Рішення № 90257661, 08.07.2020, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

Копія ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 липня 2020 року Справа № 205/2533/20 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Златіна Станіслава Вікторовича розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпро адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

08 квітня 2020 року до Ленінського районного суду м.Дніпропетровська звернувся з адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, в якій просить:

- визнати дії Головного управління Пенсійного фонду України Дніпропетровської області щодо відмови зарахувати ОСОБА_1 в пільговий стаж роботу обробником поверхневих дефектів металуна ПАО "Дніпровський трубний завод" до стажу роботи, що дає право на пільгову пенсію - протиправними.

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України Дніпропетровської області зарахувати ОСОБА_1 до спеціального стажу для призначення пенсії за віком на пільгових умовах, відповідно до п. а ст. 13 ЗУ «Про пенсійне забезпечення» за Списком № 1, трудовий стаж обробника поверхневих дефектів, на ПАО "Дніпровський трубний завод" з 12.03.2002 року по 20.08.2003 року.

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України Дніпропетровської області зарахувати ОСОБА_1 до стажу роботи період з 20.03.1998р. по 30.05.1998р.

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України Дніпропетровської області, враховуючи стаж роботи обробника поверхневих дефектів, на ПАО "Дніпровський трубний завод" з 12.03.2002 року по 20.08.2003 року, призначити ОСОБА_1 пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до п. а ст. 13 ЗУ «Про пенсійне забезпечення» за Списком № 1 з дати подачі документів про призначення пенсії.

Ухвалою Ленінського районного суду м.Дніпропетровська від 10.04.2020 року адміністративний позов ОСОБА_1 до Головногоуправління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправною бездіяльність, зобов`язання вчинити дії за підсудністю до Дніпропетровського окружного адміністративного суду.

25.02.2020 року матеріали адміністративного позову № 203/2533/20 надійшли до Дніпропетровського окружного адміністративного суду та відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями переданий на розгляд судді Дніпропетровського окружного адміністративного суду Златіну С.В.

Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначив, що 01.01.2020 року, виповнилось 50 років , маючи загальний трудовий стаж більше 26 роки, пільговий стаж за Списком № 1 більше 10 років, він звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області Управління із заявою про призначення пільгової пенсії у відповідності до п. «а» ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення". Листом від 13.03.2020 року №2564/03.05-17 йому було відмовлено в призначенні пенсії на пільговим умовах у зв`язку з відсутністю необхідного пільгового стажу роботи. Позивач зазначає, що відповідач безпідставно не зарахував до її пільгового стажу періоди роботи з 20.03.1998р. по 30.05.1998 р., з 12.03.2002р. по 20.08.2003р. Таким чином, позивач вважає дії відповідача щодо відмови у призначенні пенсії протиправними, та такими, що порушують її право на соціальний захист, а саме: право на пенсійне забезпечення, у зв`язку з чим вимушений звернутись до суду за захистом своїх порушених прав та інтересів.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду 05.06.2020 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі № 205/2533/20. Розгляд справи призначено в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами (письмове провадження)

01.07.2020 року представником відповідача подано письмовий відзив на позов, в якому остання просила відмовити у задоволенні адміністративного позову в повному обсязі, посилаючись на те, що ОСОБА_1 05.03.2020 року звернувся до відповідача із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах згідно ч.2 ст. 114 Закону №1058 та надав необхідні документи. Листом від 13.03.2020 №2564/03.05.-17 було відмовлено у призначенні пенсії. Згідно наданих документів загальний стаж роботи становить - 26 років 9 місяців 14 днів, в тому числі пільговий стаж згідно ч. 2 ст. 114 Закону №1058 -9 років 5 місяців 24 дні, що недостатньо для призначення пенсії на пільгових умовах. Не зараховані наступні періоди роботи: 20.03.1998 по 30.05.1998 оскільки наявне виправлення на записі у трудовій книжці, з 12.03.2002 по 20.08.2003 (зараховано до загального стажу, проте, не зараховано до пільгового стажу) оскільки в наданій пільговій довідці №62/5 від 21.01.2020 року, яка видана ПАО «Дніпропетровський трубний завод» зазначена атестація №211 від 21.08.2003 року. Первинна атестація 28.12.1995 року. Однак, у зв`язку з тим, що у вказані періоди на підприємстві не проводилась атестація робочих місць, та наявне виправлення на записі у трудовій книжці Головним управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області від 13.03.2020 року №2564/03.05-17 позивачу відмовлено в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №1 відповідно до ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» через відсутність пільгового стажу роботи за Списком №1. На підставі викладеного у задоволенні позову просили відмовити у повному обсязі.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази у сукупності з нормами чинного законодавства України, суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення позову, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що 05.03.2020 року, ОСОБА_1 звернулась до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №1.

Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області листом від 13.03.2020 року №2564/03.05-17 ОСОБА_1 відмовлено в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №1 відповідно до ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» через відсутність пільгового стажу роботи за Списком №1.

У вказаному відмові пенсійним органом повідомлено, що періоди роботи з 20.03.1998р. по 30.05.1998р. неможливо зарахувати до пільгового стажу позивача, оскільки у наявне виправлення на записі у трудовій книжці; з 12.03.2002 по 20.08.2003 неможливо зарахувати до пільгового стажу позивача, оскільки в наданій пільговій довідці №62/5 від 21.01.2020 року, яка видана ПАО «Дніпропетровський трубний завод» зазначена атестація №211 від 21.08.2003 року. Первинна атестація 28.12.1995 року.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Згідно статті 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх в разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та інших випадках передбачених законом. Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Відповідно до п. 6 ст. 92 Конституції України виключно законами України визначаються, зокрема, основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення.

Положенням ст. 1 Закону України «Про пенсійне забезпечення» №1788-XII від 05.11.1991 року (далі - Закон №1788-XII) встановлено, що громадяни України мають право на державне пенсійне забезпечення за віком, по інвалідності, у зв`язку з втратою годувальника та в інших випадках, передбачених цим Законом.

Статтею 2 Закону №1788-XII визначені види пенсій: трудові пенсії: за віком; по інвалідності; в разі втрати годувальника; за вислугу років.

Звернення за призначенням пенсії може здійснюватися у будь-який час після виникнення права на пенсію.

У відповідності до п. «а» ст.13 Закону №1788-XII, на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи:

а) працівники, зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, - за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах, і не менше 20 років у жінок, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.

Працівникам, які не мають стажу роботи з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, передбаченого абзацом першим цього пункту, але мають не менше половини стажу на зазначених роботах, за наявності передбаченого загального стажу роботи пенсії за віком на пільгових умовах призначаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого абзацом першим частини першої статті 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування»:

чоловікам - на 1 рік за кожний повний рік такої роботи;

жінкам - на 1 рік 4 місяці за кожний повний рік такої роботи. Зазначене зменшення пенсійного віку жінкам застосовується також у період збільшення віку виходу на пенсію по 31 грудня 2021 року;

Відповідно до ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», право на пенсію за віком на пільгових умовах незалежно від місця останньої роботи мають особи, які працювали на роботах з особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, зазначених у частинах другій і третій цієї статті.

Загальний стаж роботи позивача складає 26 років 9 місяців 14 днів, що підтверджується записами наявними у трудовій книжці позивача серії БТ НОМЕР_1 №0796364 від 01.09.1986 року, з яких більше 10 років - пільговий стаж.

Таким чином, 05.03.2020 року, звертаючись до органу Пенсійного фонду за призначенням пенсії, позивач набув права на призначення пенсії, адже досяг відповідного віку та мав необхідний страховий та пільговий стаж роботи

Відповідно до статті 62 Закону № 1788-XII постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637 затверджено Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній (надалі - Порядок № 637).

Пунктами 1, 2 Порядку № 637 визначено, основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами. У разі коли документи про трудовий стаж не збереглися, підтвердження трудового стажу здійснюється органами Пенсійного фонду на підставі показань свідків.

Відповідно до пункту 3 Порядку № 637 за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження наявного трудового стажу приймаються довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які місять відомості про періоди роботи.

Аналіз наведених норм свідчить про те, що основним документом, що підтверджує стаж роботи є трудова книжка. Проте, якщо у трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження наявного трудового стажу приймаються додаткові докази, зазначені у пункті 3 Порядку № 637.

