Рішення № 90255872, 07.07.2020, Господарський суд Житомирської області

Господарський суд

Житомирської області

_________

____________

10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65, тел. (0412) 48-16-20,

E-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, веб-сайт: http://zt.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"07" липня 2020 р. Справа № 906/175/20

Господарський суд Житомирської області у складі:

судді Тимошенка О.М.

секретар судового засідання: Смоляк Л.Г.

за участю представників сторін:

від позивача: Тартачник Ю.М. (адвокат, ордер від 06.07.2020)

від відповідача: не з`явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу

за позовом Дочірнього підприємства "Коростенський лісгосп АПК" Житомирського обласного комунального агролісогосподарського підприємства "Житомироблагроліс" Житомирської обласної ради (м. Коростень)

до Фізичної особи-підприємця Мирончука Андрія Миколайовича

про стягнення 27 919,89 грн

Дочірнім підприємством "Коростенський лісгосп АПК" Житомирського обласного комунального агролісогосподарського підприємства "Житомироблагроліс" Житомирської обласної ради подано позов до Фізичної особи - підприємця Мирончука Андрія Миколайовича про стягнення 27919,89 грн. заборгованості за договором №292 купівлі-продажу лісопродукції від 06.08.2018, з яких: 16899,46грн. боргу за поставлену продукцію; 8537,70 грн. пені; 756,00 грн. 3% річних; 1726,73грн. інфляційних. Також просить стягнути з відповідача витрати на правничу допомогу та судовий збір.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач порушив умови договору №292 купівлі-продажу лісопродукції від 06.08.2018 в частині своєчасної та в повному обсязі оплати наданих послуг.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав з підстав викладених у позовній заяві. Позивач просить не вирішувати питання про стягнення витрат на правничу допомуогу, розрахунок таких витрат позивач надасть згодом.

Відповідач свого представника в судове засідання не направив, про причину неявки суд не повідомив, про день розгляду справи був повідомлений належним чином, що підтверджується поштовим повідомленням про вручення кореспонденції.

Таким чином, відповідач не скористався своїм правом наданим йому ст.46 ГПК України, бути присутнім у судовому засіданні та надати свої заперечення по суті позову.

Враховуючи те, що явка представників сторін в засідання суду обов`язковою не визнавалась, надання письмового відзиву відповідно до вимог ст.165 ГПК України є правом відповідача, а не його обов`язком, господарський суд вважає, що неявка відповідача, повідомленого належним чином, не перешкоджає розгляду справи за наявними матеріалами відповідно до ст. 202 ГПК України.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

06 серпня 2018 року між Дочірнім підприємством "Коростенський лісгосп АПК" Житомирського обласного комунального агролісогосподарського підприємства "Житомироблагроліс" Житомирської обласної ради (продавець/позивач) та Фізичною особою - підприємцем Мирончуком Андрієм Миколайовичем (покупець/відповідач), укладено договір купівлі-продажу лісопродукції № 292 (а.с.9).

Згідно п. 1.1 Договору, продавець (Позивач) зобов`язується поставити та передати у власність покупця (Відповідача) дров`яну деревину для технологічних потреб, а покупець зобов`язується прийняти товар та оплатити його вартість.

З поданої позивачем в якості доказу товарно-транспортної накладної №033863 від17.08.2018 вбачається, що позивач передав відповідачу лісоматеріали круглі в кількості 37,54 метрів кубічних на загальну суму з ПДВ 29 956,92 грн. Накладна не підписана відповідачем, а підписана водієм/експедитором.

Разом з тим відповідачем на користь позивача 14.01.2019 здійснено платіж на суму 10000 грн., що підтверджується банківською випискою з призначенням платежу "за пиловик згідно договору".

Оцінивши вказані докази в сукупності а також враховуючи відсутність заперечень відповідача з цього приводу, суд приходить до висновку, що позивач на виконання вказаного договору здійснив поставку відповідачу товару відповідно до вказаної накладної.

Відповідно до п. 5.1 Договору , оплата за товар проводиться покупцем на умовах 100% попередньої оплати за кожну заявлену партію лісопродукції по банківським реквізитам продавця вказаних в договорі.

