Рішення № 90257586, 30.06.2020, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

30 червня 2020 року Справа №160/5453/20

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Юхно І.В.,

при секретарі Главчеві В.Ф.

представники учасників справи не з`явились

розглянувши в відкритому судовому засіданні у м.Дніпро заяву представника ОСОБА_1 про розподіл судових витрат у справі за позовом ОСОБА_1 до приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Клітченко Оксани Анатоліївни, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - товариство з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія «Женева», про визнання протиправною та скасування постанови,-

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Дніпропетровського окружного адміністративного суду перебуває адміністративна справа за позовом ОСОБА_1 до приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Клітченко Оксани Анатоліївни, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - товариство з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія «Женева», про визнання протиправною та скасування постанови.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 09.06.2020 року адміністративний позов ОСОБА_1 до приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Клітченко Оксани Анатоліївни, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - товариство з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія «Женева», про визнання протиправною та скасування постанови задоволено:

- визнано протиправною та скасовано постанову приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Клітченко Оксани Анатоліївни ВП №6095246 від 18.09.2019 року про відкриття виконавчого провадження;

- визнано протиправною та скасовано постанову приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Клітченко Оксани Анатоліївни ВП №6095246 від 20.02.2020 року про арешт коштів боржника;

- стягнуто на користь ОСОБА_1 за рахунок приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Клітченко Оксани Анатоліївни сплачені позивачем судові витрати, пов`язані зі сплатою судового збору у розмірі 840 грн. 80 коп.

До Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла заява представника позивача Бєлік Андрія Сергійовича про винесення додаткового рішення по справі № 160/5453/20 за позовною заявою ОСОБА_1 до приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Клітченко Оксани Анатоліївни, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - товариство з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія «Женева», про визнання протиправною та скасування постанови.

Ухвалою суду від 23.06.2020 року призначено клопотання про розподіл судових витрат на 30.06.2020 року.

У відзиві на позовну заяву, поданому до суду 09.06.2020 року, відповідач просила відмовити у задоволенні клопотання про стягнення витрат на професійну правову допомогу, обґрунтовуючи тим, що відповідно до позиції Верховного Суду у справі №922/1163/18 від 06 березня 2019 року для підтвердження розміру витрат на професійну правову допомогу адвокату слід саме у договорі з клієнтом визначити механізм розрахунку свого гонорару. Так, суд зобов`язаний оцінити рівень витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою. Окрім того, при вирішенні питання про стягнення витрат на правову (правничу) допомогу не надано виписку з рахунку на який повинні бути перераховані кошти аби платіжне доручення з банківської установи. Більш того, в договорі про надання Адвокатським Бюром «ADVOKAT БЄЛІК» правничої допомоги не зазначено конкретного номеру судової справи за яким він надає вказану правничу допомогу ОСОБА_1 .

Про дату, час та місце розгляду заяви представники сторін повідомлені належним чином, в судове засідання представники сторін не з`явились. Неявка представників сторін в судове засідання не перешкоджає розгляду заяви.

Розглянувши заяву про розподіл судових витрат, дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступного висновку.

Відповідно до частин 1 та 3 статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) сторін та їхніх представників, що пов`язані із прибуттям до суду; 3) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз; 4) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 5) пов`язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи.

Статтею 134 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Частиною 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Відповідно до ст. 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.

Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.

При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Аналіз вищенаведених норм, дає суду, підставу прийти до висновку про те, що витрати сторони на правничу допомогу мають бути фактично понесеними (здійсненими) та підтвердженими відповідними належними, достовірними, достатніми та допустимими доказами.

До матеріалів справи позивачем додано:

- копію договору про надання правової допомоги від 14.05.2020 року №14/05-20;

- копію акту виконаних робіт від 18.05.2020 року;

- квитанцію до прибуткового касового ордеру від 18.05.2020 року;

- ордер від 14.05.2020 року;

- копія свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю №1611 від 20.11.2006 року.

Судом встановлено, що між адвокатом Бєліком А.С. та Кандауровою О.Є. укладено договір про надання правової допомоги від 14.05.2020 року.

