Рішення № 90258155, 03.07.2020, Закарпатський окружний адміністративний суд

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

03 липня 2020 рокум. Ужгород№ 260/1631/20

Закарпатський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Іванчулинця Д.В.,

при секретарі судового засідання - Костелей І.Ф.,

сторони у судове засідання не з`явились,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Держгеокадастру в Закарпатській області (пл. Народна, 4, м. Ужгород, Закарпатська область, 88008, ЄДРПОУ 39766716) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

У відповідності до ч. 3 ст. 243 Кодексу адміністративного судочинства України в судовому засіданні 03 липня 2020 року проголошено вступну та резолютивну частини Рішення. Рішення в повному обсязі складено та підписано 07 липня 2020 року.

ОСОБА_1 (далі - позивач) звернулася до Закарпатського окружного адміністративного суду із позовом до Головного управління Держгеокадастру у Закарпатській області (далі - відповідач), в якому просить: 1) визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Держгеокадастру в Закарпатській області від 10.03.2020 року № 1740-сг про відмову у затвердженні проекту землеустрою та передачі у власність земельної ділянки (кадастровий номер 2124887400:10:011:0223) площею 0,1800 га, в тому числі рілля площею 0,1800 га, із земель сільськогосподарського призначення державної власності для ведення особистого селянського господарства (код цільового призначення згідно класифікації видів цільового призначення земель 01.03), що розташована за межами населених пунктів на території Холмківської сільської ради Ужгородського району Закарпатської області; 2) зобов`язати Головне управління Держгеокадастру в Закарпатській області затвердити проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки сільськогосподарського призначення державної власності для ведення особистого селянського господарства та передати у власність земельну ділянку (кадастровий номер 2124887400:10:011:0223) площею 0,1800 га, в тому числі рілля площею 0,1800 га, із земель сільськогосподарського призначення державної власності для ведення особистого селянського господарства (код цільового призначення згідно класифікації видів цільового призначення земель 01.03), що розташована за межами населених пунктів на території Холмківської сільської ради Ужгородського району Закарпатської області, відповідно до поданого позивачем клопотання, яке розглянути повторно; 3) судові витрати стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Держгеокадастру в Закарпатській області.

Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 06 травня 2020 року відкрито спрощене позовне провадження в даній адміністративній справі.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтувала тим, що за результатами розгляду клопотання Головне управління Держгеокадастру у Закарпатській області прийняло наказ від 10.03.2020 року, яким було відмовлено у затвердженні проекту землеустрою та передачі у власність земельної ділянки у зв`язку з тим, що згідно розпорядження Кабінету Міністрів України від 31 січня 2018 року № 60-р "Питання передачі земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності у комунальну власність об`єднаних територіальних громад", відповідач має забезпечити здійснення до передачі земельних ділянок сільськогосподарського призначені державної власності у комунальну власність розпорядження землями сільськогосподарської призначення державної власності під час передачі в користування (виключно шляхом проведення аукціонів) або у власність за погодженням з ОТГ (шляхом прийняття відповідною радою рішення згідно із статтею 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні"). Даний наказ вважає протиправним та таким, що порушує її конституційні права та інтереси.

Відповідач позов не визнав, подав до суду відзив, в якому просив в задоволенні позову відмовити. Свою позицію відповідач обґрунтував тим, що Головне управління Держгеокадастру в Закарпатській області під час прийняття рішення щодо відведення та передачі у власність земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності повинно приймати до уваги позицію органів місцевого самоврядування, яка базується на принципі колегіальності. Звертає увагу, що відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України від 31 січня 2018 № 60-р "Питання передачі земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності у комунальну власність об`єднаних територіальних громад", Держгеокадастру доручено розпочати з 1 лютого 2018 року передачу усіх земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності в комунальну власність відповідних об`єднаних територіальних громад, крім тих земельних ділянок, які не можуть бути передані у комунальну власність. Отже, до передачі земельних ділянок державної власності сільськогосподарського призначення у комунальну власність розпорядження землями сільськогосподарського призначення при передачі в користування (виключно шляхом проведення аукціонів) або у власність за погодженням з об`єднаними територіальними громадами та після прийняття ними рішення. Зазначає, що з урахуванням прийнятого урядом рішення щодо питання передачі земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності у комунальну власність Об`єднаної територіальної громади Головне управління Держгеокадастру в Закарпатській області не може одноосібно приймати рішення щодо відведення земельних ділянок державної власності сільськогосподарського призначення у власність громадян без погодження з Холмківською об`єднаною територіальною громадою.

