Ухвала суду № 90257600, 07.07.2020, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

07 липня 2020 року Справа №160/5904/20

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Озерянської С.І., перевіривши матеріали адміністративної справи за адміністративним позовом Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Дніпропетровській області Південно-Східного міжрегіонального Управління Міністерства юстиції (м.Дніпро) про визнання протиправним та скасування повідомлення, -

ВСТАНОВИВ:

28.05.2020 року Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із позовною заявою, у якій просить визнати протиправним та скасувати Повідомлення про повернення виконавчого документу стягувачу без прийняття до виконання від 11.05.2019 року виконавчого листа по справі №804/5216/17 від 11.04.2019 про стягнення з Державного воєнізованого гірничорятувального (аварійно-рятувального) загону Державної служби України з надзвичайних ситуацій боргу в сумі 495780,39 грн., винесеного державним виконавцем Куліковською А.О.; зобов`язати державного виконавця Куліковську А.О. відкрити виконавче провадження по справі № 804/5216/17 від 11.04.2019 про стягнення з Державного воєнізованого гірничорятувального (аварійно-рятувального) загону Державної служби України з надзвичайних ситуацій боргу в сумі 495227,13 грн.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 03.06.2020 року в задоволенні клопотань Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про відстрочення сплати судового збору та поновлення строку звернення до суду відмовлено, адміністративний позов було залишено без руху та запропоновано надати докази сплати судового збору, засвідчені належним чином докази, копії яких долучено до позовної заяви, інформацію щодо наявності у позивача, або іншої особи оригіналів доказів, копії яких долучено до позовної заяви, вказати інші підстави для поновлення строку звернення до суду з даними позовними вимогами та надати докази на підтвердження таких підстав.

Ухвала про залишення позовної заяви без руху отримана позивачем 11.06.2020 року, що підтверджується розпискою.

19.06.2020 року позивачем подано до суду заяву про поновлення строку звернення до суду, долучення квитанції про сплату судового збору, та копій доданих до позовної заяви документів.

У вказаній заяві позивач зазначає, що строк звернення до суду був пропущений з поважних причин, оскільки вживались заходи досудового врегулювання спору, а саме, оскарження повідомлення до вищих органів Державної виконавчої служби та Міністерства юстиції України. Остання відповідь надійшла на адресу Головного управління 18.05.2020 року вх.№4393/14 від Управління забезпечення примусового виконання рішень у Дніпропетровській області Південно-Східного Міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) за № Г-1395-02 від 23.03.2020, якою також надіслано Постанову №51/2019 про результати перевірки законності виконавчого провадження від 24.10.2019 року, якою Повідомлення про повернення виконавчого документу стягувану без прийняття до виконання від 11.05.2019 року не скасовано. Оскільки остаточна відповідь щодо прийнятого рішення по скарзі Головного Управління про оскарження Повідомлення про повернення виконавчого документу стягувачу без прийняття до виконання від 11.05.2019 надійшла 18.05.2020 року останній строк звернення до адміністративного суду з позовною заявою є 28.05.2020 року.

За практикою Європейського Суду з прав людини, у процесі прийняття рішень стосовно поновлення строків звернення до суду або оскарження судового рішення, Європейський Суд з прав людини виходить із наступного: 1) поновлення пропущеного строку звернення до суду або оскарження судового рішення є порушенням принципу правової визначеності, відтак, у кожному випадку таке поновлення має бути достатньо виправданим та обґрунтованим; 2) поновленню підлягає лише той строк, який пропущений з поважних, об`єктивних, непереборних, не залежних від волі та поведінки особи обставин; 3) оцінка поважності причин пропуску строку має здійснюватися індивідуально у кожній справі; 4) будь-які поважні причини пропуску строку не можуть розцінюватися як абсолютна підстава для поновлення строку; 5) необхідно враховувати тривалість пропуску строку, а також можливі наслідки його відновлення для інших осіб.

Згідно висновків викладених у рішенні Європейського суду з прав людини у справі “Фогарді проти Сполученого Королівства”, право доступу до суду не є абсолютним і може підлягати певним обмеженням; вони дозволені тому, що право доступу до суду, в силу своєї природи, потребує регулювання з боку держави, а також і рішення Європейського суду з прав людини “Устименко проти України”, яке набуло статусу остаточного 29.01.2016р., про те, що причини поважності пропуску строку звернення до суду повинні бути досліджені судом та повинні бути обґрунтованими та вмотивованими.

