №491-IV "Про внесення змін до Закону України "Про індексацію грошових доходів населення". …».

У разі несвоєчасної виплати сум індексації грошових доходів громадян проводиться їх компенсація відповідно до законодавства (абз.7 п.4 «Порядку проведення індексації грошових доходів населення»).

Згідно з пп.2 п.6 «Порядку проведення індексації грошових доходів населення» виплата сум індексації грошових доходів здійснюється за рахунок джерел, з яких проводяться відповідні грошові виплати населенню, а саме: підприємства, установи та організації, що фінансуються чи дотуються з державного бюджету, підвищують розміри оплати праці (грошового забезпечення) у зв`язку з індексацією за рахунок власних коштів і коштів державного бюджету.

Враховуючи наведені норми права суд вважає, що індексація грошового забезпечення як складова грошового забезпечення військовослужбовців є однією з основних державних гарантій щодо оплати їх праці, а тому підлягає обов`язковому нарахуванню і виплаті.

Суд зауважує, що обґрунтовуючи правомірність своїх дій щодо невиплати позивачу індексації грошового забезпечення, відповідач не посилається на відсутність обставин, передбачених ст.4 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» для проведення індексації. Відповідач зазначає фактично лише про те, що у межах коштів Військової частини А1978, передбачених на виплату грошового забезпечення, виплата індексації грошового забезпечення є неможливою.

Реалізація особою права, яке пов`язане з отриманням коштів і базується на спеціальних і чинних, на час виникнення спірних правовідносин, нормативно-правових актах національного законодавства, не залежить від бюджетних асигнувань, відсутність яких не може бути підставою для порушення прав громадян.

Суд зазначає, що обмежене фінансування жодним чином не впливає на наявність чи відсутність у позивача права на нарахування індексації грошового забезпечення, що є предметом спору у цій справі.

Роз`яснення Міністерства соціальної політики України не є нормативно-правовими актами, а тому не можуть встановлювати порядок нарахування та/або припинення виплат індексації грошового забезпечення.

Посилання відповідача на неможливість проведення індексації грошових доходів за минулі періоди часу є безпідставними, оскільки така індексація позивачу не проведена з вини саме відповідача, а тому останній і повинен забезпечити її проведення та віднайти такий механізм.

Виплата індексації грошового забезпечення здійснюється за місцем перебування військовослужбовців на грошовому забезпеченні, тобто військовими частинами.

Відповідно до ст.2 Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати» компенсація громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати (далі - компенсація) провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період починаючи з дня набрання чинності цим Законом. Під доходами у цьому Законі слід розуміти грошові доходи громадян, які вони одержують на території України і які не мають разового характеру: пенсії; соціальні виплати; стипендії; заробітна плата (грошове забезпечення) та інші.

Згідно з ст.6 Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати» компенсацію виплачують за рахунок: (…); коштів відповідного бюджету - підприємства, установи і організації, що фінансуються чи дотуються з бюджету; (…).

Суд вважає, що позивач має право на індексацію грошового забезпечення за періоди в яких її не було нараховано та компенсацію за несвоєчасно виплачену індексацію грошового забезпечення за ці періоди.

Позивачем документально не доведено необхідність «врахування базового місяця з моменту підвищення посадового окладу 01.01.2008» при обчисленні індексації грошового забезпечення.

Таким чином, на думку суду, з урахуванням приписів ч.2 ст.245 КАС України, може бути визнана протиправною бездіяльність Військової частини А1978 щодо не нарахування та не виплати індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 01.01.2016 по 01.03.2018 та може бути зобов`язана Військова частина А1978 нарахувати та виплатити індексацію грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 01.01.2016 по 01.03.2018.

З огляду на приписи п.242 «Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України», суд вважає, що може бути визнана протиправною бездіяльність Військової частини А1978 щодо непроведення з ОСОБА_1 усіх необхідних розрахунків на день виключення зі списків особового складу військової частини.

ІІІ. Відповідно до ст.116 Кодексу законів про працю України (надалі - КЗпПУ) при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред`явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум. В разі спору про розмір сум, належних працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган в усякому випадку повинен в зазначений у цій статті строк виплатити не оспорювану ним суму.

Згідно з ст.117 КЗпПУ в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку. При наявності спору про розміри належних звільненому працівникові сум власник або уповноважений ним орган повинен сплатити зазначене в цій статті відшкодування в тому разі, коли спір вирішено на користь працівника. Якщо спір вирішено на користь працівника частково, то розмір відшкодування за час затримки визначає орган, який виносить рішення по суті спору.

Оскільки відповідач заперечує щодо позовних вимог у повному обсязі, нормами права не передбачений обов`язок відповідача нараховувати та виплачувати середній заробіток за період затримки у проведенні остаточного розрахунку при звільненні, то позовна вимога про визнання протиправними дій відповідача щодо не нарахування та не виплати позивачу середнього заробітку за період затримки у проведенні остаточного розрахунку при звільненні - задоволенню не підлягає через не обґрунтованість.

Водночас, враховуючи наведені норми права та матеріали справи, суд вважає за можливе зобов`язати відповідача нарахувати та виплатити позивачу середній заробіток за період з 11.04.2020 по 06.07.2020 за затримку розрахунку при звільненні.

Розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості (ч.1 ст.9 КАС України).

Відповідно до ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З огляду на викладене вище, позовні вимоги позивача є частково обґрунтованими і підлягають частковому задоволенню. Доводи позивача та відповідача частково не приймаються судом до уваги виходячи з вище зазначеного.

Судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи (ч.1 ст.132 КАС України).

Суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі (ч.1 ст.143 КАС України).

Позивачем не надано до суду доказів понесення судових витрат по справі.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.9, 77, 132, 139, 143, 243-246 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність Військової частини А1978 (69068, м.Запоріжжя; код ЄДРПОУ 08160298) щодо не виплати ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) в зв`язку із звільненням з військової служби грошової компенсації вартості за не отримане речове майно у сумі 942 грн. 69 коп.

Стягнути з Військової частини А1978 (69068, м.Запоріжжя; код ЄДРПОУ 08160298) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) грошову компенсацію вартості за не отримане речове майно у сумі 942 грн. 69 коп.

Визнанти протиправною бездіяльність Військової частини А1978 (69068, м.Запоріжжя; код ЄДРПОУ 08160298) щодо не нарахування та не виплати індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) за період з 01.01.2016 по 01.03.2018.

Зобов`язати Військову частину А1978 (69068, м.Запоріжжя; код ЄДРПОУ 08160298) нарахувати та виплатити індексацію грошового забезпечення ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) за період з 01.01.2016 по 01.03.2018.

Визнати протиправною бездіяльність Військової частини А1978 (69068, м.Запоріжжя; код ЄДРПОУ 08160298) щодо непроведення з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) усіх необхідних розрахунків на день виключення зі списків особового складу військової частини.

Зобов`язати Військову частину А1978 (69068, м.Запоріжжя; код ЄДРПОУ 08160298) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) середній заробіток за період з 11.04.2020 по 06.07.2020 за затримку розрахунку при звільненні.

В іншій частині позову відмовити.

У стягненні з відповідача судових витрат - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строк, визначений ст.295 КАС України, а також інші процесуальні строки щодо апеляційного оскарження, продовжуються на строк дії такого карантину.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга може бути подана до Третього апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд.

Повний текст судового рішення складено 06.07.2020.

Суддя О.О. Прасов