Ухвала суду № 90239387, 03.07.2020, Пересипський районний суд міста Одеси (до 25.04.2025 - Суворовський районний суд м. Одеси)

Справа № 523/9891/20

Провадження №2/523/3379/20

У Х В А Л А

"03" липня 2020 р.

Суддя Суворовського районного суду м. Одеси Середа І.В., розглянувши клопотання позивача ОСОБА_1 про відстрочення сплати судового збору,

ВСТАНОВИВ:

З позовною заявою до Суворовського районного суду м.Одеси звернулася ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, в зв`язку з фактичним припиненням існування шлюбу та неможливістю подальшого спільного життя. Також позивачка просила стягнути з відповідача аліменти на утримання малолітньої доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адже відповідач участі у вихованні та матеріальному утриманні дитини не бере.

Після надходження та реєстрації зазначеної позовної заяви, 01.07.2020р. суддю визначено автоматизованою системою документообігу суду, відповідно до вимог ст.ст. 14, 33 ЦПК України.

Разом з позовною заявою позивач звернулася з клопотанням про відстрочення сплати судового збору, посилаючись на те, що її матеріальний стан не дає можливості сплатити судовий збір, вона отримує щомісячну допомогу у розмірі 860 грн..

Згідно з вимогами ч.1 та ч.3 ст.136 ЦПК України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі.

З підстав, зазначених у частині першій цієї статті, суд у порядку, передбаченому законом, може зменшити розмір належних до сплати судових витрат, пов`язаних з розглядом справи, або звільнити від їх сплати.

Нормами ст. 8 Закону України "Про судовий збір" визначено, що суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, враховуючи майновий стан сторони, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Відстрочка – це встановлення судом більш пізнього строку сплати судового збору, як це передбачено законом, а саме ч.4 ст. 177 ЦПК України.

Отже, єдиною підставою для вчинення судом дій, зазначених у статті 8 Закону України «Про судовий збір», є врахування ним майнового стану сторін. Особа, яка заявляє відповідне клопотання, повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому порядку і розмірі, а також те, що вона підпадає під умови, визначені ч. 1 ст. 8 вищезазначеного Закону.

Таким чином, відстрочення сплати судового збору та звільнення від такої сплати є правом суду, а відповідна заява сторони розглядається виходячи із визначених нею обставин, що унеможливлюють сплату судового збору на момент звернення до суду, та підтвердження цих обставин належними та достатніми письмовими доказами.

Пунктом 27 Постанови Пленуму ВССУ № 10 від 10 жовтня 2014 року «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» визначено, що відповідно до статті 8 Закону № 3674-VI єдиною підставою для відстрочення або розстрочення сплати судового збору є врахування судом майнового стану сторони, тобто фізичної або юридичної особи (наприклад, довідка про доходи, про склад сім`ї, про наявність на утриманні непрацездатних членів сім`ї, банківські документи про відсутність на рахунку коштів, довідка податкового органу про перелік розрахункових та інших рахунків тощо). Клопотання про відстрочення або розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати може бути викладене в заяві чи скарзі, які подаються до суду, або окремим документом. Особа, яка заявляє відповідне клопотання, згідно зі статтею 12 ЦПК повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.

У даному випадку позивач не надав суду належних та допустимих письмових доказів тяжкого матеріального стану, розмір річного доходу позивача за попередній календарний рік.

Суддя враховує, що Європейським судом з прав людини у справі «Креуз проти Польщі» від 19.06.2001 року, зазначено, що вимога сплати зборів цивільними судами у зв`язку з поданням позовів, які вони мають розглянути, не може вважатися обмеженням права доступу до суду.

У статті 129 Конституції України однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, у тому числі й органів державної влади. У зв`язку із цим обставини, пов`язані з фінансуванням установи чи організації з Державного бюджету України та відсутністю у ньому коштів, призначених для сплати судового збору, не можуть вважатися достатньою підставою для звільнення від такої сплати.

Враховуючи ненадання ОСОБА_3 доказів про розмір її річного доходу за попередній календарний рік на підтвердження матеріального стану, суддя прийшов до висновку про відсутність у позивача права на відстрочення сплати судового збору.

Керуючись ст.ст. 4,8 Закону України «Про судовий збір»,ст.ст. 136,260,261,353 ЦПК України,

УХВАЛИВ:

Клопотання ОСОБА_1 про відстрочення сплати судового збору залишити без задоволення.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання

Ухвалу складено та підписано 03.07.2020р.

Суддя: