Постанова № 9024123, 11.01.2010, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд

61004 м. Харків вул. Мар'їнська, 18-Б-3

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 січня 2010 р. № 41478/09/2070

Харківський окружний адміністративний суд

в складі: головуючого судді Білової О.В.,

за участю секретаря судового засідання Островської М.О,

за участю: представника позивача Ткаченко С.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Харкові справу за адміністративним позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю «Ізюмський агрошляхбуд»до Ізюмської обєднаної державної податкової інспекції в Харківській області про списання безнадійної податкової заборгованості по податку з доходів фізичних осіб,-

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Ізюмський агрошляхбуд»звернулося до суду з адміністративним позовом до Ізюмської обєднаної державної податкової інспекції в Харківській області про зобовязання Ізюмської обєднаної державної податкової інспекції в Харківській області прийняти рішення про списання безнадійного податкового боргу по податку з доходів фізичних осіб в сумі 21278,94 грн.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що посадовими особами відповідача було проведено планову виїзну перевірку з питань дотримання позивачем податкового законодавства за період з 11 серпня 2005 року по 30 червня 2008 року, за результатами якої складений акт від 18 грудня 2008 року №2210. Вказаним актом перевірки підтверджується, що заборгованість по податку з доходів фізичних осіб в сумі 21278,94 грн. лічиться по бухгалтерському обліку позивача станом на 01 вересня 2005 року, є узгодженою відповідно наданих до податкового органу відомостей та податкових розрахунків (форма № 8-ДР, №1-ДФ) з квітня 2003 року по вересень 2005 року. (розділ 3.8 акту перевірки).

Позивач звернувся до відповідача з проханням списати заборгованість з доходів фізичних осіб, узгоджену за період з 01 квітня 2003 року по 01 вересня 2005 року на суму 21278,94 грн., яка станом на дату подання позову є безнадійним податковим боргом, на що отримав відмову від 09 липня 2009 року за №3483/10/24-023.

Позивач зазначає, що право на прийняття рішення про списання безнадійного боргу в порядку передбаченого законом надано виключно органу державної податкової служби відповідно до пункту 10 статті П Закону України "Про державну податкову службу в Україні", підпункту 13 пункту 4 Положення про Державну податкову адміністрацію України, затвердженого Постановою КМУ від 26 травня 2007 року №778. Згідно з приписами ст. 14 Закону України "Про систему оподаткування" від 25 червня 1991 року № 1251-XII податок з доходів фізичних осіб (громадян) належить до загальнодержавних податків і зборів (обов'язкових платежів).

Позивач визначив, що податкове зобов'язання по податку з доходів фізичних осіб на суму 21278,94 грн., відображене за період з 01 квітня 2003 року по 01 вересня 2005 року в податкових розрахунках, є узгодженим податковим боргом, що також підтверджується актом перевірки, складеним відповідачем. Крім того, на дату подання позову визначений позивачем податковий борг в сумі 21278,94 грн. є податковим боргом із строком давності понад 1095 днів, який підлягає списанню як безнадійний відповідно до п."в" пп. 18.2.1 п. 18.1 ст. 18 Закону України № 2181.

На думку позивача, невнесення боргу по податку з доходів фізичних осіб в сумі 21278,94грн. у картки особового рахунку платника податку, які веде відповідач, не є підставою для відмови у списанні боргу позивача відповідно до вимог Закону України №2181, а є підтвердженням вчинених незаконних дій.

Представник відповідача - Ізюмської обєднаної державної податкової інспекції в Харківській області в судове засідання не зявився, про дату, час та місце судового розгляду повідомлений належним чином, надав заперечення проти позову, в яких просив відмовити у задоволенні позовних вимог, зазначивши наступне.

Строки давності встановлені ст. 15 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами». При цьому, щодо правовідносин, які складаються з приводу податкового боргу, такий строк давності встановлений п. 15.2 ст. 15 даного закону лише для податкового боргу, який виник у зв'язку з відмовою у самостійному погашенні платником податків податкового зобов'язання, визначеного податковим органом.

Ізюмською ОДПІ не визначалось податкове зобов'язання по податку на доходи фізичних осіб в сумі 21278,94грн., оскільки з приводу вказаного зобов'язання не приймалося жодного рішення про його нарахування.

