Ухвала суду № 90257212, 07.07.2020, Вінницький окружний адміністративний суд

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

м. Вінниця

07 липня 2020 р. Справа № 120/3059/20-а

Суддя Вінницького окружного адміністративного суду Свентух Віталій Михайлович, розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Вінницькій області про визнання протиправною та скасування вимоги про сплату боргу,-

в с т а н о в и в :

до Вінницького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Вінницькій області про визнання протиправною та скасування вимоги про сплату боргу.

Згідно з пунктом 3 частини 1 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.

Ознайомившись з позовною заявою та доданими матеріалами, вважаю, що зазначена позовна заява підлягає залишенню без руху з наступних підстав.

Частинами 3, 5 статті 161 КАС України регламентовано, що до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону, а у разі необхідності до позовної заяви додається клопотання, заява про звільнення від сплати судового збору.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, визначено Законом України "Про судовий збір".

Згідно положень частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою судовий збір сплачується в розмірі 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до статті 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб з 01.01.2020 становить 2102,00 грн.

Згідно з частиною третьою статті 6 Закону України "Про судовий збір", у разі коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

В позовній заяві позивач просить визнати протиправною та скасувати вимогу про сплату боргу (недоїмки) зі сплати єдиного внеску №Ф-12268-17 від 05.06.2020 року на суму 11016,72 грн. та виключити з інтегрованої карти платника податків ОСОБА_1 заборгованість зі сплати єдиного соціального внеску в розмірі 11016,72 грн.

Отже, позивачем заявлено дві вимоги немайнового характеру, які є не похідними одна від одної (самостійними), відтак судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру, а сума судового збору за звернення до суду з даним позовом становить 1681,60 грн.

Однак, всупереч вимог Кодексу адміністративного судочинства України, позивач не надав документ про сплату судового збору.

При цьому, позивачем разом із позовною заявою подано клопотання про звільнення від сплати судового збору.

Обґрунтовуючи заявлене клопотання позивач вказав, що станом на день подання позовної заяви до суду єдиним джерелом його доходу є лише пенсійні виплати, яких не вистачає в повній мірі на його утримання.

Визначаючись щодо клопотання про звільнення від сплати судового збору, суд виходить із наступного.

Згідно частиною 1 статті 133 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Відповідно до частини 1 статті 8 Закону Закон № 3674-VI враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за умов, якщо розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік.

Частиною другою цієї ж статті закріплено, що суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Слід відзначити, що важкий майновий стан сторони входить до предмета доказування і, відповідно, має бути підтверджений належними і допустимими, у розумінні статей 73, 74 КАС України, доказами.

Тож, для застосування судом положень частини 1 статті 133 КАС України та Закону України "Про судовий збір" повинні бути відповідні правові підстави, в іншому ж випадку, як зазначено в рішенні Європейського суду з прав людини від 19 червня 2001 року у справі "Креуз проти Польщі", вимога сплатити судовий збір не обмежує право заявників на доступ до правосуддя.

Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод (РИМ, 4.ХІ.1950), Рекомендація щодо заходів, які полегшують доступ до правосуддя №R (81)7, прийнята Комітетом міністрів Ради Європи 14 травня 1981 року, та практика Європейського суду з прав людини під час застосування цієї конвенції не визнають необхідність сплати судових витрат обмеженням права доступу до суду.

Положення Закону України "Про судовий збір" не містять визначеного (чіткого) переліку документів, які можна вважати такими, що підтверджують майновий стан особи. У кожному конкретному випадку суд встановлює можливість особи сплатити судовий збір на підставі наданих нею доказів щодо її майнового стану за своїм внутрішнім переконанням.

Підставою для відстрочення або розстрочення сплати судового збору чи звільнення від його сплати може бути, наприклад, довідка, що підтверджує заборгованість з виплати заробітної плати, довідка про доходи, про заробітну плату, пенсію, стипендію, про склад сім`ї, про наявність на утриманні непрацездатних членів сім`ї, банківські документи про відсутність рахунків або коштів на рахунку, акт обстеження житлових умов, документи про нарахування субсидій, документи про надання соціальної допомоги малозабезпеченим, витяг з трудової книжки на підтвердження відсутності трудовлаштування, довідка про доходи членів сім`ї тощо.

Особа, яка заявляє відповідне клопотання, повинна навести доводи і подати належні і допустимі, у розумінні статтей 73, 74 КАС України, докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.

Аналогічного правового висновку дійшов Сьомий апеляційний адміністративний суд в ухвалі від 07 травня 2020 року по справі №120/1232/20-а.

В даному випадку, для повного та об`єктивного підтвердження наявності підстав для звільнення від сплати судового збору, позивачем не надано жодного доказу про неможливість або утруднення в здійсненні оплати судового збору.

Тому, аналізуючи зазначене, суд дійшов висновку, що у задоволенні клопотання позивача про звільнення від сплати судового збору слід відмовити.

Позивач не позбавлений можливості повторно звернутись до суду з обґрунтованим клопотанням про звільнення від сплати судового збору із зазначенням підстав обґрунтованих належними доказами щодо звільнення від сплати судового збору.

З огляду на викладене вважаю, що дану позовну заяву необхідно залишити без руху, надавши особі, яка її подала строк для усунення недоліків шляхом додання до позовної заяви документу про сплату судового збору або зазначити підстави, обґрунтовані належними доказами щодо звільнення від сплати судового збору (частина 3 статті 161, частина 8 статті 160).

За правилами визначеними частини 1 статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

З огляду на викладене вважаю, що дану позовну заяву необхідно залишити без руху, надавши особі, яка її подала, строк для усунення недоліків.

Керуючись ст. 160, 161, 169, 171, 172 КАС України, -

у х в а л и в :

Відмовити в задоволенні клопотання ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору.

Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Вінницькій області про визнання протиправною та скасування вимоги про сплату боргу залишити без руху.

Позивачу у десятиденний строк з дня отримання копії ухвали усунути недоліки позовної заяви, зазначені в мотивувальній частині ухвали суду.

Повідомити позивача, що відповідно до пункту 9 Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)" від 30 березня 2020 року № 540-IX, у випадку неможливості виконання процесуального обов`язку щодо подання заяв по суті справи у строк встановлений цією ухвалою, такий строк продовжується на строк дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України.

Копію ухвали направити особі, яка подала позовну заяву.

Ухвала суду набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 256 КАС України.

Відповідно до ч. 3 ст. 293 КАС України, заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.

Суддя Свентух Віталій Михайлович