Ухвала суду № 90247251, 07.07.2020, Знам'янський міськрайонний суд Кіровоградської області

07.07.2020

ЄУН 389/625/19

провадження №1-кп/389/67/19

У Х В А Л А

07 липня 2020 року Знам`янський міськрайонний суд Кіровоградської області в складі: головуючого судді - Ябчик Н.М.,

за участю:секретаря судового засідання Туманової С.В.,

прокурора Васильків І.М.,

потерпілої ОСОБА_1

представника потерпілої адвоката Бойко О.В.,

обвинуваченого ОСОБА_2

захисника - адвоката Любович Л.В.,

розглянувши в судовому засіданні в приміщенні суду міста Знам`янка кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12018120160002278 від 15 грудня 2018 року щодо

ОСОБА_2 ,

запобіжний захід - тримання під вартою, строк до 12 липня 2020 року, обвинуваченого у скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.286, ч.1 ст.135 КК України,-

В С Т А Н О В И В :

28 лютого 2019 року, до Знам`янського міськрайонного суду Кіровоградської області, надійшов обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12018120160002278 від 15 грудня 2018 року щодо ОСОБА_2 , обвинуваченого у скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.286, ч.1 ст.135 КК України.

Згідно з протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 24 червня 2020 року, у зв`язку зі звільненням судді Знам`янського міськрайонного суду Кіровоградської області Проценка О.М. у відставку, вказане провадження передано судді Ябчик Н.М.

Прокурор заявив клопотання про продовження ОСОБА_2 обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на 60 днів, мотивуючи це тим, що ОСОБА_2 обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, які закон класифікує як злочини невеликої тяжкості та тяжкий, з мірою покарання до 8 років позбавлення волі, зник з місця вчинення злочину, тож може переховуватися від суду та вчинити інше кримінальне правопорушення. Ризики, передбачені ст.177 КПК України, які були підставою обрання даної міри запобіжного заходу не зникли і не зменшились.

Потерпіла та її представник підтримали клопотання, заявлене прокурором.

Обвинувачений та його захисник заперечували щодо задоволення клопотанння, заявленого прокурором, зокрема просили обрати інший запобіжний захід не пов"язаний з триманням під вартою, а саме вигляді цілодобового домашнього арешту.

Вислухавши думку учасників судового засідання, суд приходить до висновку про необхідність задоволення клопотання прокурора, виходячи з наступного.

Відповідно до ч.3 ст.331 КПК України, незалежно від наявності клопотань, суд зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Відповідно до п.3 ст.5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, кожен, кого заарештовано або затримано згідно з положеннями підпункту "c" пункту 1 цієї статті, має негайно постати перед суддею чи іншою посадовою особою, якій закон надає право здійснювати судову владу і йому має бути забезпечено розгляд справи судом упродовж розумного строку або звільнення під час провадження. Таке звільнення може бути обумовлене гарантіями з`явитися на судове засідання.

Ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» передбачено, що «при розгляді справ суди застосовують Конвенцію та практику Суду, як джерело права».

Зважаючи на практику Європейського суду, суд враховує, що тримання особи під вартою завжди може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи, рішення ЄСПЛ від 06 квітня 2000 року у справі «Лабіта проти Італії». Крім цього, судом взято до уваги позицію Європейського суду з прав людини, яка висвітлена в рішенні ЄСПЛ від 20 травня 2010 року у справі «Москаленко проти України», в якому зазначено, що суворість покарання, яке може бути призначено, є належним елементом при оцінці ризику переховування від суду чи скоєння іншого злочину.

Відповідно до ч.1 ст.183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.

Відповідно до ч.2 ст.177 КПК України, підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені ч.1 ст.177 КПК України.

Згідно з п.4 ч.2 ст.183 КПК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою може бути застосований до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років.

ОСОБА_2 обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, які закон класифікує як злочини невеликої тяжкості та тяжкий, з мірою покарання до 8 років позбавлення волі, зник з місця вчинення злочину, карету "швидкої допомоги" не викликав, тож його посткримінальна поведінка свідчить про те, що ОСОБА_2 може переховуватися від суду, вчинити інше кримінальне правопорушення, тому суд вважає встановленим наявність ризиків, передбачених п.п.1,5 ч.1 ст.177 КПК України, а тому тримання ОСОБА_2 під вартою в повній мірі відповідає меті, з якою застосовується цей вид запобіжного заходу, в тому числі, зважаючи на суспільний інтерес, який, з урахуванням презумпції невинуватості, виправдовує відступ від принципу поваги до особистої свободи та не суперечить практиці Європейського суду з прав людини і вимогам Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Обставини по справі з часу обрання запобіжного заходу не змінились, ризики, передбачені ст.177 КПК України не зменшились, що унеможливлює застосування до ОСОБА_2 більш м`якого запобіжного заходу, а відтак, щодо останнього необхідно продовжити дію запобіжного заходу у виді тримання під вартою строком на 60 днів, оскільки більш м`який запобіжний захід не забезпечить виконання обвинуваченим процесуальних обов`язків та завдань кримінального провадження.

В силу п.2 ч.4 ст.183 КПК України, розмір застави в даному кримінальному провадження не визначається.

Керуючись ст.177, 178, 183, 392 КПК України, суд, -

П О С Т А Н О В И В :

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженцю с.Богданівка Знам`янського району Кіровоградської області, продовжити дію запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на строк 60 днів, починаючи з 10 години 45 хвилин07 липня 2020 рокупо 10 годину45 хвилин 04 вересня 2020року.

Копію ухвали, до відома, направити начальнику ДУ «Кропивницький слідчий ізолятор», вручити прокурору та обвинуваченому.

На ухвалу суду може бути подана апеляція до Кропивницького апеляційного суду, через Знам`янський міськрайонний суд Кіровоградської області, протягом семи днів з дня її оголошення. Для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення.

Суддя Знам`янського

міськрайонного суду

Кіровоградської області Ябчик Н.М.