Ухвала суду № 90256039, 08.07.2020, Господарський суд Івано-Франківської області

УХВАЛА

08.07.2020 м. Івано-ФранківськСправа № 909/542/20

Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Малєєвої О. В., розглянувши заяву Національної академії аграрних наук України, Прикарпатської державної сільськогосподарської дослідної станції Інституту сільського господарства Карпатського регіону Національної академії аграрних наук України від 06.07.2020 № 01/8-88 (вх.№9505/20 від 0607.2020) про забезпечення позову у справі

за позовом Національної академії аграрних наук України, Прикарпатської державної сільськогосподарської дослідної станції Інституту сільського господарства Карпатського регіону Національної академії аграрних наук України,

до відповідачів: Коломийської міської ради, Комунального підприємства "Роздрібна торгово-закупівельна база громадського харчування",

про визнання незаконним та скасування рішення Коломийської міської ради від 13.12.2018 № 3223-39/2018, застосування наслідків скасування рішення шляхом скасування державної реєстрації права постійного користування за КП "РТЗБ" земельними ділянками, усунення перешкод для ПДСГДС ІСГ КАРПАТСЬКОГО РЕГІОНУ НААН у постійному користуванні єдиним масивом земельних ділянок шляхом звільнення земельних ділянок,

установив таке.

1. Підстави та предмет позову.

Суд згідно з ухвалою від 08.07.2020 прийняв до розгляду та відкрив провадження у справі за позовом Національної академії аграрних наук України (НААН) та Прикарпатської державної сільськогосподарської дослідної станції Інституту сільського господарства Карпатського регіону Національної академії аграрних наук України (далі - Наукова установа) до Коломийської міської ради та Комунального підприємства "Роздрібна торгово-закупівельна база громадського харчування" (КП "РТЗБ") про:

- визнання незаконним та скасування рішення Коломийської міської ради від 13.12.2018 № 3223-39/2018 про надання в постійне користування КП "РТЗБ" земельних ділянок: з кадастровим номером 2610600000:01:001:0009, загальною площею 510,75 га (далі - земельна ділянка 1), та з кадастровим номером 2610600000:01:003:0029, загальною площею 197,09 га (далі - земельна ділянка 2, разом - спірні земельні ділянки),

- застосування наслідків скасування рішення шляхом скасування державної реєстрації права постійного користування за КП "РТЗБ" земельної ділянки з кадастровим номером 2610600000:01:001:0009,

- застосування наслідків скасування рішення шляхом скасування державної реєстрації права постійного користування за КП "РТЗБ" земельної ділянки з кадастровим номером 2610600000:01:003:0029,

- усунення перешкод для Наукової установи у постійному користуванні єдиним масивом земельних ділянок шляхом звільнення земельних ділянок загальною площею 707, 84 га у межах Коломийської міської ради Івано-Франківської області, до складу яких входять земельні ділянки з відповідними кадастровими номерами.

Заявлені позовні вимоги мотивовані тим, що спірні земельні ділянки є землями державної форми власності, які закріплені за Національною академією аграрних наук України та перебувають у постійному користуванні Наукової установи. А тому Коломийська міська рада не вправі була здійснювати розпорядження ними і надавати в постійне користування КП "РТЗБ". Посилається на те, що КП "РТЗБ" вирощує сільськогосподарську продукцію на частині спірних земельних ділянок, і просить усунути перешкоди у постійному користуванні єдиним масивом земельних ділянок. Позовні вимоги обґрунтовує приписами ст. 22, 24, 83, 123, 141 -143, 149, 150, 155 ЗК України, ст. 15, 16, 387, 391, 392 ЦК України.

2. Суть клопотання.

2.1 НААН та Наукова установа подали заяву від 06.07.2020 № 01/8-88 (вх.№9505/20 від 0607.2020) про забезпечення позову. Просять заборонити КП "РТЗБ" користуватися та вчиняти будь-які дії, направлені на перешкоджання Науковій установі (чи її підрядним організаціям) здійснювати збір врожаю на спірних земельних ділянках, що засіяні озимим ячменем загальною площею 250 га та озимим ріпаком загальною площею 176 га; заборонити після збору врожаю 2020 року на спірних земельних ділянках проводити комплекс сільськогосподарських операцій з обробітку та посівів сільськогосподарських культур до набрання законної сили рішення у даній справі.

2.2 Зазначає, що на спірних земельних ділянках Наукова установа в липні-серпні 2019 року із залученням підрядників проводила роботи з обробітку ґрунту, вносила сухі мінеральні добрива, засіяла на земельній ділянці 1 озимий ячмінь на загальній площі 206, 9 га та озимий ріпак на загальній площі 176,0 га, на земельній ділянці 2 - озимий ячмінь на загальній площі 43, 1 га, здійснила підготовку до посівів ярих культур на загальній площі не менше 606, 2 га. На підтвердження вказаних обставин та здійснених витрат подала ряд доказів. Вказує, що КП "РТЗБ" здійснила посів ярої культури (соняшника) на решті вільної від озимих культур площі загальним розміром 281, 84 га. А тому і позивач - Наукова установа, і відповідач - КП "РТЗБ" користуються спірними земельними ділянками. Відмічає, що Наукова установа не претендує на посіви КП «РТЗБ», але вважає за необхідне захистити власні інтереси з вирощування озимих культур та зібрати їх.

