Рішення № 90252381, 25.06.2020, Солом'янський районний суд міста Києва

Справа № 760/23947/19

2-2782/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

25 червня 2020 року м. Київ

Солом`янський районний суд м. Києва у складі:

головуючого судді Українця В.В.

при секретарі Олех Ю.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні за правила спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 до ОСОБА_4 , в інтересах якої діє ОСОБА_5 , третя особа Солом`янська районна в м. Києві державна адміністрація Служба у справах дітей та сім`ї про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням,

в с т а н о в и в:

Позивачі звернулись в суд з позовом до ОСОБА_4 , в інтересах якої діє ОСОБА_5 , третя особа Солом`янська районна в м. Києві державна адміністрація Служба у справах дітей та сім`ї про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням.

Свої вимоги мотивують тим, що ОСОБА_1 є власником 3/8 частини квартири АДРЕСА_1 , яка належить йому на праві спільної часткової власності на підставі свідоцтва про право власності на житло від 30 квітня 1998 року та свідоцтва про право на спадщину за законом від 11 жовтня 2018 року.

ОСОБА_2 є власником 3/8 частини квартири АДРЕСА_1 , яка належить йому на праві спільної часткової власності на підставі свідоцтва про право власності на житло від 30 квітня 1998 року та свідоцтва про право на спадщину за законом від 11 жовтня 2018 року.

ОСОБА_3 є власником 1/4 частини квартири АДРЕСА_1 , яка належить йому на праві спільної часткової власності на підставі свідоцтва про право власності на житло від 30 квітня 1998 року.

У період з 07 червня 2003 року по 07 липня 2010 року ОСОБА_3 та ОСОБА_5 перебували у зареєстрованому шлюбі, від якого вони мають доньку ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

ОСОБА_4 у спірній квартирі зареєстрована з 02 червня 2009 року.

ОСОБА_5 не проживає у спірній квартирі з 2010 року, знявшись з реєстраційного обліку 16 червня 2009 року. ОСОБА_4 також з 2010 року не проживає у квартирі, вона виїхала до м. Севастополь, проте з реєстраційного обліку не знялась.

Після припинення відносин з ОСОБА_5 позивач ОСОБА_3 погодився на проживання доньки з матір`ю, що підтверджується нотаріальною заявою від 09 липня 2014 року.

Відповідач витрати на комунальні послуги він не сплачує, її особистих речей в квартирі не має.

Вважають, що відповідач втратила право користування житлом, оскільки не проживає в спірній квартирі без поважних причин та не приймає участі в її утриманні.

Просили суд ухвалити рішення, яким визнати ОСОБА_4 такою, що втратила право користування квартирою АДРЕСА_1 .

Ухвалою судді Солом`янського районного суду м. Києва від 30 серпня 2019 року позовну заяву залишено без руху.

Ухвалою Солом`янського районного суду м. Києва від 13 вересня 2019 року відкрито спрощене позовне провадження з повідомленням (викликом) сторін.

Позивачі у судове засідання не з`явились, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином (а.с. 75-77). Подали через канцелярію суду заяви, в яких просять розглядати справу у їх відсутність, пред`явлені вимоги підтримують в повному обсязі, не заперечують проти ухвалення в справі заочного рішення (а.с. 81-83).

Відповідач у судове засідання не з`явилась, про час та місце розгляду справи повідомлялась.

Третя особа у судове засідання не з`явилась, представник Солом`янської районної в м. Києві державної адміністрації Служба у справах дітей та сім`ї подала до суду заяву, в якій просить розглядати справу у її відсутність, просить відмовити в задоволенні позову, враховуючи інтереси дитини (а.с. 79-80).

Суд за письмовою згодою позивачів ухвалив постановити заочне рішення згідно положень ч. 1 ст. 280 ЦПК України на підставі наявних у справі доказів.

Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши надані докази, суд приходить до наступного.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 є власником 3/8 частини квартири АДРЕСА_1 , яка належить йому на праві спільної часткової власності на підставі свідоцтва про право власності на житло від 30 квітня 1998 року та свідоцтва про право на спадщину за законом від 11 жовтня 2018 року (а.с. 22, 23).

ОСОБА_2 є власником 3/8 частини квартири АДРЕСА_1 , яка належить йому на праві спільної часткової власності на підставі свідоцтва про право власності на житло від 30 квітня 1998 року та свідоцтва про право на спадщину за законом від 11 жовтня 2018 року (а.с. 22, 24).

ОСОБА_3 є власником 1/4 частини квартири АДРЕСА_1 , яка належить йому на праві спільної часткової власності на підставі свідоцтва про право власності на житло від 30 квітня 1998 року (а.с. 22).

Між ОСОБА_3 та ОСОБА_5 був зареєстрований шлюб, від якого вони мають доньку ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 26).

Шлюб між ОСОБА_3 та ОСОБА_5 розірвано, що підтверджується свідоцтвом про розірвання шлюбу (а.с. 27).

У спірній квартирі зареєстровані: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 та відповідач ОСОБА_4 , що підтверджується довідкою форми № 3 від 18 листопада 2016 року № 6941 (а.с. 28).

З позову вбачається, що після розірвання шлюбу ОСОБА_5 разом з донькою ОСОБА_4 не проживають у спірній квартирі.

Відповідач витрати на комунальні послуги не сплачує, її особистих речей в квартирі не має.