Позивач в судове засідання не з`явилась, про дату, час та місце проведення судового засідання повідомлена належним чином.

Представник відповідача в судове засідання не з`явилась, подала клопотання про відкладення розгляду справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 205 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Пунктом 1 ч. 3 ст. 205 КАС України встановлено, що якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

Згідно з ч. 9 ст. 205 КАС України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з`явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Згідно ч. 4 ст. 229 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

З огляду на вищевикладене, враховуючи норми КАС України, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи по суті за відсутності сторін.

Розглянувши подані сторонами документи та матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов наступних висновків.

Судом встановлено, що позивач звернулася до Головного управління Держгеокадастру у Закарпатській області 26.02.2020 року з клопотанням про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та передачу у власність земельної ділянки (кадастровий номер 2124887400:10:011:0223) площею 0,1800 га, в тому числі рілля площею 0,1800 га, із земель сільськогосподарського призначення державної власності для ведення особистого селянського господарствам (код цільового призначення згідно класифікації видів цільового призначення земель 01.03), що розташована за межами населених пунктів на території Холмківської сільської ради Ужгородського району Закарпатської області.

За результатами розгляду клопотання позивача, Головне управління Держгеокадастру у Закарпатській області прийняло наказ від 10.03.2020 року, яким було відмовлено у затвердженні проекту землеустрою та передачі у власність земельної ділянки у зв`язку з тим, що згідно розпорядження Кабінету Міністрів України від 31 січня 2018 року № 60-р "Питання передачі земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності у комунальну власність об`єднаних територіальних громад", Головне управління має забезпечити здійснення до передачі земельних ділянок сільськогосподарського призначені державної власності у комунальну власність розпорядження землями сільськогосподарської призначення державної власності під час передачі в користування (виключно шляхом проведення аукціонів) або у власність за погодженням з ОТГ (шляхом прийняття відповідною радою рішення згідно із статтею 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні").

Приймаючи рішення по суті спірних правовідносин, суд виходить з наступного.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 Земельного кодексу України земельні відносини - це суспільні відносини щодо володіння, користування і розпорядження землею. Суб`єктами земельних відносин є громадяни, юридичні особи, органи місцевого самоврядування та органи державної влади.

За змістом ч. 3 та 4 ст. 116 Земельного кодексу України безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян провадиться у разі: а) приватизації земельних ділянок, які перебувають у користуванні громадян; б) одержання земельних ділянок внаслідок приватизації державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій; в) одержання земельних ділянок із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених цим Кодексом.

Передача земельних ділянок безоплатно у власність громадян у межах норм, визначених цим Кодексом, провадиться один раз по кожному виду використання.

Згідно ч. 4 ст. 122 Земельного кодексу України, центральний орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин та його територіальні органи передають земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, крім випадків, визначених частиною восьмою цієї статті, у власність або у користування для всіх потреб.

Відповідно ч. 6 ст. 118 Земельного кодексу України, громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених ст. 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства). У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до Ради міністрів Автономної Республіки Крим. Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених ст. 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.

Відповідно ч. 7 ст. 118 Земельного кодексу України, відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених ст. 122 цього Кодексу розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об`єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Судом встановлено, що відповідачем було надано дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення спірної земельної ділянки, згідно наказу Головного управління Держгеокадастру у Закарпатській області від 11.01.2020 року № 315-сг.

Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки розробляється за замовленням громадян суб`єктами господарювання, що є виконавцями робіт із землеустрою згідно із законом, у строки , що обумовлюються угодою сторін.

Відповідно до ст. 30 Закону України "Про землеустрій" погодження і затвердження документації із землеустрою проводиться в порядку, встановленому Земельним кодексом України, цим Законом.

Згідно частин 8,9.10, 11 ст. 118 Земельного кодексу України, проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки погоджується в порядку, встановленому статтею 186-1 цього Кодексу.

Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, у двотижневий строк з дня отримання погодженого проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (а в разі необхідності здійснення обов`язкової державної експертизи землевпорядної документації згідно із законом - після отримання позитивного висновку такої експертизи) приймає рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання її у власність.

Відповідно до ч. 6 ст. 186 Земельного кодексу України, проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок погоджуються в порядку, встановленому статтею 186-1 цього Кодексу, і затверджуються Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу.

Частина 1,6 ст. 186-1 Земельного кодексу України, передбачає, що проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок усіх категорій та форм власності (крім земельних ділянок зони відчуження та зони безумовного (обов`язкового) відселення території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи) підлягає обов`язковому погодженню з територіальним органом центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин.

Підставою для відмови у погодженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки може бути лише невідповідність його положень вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, документації із землеустрою або містобудівній документації.

Суд звертає увагу, що даний проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки, погоджений екстериторіально представником (працівником) територіального органу Держгеокадастру згідно висновку експерта державної експертизи Панасюк М.В. від 28.01.2020 р. № 1625/82-20.

Згідно п. 7 вищевказаного висновку та відповідно до ст. 9 Закону України «Про державну експертизу землевпорядної документації», проведення державної експертизи землевпорядної документації не обов`язкове.

Статтею 24 Закону України «Про Державний земельний кадастр» передбачено, що державна реєстрація земельної ділянки здійснюється при її формуванні шляхом відкриття Поземельної книги на таку ділянку.

Державна реєстрація земельних ділянок здійснюється за місцем їх розташування відповідним Державним кадастровим реєстратором центрального органу виконавчої влади, шо реалізує державну політику у сфері земельних відносин.

Для державної реєстрації земельної ділянки Державному кадастровому реєстратору, який здійснює таку реєстрацію, подаються: заява за формою, встановленою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері земельних відносин; оригінал документації із землеустрою, яка є підставою для формування земельної ділянки; документація із землеустрою, яка є підставою для формування земельної ділянки у формі електронного документа.

Заява з доданими документами надається заявником особисто чи уповноваженою ним особою або надсилається поштою цінним листом з описом вкладення та повідомленням про вручення, а в разі подання заяви в електронній формі - надсилається засобами телекомунікаційного зв`язку. Державний кадастровий реєстратор, який здійснює державну реєстрацію земельних ділянок, протягом чотирнадцяти днів з дня реєстрації заяви: перевіряє відповідність документів вимогам законодавства; за результатами перевірки здійснює державну реєстрацію земельної ділянки або надає заявнику мотивовану відмову у державній реєстрації.

На підтвердження державної реєстрації земельної ділянки заявнику безоплатно видається витяг з Державного земельного кадастру про земельну ділянку. Витяг містить всі відомості про земельну ділянку, внесені до Поземельної книги. Складовою частиною витягу є кадастровий план земельної ділянки.

При здійсненні державної реєстрації земельної ділянки їй присвоюється кадастровий номер.

На зазначену вище земельну ділянку площею 0,1800 га присвоєний кадастровий номер 2124887400:10:011:0223, що підтверджується наявним в матеріалах справи витягом з Державного земельного кадастру № НВ-2104110992020 від 31.01.2020 р.

Отже, при здійсненні державної реєстрації та внесення відомостей в Державний земельний кадастр, Державний кадастровий реєстратор, як уповноважена посадова особа Головного управління Держгеокадастру у Закарпатській області, здійснила перевірку документів (проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки) на предмет відповідності вимогам законодавства та здійснив державну реєстрацію земельної ділянки.

З огляду на вищенаведене, суд зазначає, що позивачем був поданий у встановленому законом порядку вичерпний перелік належним чином погоджених необхідних документів для прийняття рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та передачі її у власність.

В оскаржуваному наказі від 10.03.2020 року № 1740-сг, відповідач вказує підставою відмови необхідність наявності від об`єднаної територіальної громади погодження передачі у власність земельної ділянки, обґрунтовуючи розпорядженням Кабінету Міністрів України від 31 січня 2018 р. № 60 «Питання передачі земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності у комунальну власність об`єднаних територіальних громад» (далі - розпорядження КМУ).

Загальною нормою, щодо повноважень розпорядження землями органами місцевого самоврядування є п. 35 ст. 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», яка передбачає, що виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються такі питання: вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин.

Стаття 122 Земельного кодексу України, як спеціальна норма розмежовує компетенцію органів виконавчої влади і місцевого самоврядування, щодо розпорядження землями державної і комунальної власності. Зокрема, згідно ч. 1 ст. 122 Земельного кодексу України, сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб.

Тобто, спірна земельна ділянка, яка розташована за межами населеного пункту на території Холмківської сільської ради, та відводиться із земель державної власності сільськогосподарського призначення, що підтверджується погодженим проектом землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства (де вказано місце розташування земельної ділянки), не підлягає передачі у власність згідно рішення чи за погодженням об`єднаної територіальної громади.

В Земельному кодексі України не зазначено необхідність погодження рішенням проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та передачі її у власність.

У ч. 9 ст. 118 Земельного кодексу України підставою для затвердження проекту землеустрою та передачі у власність земельної ділянки зазначається лише погоджений у встановленому законом порядку проект землеустрою.

Юридична сила закону, як основного джерела права, його місце в системі нормативно- правових актів закріплені в Конституції України. Однією з ознак, яка відрізняє закон від інших нормативно-правових актів, є прийняття його вищим представницьким органом державної влади. Згідно п. 3 ч. 1 ст. 85 Конституції України закріплено, що прийняття законів належить до повноважень Верховної Ради України.

Вища юридична сила закону полягає у тому, що всі підзаконні нормативно-правові акти приймаються на основі законів та за своїм змістом не повинні суперечити їм. Підпорядкованість таких актів законам закріплена у положеннях Конституції України.

Як вбачається з матеріалів справи, звернення позивача щодо надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки подане до відповідача 17.12.2019 року. 11.01.2020 року Головним управлінням Держгеокадастру у Закарпатській області прийнято відповідний наказ № 315-сг «Про надання дозволу розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність». Позивачем укладено договір № 509 про надання послуг по виготовленню проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність з ТОВ «Моя земля». Таким чином, розроблений проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки належним чином погоджений та поданий на затвердження і для передачі земельної ділянки у власність.

Крім того, застосування відповідачем до спірних правовідносин розпорядження Кабінету Міністрів України від 31.01.2018 р. № 60-р, звужує обсяг прав позивача, встановлених Земельним кодексом України та Законом України "Про землеустрій".

Враховуючи вищенаведене, суд дійшов висновку, що позовна вимога про визнання протиправним та скасування наказу Головного Управління Держгеокадастру в Закарпатській області від 10.03.2020 року № 1740-сг про відмову у затвердженні проекту землеустрою та передачі у власність земельної ділянки (кадастровий номер 2124887400:10:011:0223) площею 0,1800 га, в тому числі рілля площею 0,1800 га, із земель сільськогосподарського призначення державної власності для ведення особистого селянського господарствам (код цільового призначення згідно класифікації видів цільового призначення земель 01.03), що розташована за межами населених пунктів на території Холмківської сільської ради Ужгородського району Закарпатської області, є обґрунтованою та підлягає до задоволення

Щодо позовної вимоги позивача про зобов`язання відповідача затвердити проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки сільськогосподарського призначення державної власності для ведення особистого селянського господарствам та передати у власність земельну ділянку площею 0,1800 га, в тому числі рілля площею 0,1800 га, із земель сільськогосподарського призначення державної власності для ведення особистого селянського господарства, що розташована за межами населених пунктів на території Холмківської сільської ради Ужгородського району Закарпатської області, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 4 ст. 122 ЗК України центральному органу виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин та його територіальним органам надано повноваження щодо передачі земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності у власність або у користування для всіх потреб. Вказане повноваження кореспондується з положеннями ч. 7 ст. 118 ЗК України, яка встановлює порядок розгляду таких клопотань уповноваженим органом.

Як випливає зі змісту Рекомендації №R (80) 2 Комітету Міністрів державам-членам стосовно реалізації адміністративними органами влади дискреційних повноважень від 11 березня 1980 року, під дискреційним повноваженням слід розуміти повноваження, яке адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.

Адміністративний суд, перевіряючи рішення, дію чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень на відповідність закріпленим ст. 2 КАС України критеріям, не втручається у дискрецію (вільний розсуд) суб`єкта владних повноважень поза межами перевірки за встановленими критеріями. Завдання адміністративного судочинства полягає не у забезпеченні ефективності державного управління, а в гарантуванні дотримання вимог права, інакше було б порушено принцип розподілу влади.

Принцип розподілу влади заперечує надання адміністративному суду адміністративно-дискреційних повноважень - єдиним критерієм здійснення правосуддя є право. Тому завданням адміністративного судочинства завжди є контроль легальності. Перевірка доцільності переступає компетенцію адміністративного суду і виходить за межі завдання адміністративного судочинства.

Наведене узгоджується з практикою Європейського суду з прав людини в справах "Клас та інші проти Німеччини", "Фадєєва проти Росії", "Єрузалем проти Австрії", в яких останній зазначив, що завдання суду при здійсненні його контрольної функції не полягає у підміні органів влади держави, тобто суд не повинен підміняти думку національних органів будь-якою своєю думкою.

Враховуючи вищенаведене, суд вважає, що позовна вимога щодо зобов`язання відповідача затвердити проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки сільськогосподарського призначення державної власності для ведення особистого селянського господарства та передати у власність земельну ділянку, задоволенню не підлягає.

Згідно з нормами ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Так, у відповідності до положень ст. 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

При цьому під ефективним засобом (способом) слід розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект. Таким чином, ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.

Таким чином, з метою захисту порушених суб`єктом владних повноважень прав позивача, суд вважає за необхідне зобов`язати Головне управління Держгеокадастру в Закарпатській області повторно розглянути клопотання ОСОБА_1 про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки сільськогосподарського призначення державної власності для ведення особистого селянського господарствам та передачі у власність земельної ділянки (кадастровий номер 2124887400:10:011:0223) площею 0,1800 га, в тому числі рілля площею 0,1800 га, із земель сільськогосподарського призначення державної власності для ведення особистого селянського господарства (код цільового призначення згідно класифікації видів цільового призначення земель 01.03), що розташована за межами населених пунктів на території Холмківської сільської ради Ужгородського району Закарпатської області, з урахуванням висновків суду.

За правилами, встановленими ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Отже, дослідивши обставини справи крізь призму законодавчих норм, що регулюють спірні правовідносини, суд дійшов висновку про часткове задоволення адміністративного позову.

Згідно ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись ст. ст. 5, 9, 19, 77, 139, 205, 241 - 246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Держгеокадастру в Закарпатській області (пл. Народна, 4, м. Ужгород, Закарпатська область, 88008, ЄДРПОУ 39766716) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити частково.

2. Визнати протиправним та скасувати наказ Головного Управління Держгеокадастру в Закарпатській області від 10.03.2020 року № 1740-сг про відмову у затвердженні проекту землеустрою та передачі у власність земельної ділянки (кадастровий номер 2124887400:10:011:0223) площею 0,1800 га, в тому числі рілля площею 0,1800 га, із земель сільськогосподарського призначення державної власності для ведення особистого селянського господарствам (код цільового призначення згідно класифікації видів цільового призначення земель 01.03), що розташована за межами населених пунктів на території Холмківської сільської ради Ужгородського району Закарпатської області.

3. Зобов`язати Головне управління Держгеокадастру в Закарпатській області повторно розглянути клопотання ОСОБА_1 про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки сільськогосподарського призначення державної власності для ведення особистого селянського господарствам та передачі у власність земельної ділянки (кадастровий номер 2124887400:10:011:0223) площею 0,1800 га, в тому числі рілля площею 0,1800 га, із земель сільськогосподарського призначення державної власності для ведення особистого селянського господарства (код цільового призначення згідно класифікації видів цільового призначення земель 01.03), що розташована за межами населених пунктів на території Холмківської сільської ради Ужгородського району Закарпатської області, з урахуванням висновків суду.

4. У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

5. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Держгеокадастру в Закарпатській області (пл. Народна, 4, м. Ужгород, Закарпатська область, 88008, ЄДРПОУ 39766716) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) судовий збір в розмірі 840,80 грн. (вісімсот сорок грн. 80 коп.), сплачений відповідно до квитанції від 30 квітня 2020 року № 6719.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції (з урахуванням особливостей, що встановлені пп. 15.5 п. 15 Розділу VII КАС України).

СуддяД.В. Іванчулинець