Враховуючи викладене, відповідач стверджує, що заборгованість Товариства з обмеженою відповідальністю «Ізюмський агрошляхбуд»по податку з доходів фізичних осіб в сумі 21278,94 грн. не є податковим боргом в розумінні Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», а тому заборгованість позивача по податку з доходів фізичних осіб не може бути безнадійним податковим боргом та списаним з підстав, визначених вказаним Законом.

Представник позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «Ізюмський агрошляхбуд»Ткаченко С.В. - в судове засідання зявилася, позовні вимоги підтримала та просила суд задовольнити позов у повному обсязі.

Суд, вислухавши представника позивача, дослідивши матеріали справи, встановив такі обставини.

28 травня 2004 року посадовими особами Ізюмської обєднаної державної податкової інспекції в Харківській області проведено планову документальну перевірку дотримання вимог податкового та валютного законодавства Товариством з обмеженою відповідальністю «Ізюмський агрошляхбуд»за період з 01 квітня 2003 року по 31 березня 2004 року.

За результатами перевірки відповідачем був складений акт №46/23/03581925 від 28 травня 2004 року, в якому зазначено, що станом на 01 січня 2004 року заборгованість по прибутковому податку з громадян складає 18730,27 грн. (а.с.10-15)

18 грудня 2008 року посадовими особами Ізюмської обєднаної державної податкової інспекції в Харківській області проведено планову виїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю «Ізюмський агрошляхбуд»з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства за період з 11 серпня 2005 року по 30 червня 2008 року.

За результатами перевірки був складений акт №2210/2320/03581925 від 18 грудня 2008 року, яким встановлено, що станом на 01 вересня 2005 року заборгованість по прибутковому податку з громадян складає 21278,94 грн. (а.с.16-21)

30 червня 2009 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Ізюмський агрошляхбуд»зверталося до Ізюмської обєднаної державної податкової інспекції в Харківській області з заявою про списання заборгованості з податку з доходів фізичних осіб у сумі 21278,94 грн. (а.с.34)

Листом Ізюмської обєднаної державної податкової інспекції в Харківській області №3483/10/24-023 від 09 липня 2009 року було відмовлено у прийняття рішення про списання безнадійного податкового боргу по податку з доходів фізичних осіб, оскільки відображення на особовому рахунку податкового агенту даних бухгалтерського обліку підприємства, а саме, нарахованого до сплати та не перерахованого до бюджету податку з доходів фізичних осіб, не передбачено чинним законодавством. (а.с.35-36)

Суд зазначає, що до 01 січня 2004 року порядок оподаткування доходів громадян визначався Декретом Кабінету Міністрів України «Про прибутковий податок з громадян».

Відповідно до ч. 1 ст. 1 Декрету Кабінету Міністрів України «Про прибутковий податок з громадян»№13-92 від 26 грудня 1992 року платниками прибуткового податку (суб'єктами оподаткування) в Україні є громадяни України, іноземні громадяни та особи без громадянства (надалі - громадяни) як ті, що мають, так i ті, що не мають постійного місця проживання в Україні.

Відповідно до ч. 1 ст. 10 Декрету Кабінету Міністрів України «Про прибутковий податок з громадян»підприємства, установи i організації усiх форм власності, фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності після закінчення кожного місяця, але не пізніше строку одержання в установах банків коштів на виплату належних громадянам сум зобов'язані перераховувати до бюджету суми нарахованого i утриманого прибуткового податку за минулий місяць.

Відповідно до ч. 1,2 ст. 9 Декрету Кабінету Міністрів України «Про прибутковий податок з громадян»нарахування, утримання i перерахування до бюджету прибуткового податку здійснюється підприємствами, установами, організаціями всiх форм власності та фізичними особами - суб'єктами підприємницької діяльності, які провадять виплати доходів. Обчислення податку протягом року провадиться з суми місячного сукупного оподатковуваного доходу за ставкою, визначеною відповідно до статті 7 цього Декрету. Підприємства, установи, організації і фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, які провадять виплати зазначених доходів, протягом 15 календарних днів за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу надсилають до податкових органів за місцем державної реєстрації відомості про нараховані та виплачені суми доходів і суми утриманих з них податків за формою, встановленою центральним податковим органом.

