Вирок № 90240302, 06.07.2020, Березнегуватський районний суд Миколаївської області

Провадження № 1-кп/470/50/20

Справа № 485/2011/19

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 липня 2020 року смт. Березнегувате

Березнегуватський районний суд Миколаївської області у складі:

головуючого судді Лусти С.А.,

за участю першого заступника керівника Баштанської місцевої прокуратури Миколаївської області Корженко С.О., потерпілої ОСОБА_1 , обвинуваченого ОСОБА_2 , захисника Матвєєва В.В., секретаря судового засідання Дячук А.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду смт. Березнегувате кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 12 жовтня 2019 року за № 12019150310000649, за обвинуваченням

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Любимівка Снігурівського району Миколаївської області, громадянина України, освіта середня, одруженого, маючого на утриманні двох неповнолітніх дітей, працюючого техніком-електриком ПОСП «Куйбишевське», раніше не судимого, військовозобов`язаного, зареєстрованого по АДРЕСА_1 , а фактично проживаючого по АДРЕСА_2 ,

у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.121 КК України,

ВСТАНОВИВ:

11 жовтня 2019 року близько 22 години ОСОБА_2 , перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння у дворі за місцем свого фактичного проживання по АДРЕСА_2 , на ґрунті раптово виниклих в ході сварки з дружиною ОСОБА_1 неприязних відносин, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки у виді тяжких тілесних ушкоджень, хоча не бажаючи, але свідомо припускаючи їх настання, взяв до рук пластикову пляшку з бензином, підійшов до дружини, облив її бензином та знаходячись неподалік неї запалив сірник, від чого її одяг та відкриті частини тіла спалахнули, спричинивши ОСОБА_1 тяжкі тілесні ушкодження у вигляді опіків тіла полум`ям 2-3 ступеню 40 % поверхні тіла, ускладнені розвитком опікової хвороби та пневмотораксом.

В судовому засіданні обвинувачений вину у вчиненні інкримінованого йому злочину фактично визнав повністю, показав, що того вечора прийшов додому напідпитку, за що дружина почала його сварити. Після вечері дружина пішла до сусіда за бензином, оскільки на ранок вони хотіли поїхати до райцентру. Йому здалося, що вона довго ходила по бензин і по поверненню він вчинив з нею сварку, в ході якої підійшов до дружини, яка стояла біля веранди будинку на подвір`ї, відкрутив пляшку, хлюпнув на неї бензином, а потім, стоячи неподалік, підпалив сірник, в зв`язку з чим вона спалахнула, після чого став її тушити та викликав швидку допомогу. Крім того пояснив, що не хотів підпалювати дружину, у такий спосіб вирішив її полякати, щоб вона перестала на нього сваритися, однак розумів, що після підпалу сірника бензин на дружині може спалахнути. У вчиненому щиро розкаявся. Позовні заяви прокурора про стягнення з нього витрат Снігурівської центральної районної лікарні та Міської лікарні № 3 м. Миколаєва на стаціонарне лікування потерпілої, в розмірі 3387,22 грн. та 32520,72 грн. визнав повністю.

Не дивлячись на фактичне визнання вини обвинуваченим, його вина у вчиненні зазначеного злочину підтверджується сукупністю досліджених в судовому засіданні доказів.

Так, згідно рапортів старшого інспектора-чергового Снігурівського ВП ГУНП в Миколаївській області, адресованих на ім`я начальника Снігурівського відділу поліції, 11 жовтня 2019 року від Снігурівської ЦРЛ надійшло повідомлення про те, що того дня о 23 годині 35 хвилин до лікарні доставлено мешканку с. Калинівка Снігурівського району ОСОБА_1 , 1983 року народження з діагнозом опік полум`ям шкіри обличчя, рук тулубу, правого стегна внаслідок обливання бензином та підпалу чоловіком та 14 жовтня 2019 року її було переведено до міської лікарні № 3 м. Миколаєва (а.п.51-52).

Заявою від 22 листопада 2019 року, адресованою на ім`я тимчасово виконуючого обов`язки начальника Снігурівського відділу поліції, потерпіла ОСОБА_1 просила притягти до кримінальної відповідальності свого чоловіка ОСОБА_2 , який 11 жовтня 2019 року близько 22 години облив її бензином та підпалив, внаслідок чого вона отримала опіки тіла (а.п.148).

