Рішення № 90258175, 06.07.2020, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

06 липня 2020 року о/об 16 год. 55 хв.Справа № 280/3685/20 м.ЗапоріжжяЗапорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Прасова О.О. при секретарі Новіковій Д.А., розглянувши у місті Запоріжжі за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу

за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 )

до Міністерства оборони України (03168, м.Київ, проспект Повітрофлотський, буд.6; код ЄДРПОУ 00034022)

про визнання дій протиправними та зобов`язати вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

До Запорізького окружного адміністративного суду надійшов позов ОСОБА_1 (надалі - позивач, ОСОБА_1 ) до Міністерства оборони України (надалі - відповідач), в якому позивач просить суд: 1) визнати протиправним та скасувати пункт 17 протоколу засідання комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум №68 від 08.05.2020; 2) зобов`язати Міністерство оборони України призначити та виплатити ОСОБА_1 одноразову грошову допомогу у зв`язку із настанням інвалідності III групи, внаслідок травми, отриманої під час виконанням обов`язків військової служби, відповідно до Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" та Постанови Кабінету Міністрів України від 28.05.2008 №499 "Про затвердження Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві" у розмірі 27-місячного грошовою забезпечення.

У позові зазначено наступне. Позивач, ІНФОРМАЦІЯ_1 , є особою, якій встановлено статус інваліда війни III групи, що підтверджується посвідченням інваліда війни серії НОМЕР_2 від 11.03.2013. При первинному огляді 06.03.2013 позивачу встановлено III групу інвалідності, внаслідок захворювання, пов`язаного з виконанням обов`язків військової служби при перебуванні в країнах де велись бойові дії, що підтверджується довідкою до акта огляду МСЕК серії 10 ААБ №481085 від 06.03.2013. Позивач 24.10.2019 звернувся до Запорізького обласного військового комісаріату із заявою про направлення його документів до Міністерства оборони України з метою призначення і виплати одноразової грошової допомоги, у зв`язку із встановленням інвалідності, передбаченої Законом України «Про соціальний та правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей». У травні 2020 року позивач отримав витяг з протоколу засідання комісії Міністерства оборони України №68 від 08.05.2020, відповідно якого позивачу відмовлено в призначенні одноразової грошової допомоги, оскільки він був звільнений з військової служби до набуття чинності Закону України від 04.04.2006 за №3597-ІV «Про внесення змін до Закону України «Про загальний військовий обов`язок і військову службу», яким запроваджено виплату одноразової грошової допомоги, а інвалідність позивачу встановлено до 01.01.2014, тобто до набуття чинності нової редакції ст.16 Закону України «Про соціальний та правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей». Позивач вважає дії відповідача протиправними. Так як інвалідність III групи, внаслідок захворювання, отриманого внаслідок виконання обов`язків військової служби, безстроково позивачу встановлено 06.03.2013, а постанова Кабінету Міністрів України №499 від 28.05.2008 не втратила своєї чинності, то позивач має повне право на отримання одноразової грошової допомоги та на той час діяв Закон Україні «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», який і передбачає виплату одноразової грошової допомоги.

Позивач позов підтримав.

Відповідачем подано до суду відзив на позовну заяву, в якому зазначено наступне. Позивач був звільнений з військової служби в 1993 році, тобто до набуття чинності Закону України від 04.04.2006 за №3597-ІV «Про внесення змін до Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», яким впроваджено виплату одноразової грошової допомоги, а інвалідність встановлена 19.09.2007 - до 01.01.2014, тобто до набуття чинності нової редакції ст.16 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей». Крім того, відповідно до п.8 ст.16-3 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» встановлено: «Особи, які мають право на отримання одноразової грошової допомоги, передбаченої цим Законом, можуть реалізувати його протягом трьох років з дня виникнення у них такого права». Тому, комісією прийнято обґрунтоване та законне рішення щодо відмови у призначенні позивачу одноразової грошової допомоги. Таким чином, позов є необґрунтованим та таким, що не підлягає задоволенню.