З 01 січня 2004 року порядок оподаткування доходів громадян регламентується Законом України «Про податок з доходів фізичних осіб».

Відповідно до п.п. 1.15 ст. 1, пп. 8.1.1-8.1.4 п. 8.1. ст. 8, п. 17.1 ст. 17 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб»№889-ІV від 22 травня 2003 року податковим агентом визнається юридична особа (її філія, відділення, інший відокремлений підрозділ) або фізична особа чи представництво нерезидента - юридичної особи, які незалежно від їх організаційно-правового статусу та способу оподаткування іншими податками зобов'язані нараховувати, утримувати та сплачувати цей податок до бюджету від імені та за рахунок платника податку, вести податковий облік та подавати податкову звітність податковим органам відповідно до закону, а також нести відповідальність за порушення норм цього Закону. Податковий агент, який нараховує (виплачує) оподатковуваний дохід на користь платника податку, утримує податок від суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену у відповідних пунктах статті 7 цього Закону. Податок підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету під час виплати оподатковуваного доходу єдиним платіжним документом. Особою, відповідальною за нарахування, утримання та сплату (перерахування) до бюджету податку з доходів у вигляді заробітної плати, є працедавець (самозайнята особа), який виплачує такі доходи на користь платника податку (такої самозайнятої особи).

Законом України «Про систему оподаткування»від 25 червня 1991 року № 1251-XII, який визначає принципи побудови системи оподаткування в Україні, податки і збори (обов'язкові платежі) до бюджетів та до державних цільових фондів, а також права, обов'язки і відповідальність платників, у статті 14 податок на доходи фізичних осіб віднесений до загальнодержавних податків і зборів (обов'язкових платежів).

Відповідно до п. 18.2 ст. 18 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» №2181-ІІІ від 20 грудня 2000 року підлягає списанню безнадійний податковий борг, у тому числі пеня, нарахована на такий податковий борг, а також штрафні санкції.

Відповідно до п.п. „в” п. 18.2.1 п. 18.2. ст. 18 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»під терміном "безнадійний" слід розуміти податковий борг юридичних та фізичних осіб, стосовно якого минув строк позовної давності, встановлений цим Законом.

Підпунктом 15.2.1 п. 15.2. ст. 15 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»встановлені граничні строки стягнення податкового боргу, а саме, у разі коли податкове зобов'язання було нараховане податковим органом до закінчення строку давності, визначеного у пункті 15.1 цієї статті, податковий борг, що виник у зв'язку з відмовою у самостійному погашенні податкового зобов'язання, може бути стягнутий протягом наступних 1095 календарних днів від дня узгодження податкового зобов'язання. Якщо платіж стягується за рішенням суду, строки стягнення встановлюються до повного погашення такого платежу або до визнання боргу безнадійним.

Реалізація положень закону здійснюється на підставі Порядку списання безнадійного податкового боргу платників податків. Органами, уповноваженим здійснювати процедуру списання безнадійного податкового боргу, є виключно податкові органи.

Відповідно до п 1.2 п.1 Порядку списання безнадійного податкового боргу платників податків, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 14 березня 2001 року № 103, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 10 січня 2002 року за №16/6304, дія цього Порядку поширюється на платників податків - юридичних осіб, їх філії, відділення, інші відокремлені підрозділи, що не мають статусу юридичної особи, а також фізичних осіб, що мають статус суб'єктів підприємницької діяльності чи не мають такого статусу, на яких згідно з законами покладено обов'язок утримувати та/або сплачувати податки і збори (обов'язкові платежі), пеню та суми штрафних санкцій.

Таким чином, дія даного Порядку поширюється і на позивача, як податкового агента найманих працівників, на якого покладено обовязок утримувати та сплачувати до бюджету суми податку з доходів фізичних осіб.

Абзацами 2,3 п. 2 Порядку списання безнадійного податкового боргу платників податків встановлено, що визначення та списання безнадійного податкового боргу органами державної податкової служби здійснюються, зокрема, щодо податків і зборів (обов'язкових платежів), контроль за своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування яких покладено на відповідні контролюючі органи згідно з законодавством.