2.3 Вказує, що технічну документацію із землеустрою щодо спірних земельних ділянок було затверджено рішенням Коломийської міської ради від 06.09.2018 № 2931-36/2018, яке оскаржується в судовому порядку у справі № 909/835/18. В цій справі згідно з ухвалою від 03.05.2019 суд заборонив Коломийській міській раді та КП «РТЗБ» перешкоджати Науковій установі (чи її підрядним організаціям, якою є ТОВ «Галагро-Доба») проводити операції з вирощування сільськогосподарських культур на спірних земельних ділянках. Ухвала від 03.05.2019 залишена в силі згідно з постановою Західного апеляційного господарського суду від 15.08.2019. Надалі ухвалою від 05.03.2020 суд скасував додаткові заходи забезпечення позову, встановлені ухвалою від 03.05.2019. За клопотанням Наукової установи суд ухвалою від 20.03.2020 заборонив КП "РТЗБ" користуватись та вчиняти будь які дії, направлені на перешкоджання Науковій установі (чи її підрядним організаціям) здійснювати обробіток, не обмежуючи виконання комплексу сільськогосподарських операцій, вирощування сільськогосподарських культур земельною ділянкою 1 на площі 176 га, яка засіяна ріпаком озимим та на площі 250 га, яка засіяна ячменем озимим підрядними організаціями Наукової установи, до збору на цих площах врожаю 2020 року. Проте постановою Західного апеляційного господарського суду від 27.05.2020 цю ухвалу скасовано.

3. Норми права та мотиви, якими керувався суд.

3.1 При розгляді даної заяви суд керується ч. 1, 2 ст. 136 ГПК України, згідно з якою господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених ст. 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Позов забезпечується, зокрема, забороною відповідачу вчиняти певні дії (п. 2 ч. 1 ст. 137 ГПК України).

Не допускається вжиття заходів забезпечення позову, які за змістом є тотожними задоволенню заявлених позовних вимог, якщо при цьому спір не вирішується по суті (ч. 11 ст. 137 ГПК України).

Отже, вирішуючи питання щодо забезпечення позову, суд насамперед повинен з`ясувати зміст позовних вимог, а також правові підстави позову, оскільки суд, який не вирішує спір по суті, у будь-якому випадку не може застосувати такий захід забезпечення позову, який за змістом є тотожним задоволенню заявлених позовних вимог.

3.2 При оцінці доводів заявника суд виходить з такого.

Предметом спору є правомірність набуття КП "РТЗБ" права постійного користування земельними ділянками і усунення перешкод в їх користуванні шляхом звільнення. Водночас позивачі просять вжити заходи забезпечення позову і заборонити КП "РТЗБ" користуватись земельними ділянками і заборонити КП "РТЗБ" вчиняти будь-які дії, направлені на перешкоджання Науковій установі (чи її підрядним організаціям) здійснювати збір врожаю на спірних земельних ділянках. Вжиття таких заходів забезпечення позову за своїм змістом є тотожним задоволенню заявлених позовних вимог, оскільки передбачає заборону відповідачу здійснювати користування спірними земельними ділянками і дозвіл позивачу користуватись ними до вирішення спору по суті і встановлення факту правомірності чи неправомірності набуття відповідачем права користування спірним майном.

Суд враховує той факт, що суть користування земельними ділянками в даному випадку полягає у вирощувані сільськогосподарських культур і безпосередньо пов`язаний з набуттям права власності на врожай. Проте питання щодо права власності на врожай не є предметом даного спору. А тому заходи забезпечення позову не можуть стосуватись права позивача на врожай, що знаходиться на спірній земельній ділянці, яке є похідним від наявності права користування нею.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, господарський суд має оцінити обґрунтованість доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості та адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку з вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, які не є учасниками цього судового процесу.

Відповідно до правових позицій, викладених в постанові КГС ВС від 29.08.2019 у справі № 917/258/19, застосування такого заходу забезпечення позову як заборона вчиняти будь-які дії щодо користування, в тому числі шляхом оранки, культивації, сівби, підживлення, збирання врожаю та інших дій на земельних ділянках, які є предметом спору, фактично призводить до блокування господарської діяльності користувача, правомірність речового права якого презюмується в силу положень ч. 2 ст. 328, ч. 3 ст. 397 ЦК України. Це за умови недоведеності порушення прав позивача свідчить про невідповідність запропонованих заявником заходів забезпечення позову заявленим позовним вимогам та порушує збалансованість інтересів сторін у справі.

4. Висновок суду.

З огляду на викладене в задоволенні заяви про забезпечення позову слід відмовити.

Керуючись ст. 136-140, 234, 235, 254, 255, п. 4 розділу Х Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

Відмовити в задоволенні заяви позивачів від 06.07.2020 № 01/8-88 (вх.№9505/20 від 0607.2020) про забезпечення позову.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Західного апеляційного господарського суду протягом десяти днів з дня її підписання з продовженням цього строку на час дії карантину.

Ухвалу підписано 08.07.2020.

Суддя О. В. Малєєва