Рішення № 90239101, 25.06.2020, Овідіопольський районний суд Одеської області

Справа № 509/2261/19

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 червня 2020 року смт Овідіополь

Овідіопольський районний суд Одеської області у складі:

головуючого судді Бочарова А.І.,

при секретарі Сірман Г.В.,

розглянувши у розглянувши в порядку спрощеного провадження цивільну справу за позовом

Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк»

до

ОСОБА_1

про стягнення заборгованості,-

ВСТАНОВИВ:

06 травня 2019 року представник АТ КБ «ПриватБанк» звернувся до суду з позовом про стягнення заборгованості у розмірі 103263,54 грн., яка складається з 48821,87 грн. - заборгованість за кредитом; 22501,48 грн. - заборгованість за відсотками, нарахованими на прострочену заборгованість; 12000,00 грн. - заборгованість за відсотками у вигляді щомісячної комісії; 19940,19 грн. - пеня за несвоєчасність виконання зобов`язань за договором. Також просив стягнути суму судового збору у розмірі 1921 грн. Позов подається в порядку спрощеного судочинства у зв`язку з припиненням відповідачем своєї підприємницької діяльності, про що внесений відповідний запис до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, та на підставі правової позиції Верховного Суду України, викладеної у постанові від 04.12.2013 року (справа № 6-125цс13).

Позивач посилався на те, що 12.09.2017 року, фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 через систему інтернет-клієнт-банкінгу було підписано із використанням електронного цифрового підпису Анкету-заяву про приєднання до Умов та правил надання послуг «КУБ». Відповідно до цієї заяви позичальник приєднався до розділу 3.2.8. Умов та правил надання банківських послуг, які розміщені на офіційному веб-сайті АТ КБ «ПРИВАТБАНК» https://privatbank.ua/. 13.09.2017 року, на підставі укладеного договору, Позивачем було перераховано на поточний рахунок Відповідача кредитні кошти у розмірі 50000,00 грн., що підтверджується випискою з рахунку.

Заяву обґрунтовано невиконанням боржником умов Договору банківського обслуговування б/н від 12.09.2017 року, який укладено шляхом підписання боржником через систему інтернет-клієнт-банкінгу із використанням електронного цифрового підпису Анкети-заяви про приєднання до умов та правил надання послуг «КУБ», приєднанням боржником до розділу 3.2.8 Умов та правил надання банківських послуг, які розміщені в мережі Інтернет на сайті http://privatbank.ua, перерахуванням боржнику кредитних коштів у розмірі 50000,00 грн.

З наведених підстав банк просить суд стягнути з відповідача на його користь заборгованість у розмірі 103263,54 грн.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, надавши до свого позову письмове клопотання, в якому позов підтримав у повному обсязі та на підставі ч.3 ст.211 ЦПК України просив суд слухати справу за його відсутності, не заперечуючи проти постановлення заочного рішення по справі.

Представником відповідача надано відзив на позовну заяву та письмові пояснення, в яких вона посилається на безпідставність позову, на те, що ОСОБА_1 не погоджувала умови кредитування, не підписувала Тарифи банку і Умови та Правила користування банківськими послугами, а в Анкеті-заяві не зазначено жодних відомостей щодо умов кредитування, зокрема, не вказано розміру кредитного ліміту, назву картки, відсотки за користування, будь-які неустойки та комісії. Також представником відповідачки зазначено, що банк надав до суду тарифи щодо декількох карток з різними умовами кредитування, визначивши умови однієї з них на власний розсуд. Представник відповідача посилалась на Закон України "Про захист прав споживачів", а також на положення Цивільного кодексу України щодо кредитних правовідносин, за яких у випадку відсутності домовленості про умови кредитування застосовуються положення, визначені законом.

Позивачем надано відповідь на відзив із зазначенням, що позовні вимоги є обґрунтованими, а відповідач, підписавши Анкету-заяву підтвердила, що вона була ознайомлена з умовами кредитування та погодилась з ними. Також посилався, що зміст кредитного договору становить Анкета-заява разом з Умовами та правилами надання банківських послуг. Зазначив, що одностороннє підвищення відсоткової ставки відповідало вимогам закону, Тарифи банку та Умови та правила надання банківських послуг викладені на сайті банку, а на правовідносини сторін не розповсюджуються норми законодавства у сфері захисту прав споживачів.

Крім цього, представником позивача, було надано до суду Заяву про зменшення позовних вимог, згідно якої, представник позивача просить суд стягнути з відповідачки заборгованість за Договором № б/н від 12.09.2017 року в розмірі 82184,29 грн., яка складається з наступного: 42308,22 грн. - заборгованість за кредитом, 22501,48 грн. - заборгованість за відсотками, 12000,00 грн. - заборгованість за відсотками у вигляді щомісячної комісії, 5374,59 грн. - заборгованість з пені, а також, понесені позивачем судові витрати.