За даними протоколу огляду місця події з фототаблицею та план-схемою, дозвіл на який надано ухвалою слідчого судді Снігурівського районного суду від 17 жовтня 2019 року, 11 жовтня 2019 року старшим слідчим СВ Снігурівського відділу поліції було оглянуто територію домоволодіння за місцем проживання обвинуваченого та потерпілої по АДРЕСА_2 , де було виявлено та вилучено: перед входом до будинку - плями речовини бурого кольору, фрагмент тканини блакитного кольору, покривало блакитного кольору та жіночу білизну зі слідами горіння; у приміщенні літньої кухні на підлозі - розкидані речі та пляшку з-під води «Каховка» з речовиною схожою на бензин (а.п.58-66, 83-84).

Згідно висновку експерта Миколаївського обласного бюро судово-медичної експертизи Миколаївської обласної ради № 680-і від 25 жовтня - 08 листопада 2019 року, на марлевій серветці зі змивом знайдено кров людини. При серологічному дослідженні виявлено антигени В і Н ізосерологічної системи АВО. Походження крові від потерпілої ОСОБА_1 не виключається. У разі змішування, походження крові від обвинуваченого ОСОБА_2 не виключається також (а.п.124-126).

За даними висновку експерта № 1739 від 31 жовтня 2019 року Миколаївського науково-дослідчно експертно-криміналістичного центру МВС України, рідина в поліетиленовій пляшці, об`ємом близько 2 літрів, що вилучена в ході огляду місця події, є світлим нафтопродуктом, який має вуглеводний склад характерний для бензину (а.п.142-145).

Допитана в судовому засіданні потерпіла ОСОБА_1 показала, що того вечора її чоловік ОСОБА_2 прийшов додому в нетверезому стані в зв`язку з чим вона почала його сварити. Після вечері чоловік послав її до сусіда за бензином, щоб зранку поїхати до Снігурівки, однак коли вона повернулася, він почав на неї сваритися, оскільки вважав, що вона довго ходила. Відійшовши він нього вона намагалася зайди до будинку, однак він наздогнав її та облив бензином, після чого вона почала на нього сваритися з приводу пошкодженого одягу. Після того чоловік підійшов до неї та запалив сірника, а вона витягла руку вперед, щоб він до неї не підходив, однак в цей час, не дотягнувшись до нього, вона спалахнула. Внаслідок підпалу у неї обгоріло 40 відсотків тіла, в зв`язку з чим вона довгий час перебувала на лікуванні у міській лікарні № 3 м. Миколаєва та Снігурівській ЦРЛ. На даний час вони з чоловіком примирилися, живуть разом та виховують дітей.

Покази потерпілої узгоджуються з показами свідка ОСОБА_3 , наданими в судовому засіданні, який показав, що проживає неподалік сім`ї обвинуваченого і потерпілої в с. Калинівка Снігурівського району та того вечора до нього прийшла ОСОБА_1 , попросила декілька літрів бензину, після чого він налив їй його у пляшку, яку вона принесла з собою. На ранок дізнався, що потерпіла від бензину обгоріла.

Згідно висновків експерта Миколаївського обласного бюро судово-медичної експертизи Миколаївської обласної ради № 124 від 05-06 грудня 2019 року та №127 від 10-11 грудня 2019 року, у ОСОБА_1 , 1983 року народження, малися тілесні ушкодження: опіки тіла полум`ям 2-3 ступеню 40 % поверхні тіла, ускладнені розвитком опікової хвороби та пневмотораксом, які по ознаці небезпеки для життя відносяться до категорії тяжких тілесних ушкоджень. Не виключено, що вказані тілесні ушкодження могли утворитися внаслідок обливання потерпілої бензином та її підпалом (а.п.159-161, 163-166).

Заявою від 12 жовтня 2019 року, адресованою на ім`я старшого слідчого Снігурівського відділу поліції, обвинувачений ОСОБА_2 добровільно видав працівникам поліції речі, в які він був одягнутий 11 жовтня 2019 року, під час того як облив дружину бензином та підпалив (а.п.72).

Того ж дня старшим слідчим СВ Снігурівського відділу поліції було оглянуто добровільно видані обвинуваченим речі, в ході чого було виявлено: на штанях - плями речовини бурого кольору та сліди плавлення, а на рукаві куртки - також плями речовини бурого кольору (а.п.73-75).

Згідно висновку експерта Миколаївського обласного бюро судово-медичної експертизи Миколаївської обласної ради № 679-і від 25 жовтня - 08 листопада 2019 року, на куртці та штанях, виданих обвинуваченим, знайдено кров людини. При серологічному дослідженні виявлено антигени В і Н ізосерологічної системи АВО. Походження крові від потерпілої ОСОБА_1 не виключається. У разі змішування, походження крові від обвинуваченого ОСОБА_2 не виключається також (а.п.129-133).

