Вирок № 90250214, 06.07.2020, Лозівський міськрайонний суд Харківської області

Кримінальне провадження № 612/38/20

Номер провадження 1-кп/629/253/20

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 липня 2020 року колегія суддів Лозівського міськрайонного суду Харківської області у складі: головуючого - судді Каращука Т.О., суддів: Харабадзе К.Ш., Смірнової Н.А., за участю секретаря Котяй А.Ю., прокурора Кучеренка С.М., обвинуваченого ОСОБА_1 , захисника Іщенко В.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі судових засідань Лозівського міськрайонного суду Харківської області кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12019220730000256 відносно:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Енергодар, Запорізької області, громадянина України, з неповною середньою освітою, непрацюючого, неодруженого, невійськовозобов`язаного, проживаючого без реєстрації за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого:

- 28 квітня 2011 року Євпаторійським міським судом АР Крим за ч. 2 ст. 309 КК України до 2 років позбавлення волі, із застосуванням ст. 75 КК України звільнений від відбування покарання з іспитовим строком 2 роки, постановою від 05.08.2011 року Євпаторійським міським судом АР Крим направлено ОСОБА_1 в кримінально-виконавчу установу для відбування покарання у виді 2 років позбавлення волі, постанова не виконана.

обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України, -

в с т а н о в и л а :

28 жовтня 2019 року, ОСОБА_1 , перебував спільно з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в приміщенні його житлового будинку, який розташований за адресою: АДРЕСА_2 , де вживали спиртні напої.

Цього ж дня, близько 19-30 години, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , які перебували в стані алкогольного сп`яніння, знаходилися в приміщенні спальної кімнати житлового будинку, де між ними, на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин виникла сварка, в ході якої у ОСОБА_1 виник прямий умисел на умисне вбивство ОСОБА_2 .

Реалізуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_1 , усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки у вигляді смерті ОСОБА_2 , з мотиву помсти за раніше отриману ним образу з боку ОСОБА_2 , з метою вбивства, наніс чотири удари в область шиї ОСОБА_2 ножем, який взяв в кімнаті кухні вищевказаного будинку, внаслідок чого спричинив останньому наступні тілесні ушкодження: одне колото-різане поранення шиї в правої підщелепній області з ушкодженням по ходу ранового каналу підшкірної клітковини шиї, гілки зовнішньої сонної артерії та поверхневих і глибоких м`язів шиї; велику різану рану шиї по передній поверхні шиї у верхній третині з ушкодженням по ходу ранового каналу підшкірно-жирової клітковини, поверхневих та глибоких м`язів шиї, поверхневих і глибоких дрібних кровоносних судин, повним пересіченням під`язиково-щитовидної мембрані, серединної під`язиково-щитовидної зв`язки, бічних під`язиково-щитовидних зв`язок і хрящ надгортанника; одне колото-різане поранення шиї по правій передньо-боковій поверхні шиї у середній третині з ушкодженням по ходу ранового каналу підшкірної клітковини шиї, поверхневих і глибоких м`язів шиї з глибокими дрібними кровоносними судинами, 1-го хряща трахеї та 2-ої трахеальної зв`язки; одне колото-різане поранення шиї по лівій боковій поверхні шиї у верхній третині з ушкодженням по ходу ранового каналу підшкірної клітковини шиї, поверхневих і глибоких м`язів шиї з глибокими дрібними кровоносними судинами і горбику лівого великого рогу під`язикової кістки.

Після чого, продовжуючи реалізацію свого злочинного умислу, з метою приховання злочину, ОСОБА_1 виніс ніж, яким наносив удари ОСОБА_2 на присадибну ділянку домоволодіння, де викинув його.

Причиною смерті ОСОБА_2 є гостра крововтрата, що розвинулася внаслідок вищевказаних численних колото-різаних та різаних поранень шиї з ушкодженням великих та дрібних судин шиї справа і зліва, при цьому основний обсяг крововтрати стався в результаті ушкодження гілки зовнішньої сонної артерії.

Обвинувачений ОСОБА_1 винним себе визнав повністю, пояснив, що дійсно вчинив інкримінований йому злочин при вищезазначених обставинах, у вчиненому щиро розкаявся.