Позивач посилається на те, що на момент відвантаження лісопродукції представником Відповідача не повідомлено представника Позивача про невиконання умов п. 5.1 Договору, та відсутність передоплати, а було зазначено про певні банківські перепони.

Таким чином, позивач передав у власність відповідача товар без попередньої оплати.

Проте, відповідач свої зобов`язання щодо оплати товару виконав частково, внаслідок чого станом на день звернення позивача з позовом до суду та на час розгляду справи у суді перед позивачем існує заборгованість в сумі 16899,46грн.

Згідно з п. 6.2 Договору, перехід права власності відбувається в момент навантаження.

Відповідно до ст.530 ЦК України, якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

25.04.19 позивач надіслав відповідачу претензію за №166 про сплату заборгованості, яку відповідач залишив без відповіді та задоволення ( а.с. 12).

Зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку (ст. 509 ЦК України).

За нормами ст. 712 ЦК України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим,сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідач контррозрахунку суми боргу не надав.

Таким чином, суд вважає позовні вимоги позивача в частині стягнення основного боргу в сумі 16899,00грн. обгрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

За несвоєчасне виконання грошових зобов`язань, позивач на підставі ст.549 ЦК України та 230 ГК України просить стягнути з відповідача пеню, що згідно розрахунку позивача становить 8537,70 грн. (а.с.2).

За нормами статті 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ч.1 ст. 546, ч.1 ст. 548 ЦК України виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Виконання зобов`язання (основного зобов`язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.

Відповідно до Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

З п. 2.1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов`язань" № 14 від 17.12.2013 року вбачається, що якщо у вчиненому сторонами правочині розмір та базу нарахування пені не визначено або вміщено умову (пункт) про те, що пеня нараховується відповідно до чинного законодавства, суму пені може бути стягнуто лише в разі, якщо обов`язок та умови її сплати визначено певним законодавчим актом. Тобто, пеня стягується тільки у тому разі, коли її розмір визначено в договорі.

Оскільки сторони у договорі не передбачили стягнення пені як відповідальніть за несвоєчасне виконання зобов`язання по оплаті за поставлений товар, суд відмовляє позивачу у задоволенні вимоги про стягнення з відповідача 8537,70грн. пені.

Відповідно до ст. ст.625 ч.2 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з врахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення та три проценти річних від простроченої суми, розмір яких згідно розрахунку позивача становить: 1726,73грн. інфляційних та 756,00 грн. 3% річних .

Суд, перевіривши наданий позивачем розрахунок інфляційних і 3% річних приходить до висновку, що він складений правильно і тому задовільняє позов у цій частині в заявленому розмірі.

У відповідності до статей 525, 526 Цивільного кодексу України, 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідач у судове засідання не з`явився, докази сплати боргу не надав.

Відповідно до ст. ст. 13,73,74,77 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Враховуючи викладене, господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково, в розмірі 19382,19 грн., з яких: 16899,46грн. боргу, 756,00грн. 3% річних; 1726,73 грн. інфляційних. Вимога про стягнення 8537,70грн. пені не підлягає задоволенню.

Судовий збір у розмірі 1459,22грн. відповідно до ст. 129 ГПК України покладається судом на відповідача.

Керуючись статтями 123, 129, 233, 236 - 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Фізичної особи-підприємця Мирончука Андрія Миколайовича ( АДРЕСА_1 ; ІПН НОМЕР_1 ) на користь Дочірнього підприємства "Коростенський лісгосп АПК" Житомирського обласного комунального агролісогосподарського підприємства "Житомироблагроліс" Житомирської обласної ради (11500, Житомирська область м.Коростень, вул. Шевченка №61; код 30913009)- 16899,46 грн. боргу, 1726,73 грн. інфляційних, 756,00 грн. річних, 1459,22 грн. судового збору.

3.Відмовити в позові в частині вимоги про стягнення 8537,70 грн. пені.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено: 08.07.20

Суддя Тимошенко О. М.

Віддрукувати:

1- в справу

2-3- сторонам (рек. з повідом.)