За даними висновку експерта Миколаївського обласного бюро судово-медичної експертизи Миколаївської обласної ради № 113 від 22 листопада - 06 грудня 2019 року, у ОСОБА_2 , 1974 року народження, малися тілесні ушкодження: опіки кисті обох рук, які по ознаці небезпеки для життя відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень, спричинивших короткочасний розлад здоров`я. Не виключено, що вказані тілесні ушкодження могли утворитися внаслідок опіків полум`ям (а.п.150-151).

В ході проведення слідчого експерименту 12 жовтня 2019 року обвинувачений ОСОБА_2 на місці за місцем свого проживання по АДРЕСА_2 показав місце біля веранди будинку, де стояла його дружина, коли він підійшов до неї з пляшкою бензину, показав як саме він відкрутив пляшку, як хлюпнув бензином на потерпілу та як, стоячи неподалік неї, підпалив сірника (а.п.94-96).

Відповідно до статей 23 та 24 КК України, виною є психічне ставлення особи до вчиненої дії чи бездіяльності, передбаченої цим Кодексом, та її наслідків, виражене у формі умислу або необережності. Умисел поділяється на прямий і не прямий.

Прямим є умисел, якщо особа усвідомлювала суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачала його суспільно небезпечні наслідки і бажала їх настання.

Непрямим є умисел, якщо особа усвідомлювала суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачала його суспільно небезпечні наслідки і хоча не бажала, але свідомо припускала їх настання.

При цьому, суб`єктивна сторона умисного тяжкого тілесного ушкодження характеризується як прямим, так і не прямим умислом.

Враховуючи те, що обвинувачений в судовому засіданні пояснював, що не хотів підпалювати дружину, а лише хотів налякати її, щоб вона його не сварила, для чого хлюпнув на неї бензином та стоячи неподалік підпалив сірника, пояснивши при цьому, що розумів можливість загоряння бензину у ситуації, яка склалася та отримання потерпілою тілесних ушкоджень, в його діях вбачається непрямий умисел на завдання потерпілій тяжких тілесних ушкоджень, а доводи захисника про відсутність в діях обвинуваченого складу кримінального правопорушення та його виправдання, суд вважає хибними та неспроможними.

За такого, вину обвинуваченого у вчиненні інкримінованого йому злочину, суд знаходить доведеною.

Дії обвинуваченого суд кваліфікує в межах пред`явленого йому обвинувачення за ч.1 ст.121 КК України, як умисне тяжке тілесне ушкодження, тобто умисне тілесне ушкодження, небезпечне для життя в момент заподіяння.

Вивченням особи обвинуваченого встановлено, що він раніше не судимий, одружений, має на утриманні двох неповнолітніх дітей, за місцем роботи характеризується позитивно, однак за місцем фактичного проживання характеризується посередньо через випадки вживання алкоголю та сімейні сварки, офіційно працевлаштований, військовозобов`язаний, на обліку у лікаря нарколога та лікаря психіатра не перебуває (а.п.221-234).

Призначаючи покарання обвинуваченому суд враховує тяжкість та суспільну небезпечність кримінального правопорушення, що відноситься до тяжкого злочину, обставини його вчинення та дані про особу обвинуваченого.

Обставинами, що пом`якшують покарання обвинуваченого, судом встановлено щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину.

Обставинами, що обтяжують покарання обвинуваченого, судом встановлено вчинення злочину особою, яка перебуває в стані алкогольного сп`яніння, та вчинення злочину щодо подружжя.

На підставі зазначеного, з урахуванням наведених даних про особу обвинуваченого, обставин, які пом`якшують покарання та позиції потерпілої, яка в судовому засіданні просила суворо не карати обвинуваченого через примирення та продовження з ним сімейних відносин, суд вважає за можливе призначити ОСОБА_2 покарання в мінімальних межах санкції частини статті обвинувачення, як того просила в судовому засіданні прокурор, однак, враховуючи тяжкість злочину, особу винного та позицію потерпілої, із застосуванням ст.75 КК України, оскільки воно буде необхідним і достатнім для його виправлення та попередження нових злочинів.

Вирішуючи питання про стягнення з обвинуваченого витрат на стаціонарне лікування ОСОБА_1 , суд доходить наступного.

Відповідно до ч.ч.1 та 3 ст.1206 ЦК України, особа, яка вчинила злочин, зобов`язана відшкодувати витрати закладові охорони здоров`я на лікування від цього злочину. Якщо лікування проводилося закладом охорони здоров`я, що є у державній власності, кошти на відшкодування витрат на лікування зараховуються до відповідного бюджету.

Згідно довідки КНП «Снігурівська ЦРЛ» від 16 грудня 2019 року, ОСОБА_1 перебувала на стаціонарному лікуванні в хірургічному відділенні лікарні з 11 до 14 жовтня 2019 року, та вартість її лікування склала 3387,22 грн. (а.п.237).

Крім того, згідно довідки КНП ММР «Міська лікарня № 3» від 26 листопада 2019 року, ОСОБА_1 перебувала на стаціонарному лікуванні в опіковому відділенні лікарні з 14 жовтня до 20 листопада 2019 року, та вартість її лікування склала 32520,72 грн. (а.п.235).

Враховуючи доведеність вини обвинуваченого у завданні ОСОБА_1 тілесних ушкоджень та визнання ним позовних вимог у повному обсязі, суд дійшов висновку про задоволення позовів прокурора та стягнення з обвинуваченого на користь держави, в особі фінансового управління Снігурівської райдержадміністрації 3387,22 грн. та комунального некомерційного підприємства Миколаївської міської ради «Міська лікарня № 3» 32520,72 грн. витрат на стаціонарне лікування потерпілої ОСОБА_1 .

У відповідності до ч.2 ст.124 КПК України суд стягує з обвинуваченого на користь держави витрати пов`язані з проведенням експертизи (дослідження нафтопродуктів), в розмірі 942,06 грн.,

Долю речових доказів, що зберігаються в камері зберігання речових доказів Снігурівського відділу поліції та в матеріалах кримінального провадження, суд вирішує відповідно до п.п.1, 4, 5, 7 ч.9 ст.100 КПК України.

Керуючись ст.ст. 368, 370, 374 КПК України, суд

УХВАЛИВ:

ОСОБА_4 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.121 КК України, призначивши йому покарання у виді позбавлення волі на строк 5 (п`ять) років.

На підставі ст.75 КК України ОСОБА_2 від відбування покарання звільнити з випробуванням з іспитовим строком 3 (три) роки з покладенням, відповідно до п.п.1,2 ч.1 ст.76 КК України, обов`язків періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації та повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання або роботи.

Позовні заяви першого заступника керівника Баштанської місцевої прокуратури Миколаївської області до ОСОБА_2 про стягнення витрат на стаціонарне лікування потерпілої від злочину, задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави, в особі фінансового управління Снігурівської райдержадміністрації (код ЄДРПОУ 01998302), кошти витрачені комунальним некомерційним підприємством «Снігурівська центральна районна лікарня» на стаціонарне лікування ОСОБА_1 , в розмірі 3387,22 (три тисячі триста вісімдесят сім грн. 22 коп.) грн.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави, в особі комунального некомерційного підприємства Миколаївської міської ради «Міська лікарня № 3» (код ЄДРПОУ 04592434), кошти витрачені на стаціонарне лікування ОСОБА_1 , в розмірі 32520,72 (тридцять дві тисячі п`ятсот двадцять грн. 72 коп.) грн.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави витрати, пов`язані з проведенням судової експертизи, в розмірі 942,06 грн.

Арешт майна - чоловічих штанів сірого кольору, чоловічої куртки темно-синього кольору, накладений ухвалою слідчого судді Снігурівського районного суду Миколаївської області від 17 жовтня 2019 року, скасувати.

Речові докази:

- марлева серветка, зразки крові ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , які перебувають в камері зберігання речових доказів Снігурівського ВП ГУНП в Миколаївській області, знищити як майно, яке не має ніякої цінності;

- чоловічі штани сірого кольору, чоловічу куртку темно-синього кольору, які перебувають в камері зберігання речових доказів Снігурівського ВП ГУНП в Миколаївській області, повернути обвинуваченому ОСОБА_2 , як власнику;

- рідину, яка є світлим нафтопродуктом і знаходиться в прозорому полімерному пакеті з пломбою № 7621506 камери зберігання речових доказів Снігурівського ВП ГУНП в Миколаївській області,, конфіскувати, як знаряддя вчинення кримінального правопорушення;

- медичну карту стаціонарного хворого ОСОБА_1 № 9766, залишити в КНП ММР «Міська лікарня № 3», як у власника;

- копії медичних карток стаціонарного хворого № 9766 та № 3067/529, залишити в матеріалах даного кримінального провадження;

- відеозапис проведення слідчого експерименту, який знаходиться на флеш-картці 16 Gb та DVD диску, залишити в матеріалах даного кримінального провадження;

Вирок суду може бути оскаржений до Миколаївського апеляційного суду через Березнегуватський районний суд Миколаївської області протягом 30 днів з дня його проголошення, а обвинуваченим у той же строк з моменту вручення йому копії вироку.

Вирок набуває законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

Суддя С. А. Луста