Відповідно до п.1 договору адвокат зобов`язується надати Клієнту правову допомогу по вивченню матеріалів справи (документів), підготовки справи до розгляду в суді, відпрацювання та ознайомлення Клієнта з правової позицією, надання консультацій, підготовки позовної заяви; підготовки заяви про відновлення строків; клопотання при витребування доказів для звернення до адміністративного суду та направлення підготовлених процесуальних документів до Дніпропетровського окружного адміністративного суду для розгляду в порядку спрощеного письмового провадження. Додаткова правова допомога надається Адвокатом шляхом зміни предмету договору або укладанням додаткової угоди.

Згідно з п. 7 договору гонорар за надану правову допомогу складає 3500 грн. Гонорар може бути змінений зв`язку збільшенням об`єму роботи.

З акту виконаних робіт від 18.05.2020 року відомо, що адвокатом виконана наступна робота: вивчено матеріали справи (документи), підготовлено справу до розгляду в суді, відпрацьовано та ознайомлено Клієнта з правової позицією, надано консультації (5 консультацій), підготовлено позовну заяву; підготовлено заяву про відновлення строків; підготовлено клопотання про витребування доказів для звернення до адміністративного суду та направлено підготовлені процесуальні документи до Дніпропетровського окружного адміністративного суду для розгляду в порядку спрощеного письмового провадження. Всього виконано робіт на 3500 грн. Претензій та зауважень сторони один до одного не мають.

18.05.2020 року позивачем оплачено вказану суму, що підтверджується квитанцію до прибуткового касового ордеру від 18.05.2020 року.

Пунктом 3.2 рішення Конституційного Суду від 30.09.2009 №23-рп/2009 передбачено, що правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз`яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема в судах та інших державних органах, тощо. Вибір форми та суб`єкта надання такої допомоги залежить від волі особи, яка бажає її отримати. Право на правову допомогу - це гарантована державою можливість кожної особи отримати таку допомогу в обсязі та формах, визначених нею, незалежно від характеру правовідносин особи з іншими суб`єктами права.

Отже, з викладеного випливає, що до правової допомоги належать й консультації та роз`яснення з правових питань; складання заяв, скарг та інших документів правового характеру, представництво у судах тощо.

Верховним Судом в постанові від 27.06.2018 року у справі №826/1216/16 зазначено, що склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Суд зазначає, що здійснені адвокатом дії, визначені в рахунках на оплату, мали бути здійснені адвокатом фактично, та дійсність їх вчинення має бути підтверджена в матеріалах справи.

Матеріалами справи підтверджено вчинення перелічених адвокатом дій в акті наданих послуг від 18.05.2020 року.

При визначенні суми відшкодування, суд має виходити з критеріїв реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Такі самі критерії використовує Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ).

Так, у рішенні ЄСПЛ у справі "East/West Alliance Limited" проти України", оцінюючи вимогу заявника щодо здійснення компенсації витрат у розмірі 10% від суми справедливої сатисфакції, суд виходив з того, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "Ботацці проти Італії (Bottazzi v. Italy), №34884/97).

Судом встановлено, що визначені адвокатом дії в акті наданих послуг від 18.05.2020 року, є доведеними та підлягають задоволенню судом у загальному розмірі на суму 3500 грн.

Вказана сума є співмірною з вчиненими адвокатом діями та наданими послугами у вказаній справі.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку про задоволення заяви представника позивача про розподіл судових витрат.

Пунктом 3 частини 1 статті 252 Кодексу адміністративного судочинства України суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

На підставі викладеного, керуючись статтями 132, 134, 139, 143, 252 Кодексу адміністративного судочинства, суд, -

ВИРІШИВ:

Заяву представника ОСОБА_1 про розподіл судових витрат - задовольнити повністю.

Стягнути на користь ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) за рахунок приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Клітченко Оксани Анатоліївни (місцезнаходження: 02002, м. Київ, вул. Окіпної Раїси, 4, корп.А, офіс 35-А) сплачені позивачем судові витрати на професійну правову допомогу у розмірі 3500 грн.

Додаткове рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржено в строки, передбачені ст. 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи додаткове рішення суду оскаржується в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до пп.15.5 п.15 ч.1 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України

Суддя І.В. Юхно