Як видно з матеріалів справи, позивачу відмовлено у призначенні пенсії, оскільки не взято до уваги та не зараховано до загального стажу періоди роботи за трудовою книжкою: 20.03.1998р. по 30.05.1998 р., оскільки наявне виправлення на записі у трудовій книжці.

Судом досліджено копію трудової книжки позивача , в якій міститься запис, щодо якого виник спір, зокрема, № 12-13 період роботи з 20.03.1998р. по 30.05.1998р.

Наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України від 29.07.93 № 58 затверджено Інструкцію про порядок ведення трудових книжок працівників (надалі - Інструкція № 58), яка зареєстрована в Міністерстві юстиції України 17 серпня 1993 р. за № 110.

Відповідно до пункту 1 Інструкції № 58 трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника. Трудові книжки ведуться на всіх працівників підприємств,

установ і організацій (надалі підприємств) усіх форм власності, які пропрацювали на них понад 5 днів, включаючи осіб, які є співвласниками (власниками) підприємств, селянських (фермерських) господарств, сезонних і тимчасових працівників, а також позаштатних працівників за умови, що вони підлягають державному соціальному страхуванню.

Відповідно до пункту 2.4 Інструкції № 58 усі записи в трудовій книжці про прийняття на роботу, переведення на іншу постійну роботу або звільнення, а також про нагороди та заохочення вносяться власником або уповноваженим ним органом після видання наказу (розпорядження), але не пізніше тижневого строку, а в разі звільнення - у день звільнення і повинні точно відповідати тексту наказу (розпорядження). Записи виконуються арабськими цифрами (число і місяць двозначними).

Записи виконуються акуратно, ручкою кульковою або з пером, чорнилом чорного, синього або фіолетового кольорів, і завіряються печаткою запис про звільнення, а також відомості про нагородження та заохочення.

Отже, з вищенаведених норм слідує, що позивач не несе відповідальності за заповнення трудової книжки, оскільки записи у його трудову книжку вносяться відповідальним працівником підприємства, а не особисто позивачем, більше того, недоліки її заповнення не є підставою вважати про відсутність трудового стажу позивача за спірний період.

Також слід зазначити, що відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 27 квітня 1993 року № 301 «Про трудові книжки працівників» відповідальність за організацію ведення обліку, зберігання і видачу трудових книжок покладається на керівника підприємства, установи, організації. За порушення встановленого порядку ведення, обліку, зберігання і видачі трудових книжок посадові особи несуть дисциплінарну, а в передбачених законом випадках іншу відповідальність.

З огляду на зазначене, слід дійти висновку, що власне недотримання правил ведення трудової книжки може мати негативні наслідки саме для особи, яка допустила такі порушення, а не для особи, щодо якої такі порушення було вчинено, а отже, й не може впливати на її особисті права.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 09.08.2019 року по справі № 654/890/17 (провадження № К/9901/22832/18).

З огляду на викладене, слід дійти висновку, що Головним управлінням Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області протиправно не було зараховано ОСОБА_1 до страхового стажу період роботи з 20.03.1998р. по 30.05.1998р, що на переконання суду, є безумною підставою для зобов`язання відповідача зарахувати до пільгового стажу 20.03.1998р. по 30.05.1998р.

Щодо не зарахування періоду з 12.03.2002 по 20.08.2003, у зв`язку з відсутністю атестації робочих місць, суд зазначає наступне.

Атестація робочих місць здійснюється на підприємствах, в організаціях та установах незалежно від форм власності і господарювання згідно з Порядком проведення атестації та розробленими на виконання постанови № 442 Методичними рекомендаціями для проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженими постановою Міністерства праці України (далі - Мінпраці) від 1 вересня 1992 року № 41 (далі - Методичні рекомендації).

Основна мета атестації, як випливає із зазначених нормативних актів, полягає у регулюванні відносин між власником або уповноваженим ним органом і працівниками у галузі реалізації права на здорові й безпечні умови праці, пільгове забезпечення, пільги та компенсації за роботу у несприятливих умовах.

Згідно з пунктом 4 Порядку проведення атестації та підпунктом 1.5 пункту 1 Методичних рекомендацій періодичність проведення атестації робочих місць визначається безпосередньо колективним договором підприємства і проводиться не рідше одного разу на 5 років.