Відповідач ОСОБА_4 народилась ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с. 26). Станом на день ухвалення судом рішення (25 червня 2020 року) ОСОБА_4 виповнилось 17 років.

Відповідно до частин 2, 3 ст. 29 ЦК України фізична особа, яка досягла чотирнадцяти років, вільно обирає собі місце проживання, за винятком обмежень, які встановлюються законом.

Місцем проживання фізичної особи у віці від десяти до чотирнадцяти років є місце проживання її батьків (усиновлювачів) або одного з них, з ким вона проживає, опікуна або місцезнаходження навчального закладу чи закладу охорони здоров`я тощо, в якому вона проживає, якщо інше місце проживання не встановлено за згодою між дитиною та батьками (усиновлювачами, опікуном) або організацією, яка виконує щодо неї функції опікуна.

У разі спору місце проживання фізичної особи у віці від десяти до чотирнадцяти років визначається органом опіки та піклування або судом.

За таких обставин, відповідач ОСОБА_4 має право самостійно обирати собі місце проживання.

Крім того, у матеріалах справи міститься нотаріально завірена заява ОСОБА_3 від 09 липня 2014 року про те, що він як батько не заперечує та дає свою згоду своїй доньці ОСОБА_4 , яка народилась ІНФОРМАЦІЯ_2 в м. Севастополь, на зміну українського громадянства на російське громадянство (а.с. 30).

Відповідно до ч. 2 ст. 405 ЦК України член сім`ї власника житла втрачає право на користування цим житлом у разі відсутності члена сім`ї без поважних причин понад один рік, якщо інше не встановлено домовленістю між ним і власником житла або законом.

На підтвердження своїх доводів щодо відсутності відповідача у спірній квартирі більше одного року, позивачі посилаються на письмові докази.

З наданих актів про не проживання особи від 02 грудня 2016 року, 18 грудня 2017 року, 20 лютого 2018 року, 21 квітня 2018 року, 22 червня 2018 року, 19 серпня 2018 року, 20 жовтня 2018 року, складених мешканцями будинку, вбачається, що ОСОБА_4 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 , не проживає з 2010 року та по цей час, участі в утриманні житла не приймає, її особистих речей немає (а.с. 31-37).

Відповідно до довідки КП «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Солом`янського району м. Києва» ЖЕД № 904 від 02 грудня 2016 року ОСОБА_4 протягом тривалого часу (більше року) не проживає за адресою: АДРЕСА_2 (а.с. 31).

Оцінивши зібрані по справі докази, суд приходить до висновку, що відповідач не проживає у спірній квартирі більше одного року без поважних причин, а тому вимога про визнання відповідача такою, що втратила право користування житлом підлягає задоволенню.

З огляду на наведене, позовна заява підлягає задоволенню.

З урахуванням задоволення позову, стягненню з відповідача на користь позивачів підлягає по 768 гривень 40 копійок судового збору на кожного.

Відповідно до ч. 3 розділу ХІІ Прикінцеві положення ЦПК України під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 49, 83, 84, 170,178, 179, 180, 181, 185, 210, 222, 253, 275, 284, 325, 354, 357, 360, 371, 390, 393, 395, 398, 407, 424 цього Кодексу, а також інші процесуальні строки щодо зміни предмета або підстави позову, збільшення або зменшення розміру позовних вимог, подання доказів, витребування доказів, забезпечення доказів, а також строки звернення до суду, подання відзиву та відповіді на відзив, заперечення, пояснень третьої особи щодо позову або відзиву, залишення позовної заяви без руху, подання заяви про перегляд заочного рішення, повернення позовної заяви, пред`явлення зустрічного позову, заяви про скасування судового наказу, розгляду справи, апеляційного оскарження, розгляду апеляційної скарги, касаційного оскарження, розгляду касаційної скарги, подання заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами продовжуються на строк дії такого карантину.

Керуючись ст. 405 ЦК України, статтями 3, 4, 10, 13, 76-82, 89, 141, 223, 259, 263-265, 268, 273, 280-284 ЦПК України, суд, -

в и р і ш и в:

Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ), ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 ), ОСОБА_3 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_3 ) до ОСОБА_4 , в інтересах якої діє ОСОБА_5 ( АДРЕСА_2 ), третя особа Солом`янська районна в м. Києві державна адміністрація Служба у справах дітей та сім`ї (м. Київ, просп. Повітрофлотський, 41, код ЄДРПОУ 37485506) про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням задовольнити.

Визнати ОСОБА_4 , в інтересах якої діє ОСОБА_5 ( АДРЕСА_2 ) такою, що втратила право користування квартирою АДРЕСА_3 .

Стягнути з ОСОБА_4 , в інтересах якої діє ОСОБА_5 ( АДРЕСА_2 ) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ) 768 гривень 40 копійок судового збору.

Стягнути з ОСОБА_4 , в інтересах якої діє ОСОБА_5 ( АДРЕСА_2 ) на користь ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 ) 768 гривень 40 копійок судового збору.

Стягнути з ОСОБА_4 , в інтересах якої діє ОСОБА_5 ( АДРЕСА_2 ) на користь ОСОБА_3 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_3 ) 768 гривень 40 копійок судового збору.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом 30 днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Рішення може бути оскаржено до Київського апеляційного суду через суд першої інстанції шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повне судове рішення складено 03 липня 2020 року.

Суддя: