Постанова № 90241113, 06.07.2020, Ізяславський районний суд Хмельницької області

Справа № 675/1184/20

Провадження № 3/675/461/2020

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 липня 2020 року м. Ізяслав

Суддя Ізяславського районного суду Хмельницької області Пашкевич Р. В., розглянувши адміністративні матеріали, що надійшли з Ізяславського відділення поліції Славутського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Хмельницькій області, про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителя АДРЕСА_1 , не працюючого, громадянина України, військовий квиток НОМЕР_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_2 ,

за ч. 2 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

в с т а н о в и в :

23 червня 2020 року о 12 год. 01 хв. в м. Ізяслав по вул. П.Фонтани, 25, гр. ОСОБА_1 , керував транспортним засобом – мотоблоком з причепом «Кентавр» НОМЕР_3 , не зареєстрованим, з ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: різкий запах алкоголю з ротової порожнини, почервоніння очей. Від проходження огляду на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу та в Ізяславській ЦРЛ відмовився в присутності двох свідків, чим порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху.

В судове засідання ОСОБА_1 , будучи своєчасно сповіщеним про місце та час розгляду справи, про що свідчить протокол про адміністративне правопорушення, а також відеозапис долучений до нього, не з`явився, про причини неявки суд не повідомив, заяв про відкладення розгляду справи від нього не надходило. У відповідності до ч. 1 ст. 268 КУпАП суд розглядає справу за відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Так, відповідно до п. 2.5 Правил дорожнього руху, водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Відповідно до пунктів 6, 7 розділу І Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом МВС України, Міністерства охорони здоров`я України 09.11.2015 року №1452/735, огляд на стан сп`яніння проводиться поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом; лікарем закладу охорони здоров`я. У разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров`я, якому надано право на його проведення відповідно до ст. 266 КУпАП.

За приписами п.п. 6, 8 Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2008 року №1103, водію транспортного засобу, який відмовився від проведення огляду на місці зупинки транспортного засобу або висловив незгоду з його результатами, пропонується пройти такий огляд у відповідному закладі охорони здоров`я. У разі відмови водія від проведення огляду в закладі охорони здоров`я поліцейський в присутності двох свідків складає протокол про адміністративне правопорушення.

Як свідчить зміст протоколу про адміністративне правопорушення серії ДПР 18 № 238719 від 23 червня 2020 року, ОСОБА_1 цього дня о 12 год. 01 хв. в м. Ізяслав по вул. П.Фонтани, 25, керував мотоблоком з причепом «Кентавр» НОМЕР_3 , з ознаками алкогольного сп`яніння, а саме різкий запах алкоголю з порожнини роту, почервоніння очей. Від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння у встановленому законом порядку, водій відмовився в присутності двох свідків ОСОБА_2 та ОСОБА_3 .

Протокол складено з дотриманням встановлених вимог, в ньому містяться підписи двох свідків відмови водія від проходження відповідного огляду. ОСОБА_1 відмовився від підпису та дачі пояснення по суті порушення.

У відповідності до письмових пояснень свідків ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , останні стверджували, що ОСОБА_1 пройти медичний огляд на встановлення алкоголю в організмі на місці зупинки автомобіля, або в закладі охорони здоров`я – відмовився.

Крім того з даних відеозапису події, ОСОБА_1 у встановленому порядку було запропоновано пройти огляд на стан сп`яніння, однак останній таким правом не скористався від проходження такого огляду категорично відмовився, повідомляючи при цьому, що мотоблок не відноситься до транспортних засобів у відповідності до норм ПДР.

Слід вказати, що відповідно до вимог статті 29 Закону України «Про дорожній рух» до участі у дорожньому русі допускаються транспортні засоби, конструкція і технічний стан яких відповідають вимогам діючих в Україні правил, нормативів і стандартів, що мають сертифікат на відповідність цим вимогам, укомплектовані у встановленому порядку, а у разі, якщо транспортний засіб згідно з цим Законом підлягає обов`язковому технічному контролю, пройшов такий контроль.

Визначення терміну «транспортний засіб» наведено в п.1.10 Правил дорожнього руху України, згідно з яким транспортний засіб - це пристрій, призначений для перевезення людей і (або) вантажу, а також встановленого на ньому спеціального обладнання чи механізмів.

Тобто проаналізувавши дану норму Правил, можна дійти висновку, що у випадку, коли мотоблок служить для перевезення осіб, зокрема, і самого водія чи його вантажу, то в цьому випадку він є повноправним учасником дорожнього руху і вважається транспортним засобом, а тому особа, що керує таким транспортним засобом повинна нести відповідальність за керування ним у стані алкогольного сп`яніння чи відмову від проходження огляду на стан сп`яніння. При цьому чинне законодавство не містить вказівки на те, що пристрій визнається транспортним засобом лише у разі присвоєння пристрою номерного знаку та за наявності посвідчення водія у особи, яка ним керує.

Механічний транспортний засіб - це транспортний засіб, що приводиться в рух з допомогою двигуна. Цей термін поширюється на трактори, самохідні машини і механізми, а також тролейбуси та транспортні засоби з електродвигуном потужністю понад 3 кВт.

Враховуючи, що ОСОБА_1 , керуючи мотоблоком з причепом, рухався по дорозі, він був учасником дорожнього руху, а тому зобов`язаний керуватись Правилами дорожнього руху України.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч. 2 ст. 130 КУпАП (в редакції чинній до 01.07.2020), оскільки на протязі року був підданий до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст.130 КУпАП (в редакції чинній до 01.07.2020), що стверджується постановою Ізяславського районного суду Хмельницької області від 24.04.2020, яка набула чинності 05.05.2020.

Обставиною, що пом`якшує та обтяжують відповідальність правопорушника, не встановлено.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 130 КУпАП (в редакції чинній до 01.07.2020) за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого даною статтею, встановлена відповідальність у вигляді накладення штрафу на водіїв у розмірі однієї тисячі двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк три роки і на інших осіб - накладення штрафу в розмірі однієї тисячі двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з оплатним вилученням транспортного засобу чи без такого..

З довідки, виданої заступником начальника Ізяславського відділення поліції Славутського відділу Головного управління Національної поліції в Хмельницькій області, наявної у матеріалах справи, вбачається, що ОСОБА_1 , посвідчення водія не видавалось.

За змістом абзацу 3 пункту 21 постанови Пленуму Верховного Суду України № 14 від 23.12.2005 року «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» призначення покарання у виді позбавлення права керування транспортними засобами особі, яка взагалі не мала права керувати транспортними засобами, є неможливим.

Тому, враховуючи вищевикладене, з урахуванням характеру вчиненого правопорушення, особи правопорушника, який вдруге притягується до адміністративної відповідальності за вказаною статтею, вважаю, що ОСОБА_1 , потрібно піддати адміністративному стягненню у межах санкції ч. 2 ст. 130 КУпАП (в редакції чинній до 01.07.2020) у виді штрафу в розмірі однієї тисячі двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 20 400 грн., без позбавлення права керування транспортними засобами.

У відповідності з вимогами ст. 4 Закону України «Про судовий збір» з ОСОБА_1 , слід стягнути судовий збір.

Керуючись ст.ст. 130 (в редакції чинній до 01.07.2020), 221, 283-287, 289 Кодексу України про адміністративні правопорушення, ст. 4 Закону України «Про судовий збір»,-

П О С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 , визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 130 ч. 2 (в редакції чинній до 01.07.2020) КУпАП, та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 20 400 (двадцять тисяч чотириста) грн., без позбавлення права керування транспортними засобами.

Стягнути з ОСОБА_1 , судовий збір в сумі 420 грн. 40 коп. (одержувач коштів ГУК у м.Києві /м.Київ/ 22030106, ЄДРПОУ 37993783, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), ККД 22030106, рахунок отримувача №UA908999980313111256000026001).

Постанова може бути оскаржена до Хмельницького апеляційного суду через Ізяславський районний суд Хмельницької області протягом 10 днів з дня винесення постанови.

Суддя: Р. В. Пашкевич