Відповідальність за своєчасне та якісне проведення атестації покладається на керівника підприємства чи організації.

Результати атестації використовуються при встановленні пенсій за віком на пільгових умовах, пільг і компенсацій за рахунок підприємств та організацій, обґрунтуванні пропозицій про внесення змін і доповнень до списків № 1 і 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, що дають право на пільгове пенсійне забезпечення, а також для розробки заходів щодо поліпшення умов праці та оздоровлення працюючих.

Відповідно до пункту 3 Порядку застосування Списків № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого наказом Мінпраці від 18 листопада 2005 року № 383 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 1 грудня 2005 року за № 1451/11731), при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. До пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21 серпня 1992 року та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21 серпня 1992 року.

У пункті 4.2 зазначеного Порядку застосування списків йдеться про те, що результати атестації (як вперше проведеної, так і чергової) застосовуються при обчисленні стажу, який дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, впродовж 5 років після затвердження її результатів, за умови, якщо впродовж цього часу на даному підприємстві не змінювались докорінно умови і характер праці (виробництво, робота, робоче місце), що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах. У разі докорінної зміни умов і характеру праці для підтвердження права на пенсію за віком на пільгових умовах має бути проведена позачергова атестація.

Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що своєчасно проведена атестація робочих місць за умовами праці є одним із заходів соціального захисту працівників, який має сприяти реалізації прав на здорові й безпечні умови праці, пільгове пенсійне забезпечення, пільги та компенсації за роботу у несприятливих умовах.

Атестація має проводитися у передбачені пунктом 4 Порядку проведення атестації строки, а відповідальність за своєчасність та якість її проведення покладається на керівника підприємства, організації.

Якщо чергова атестація була проведена з порушенням передбачених пунктом 4 Порядку проведення атестації строків, а працівник до її проведення виконував роботу, яка дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, цей період його роботи має бути зарахований до пільгового стажу за результатами попередньої атестації.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постановах від 10.07.2018 року у справі № 227/545/17 та від 18.09.2018 року № 345/3301/17.

Таким чином, відповідач рішенням від 13.03.2020 року № 2564/03.05-17 протиправно не зарахував до пільгового стажу за Списком № 1 періоди з 12.03.2002р. по 20.08.2003р .

За таких обставин, суд приходить до висновку про задоволення адміністративного позову ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

При звернення до суду з даним позовом позивачем сплачено судовий збір в розмірі 840,80 грн., який підтверджується квитанцією від 08.04.2020 за №030710007, який підлягає стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись ст. ст. 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код ІПН НОМЕР_2 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (вул. Набережна Перемоги,26, м. Дніпро, 49094, код ЄДРПОУ 21910427) про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити.

Визнати дії Головного управління Пенсійного фонду України Дніпропетровської області щодо відмови зарахувати ОСОБА_1 в пільговий стаж роботу обробником поверхневих дефектів металу на ПАО "Дніпровський трубний завод" до стажу роботи, що дає право на пільгову пенсію - протиправними.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України Дніпропетровської області зарахувати ОСОБА_1 до спеціального стажу для призначення пенсії за віком на пільгових умовах, відповідно до п. а ст. 13 ЗУ «Про пенсійне забезпечення» за Списком № 1, трудовий стаж обробника поверхневих дефектів, на ПАО "Дніпровський трубний завод" з 12.03.2002 року по 20.08.2003 року.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України Дніпропетровської області зарахувати ОСОБА_1 до стажу роботи період з 20.03.1998р. по 30.05.1998р.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України Дніпропетровської області, враховуючи стаж роботи обробника поверхневих дефектів, на ПАО "Дніпровський трубний завод" з 12.03.2002 року по 20.08.2003 року, призначити ОСОБА_1 пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до п. а ст. 13 ЗУ «Про пенсійне забезпечення» за Списком № 1 з дати подачі документів про призначення пенсії з 01.01.2020 року.

Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області за рахунок його бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 сплачену суму судового збору у розмірі 840,80 грн.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя (підпис) С.В. Златін

Виготовлено з автоматизованої системи документообігу суду

Помічник судді Лісна А.М.

Рішення не набрало законної сили станом на 08.07.2020 року

Помічник судді Лісна А.М.