Ухвала суду № 90246173, 02.07.2020, Індустріальний районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 202/771/14-ц

Провадження № 6/202/174/2020

ІНДУСТРІАЛЬНИЙ РАЙОННИЙ СУД м. ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

УХВАЛА

02 липня 2020 року Індустріальний районний суд м. Дніпропетровська

у складі: головуючого судді - Слюсар Л.П.,

за участю секретаря - Нечепуренко А.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Дніпро заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Факторінгс» про заміну сторони виконавчого провадження, стягувач: Публічне акціонерне товариство «Комерційний банк «Надра», боржники: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , по цивільній справі за позовною заявою Публічного акціонерного товариства комерційного банку «Надра» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

ВСТАНОВИВ:

У червні 2020 року Товариство з обмеженою відповідальністю «ФК «Факторінгс» в особі представника звернулось до Індустріального районного суду м.Дніпропетровська із заявою про заміну сторони виконавчого провадження, відповідно до якої просило замінити сторону виконавчого провадження, стягувача Публічне акціонерне товариство Комерційний Банк «Надра» у виконавчому провадженні з виконання заочного рішення Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 15 липня 2014 року по цивільній справі № 202/771/14-ц за позовною заявою Публічного акціонерного товариства комерційного банку «Надра» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором, на його правонаступника - Товариство з обмеженою відповідальністю «ФК «Факторінгс».

Заява про заміну сторони виконавчого провадження обґрунтована тим, що Індустріальним районним судом м. Дніпропетровська було розглянуто цивільну справу 202/771/14-ц за позовною заявою Публічного акціонерного товариства комерційного банку «Надра» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором, за наслідками якої ухвалено заочне рішення від 15 липня 2014 року, яким стягнуто з солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 заборгованість за кредитним договором № 8/2006/840-К/1743-А від 30.01.2007 року на користь Публічного акціонерного товариства комерційного банку «Надра», яка станом на 04.11.2013 року склала 578781,52 грн. (П`ятсот сімдесят вісім тисяч, сімсот вісімдесят одна грн. 52 коп.), в тому числі: заборгованість за сумою кредиту 267990,90 грн., заборгованість за процентами 221878,65 грн., пеня 60696,68 грн., штрафи 28215,29 грн. та стягнуто з останніх на користь Публічного акціонерного товариства комерційного банку «Надра» судовий збір у розмірі по 1720 грн. 50 коп. з кожного.

17 червня 2016 року Індустріальним районним судом міста Дніпропетровська було видано виконавчий лист по справі № 202/771/14-ц. Станом на 01 червня 2020 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2 добровільно не виконали заочне рішення Індустріального районного суду міста Дніпропетровська від 15 липня 2014 року.

08 травня 2020 року між ПАТ «КБ «Надра» та ТОВ «ФК «Факторінгс» було укладено договір № GL3N315356 купівлі-продажу майнових прав, за умовами якого ПАТ «КБ «Надра» передав у власність ТОВ «ФК Факторінгс», а ТОВ «ФК Факторінгс» прийняв у власність майнові права. Також 08.05.2020 року між ПАТ «КБ «Надра» та ТОВ «ФК «Факторінгс» було укладено договір № GL3N315356 про відступлення прав вимоги, за умовами якого первісний кредитор ПАТ «КБ «Надра» відступив новому кредитору ТОВ «ФК «Факторінгс», а новий кредитор ТОВ «ФК «Факторінгс» набув права вимоги ПАТ «КБ «Надра» до позичальників, та/або заставодавців, та/або поручителів, зазначених у Додатку № 1 до Договору відступлення, включаючи права вимоги до правонаступників боржників, спадкоємців або інших осіб, до яких перейшли обов`язки боржників, за кредитними договорами (договорами про надання кредиту (овердрафту)), та/або договорами поруки, та/або договорами застави, з урахуванням усіх змін, доповнень і додатків до них, згідно реєстру Додатку №1 до Договору відступлення.

08.05.2020 року між ПАТ «КБ «Надра» та ТОВ «ФК «Факторінгс» було укладено Додаток № 1 до Договору відступлення «Реєстр договорів, права вимоги за якими відступаються, та боржників/поручителів/заставодавців/дебіторів за такими договорами».

З окресленого вище Додатку № 1 до Договору відступлення «Реєстр договорів, права вимоги за якими відступаються, та боржників/поручителів/заставодавців/дебіторів за такими договорами» вбачається, що ПАТ «КБ «Надра» було передано ТОВ «ФК «Факторінгс», у тому числі і право вимоги за кредитним договором № 8/2006/840-К/1743-А від 30.01.2007 року, договором застави № 1743-А від 31.01.2007 року та за договором поруки б/н від 30.01.2007 року. Таким чином, новим кредитором відносно ОСОБА_1 та ОСОБА_2 є ТОВ «ФК «Факторінгс», що зумовило представника ТОВ «ФК «Факторінгс» звернутись до Індустріального районного суду м.Дніпропетровська з відповідною заявою про заміну сторони виконавчого провадження.

У призначений час сторони у судове засідання не з`явилися, про час, дату та місце розгляду справи повідомлялися належним чином. Заявник у заяві про заміну сторонивиконавчого провадження просив проводити розгляд вказаної заяви без участі представника ТОВ «ФК «Факторінгс».

Відповідно до ч. 3 ст. 442 ЦПК України неявка сторін та інших осіб не є перешкодою для вирішення питання про заміну сторони виконавчого провадження.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у зв`язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, вивчивши та дослідивши матеріали справи, оцінивши надані докази, вважає, що заява про заміну сторонивиконавчого провадження не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що заочним рішенням Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 15 липня 2014 року позовні вимоги Публічного акціонерного товариства комерційного банку «Надра» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором задоволені в повному обсязі та стягнуто солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 заборгованість за кредитним договором № 8/2006/840-К/1743-А від 30.01.2007 року на користь Публічного акціонерного товариства комерційного банку «Надра», яка станом на 04.11.2013 року склала 578781,52 грн. (П`ятсот сімдесят вісім тисяч, сімсот вісімдесят одна грн. 52 коп.), в тому числі: заборгованість за сумою кредиту 267990,90 грн., заборгованість за процентами 221878,65 грн., пеня 60696,68 грн., штрафи 28215,29 грн. та стягнуто з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства комерційного банку «Надра» судовий збір у розмірі по 1720 грн. 50 коп. з кожного.

Вказане рішення не оскаржувалось та набрало законної сили 29липня 2014 року та на його виконання Індустріальним районним судом м. Дніпропетровська 17червня 2016 року було видано виконавчі листи.

31 серпня 2016 року на адресу суду надійшла заява представника Публічного акціонерного товариства комерційного банку «Надра» про поновлення строків пред`явлення виконавчого листа до виконання, за наслідками розгляду якої Індустріальним районним судом м.Дніпропетровська постановлено ухвалу від 20 жовтня 2016 року про задоволення вказаної заяви та поновлення Публічному акціонерному товариству комерційний банк «Надра» строку для пред`явлення виконавчого листа до виконання заочного рішення Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 15 липня 2014 року по справі №202/771/14-ц, провадження № 2/202/2125/2014 за позовом Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Надра» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

08 травня 2020 року між ПАТ «КБ «Надра» та ТОВ «ФК «Факторінгс» було укладено договір № GL3N315356 купівлі-продажу майнових прав, за умовами якого ПАТ «КБ «Надра» передав у власність ТОВ «ФК Факторінгс», а ТОВ «ФК Факторінгс» прийняв у власність майнові права.

Також 08.05.2020 року між ПАТ «КБ «Надра» та ТОВ «ФК «Факторінгс» було укладено договір № GL3N315356 про відступлення прав вимоги, за умовами якого первісний кредитор ПАТ «КБ «Надра» відступив новому кредитору ТОВ «ФК «Факторінгс», а новий кредитор ТОВ «ФК «Факторінгс» набув права вимоги ПАТ «КБ «Надра» до позичальників, та/або заставодавців, та/або поручителів, зазначених у Додатку № 1 до Договору відступлення, включаючи права вимоги до правонаступників боржників, спадкоємців або інших осіб, до яких перейшли обов`язки боржників, за кредитними договорами (договорами про надання кредиту (овердрафту)), та/або договорами поруки, та/або договорами застави, з урахуванням усіх змін, доповнень і додатків до них, згідно реєстру Додатку №1 до Договору відступлення.

08.05.2020 року між ПАТ «КБ «Надра» та ТОВ «ФК «Факторінгс» було укладено Додаток № 1 до Договору відступлення «Реєстр договорів, права вимоги за якими відступаються, та боржників/поручителів/заставодавців/дебіторів за такими договорами», відповідно до якого, серед інших, ПАТ «КБ «Надра» було передано ТОВ «ФК «Факторінгс», у тому числі і право вимоги за кредитним договором № 8/2006/840-К/1743-А від 30.01.2007 року, договором застави № 1743-А від 31.01.2007 року та за договором поруки б/н від 30.01.2007 року.

Відповідно до частини першої статті 512 ЦК України, кредитор у зобов`язанні (крім випадків, передбачених статтею 515 ЦК України) може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги), а згідно зі статтею 514 цього Кодексу до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з вимогами чинного законодавства заміна осіб в окремих зобов`язаннях через волевиявлення сторін (відступлення права вимоги) є різновидом правонаступництва та можливе на будь-якій стадії процесу.

Відповідно до частини першої, другої, п`ятої статті 442 ЦПК України у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює таку сторону її правонаступником. Заяву про заміну сторони її правонаступником може подати сторона (заінтересована особа), державний або приватний виконавець. Положення цієї статті застосовуються також у випадку необхідності заміни боржника або стягувача у виконавчому листі до відкриття виконавчого провадження.

За змістом статті 512 ЦК України, статті 442 ЦПК України та статті 15 Закону України «Про виконавче провадження» у разі вибуття кредитора в зобов`язанні він замінюється правонаступником.

Виходячи із цих норм, зокрема, пунктів 1 і 2 частини першої статті 512 ЦК України, у разі передання кредитором своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги) чи правонаступництва (припинення юридичної особи шляхом злиття, приєднання, поділу, перетворення або ліквідації, спадкування) на стадії виконання судового рішення відбувається вибуття кредитора.

Така заміна кредитора відбувається поза межами виконавчого провадження у разі смерті кредитора, припинення юридичної особи чи відступлення права вимоги.

У зв`язку з такою заміною кредитора відбувається вибуття цієї особи з виконавчого провадження, у зв`язку із чим припиняється її статус сторони виконавчого провадження і її заміна належним кредитором проводиться відповідно до частини п`ятої статті 15 Закону України «Про виконавче провадження»,статті 442 ЦПК України за заявою заінтересованої сторони зобов`язання, якою є правонаступник, що отримав від попереднього кредитора всі права та обов`язки в зобов`язанні, у тому числі й право бути стороною виконавчого провадження.

Виходячи зі змісту статей 512, 514 ЦК України, статті 15 Закону України «Про виконавче провадження», з урахуванням положень статті 442 ЦПК України, заміна кредитора у зобов`язанні можлива з підстав відступлення вимоги (цесія), правонаступництва (смерть фізичної особи, припинення юридичної особи) тощо, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, у тому числі бути стороною виконавчого провадження шляхом подання ним та розгляду судом заяви про заміну стягувача.

Вищевикладене узгоджується з правовим висновком Верховного Суду України, викладеним у постанові від 20 листопада 2013 року № 6-122цс13.

Отже, підставою для заміни сторони виконавчого провадження, тобто процесуального правонаступництва, є наступництво у матеріальних правовідносинах, унаслідок якого відбувається вибуття сторони зі спірних або встановлених судом правовідносин і переходу до іншої особи прав і обов`язків вибулої сторони в цих правовідносинах.

Крім того, норма статті 442 ЦПК України має імперативний характер, оскільки в ній прямо визначено правило поведінки, а саме: замінити сторону виконавчого провадження, а не замінювати сторону виконавчого провадження лише у відкритому виконавчому провадженні чи за інших обставин.

Таким чином, заміна сторони виконавчого провадження її правонаступником може відбуватися як при відкритому виконавчому провадженні, так і при відсутності виконавчого провадження, тобто може бути проведена на будь-якій стадії процесу. Без заміни сторони виконавчого провадження правонаступник позбавлений процесуальної можливості ставити питання про відкриття виконавчого провадження та вчиняти інші дії згідно із Законом України «Про виконавче провадження».

Наявність судового рішення про задоволення вимог кредитора, яке не виконане боржником, не припиняє зобов`язальних правовідносин сторін. Зміна кредитора у зобов`язанні шляхом відступлення права вимоги із зазначенням у договорі обсягу зобов`язання, яке передається на стадії виконання судового рішення, не обмежує цивільних прав учасників спірних правовідносин.

За таких обставин, звернення правонаступника кредитора із заявою про надання йому статусу стягувача відповідає змісту статей 512,514 ЦК України та статті 15 Закону України «Про виконавче провадження».

Виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду та ефективного захисту сторони у справі, що передбачено статтями 6,13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Відповідно до статті 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України і судове рішення є обов`язковим до виконання.

У пункті 9 статті 129 Конституції України зазначено, що до основних засад судочинства віднесено обов`язковість рішень суду.

