Вирок № 90245776, 07.07.2020, Дніпровський районний суд Дніпропетровської області (до 25.04.2025 - Дніпропетровський районний суд Дніпропетровської області)

Справа № 175/1857/20

Провадження № 1-кп/175/126/20

Вирок

Іменем України

07 липня 2020 року смт. Слобожанське

Дніпропетровський районний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого - судді Реброва С.О.

при секретареві - Ратушній Л.В.

за участю:

прокурора - Нероди Д.Д.

обвинуваченого - ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні у смт. Слобожанське кримінальне провадження №12020040440000540 відносно

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який народився у м.Каменськ-Шахтинськ Ростовської області РРФСР, громадянина України, з повною загально середньою освітою, не працевлаштованого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого:

- 12.12.2019 Софіївським районним судом Дніпропетровської області за ч. 2 ст. 185, ч. 2 ст. 190, ч. 2 ст. 309, ч. 2 ст. 289 КК України до позбавлення волі строком на 5 років, на підставі ст. 75 КК України звільнено від відбування покарання з іспитовим строком 3 роки,

- 12.03.2020 Індустріальним районним судом Дніпропетровської області за ч. 2 ст. 309 КК України до позбавлення волі строком на 5 років, на підставі ст. 75 КК України звільнено від відбування покарання з іспитовим строком 3 роки,

- 13.04.2020 Індустріальним районним судом Дніпропетровської області за ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 185 КК України до позбавлення волі строком на 5 років, на підставі ст. 75 КК України звільнено від відбування покарання з іспитовим строком 3 роки,

- 26.05.2020 року Кіровським районним судом м. Дніпропетровськ за ч.2 ст. 309,ч.2 ст.185 КК України до позбавлення волі строком на 5 років, на підставі ст. 75 КК України звільнено від відбування покарання з іспитовим строком 3 роки,

обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 185 КК України -

встановив:

Обвинувачений ОСОБА_1 , 23 квітня 2020 року приблизно о 19:50 год. перебував у приміщенні гіпермаркету «Епіцентр» за адресою: Дніпропетровська область Дніпровський район смт. Слобожанське, вул. Бабенко, 25, де в нього раптово виник злочинний умисел, спрямований на повторне таємне викрадення чужого майна, а саме речей, які перебувають на балансі та належать ТОВ «ЕПІЦЕНТР К».

ОСОБА_1 , реалізуючи раптово виниклий злочинний умисел, керуючись корисливим мотивом та особистою зацікавленістю, усвідомлюючи злочинність свого діяння, впевнившись, що за його діями ніхто не спостерігає, діючи повторно, таємно, шляхом вільного доступу взяв з торгового стелажу ножиці по металу 250 мм. STANLEY 2-14-563 та сховав їх до внутрішньої кишені жилета, який був на ньому одягнутий з метою приховування правопорушення.

Після вчинення вказаних дій, ОСОБА_1 , не заплативши за товари, пройшов касову зону гіпермаркету «Епіцентр» де одразу був виявлений та зупинений працівниками служби безпеки ТЦ «ЕПІЦЕНТР К».

Таким чином, ОСОБА_1 , виконав усі дії, які вважав необхідними для доведення злочину до кінця, але злочин не було закінчено з причин, які не залежали від його волі.

Загальна вартість викраденого майна становить 334 гривні 98 копійок.

У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 , винуватим себе визнав у повному обсязі та підтвердив обставини викладені в обвинувальному акті. Він 23 квітня 2020 року приїхав до Епіцентру з його знайомими на автомобілі Жигулі , де через скрутне матеріальне становище здійснив крадіжку ножиців по металу жовто-чорного кольору, які сховав до внутрішнього карману жилетки. На виході був затриманий співробітниками магазину. Просив суд суворо не карати і врахувати його щире каяття.

Представник потерпілого ТОВ «Епіцентр К» Коішевський К.Ю., надав заяву про розгляд справи без його участі, де зазначив про те, що матеріальних та моральних претензій до обвинуваченого не має. Цивільний позов не заявляв, щодо призначення покарання поклався на розсуд суду.

Відповідно до ч. 3 ст. 349 КПК України за згодою учасників процесу визнано недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються, дослідженням матеріалів які характеризують особу обвинуваченого.

При цьому учасники судового провадження правильно розуміють зміст цих обставин, сумнівів у добровільності їх позиції у суду немає, а також сторонам роз`яснено, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.

Суд вважає, що наведеними доказами у своїй сукупності у повному обсязі доведена винуватість обвинуваченого ОСОБА_1 , і його умисні дії вірно кваліфіковані органом досудового розслідування, за ознаками кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 185 КК України, який виразився у закінченому замаху на крадіжку, вчинену повторно.

