Ухвала суду № 90257209, 08.07.2020, Вінницький окружний адміністративний суд

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

м. Вінниця

08 липня 2020 р. Справа № 120/3021/20-а

Суддя Вінницького окружного адміністративного суду Маслоід Олена Степанівна, розглянувши матеріали позовної заяви:

за позовом: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 )

до: Комісії з ліквідації Департаменту житлово-комунального господарства, енергетики та інфраструктури Вінницької облдержадміністрації (вул. В.Порика, б. 29, м.Вінниця, 21100)

Вінницької обласної державної адміністрації (вул. Соборна, б. 70, м.Вінниця, 21100)

про: визнання протиправними та скасування рішення та наказу, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку та моральної шкоди

ВСТАНОВИВ:

До Вінницького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі - позивач) до Комісії з ліквідації Департаменту житлово-комунального господарства, енергетики та інфраструктури Вінницької облдержадміністрації (далі - відповідач 1), Вінницької обласної державної адміністрації (далі - відповідач 2) про визнання протиправними та скасування рішення та наказу, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку та моральної шкоди.

У відповідності до ст. 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суддя після одержання позовної заяви з`ясовує чи подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником); відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності; позов подано у строк, установлений законом (якщо адміністративний позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); чи немає інших підстав для повернення позовної заяви, залишення її без розгляду або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.

Ознайомившись з позовною заявою та доданими матеріалами, вважаю, що зазначена позовна заява підлягає залишенню без руху з наступних підстав.

Ст. 5 КАС України передбачено право на звернення до адміністративного суду.

Позовна заява подається в письмовій формі позивачем або особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб та повинна відповідати загальним вимогам, що встановлені ст. 160, 161 КАС України.

Норми ст. 160, 161 КАС України не містять виключень і поширюються на всі випадки звернення до суду з позовною заявою, у зв`язку з чим недотримання положень даних норм свідчить про невідповідність позовної заяви вимогам Закону.

Згідно із ч. 3 ст. 161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

До матеріалів позовної заяви позивачем не додано жодного документу про сплату судового збору. Водночас, позивач вказує, що є звільненою від сплати судового збору на підставі положень п. 1ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір», якими передбачено, що від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі - у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі.

З прохальної частини позовної заяви вбачається, що позивач просить суд:

1. Визнати протиправним та скасувати рішення № 8 від 25.05.2020 року відповідача 1 в частині звільнення позивача;

2. Визнати протиправним та скасувати наказ голови відповідача 1 від 26.05.2020 року № 21-о про звільнення позивача з посади заступника начальника управління розвитку територій та енергоменеджменту-начальника відділу розвитку територій Департаменту житлово-комунального господарства, енергетики та інфраструктури Вінницької облдержадміністрації;

3. Поновити позивача на посаді заступника начальника управління розвитку територій та енергоменеджменту-начальника відділу розвитку територій Департаменту житлово-комунального господарства, енергетики та інфраструктури Вінницької облдержадміністрації з 20.06.2020 року, на якій вона працювала до прийняття наказу голови відповідача 1 від 26.05.2020 року № 21-о та стягнути з відповідача 2 на користь позивача середній заробіток за час вимушеного прогулу з 20.06.2020 року по день фактичного поновлення на посаді;

4. Стягнути з відповідача 2 відшкодування моральної шкоди позивача в сумі 25 000 грн. 00 коп..

Аналізуючи зміст позовних вимог, суд зазначає, що перша, друга та третя позовні вимоги за своєю правовою природою є вимогами щодо стягнення заробітної плати та поновлення на роботі, відповідно в межах вказаних позовних вимог позивач є звільненою від сплати судового збору у відповідності до п. 1 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір».

Стосовно четвертої позовної вимога про стягнення з відповідача 2 моральної шкоди у сумі 25 000 грн. 00 коп. суд зазначає, що згідно з ч. 3 ст. 23 Цивільного кодексу України моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб.

Аналіз цієї норми дає підстави зробити висновок про те, що характер такої вимоги (майновий чи немайновий) є похідним від обраного позивачем (потерпілою особою) способу відшкодування моральної шкоди.

Якщо позивач просить відшкодувати моральну шкоду грошима або майном, то така позовна вимога набуває майнового характеру. Якщо ж позивач вибрав інший спосіб відшкодування моральної шкоди, який не має грошового вираження (спростування неправдивих відомостей, прилюдне вибачення тощо), то така вимога є немайновою.

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у постанові від 28.11.2018 року у справі № 761/11472/15-ц дійшов висновку, що позовна вимога про відшкодування моральної шкоди грошима є майновою вимогою, оскільки позивач її визначає у грошовому вимірі.

З огляду на викладене, позовна вимога про стягнення з відповідача 2 моральної шкоди в сумі 25 000 грн. 00 коп. є майновою вимогою. Від так за звернення з нею до суду позивачеві необхідно сплатити судовий збір.

Згідно ч. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

У відповідності до ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання фізичною особою до адміністративного суду позовної заяви майнового характеру сума судового збору становитиме 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» визначено, що у 2020 році прожитковий мінімум на одну особу для основних соціальних і демографічних груп населення, а саме, працездатних осіб: з 1 січня 2020 року - 2 102 гривні, з 1 липня - 2 197 гривень, з 1 грудня - 2 270 гривень;

З огляду на це, сума судового збору за звернення до суду з даним позовом становитиме 250 грн. 00 коп. (25 000 грн. 00 коп. Х 1%). Проте оскільки отримана сума судового збору є меншою за законодавчовстановлений мінімум сплати судового збору у 0,4 розміри прожиткового мінімуму для працездатних осіб, то позивачеві слід сплатити судовий збір у сумі 840 грн. 80 коп. (2 102 грн. 00 коп. Х 0,4).

У цьому ж контексті суд вказує, що позивачем у позовній заяві помилково вказано, що позов не містить вимог майнового характеру та не зазначено ціни позову, хоча у позовній заяві міститься вимога про відшкодування моральної шкоди в грошовому еквіваленті. Суд зазначає, що вимога щодо визначення ціни позову не є суто формальною, оскільки цей елемент позову є базою для точного визначення суми судового збору, яку має сплатити позивач за звернення до суду.

За правилами визначеними ч. 1 ст. 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

З огляду на викладене та враховуючи невідповідність поданого адміністративного позову вимогам ст. 161 КАС України, позовну заяву необхідно залишити без руху, надавши особі, яка її подала, строк для усунення недоліків шляхом надання до суду оригіналу документу підтверджуючого сплату судового збору у сумі 840 грн. 80 коп. або вказати обставини, що є підставою для звільнення від сплати судового збору, надавши підтверджуючі документи.

Керуючись Законом України «Про судовий збір», Законом України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» та ст. 160, 161, 169, 171, 248, 255, 256 КАС України, суд

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Комісії з ліквідації Департаменту житлово-комунального господарства, енергетики та інфраструктури Вінницької облдержадміністрації, Вінницької обласної державної адміністрації про визнання протиправними та скасування рішення та наказу, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку та моральної шкоди - залишити без руху.

Надати позивачеві 10-денний строк, з дня отримання копії ухвали, для усунення недоліків позовної заяви шляхом надання до суду оригіналу документу підтверджуючого сплату судового збору у сумі 840 грн. 80 коп. або вказати обставини, що є підставою для звільнення від сплати судового збору, надавши підтверджуючі документи.

Дану ухвалу направити позивачеві.

Ухвала суду набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 256 КАС України.

Відповідно до ч. 3 ст. 293 КАС України, заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.

Суддя Маслоід Олена Степанівна