Враховуючи пояснення обвинуваченого, а також те, що він не оскаржує фактичні обставини справи, які вказані в обвинувальному акті, правильно розуміє зміст цих обставин, не наполягає на дослідженні інших доказів у справі, розуміє неможливість в подальшому оскаржити дані фактичні обставини в апеляційному порядку, у суду не має сумнівів в добровільності та правдивості його позиції, тому відповідно до ч. 3 ст. 349 КПК України дослідження доказів відносно фактичних обставин справи визнано судом недоцільним, суд обмежив їх дослідження допитом обвинуваченого, дослідженням даних, які характеризують його особу та матеріалів що підтверджують судові витрати по справі та місцезнаходження речових доказів при цьому інші учасники процесу проти цього не заперечували.

Дії ОСОБА_1 суд кваліфікує за ч. 1 ст. 115 КК України, тобто умисне протиправне заподіяння смерті іншій людині.

Суд вважає обґрунтованою таку кваліфікацію дій обвинуваченого та такою, що знайшла своє підтвердження в судовому засіданні. При таких обставинах, підстав для зміни правової кваліфікації дій обвинуваченого або його виправдання, суд не вбачає.

Призначаючи покарання обвинуваченому, у відповідності зі ст. 65 КК України та постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику призначення судами кримінального покарання» від 24.10.2003 року № 7 (із наступними змінами та доповненнями), суд враховує ступінь тяжкості вчинених кримінальних правопорушень, особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.

Окрім того, метою призначення покарання, виходячи із положень ч. 2 ст. 50 КК України є не лише кара, а й виправлення засудженого та запобігання вчиненню нових злочинів.

Відповідно до ч. 5 ст. 12 КК України обвинувачений ОСОБА_1 вчинив особливо тяжкий злочин.

Дослідженням особи обвинуваченого ОСОБА_1 встановлено, що він раніше судимий, з неповною середньою освітою, неодружений, не працює, ніде не зареєстрований, постійного місця проживання не має, на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває.

Відповідно до вимог ст. 66 КК України обставиною, що пом`якшує покарання обвинуваченому ОСОБА_1 , суд визнає щире каяття.

Відповідно до вимог ст. 67 КК України обставиною, що обтяжує покарання обвинуваченому ОСОБА_1 суд визнає вчинення злочину в стані алкогольного сп`яніння.

З урахуванням ступеня тяжкості вчиненого злочину, сукупності усіх обставин, що його характеризують, обставин, що пом`якшують та обтяжують покарання, даних про особу обвинуваченого, обставин вчинення злочину і ставлення обвинуваченого до вчиненого, суд вважає можливим призначити обвинуваченому покарання в межах санкції ч. 1 ст. 115 КК України і приходить до висновку про те, що виправлення обвинуваченого можливо лише в місцях позбавлення волі на певний строк, оскільки саме таке покарання, на думку суду, є справедливим, а також необхідним і достатнім для його виправлення та попередження вчинення ним нового злочину.

Також судом встановлено, що обвинувачений ОСОБА_1 вироком Євпаторійським міським судом АР Крим від 28.04.2011 року засуджений за ч. 2 ст. 309 КК України до 2 років позбавлення волі із застосуванням ст. 75 КК України звільнений від відбуття покарання з іспитовим строком два роки. Постановою від 05.08.2011 року Євпаторійським міським судом АР Крим направлено ОСОБА_1 в кримінально-виконавчу установу для відбування покарання у виді 2 років позбавлення волі, постанова не виконана оскільки засуджений переховувався та знаходився у розшуку.

Отже, даний злочин ОСОБА_1 вчинив в період відбуття покарання за попереднім вироком, тому остаточне покарання ОСОБА_1 необхідно призначити за правилами ст. 71 КК України за сукупністю вироків шляхом часткового приєднання невідбутої частини покарання за попереднім вироком Євпаторійського міського суду АР Крим від 28.04.2011 року.

Міру запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_1 залишити раніше обрану у вигляді - тримання під вартою.

Строк відбування покарання обвинуваченому ОСОБА_1 обчислювати з моменту взяття його під варту, тобто з 09 листопада 2019 року, згідно ухвали Близнюківського районного суду Харківської області від 09 листопада 2019 року.

Цивільний позов по справі не заявлений.

По справі є судові витрати, а саме: витрати на проведення судової молекулярно-генетичної експертизи № 9/1152СЕ-19 від 28.12.2019 року у розмірі 17208 гривень 85 копійок, які підлягають стягненню з обвинуваченого на користь держави.

Питання щодо речових доказів суд вирішує в порядку ст. 100 КПК України.

Крім цього, суд, вважає за необхідне зняти арешт з речових доказів по справі, виходячи з наступного.