Обставинами, що пом`якшують покарання, суд визнає активне сприяння розкриттю злочину, щиросердне каяття, повне визнання вини.

Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого є рецидив злочину.

Згідно з ч. 1 і ч. 2 ст. 50 КК України покарання є заходом примусу, що застосовується від імені держави за вироком суду до особи, визнаної винною у вчиненні злочину, і полягає в передбаченому законом обмеженні прав і свобод засудженого. Покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами.

Обираючи міру покарання обвинуваченому ОСОБА_1 , суд враховує також і те, що він раніше неодноразово судимий за аналогічні злочини проти власності, вчинив кримінальне правопорушення (злочин), які відповідно до ст.12 КК України є нетяжким злочином, суд враховує щирє каяття у судовому засіданні, на обліку у лікарів психіатра і нарколога не перебуває, задовільно характеризується за місцем проживання, з врахуванням обставин справи, думки органу обвинувачення та позиції представника потерпілого, особу обвинуваченого вважає, що йому слід призначити покарання в межах санкції інкримінованої статті у виді позбавлення волі, враховуючи наявність в провадженні місцевих судів обвинувальних актів відносно обвинуваченого на термін менший ніж у судових дебатах просив прокурор.

Суд, серед іншого, враховує, що одним з проявів верховенства права є положення про те, що право не обмежується лише законодавством як однією з його форм, а включає й інші соціальні регулятори. Справедливість - одна з основних засад права і є вирішальною у визначенні його як регулятора суспільних відносин, одним із загальнолюдських вимірів права.

Відповідно до вироку Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 26 травня 2020 року ОСОБА_1 , засуджений за ст.ст.309 ч.2, ч.2 ст.185, ч.4 ст.70, ст.ст.75, 76 КК України до 5 (п`яти) років позбавлення волі з іспитовим строком на 3 (три) роки.

Із роз`яснень, що містяться у п.23 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 24 жовтня 2003 року № 7 «Про практику призначення судами кримінального покарання» (зі змінами та доповненнями) слідує, що якщо особа, у відношенні якої було застосовано звільнення від відбування покарання з випробуванням, вчинила до постановлення вироку по першій справі новий злочин, за який вона засуджується до покарання, яке необхідно відбувати реально, застосування принципів поглинення, часткового чи повного складання призначених покарань не допускається. За таких умов кожний вирок виконується самостійно.

Виходячи з вищенаведеного, суд не застосовує принцип призначення покарання за сукупністю злочинів, передбачений ч.4 ст.70 КК України, а тому вирок Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 26 травня 2020 року підлягає самостійному виконанню.

На думку суду, зазначене покарання буде необхідним і достатнім для його виправлення та попередження вчинення обвинуваченим ОСОБА_1 , нових кримінальних правопорушень.

Судові витрати відсутні.

Цивільний позов не заявлявся.

Долю речових доказів суд вважає необхідним вирішити відповідно до ст. 100 КПК України.

Керуючись ст.ст. 364, 369, 376 КПК України, суд -

ухвалив:

ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч.2 ст.15, ч.2 ст.185 КК України та піддати кримінальному покаранню у виді позбавлення волі на строк 1 (один) рік 6 (шість) місяців.

Вирок Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 26 травня 2020 року за ч.2 ст.309, ч.2 ст.185 КК України яким ОСОБА_1 , засуджено до 5 (п`яти) років позбавлення волі, на підставі ст.ст. 75,76 КК України звільнено від відбування покарання з іспитовим строком на 3 (три) роки - виконувати самостійно.

Строк покарання обчислювати відповідно до ухвали слідчого судді, тобто з 28 травня 2020 року.

До набрання вироком законної сили запобіжний захід, обраний обвинуваченому ОСОБА_1 у вигляді тримання під вартою, - залишити без змін.

Речові докази по кримінальному провадженню №12020040440000540, а саме: ножиці по металу 250 мм STANLEY 2-14-563, , які передані на відповідальне зберігання співробітнику ТОВ «Епіцентр К» після набрання вироком законної сили - залишити у розпорядженні власника, диск DVD-R з відеозаписом з камер спостереження від 23 квітня 2020 року - залишити в матеріалах кримінального провадження (а.с.к.п.23).

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду.

Копія вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.

На вирок може бути подано апеляційну скаргу до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Судове рішення суду першої інстанції не може бути оскаржене в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до положень частини третьої статті 349 КПК України.

Суддя С.О. Ребров