Частиною першою статті 18 ЦПК України визначено, що судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

Вибуття первісного кредитора і заміна його новим не скасовує обов`язковості виконання рішення суду, при цьому реалізувати право на примусове стягнення присуджених судом сум можливо лише шляхом заміни сторони стягувача у виконавчому провадженні, оскільки новий кредитор, без вирішення питання про заміну сторони у зобов`язанні, не має права звернутись до органу державної виконавчої служби із заявою про примусове виконання рішення суду.

Аналогічні висновки викладено у постановах Верховного Суду від 05 грудня2018 року у справі № 643/4902/14-ц (провадження № 61-26197св18), від 31 жовтня 2018 року у справі № 201/8548/16-ц (провадження № 61-16059св18) та від 15 серпня 2018 року у справі № 190/2119/14-ц (провадження№ 61-20171св18).

Відповідно до ст.517 ЦК України первісний кредитор у зобов`язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення. Боржник має право не виконувати свого обов`язку новому кредиторові до надання боржникові доказів переходу до нового кредитора прав у зобов`язанні.

Судом з`ясовано, що між ПАТ «КБ «Надра» та ТОВ «ФК «Факторінгс» 08 травня 2020 року було укладено договір купівлі-продажу майнових прав та договір про відступлення прав вимоги.

Однак, як вбачається із матеріалів справи, згідно п. 2 Договору про відступлення права вимоги від 08 травня 2020 року, за цим Договором Новий кредитор в день укладення цього Договору, але в будь-якому випадку не раніше моменту отримання Банком у повному обсязі коштів, відповідно до пункту 4 цього Договору, набуває усі права кредитора за Основними договорами, включаючи: право вимагати належного виконання Боржниками зобов`язань за Основними договорами, сплати Боржниками грошових коштів, сплати процентів у розмірах, вказаних у Додатку № 1 до цього Договору, право вимагати сплати неустойок, пеней, штрафів, передбачених Основними договорами, право вимагати передачі предметів забезпечення в рахунок виконання зобов`язань, права, що випливають із судових справ, виконавчих проваджень, право отримання коштів від реалізації заставного майна за Основними договорами. Розмір Прав вимоги, які переходять до Нового кредитора, вказаний у Додатку № 1 до цього Договору. Права кредитора за Основними договорами переходять до Нового кредитора у повному обсязі та на умовах, які існують на момент відступлення Права вимоги, за виключенням права на здійснення договірного списання коштів з рахунку/рахунків Боржників, що надане Банку відповідно до умов Основних договорів.

Згідно п. 4 Договору про відступлення права вимоги від 08 травня 2020 року, сторони домовились, що за відступлення прав вимоги за Основним договором, відповідно до цього Договору Новий кредитор сплачує Банку грошові кошти в сумі 1128859,84 грн.

В той же час, слід зазначити, що матеріали справи не містять письмових доказів здійснення усіх розрахунків у відповідності до умов договору про відступлення прав вимоги від 08 травня 2020 року.

За умовами ч.3 ст. 12 ЦПК України обов`язок доказування покладається на сторін у справі.

При цьому суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках, відповідно до положень ст. 13 ЦПК України.

Статтею 81 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

За таких обставин, враховуючи те, що заява Товариства зобмеженою відповідальністю«ФК «Факторінгс»про замінусторони виконавчогопровадження та додатки до неї не містять належних доказів щодо відступлення права вимоги до боржників ОСОБА_1 та ОСОБА_2 за кредитним договором, в том числі здійснення оплати за відступлене право вимоги, суд вважає, що заява про заміну сторони виконавчого провадження, до задоволення не підлягає.

Керуючись ст.ст. 8, 15 Закону України «Про виконавче провадження», ст.ст. 512, 514 ЦК України, ст. 442 ЦПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні заяви Товариства зобмеженою відповідальністю«Фінансова компанія«Факторінгс» (01601,м.Київ,Печерський Узвіз,буд.5,Ідентифікаційний кодюридичної особи40298218)про замінусторони виконавчогопровадження,стягувач:Публічне акціонернетовариство «Комерційнийбанк «Надра»(04053,м.Київ,вул.Артема,буд.15,Ідентифікаційний кодюридичної особи20025456),боржники: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ,РНОКПП НОМЕР_1 ), ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 ,РНОКПП НОМЕР_2 ),по цивільнійсправі запозовною заявоюПублічного акціонерноготовариства комерційногобанку «Надра»до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 простягнення заборгованостіза кредитнимдоговором- відмовити.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду через суд першої інстанції, шляхом подачі у 15-ти денний строк з дня її проголошення апеляційної скарги.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів від дня вручення йому відповідної ухвали суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК.

Строк подання апеляційної скарги на ухвалу суду продовжується на строк дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України, з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID -19).

Суддя Л.П. Слюсар