Суд зазначає, що позивач незважаючи на оскарження Повідомлення про повернення виконавчого документу стягувачу без прийняття до виконання в адміністративному порядку не був позбавлений можливості звернутись до суду з відповідним позовом у строки визначенні статтею 287 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відтак, вказані причини не можуть бути визнані судом поважними, оскільки не носять ознак об`єктивності та непереборності.

Крім цього суд зауважує, що оскарження в адміністративному порядку Повідомлення від 11.05.2019 року про повернення виконавчого документу стягувачу без прийняття до виконання тривало близько одного року.

Право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків для звернення до суду, якими чинне законодавство обмежує звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів. Це, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними.

Таким чином, суд не встановив переконливих фактичних обставин, які б свідчили про дійсні істотні перешкоди чи труднощі для своєчасного звернення позивача до суду за захистом своїх прав.

За таких обставин, суд не може вважати усунутими недоліки позовної заяви зазначені в ухвалі від 03.06.2020 року, в частині обґрунтування поважності причин пропуску строку звернення до суду.

Разом із тим, слід враховувати, що частина 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод гарантує кожному право звернутися до суду з будь-якою вимогою щодо своїх цивільних прав та обов`язків. У такий спосіб здійснюється "право на суд", яке відповідно до практики Європейського суду з прав людини включає не тільки право ініціювати провадження, але й право отримати "вирішення" спору судом.

Згідно частини 2 статті 121 Кодексу адміністративного судочинства України, встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.

При вирішенні питання про продовження строку на усунення недоліків позовної заяви, суд враховує, що постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 року № 211 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» встановлено з 12 березня карантин на всій території України.

Отже, з 12 березня 2020 року, у зв`язку з запровадження карантинних заходів на всій території України, робота підприємств, організацій та установ перейшла в особливий режим функціонування, відповідно отримання будь-яких документів та довідок не виявляється можливим, або становить суттєві труднощі.

Враховуючи дані обставини, Верховною Радою України було прийнято Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)», яким внесені зміни до Кодексу адміністративного судочинства України.

При цьому, відповідно вимог пункту 3 розділу VI «Прикінцеві положення» Кодексу адміністративного судочинства України, позивач має право надати докази усунення недоліків позовної заяви у строк, що не може бути меншим за строк дії карантину.

В свою чергу, приймаючи до уваги запроваджений карантин на території України, суд повинен надати позивачеві такий строк, який не може бути меншим за строк дії карантину, з метою усунення недоліків позовної заяви та надання доказів, збір та отримання яких може викликати труднощі, або бути неможливим.

З огляду на вищезазначене, та оскільки станом на час закінчення строку виконання вимог ухвали суду від 03.06.2020 року про залишення позовної заяви без руху та станом на 07 липня 2020 року діє карантин, що пов`язаний із запобіганням поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд вважає за необхідне продовжити позивачу строк для виконання вимог ухвали суду від 03.06.2020 року, відповідно до вимог пункту 3 розділу VI «Прикінцеві положення» Кодексу адміністративного судочинства України до кінця дії карантину, продовженого Постановою Кабінету Міністрів України №500 від 17.06.2020 року до 31 липня 2020 року.

На підставі викладеного, керуючись статтями 121, 248, 256, пунктом 3 розділу «Прикінцеві положення» Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

В задоволенні клопотання Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про поновлення строку звернення до суду - відмовити.

Продовжити позивачу строк виконання ухвали Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 03.06.2020 року, шляхом зазначення, у разі наявності, інших підстав для поновлення строку звернення до суду з даними позовними вимогами та надати докази на підтвердження таких підстав, до 31.07.2020 року.

Роз`яснити, що у разі невиконання ухвали суду в зазначений строк позовна заява буде повернута позивачу зі всіма доданими до неї документами.

Відповідно до п. 3 Розділу VI Кодексу адміністративного судочинства України, під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), процесуальні строки щодо залишення позовної заяви без руху продовжуються на строк дії такого карантину.

Ухвала набирає законної сили в порядку статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України та оскарженню не підлягає.

Суддя С.І. Озерянська