Законом України «Про податок з доходів фізичних осіб»контроль за правильністю та своєчасністю сплати податку покладено на податковий орган за місцезнаходженням юридичної особи або її уповноваженого підрозділу, про що зазначено у пп. 16.3.4 п. 16.3 ст. 16.

Відповідно до абз. 1 п.2 Порядку списання безнадійного податкового боргу платників податків визначення та списання безнадійного податкового боргу органами державної податкової служби здійснюються щодо податків і зборів (обов'язкових платежів), контроль за своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування яких покладено на відповідні контролюючі органи згідно з законодавством.

Згідно п.п. 3.3 п.3 Порядку списання безнадійного податкового боргу платників податків під терміном "безнадійний" податковий борг розуміється податковий борг юридичних та фізичних осіб, стосовно якого минув строк давності - 1095 календарних днів від дня узгодження податкового зобов'язання (рішення керівника контролюючого органу (або його заступника) на підставі даних обліку).

Відповідно до п. 1.3 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»№ 2181-III від 21 грудня 2000 року податковим боргом (недоїмкою) вважається податкове зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобов'язання.

Відповідно до п. 5.1 ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації.

Відповідно до п.п.1.11 ст. 1 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»податкова декларація, розрахунок (далі - податкова декларація) - документ, що подається платником податків до контролюючого органу у строки, встановлені законодавством, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податку, збору (обов'язкового платежу).

Обов'язок позивача надавати до 1 числа місяця, наступного за звітним кварталом, до податкового органу відомості про виплачені суми доходів та утримані суми прибуткового податку з виплачених доходів встановлений наказом ДПА України №473 від 30 грудня 1997 року в редакції наказу ДПА України від 06 січня 1999 року № 10 з урахуванням змін, внесених наказом ДПА України № 164 від 08 квітня 2003 року, наказом ДПА України від 29 вересня 2003 року № 451, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 22 жовтня 2003 року за № 960/8281, відповідно до яких затверджено форми 8ДР «Відомості про нараховані та виплачені фізичним особам суми доходів і суми утриманих з них податків»та 1ДФ «Податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків, і сум утриманого з них податку».

Відповідно до п.п. 4.2.1 п. 4.2 Інструкції про порядок ведення органами державної податкової служби оперативного обліку платежів до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється органами державної податкової служби України, затвердженої наказом ДПА України від 18 липня 2005 р. № 276, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 02 серпня 2005 р. за № 843/11123, податкові зобов'язання, штрафні санкції, пеня, самостійно визначені платником у податковій звітності, уносяться до електронної бази даних підрозділами обробки та ведення податкових документів і формуються в електронні та паперові реєстри.

Відповідно до п. 4.1 Порядку списання безнадійного податкового боргу платників податків визначення сум безнадійного податкового боргу, що підлягає списанню органами державної податкової служби, здійснюється:

- за даними карток особових рахунків платників податків, що ведуться в органах державної податкової служби в установленому порядку, за станом на день виникнення безнадійного податкового боргу;

- за даними довідки відповідного контролюючого органу про наявність безнадійного податкового боргу на день виникнення безнадійного податкового боргу.

Актом №2210/2320/03581925 від 18 грудня 2008 року, складеним за результатами перевірки позивача, встановлено, що станом на 01 вересня 2005 року заборгованість по прибутковому податку з громадян складає 21278,94 грн.

Судом встановлено, що позивач у визначеному законодавством порядку задекларував свої зобов'язання по перерахуванню до бюджету нарахованого і утриманого прибуткового податку в сумі 21278,94 грн. шляхом надання органу податкової служби розрахунків встановленої форми № 8ДР та № 1ДФ (а.с. 22-33).

Зазначені відомості містять відмітки органу податкової служби в їх прийнятті податковою службою, факт одержання встановленої звітності форми № 8 ДР та податкових розрахунків сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку за формою № 1ДФ, існування та розмір податкового зобов'язання не спростовано.

Податкове зобовязання по податку з доходів фізичних осіб на суму 21278,94 грн. відображене за період з 01 квітня 2003 року по 01 вересня 2005 року в податкових розрахунках, є узгодженим податковим боргом, що підтверджується актами перевірок, складених відповідачем, копії яких містяться в матеріалах справи (а.с. 10-21).