Згідно з ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове позбавлення підозрюваного, обвинуваченого або осіб, які в силу закону несуть цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, а також юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, у разі якщо до такої юридичної особи може бути застосовано захід кримінально-правового характеру у вигляді конфіскації майна, можливості відчужувати певне його майно за ухвалою слідчого судді або суду до скасування арешту майна у встановленому цим Кодексом порядку. Відповідно до вимог цього Кодексу арешт майна може також передбачати заборону для особи, на майно якої накладено арешт, іншої особи, у володінні якої перебуває майно, розпоряджатися будь-яким чином таким майном та використовувати його.

Відповідно до ч. 4 ст. 174 КПК України, суд одночасно з ухваленням рішення, яким закінчується судовий розгляд, вирішує питання про скасування арешту майна.

Як вбачається з матеріалів справи ухвалою Близнюківського районного суду Харківської області від 12.11.2019 року накладено арешт на: футболку чоловічу червоного кольору, футболку чоловічу червоного кольору, кепку чорного кольору, наволочку, чоловічі штани чорного кольору, футболку чоловічу червоного кольору, чоловічу кофту з застібкою на блискавці.

В зв`язку з тим, що провадження по даній кримінальній справі закінчується, суд вважає, що відпала потреба в подальшому застосуванні арешту на зазначене майно, оскільки зняття вказаного обтяження не перешкоджає виконанню судового рішення в майбутньому.

Керуючись ст. ст. 371, 374 КПК України, судова колегія, -

у х в а л и л а :

Визнати ОСОБА_1 винним в скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України та піддати його покаранню у виді 8 (восьми) років позбавлення волі.

На підставі ч. 1 ст. 71 КК України до призначеного покарання частково у виді 1 (одного) місяця позбавлення волі приєднати невідбуту ОСОБА_1 частину покарання за вироком Євпаторійського міського суду АР Крим від 28.04.2011 року і остаточно ОСОБА_1 призначити покарання у виді 8 (восьми) років 1 місяця позбавлення волі.

Міру запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_1 до набрання вироком законної сили залишити раніше обрану у вигляді - тримання під вартою.

Строк відбування покарання обвинуваченому ОСОБА_1 обчислювати з 09 листопада 2019 року, згідно ухвали Близнюківського районного суду Харківської області від 09 листопада 2019 року.

Скасувати арешт, накладений на майно на підставі ухвали слідчого судді Близнюківського районного суду Харківської області від 12.11.2019 року, а саме: футболку чоловічу червоного кольору, футболку чоловічу червоного кольору, кепку чорного кольору, наволочку, чоловічі штани чорного кольору, футболку чоловічу червоного кольору, чоловічу кофту з застібкою на блискавці.

Речові докази по справі:

- фрагмент алюмінієвого дроту, змиви в кількості 6 штук, тримач для сім карти «Водафон», кухонні ножі в кількості 3 штук, порожню пляшку з-під напою «Fanta», об`ємом 0,5 л, металеву монтировку, паперовий конверт з двома відрізками липкої стрічки зі слідами пальців рук, ніж, ніж на лезі якого маються нашарування бурого кольору, недопалок цигарки без фільтра, які знаходяться на зберіганні в кімнаті зберігання речових доказів Близнюківського ВП Лозівського ВП ГУНП в Харківській області - знищити;

- футболку чоловічу чорного кольору, футболку чоловічу червоного кольору, кепку чорного кольору, наволочку, чоловічі штани чорного кольору, футболку чоловічу червоного кольору, чоловічу кофту з застібкою на блискавці, які знаходяться на зберіганні в кімнаті зберігання речових доказів Близнюківського ВП Лозівського ВП ГУНП в Харківській області - повернути засудженому ОСОБА_1 .

Стягнути з засудженого ОСОБА_1 витрати за проведення судової молекулярно-генетичної експертизи № 9/1152СЕ-19 від 28.12.2019 року у розмірі 17208 гривень 85 копійок на користь держави (код класифікації доходів бюджету - 24060300, номер рахунку UА298999980313050115000020005, код ЄДРПОУ 37999680, отримувач - УК Слобідсь/мХарСлобідськи/24060300, банк отримувача - Казначейство України (ЕАП), найменування коду класифікації доходів бюджету - інші надходження).

Долю речових доказів вирішити після набрання вироком законної сили.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити засудженому та прокурору.

Вирок може бути оскаржений з підстав, передбачених ст. 394 КПК України до Харківського апеляційного суду через Лозівський міськрайонний суд Харківської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку на подачу апеляційної скарги за відсутності такої скарги, а при оскарженні вироку - після постановлення ухвали апеляційним судом.

Головуючий суддя Т.О. Каращук

Судді: Н.А. Смірнова

К.Ш. Харабадзе