Рішення № 90249670, 07.07.2020, Ріпкинський районний суд Чернігівської області

Справа № 743/879/20

Провадження № 2-а/743/150/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 липня 2020 року Ріпкинський районний суд Чернігівської області в складі:

головуючої - судді Павленко О.В., при секретарі Воєдило О.В.,

з участю: представника позивача Лазара О.О. (в режимі відеоконференціїз Дарницьким районним судом м. Києва), відповідача - громадянина Республіки Узбекистан ОСОБА_1 (в режимі відеоконференції з Чернігівським ПТПІ), перекладачки Хамраєвої Гуллалек.,

у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Ріпки під час розгляду адміністративної справи за позовом Центрального міжрегіонального управління Державної міграційної служби у м. Києві та Київській області до громадянина Республіки Узбекистан ОСОБА_1 про продовження строку затримання,

УСТАНОВИВ:

ЦМУ ДМС у м. Києві та Київській області звернулося до суду з адміністративним позовом до громадянина Республіки Узбекистан ОСОБА_1 про продовження строку затримання. Позовні вимоги мотивовані тим, що останнього, згідно рішення Ріпкинського районного суду Чернігівської області від 10.01.2020, примусово видворено за межі території України та затримано з метою ідентифікації та забезпечення примусового видворення з поміщенням до ПТПІ терміном на шість місяців до 08.07.2020. Позивачем були вжиті всі заходи щодо ідентифікації відповідача для отримання проїзного документа, що дає право на виїзд з України. Однак виконати рішення суду в частині примусового видворення є неможливим через обставини, що пов`язані з пандемією COVID-19 та превентивними заходами із обмеження/зупинення авіасполучення та обмеження на контрольно-пропускних пунктах. Оскільки строк затримання відповідача закінчується, тому позивач просить продовжити строк затримання відповідача на шість місяців.

У судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги з підстав, викладених у позові та просив суд їх задовольнити.

Відповідач - громадянин Республіки Узбекистан ОСОБА_1 у судовому засіданні позовні вимоги визнав у повному обсязі, не заперечував проти продовження його строку затримання.

Вислухавши учасників судового процесу, дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступних висновків.

З матеріалів справи вбачається, що згідно рішення Ріпкинського районного суду Чернігівської області від 10.01.2020 відповідача примусово видворено за межі території України та затримано з метою ідентифікації та забезпечення примусового видворення, поміщено до пункту тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають на території України терміном на 6 місяців до 08.07.2020.

Зазначене судове рішення набрало законної сили.

29.01.2020 адміністрацією Чернігівського ПТПІ на адресу позивача було направлено анкету-заяву, заповнену відповідачем на посольство Республіки Узбекистан в Україні з метою отримання документів для подальшого оформлення документів на повернення до країни походження, а також фотокартки.

Дана анкета 10.02.2020 позивачем направлена до Консульського відділу Посольства Узбекистан в Києві разом із запитами про прохання у сприянні у документуванні відповідача сертифікатом на повернення до Республіки Узбекистан та звільнення його від сплати консульського збору.

Відповідно до листа ЦМУ ДМС у м. Києві та Київській області від 10.03.2020, адресованого директору Чернігівському ПТПІ, вбачається, що позивачем завершено процедуру ідентифікації та планується завершення процедури примусового видворення відповідача рекомендованим авіарейсом: 12.03.2020 №КС-402, виліт о 21 год. 15 хв. з ДПМА "Бориспіль" за маршрутом Бориспіль-Ташкент.

З листа Чернігівського ПТПІ від 19.03.2020, вбачається, що 10.03.2020 відповідачу було запропоновано придбати авіаквиток за власні кошти, але він відмовився у зв`язку з фінансовими причинами, тому 11.03.2020 надав заяву щодо сприяння повернення до країни походження за кошти держави.

26.02.2020 відповідачу було видано документ №357391, який надавав йому право на виїзд з України, але термін його дії закінчився 26.03.2020. Адже розпорядженнями Кабінету Міністрів України «Про тимчасове закриття деяких пунктів пропуску через державний кордон та пунктів контролю і припинення в них пішохідного сполучення» від 13.03.2020 № 288-р, та «Про тимчасове обмеження перетинання державного кордону, спрямоване на запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» від 14.03.2020 № 287-р введені превентивні заходи із обмеження/зупинення авіасполучення на контрольно-пропускних пунктах. Тому виконати рішення суду в частині примусового видворення відповідача на час дії карантину та обмежувальних у зв`язку з цими заходами позивачем було неможливим через закриття кордонів з боку Республіки Узбекистан та постійним скасуванням авіарейсів.

18.06.2020 позивач повторно звернувся до Консульського відділу Посольства Узбекистан в Києві разом із запитами про прохання у сприянні у документуванні відповідача сертифікатом на повернення до Республіки Узбекистан та звільнення його від сплати консульського збору.

Відповіді на вказаний запит не надходило.

Згідно ч.ч. 11, 13 ст. 289 КАС України, строк затримання іноземців та осіб без громадянства в пунктах тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні, становить шість місяців. За наявності умов, за яких неможливо ідентифікувати іноземця або особу без громадянства, забезпечити примусове видворення чи реадмісію особи у зазначений строк або прийняти рішення за заявою про визнання її біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту в Україні, цей строк може бути продовжений, але не більш як на вісімнадцять місяців. Умовами, за яких неможливо ідентифікувати іноземця чи особу без громадянства, забезпечити примусове видворення чи реадмісію особи, є:

1) відсутність співпраці з боку іноземця або особи без громадянства під час процедури його ідентифікації;

2) неодержання інформації з країни громадянської належності іноземця або країни походження особи без громадянства чи документів, необхідних для ідентифікації особи.

Тобто, існування принаймні однієї з передбачених у ч. 11 ст. 289 КАС України умов з урахуванням обставин справи є достатнього підставою для затримання іноземця або продовження строку такого затримання.

Згідно пп. f п.1 ст.5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на свободу та особисту недоторканність. Нікого не може бути позбавлено свободи, крім таких випадків і відповідно до процедури, встановленої законом, зокрема, законний арешт або затримання особи з метою запобігання її недозволеному в`їзду в країну чи особи, щодо якої провадиться процедура депортації або екстрадиції.

Частина 4 статті 30 ЗУ «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» регламентує, що іноземці та особи без громадянства, які не мають законних підстав для перебування на території України, затримані в установленому порядку та підлягають примусовому видворенню за межі України, у тому числі прийняті відповідно до міжнародних договорів України про реадмісію, розміщуються в пунктах тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні, протягом строку, необхідного для їх ідентифікації та забезпечення примусового видворення (реадмісії) за межі України, але не більше як на 18 місяців.

З врахуванням наведеного, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для продовження строку затримання відповідача на шість місяців, а відтак позов підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст. 9, 90, 241-246, 250, 289 КАС України, -

УХВАЛИВ:

Адміністративний позов Центрального міжрегіонального управління Державної міграційної служби у м. Києві та Київській області (ЄДРПОУ 42552598, місцезнаходження: вул. Березняківська, 4А, м. Київ) до громадянина Республіки Узбекистан ОСОБА_1 (місце перебування: АДРЕСА_1 ) про продовження строку затримання - задовольнити.

Продовжити строк затримання громадянинаРеспубліки Узбекистан ОСОБА_1 на шість місяців.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана через Ріпкинський районний суд Чернігівської області до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення.

Суддя О.В. Павленко