Строк давності тривалістю 1095 календарних днів для стягнення заборгованості за період з 01 квітня 2003 року по 01 вересня 2005 року з податку з доходів фізичних осіб на момент звернення позивача з позовом сплинув.

Позивач листом від 30 червня .2009 року б/н звертався до відповідача з клопотанням про списання безнадійного податкового боргу в сумі 21278,94 грн. з податку з доходів фізичних осіб, яке було залишено без задоволення, про що свідчить відповідь за підписом начальника Ізюмської ОДПІ від 09 липня 2009 року № 3483/10/24-023 (а.с. 34-36).

Таким чином, із врахування вищевикладених обставин, суд вважає, що позивачем доведено наявність підстав для визнання податкового боргу безнадійним та дотримано вимог Порядку списання безнадійного податкового боргу платників податків щодо звернення до органу державної податкової служби із заявою про списання безнадійного податкового боргу, право на яке передбачено пп. 18.2.1 п. 18.2 ст. 18 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».

Суд не приймає до уваги посилання відповідача на неможливість проведення списання податкового боргу з податку на доходи фізичних осіб у звязку з відсутністю даних щодо такого податку в обліковій картці позивача, оскільки правові підстави для прийняття такого рішення не повязані з порядком обліку податкового боргу, є виключною компетенцією податкового органу, уповноваженого здійснювати контроль за справлянням податку з доходів фізичних осіб.

Заперечення відповідача, відповідно до яких списання податкового боргу можливо лише щодо сум боргу, який виник у зв'язку з відмовою у самостійному погашенні платником податків податкового зобов'язання, визначеного податковим органом, спростовуються нормами Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»та Порядку списання безнадійного податкового боргу платників податків, що містять, зокрема, визначення податкового боргу та безнадійного податкового боргу.

З огляду на зазначене, позовні вимоги позивача про зобовязання Ізюмської обєднаної державної податкової інспекції в Харківській області прийняти рішення про списання безнадійного податкового боргу по податку з доходів фізичних осіб в сумі 21278,94 грн. є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 1, 9, 10 Декрету Кабінету Міністрів України «Про прибутковий податок з громадян»№13-92 від 26 грудня 1992 року, ст. ст. 1, 8, 16, 17 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб»№889-ІV від 22 травня 2003 року, ст. ст. 1, 5, 15, 18 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»№2181-ІІІ від 20 грудня 2000 року, п. 2.2. Інструкції про порядок ведення державними податковими інспекціями оперативного обліку податків і неподаткових платежів, затвердженою наказом ДПА України від 02 квітня 1999 року №174, п. 1, 2, 3, 4 Порядку списання безнадійного податкового боргу платників податків, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 14 березня 2001 року № 103, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 10 січня 2002 року за № 16/6304, п. 4.2 Інструкції про порядок ведення органами державної податкової служби оперативного обліку платежів до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється органами державної податкової служби України, затвердженої наказом ДПА України від 18 липня 2005 р. № 276, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 02 серпня 2005 р. за № 843/11123, ст. ст. 8-14, 71, 94, 159, 160-164, 167, 186 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Ізюмський агрошляхбуд» до Ізюмської обєднаної державної податкової інспекції в Харківській області про списання безнадійної податкової заборгованості по податку з доходів фізичних осіб задовольнити в повному обсязі.

Зобовязати Ізюмську обєднану державну податкову інспекцію в Харківській області прийняти рішення про списання безнадійного податкового боргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Ізюмський агрошляхбуд»по податку з доходів фізичних осіб в сумі 21278,94 гривень.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Ізюмський агрошляхбуд»(64309, Харківська область, м. Ізюм, вул.. Леваневського,48, р/р 26003301760161 АК ПІБ у м. Ізюм, МФО 351492, код ЄДРПОУ 0358192) витрати зі сплати судового збору в розмірі 3 (три) гривні 40 копійок.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження в десятиденний строк з дня складання постанови в повному обсязі та поданням після цього протягом двадцяти днів апеляційної скарги, з одночасною подачею її копії до суду апеляційної інстанції, або без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Постанова набирає законної сили після закінчення строків для подачі заяви про апеляційне оскарження чи апеляційної скарги.

У повному обсязі постанова виготовлена 15 січня 2010 року.

Суддя Білова О.В.