Відповідач проти позову заперечував.

Ухвалою судді від 05.06.2020 відкрито провадження в адміністративній справі та призначено судове засідання на 06.07.2020 за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Розглянувши наявні матеріали та фактичні обставини справи, дослідивши і оцінивши надані докази в їх сукупності, суд з`ясував наступне.

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є особою, якій встановлено статус інваліда війни ІІІ групи, що підтверджується посвідченням інваліда війни серії НОМЕР_2 від 11.03.2013 (а.с.7).

У Довідці до акта огляду МСЕК Серії 10 ААБ за №481085, зокрема, зазначено: «… ОСОБА_1 . Дата народження - ІНФОРМАЦІЯ_1 . Дата огляду - 06.03.2013. Огляд - первинно. Група інвалідності - третя. Причина інвалідності - захворювання пов`язане з виконанням зобов`язань військової служби при перебуванні у країнах де велись бойові дії. Інвалідність встановлена на строк до - безстроково. Дата чергового перегляду - не підлягає. …» (а.с.8).

У Витязі з Протоколу засідання комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум від 08.05.2020 за №68 зазначено: «… Розглянувши подані документи, комісія дійшла висновку про призначення одноразової грошової допомоги : Відповідно до постанови КМУ від 25 грудня 2013р. №975: Розглянувши подані документи, комісія дійшла висновку про відмову в призначенні одноразової грошової допомоги: … 17.Прапорщику в запасі ОСОБА_1 (Запорізький ОВК), якого 07.09.1988 звільнено з військової служби та 06.03.2013 під час первинного огляду органами МСЕК визнано особою з інвалідністю ІІІ групи внаслідок захворювання, пов`язаного з виконанням обов`язків військової служби при перебуванні в країнах, де велись бойові дії (довідка МСЕК серія 10ААБ №481085 від 06.03.2013). Ураховуючи, що заявник звільнений з військової служби до набуття чинності Закону України від 4 квітня 2006 року №3597-ІV «Про внесення змін до Закону України «Про загальний військовий обов`язок і військову службу», яким запроваджено виплату одноразової грошової допомоги, а інвалідність встановлена до 1 січня 2014 року, тобто до набуття чинності нової редакції статті 16 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», він не має права на одержання одноразової грошової допомоги. …» (а.с.9).

Не погоджуючись із таким рішенням та вважаючи дії відповідача протиправними, позивач звернувся до суду із даним позовом.

Згідно з ст.41 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» виплата одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, та резервістів під час виконання ними обов`язків служби у військовому резерві здійснюється в порядку і на умовах, встановлених Законом України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей".

Відповідно до пп.2 п.1 ст.3 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» дія цього Закону поширюється на військовослужбовців, які стали особами з інвалідністю внаслідок захворювання, пов`язаного з проходженням військової служби, чи внаслідок захворювання після звільнення їх з військової служби, пов`язаного з проходженням військової служби, та членів їх сімей, а також членів сімей військовослужбовців, які загинули, померли чи пропали безвісти.

У п.2 постанови Кабінету Міністрів України від 25.12.2013 за №975 «Про затвердження Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві» (набрала чинності 24.01.2014) зазначено: «2.Установити, що особам, які до набрання чинності Порядком, затвердженим цією постановою, мають право на отримання одноразової грошової допомоги: допомога, що була призначена, виплачується відповідно до Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), поранення (контузії, травми або каліцтва) чи інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних і резервістів, призваних на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, та інвалідності звільнених з військової служби (зборів) осіб, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 28 травня 2008р. №499 (Офіційний вісник України, 2008р., №39, ст.1298), Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), каліцтва або інвалідності військовослужбовців та інвалідності осіб, звільнених з військової служби, що сталися у 2006 році, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2007р. №284 (Офіційний вісник України, 2007р., №14, ст.532), і Порядку та умов виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), поранення (контузії, травми або каліцтва) чи інвалідності співробітників кадрового складу розвідувальних органів, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21 листопада 2007р. №1331 (Офіційний вісник України, 2007р., №89, ст.3255); допомога, що не була призначена, призначається і виплачується в установленому законодавством порядку, що діяло на день виникнення права на отримання такої допомоги».

У п.2 «Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), поранення (контузії, травми або каліцтва) чи інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних і резервістів, призваних на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, та інвалідності звільнених з військової служби (зборів) осіб», затвердженого 28.05.2008 постановою Кабінету Міністрів України №499, зазначено: «2.Одноразова грошова допомога виплачується: …; 2) військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової служби) у разі настання інвалідності в період проходження військової служби та особам, звільненим з військової служби, у разі настання інвалідності не пізніше ніж через три місяці після звільнення з такої служби чи після закінчення зазначеного строку, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період її проходження, - у розмірі: …, а у разі настання інвалідності внаслідок виконання обов`язків військової служби - у розмірі: … 27-місячного грошового забезпечення - інвалідам III групи; …».

Відповідно до п.8 ст.16-3 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» особи, які мають право на отримання одноразової грошової допомоги, передбаченої цим Законом, можуть реалізувати його протягом трьох років з дня виникнення у них такого права.

Конституційний Суд України у рішенні від 09.02.1999 у справі №1-рп/99 зазначив, що за загальновизнаним принципом права закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі. Цей принцип, закріплений у ч.1 ст.58 Конституції України, за якою дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце.

Таким чином, в силу приписів ст.58 Конституції України, наведена п.8 ст.16-3 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», внесена Законом України №5040-VI від 04.07.2012 «Про внесення змін до деяких законів України з питань соціального захисту військовослужбовців», набрала чинності 01.01.2014, а тому на спірні правовідносини не розповсюджується.

Враховуючи наведене, позивач має право на отримання одноразової грошової допомоги у зв`язку з встановленням ІІІ групи інвалідності у 2013 році.

Суд вважає, що п.17 Протоколу засідання комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум від 08.05.2020 за №68 щодо відмови у призначенні одноразової грошової допомоги позивачу у зв`язку з встановленням ІІІ групи інвалідності у 2013 році є протиправним та підлягає скасуванню.

Однак, суд не може перебирати на себе дискреційні повноваження суб`єкта владних повноважень.

Таким чином, на думку суду, права та інтереси позивача будуть захищені якщо відповідач буде зобов`язаний повторно розглянути документи щодо призначення одноразової грошової допомоги позивачу у зв`язку з встановленням ІІІ групи інвалідності у 2013 році та вирішити питання з урахуванням правової оцінки, наданої судом у даному рішенні.

У ст.19 Конституції України зазначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості (ч.1 ст.9 КАС України).

Відповідно до ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З огляду на викладене вище, позовні вимоги позивача є частково обґрунтованими і підлягають частковому задоволенню. Доводи позивача та відповідача частково не приймаються судом до уваги виходячи з вище зазначеного.

Судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи (ч.1 ст.132 КАС України).

Суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі (ч.1 ст.143 КАС України).

На підставі викладеного, керуючись: ст.19 Конституції України, ст.ст.9, 77, 132, 134, 143, 243-246 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати п.17 Протоколу засідання комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум від 08.05.2020 за №68 щодо відмови у призначенні одноразової грошової допомоги ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) у зв`язку з встановленням ІІІ групи інвалідності у 2013 році.

Зобов`язати Міністерство оборони України (03168, м.Київ-168, проспект Повітрофлотський, буд.6; код ЄДРПОУ 00034022) повторно розглянути документи щодо призначення одноразової грошової допомоги ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) у зв`язку з встановленням ІІІ групи інвалідності у 2013 році та вирішити питання з урахуванням правової оцінки, наданої судом у даному рішенні.

В іншій частині позову відмовити.

У стягненні на користь позивача судових витрат за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строк, визначений ст.295 КАС України, а також інші процесуальні строки щодо апеляційного оскарження, продовжуються на строк дії такого карантину.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга може бути подана до Третього апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд.

Повний текст судового рішення складено 06.07.2020.

Суддя О.О. Прасов