Ознайомившись з позовом, відзивом на позов, відповіддю на відзив, письмовими поясненнями та Заявою про зменшення позовних вимог, а також, дослідивши письмові докази по справі, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що на підставі Заяви № б/н від 12.09.2017 року, відповідач шляхом надання банку персональних даних та підписання Анкети-заяви про приєднання до умов та правил надання послуг «КУБ», отримала грошові кошти у сумі 50000,00 грн. В анкеті-заяві не зазначено вид отриманої картки та умови кредитування. Також в заяві відсутня інформація щодо ознайомлення ОСОБА_1 з Умовами та правилами надання банківських послуг. До суду Банком надані Тарифи банку із переліком платіжних карт з різними умовами кредитування, не підписані відповідачкою.

Суд не приймає до уваги доводи позивача, щодо суми заборгованості за відсотками за користування кредитними коштами, а також визначені у позові неустойка та пеня, оскільки в Анкеті-заяві відповідні відомості відсутні. Заява є єдиним документом, підписаним відповідачем; інших процедур щодо погодження умов між сторонами не відбувалось. Позивач не зазначив та не надав підтверджень щодо посилань на те, що відповідачка погодилась на відповідні відсотки за користування коштами, штрафи, пеню та інші умови.

Пунктом 3.2.8.11. Умов та правил надання кредиту «Кредит КУБ» визначено, що договір є чинним з моменту підписання Клієнтом Заяви про приєднання та перерахування Банком кредитних коштів на рахунок Клієнта. Строк дії Договору встановлюється з дня його укладання і до повного виконання сторонами зобов`язань за Договором. Ця Заява та Умови разом складають кредитний договір між Банком та Клієнтом.

Витяг з тарифів, долучений позивачем, свідчить про існування принаймні трьох різновидів кредитних карт, умови надання та користування грошовими коштами за якими містять суттєві відмінності. Витяг не підписаний відповідачем, отже, не є доведеним погодження умов щодо будь-якої із вказаних карток.

У відповідності до ч.4 ст.11 Закону України «Про захист прав споживачів» в редакції, яка була чинною на момент підписання заяви, у договорі про надання споживчого кредиту зазначаються сума кредиту, детальний розпис сукупної вартості кредиту для споживача (у процентному значенні та грошовому виразі) з урахуванням відсоткової ставки за кредитом та вартості всіх послуг; річна відсоткова ставка за кредитом тощо. Згідно ч.2 ст.11 Закону перед укладенням договору кредитодавець зобов`язаний повідомити споживача у письмовій формі про кредитні умови, в тому числі - тип відсоткової ставки; суму, на яку кредит може бути виданий; орієнтовну сукупну вартість кредиту (в процентному значенні та в грошовому виразі) з урахуванням відсоткової ставки за кредитом та вартості всіх послуг; строк, на який кредит може бути одержаний; варіанти повернення кредиту, включаючи кількість платежів, їх частоту та обсяги тощо.

У відповідності до п.22 ст.1 Закону України «Про захист прав споживачів» споживач - фізична особа, яка придбаває, замовляє, використовує або має намір придбати чи замовити продукцію для особистих потреб, безпосередньо не пов`язаних з підприємницькою діяльністю або виконанням обов`язків найманого працівника, отже, суд не може погодитись з твердженням позивача, що на правовідносини сторін не розповсюджується законодавства щодо захисту прав споживачів.

У відповідності до частини першої ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити грошові кошти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

У відповідності до ст.1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

Статтею 509 ЦК України передбачено, що зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу, зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

У відповідності до ст.526 ЦК України зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що ставляться.

Згідно ст.627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. У договорах за участі фізичної особи - споживача враховуються вимоги законодавства про захист прав споживачів. У відповідності до ст.628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін та погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Статтями 629 та 630 ЦК України визначено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами. Договором може бути встановлено, що його окремі умови визначаються відповідно до типових умов певного виду, оприлюднених в установленому прядку. Згідно ст.626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір юридично закріплює відносини між сторонами, надаючи їм характер зобов`язань, виконання яких захищене законом; визначає порядок, способи та послідовність здійснення дій сторонами, передбачає засоби забезпечення зобов`язань.

Договір є видом правочину і для його укладання та чинності сторонам необхідно дотримуватись усіх тих вимог, які визначені у ст.203 ЦК України для всякого правочину. При аналізі правовідносин сторін, необхідним є встановлення, які саме умови було погоджено сторонами за даних обставин.

Згідно із частиною першою статті 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

За змістом статті 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Позивач посилається на те, що саме АТ КБ «ПриватБанк» розроблено умови договору, до яких приєднується відповідач. Суд зазначає, що норми діючого законодавства захищають більш слабку сторону правовідносин у сфері фінансових послуг, якою є споживач фінансових послуг і визначає обов`язки банку щодо роз`яснення і доведення в ясній однозначній формі всі умови договору. Умови договору повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв`язку із чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші, і саме на ці умови погодилась відповідач, розуміючи їх обсяг та наслідки. Відповідні докази у справі відсутні, відповідач заперечує проти погодження з нею відсотків за користування кредитом, пені, штрафів, визначених у позові, отримання нею пам`ятки клієнта та погодження з умовами кредитування, про які зазначає позивач, а також заперечує проти подальшого одностороннього підвищення відсоткової ставки за користування, на яку вона також не погоджувалась.

Відповідно до ч.1 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Посилання сторони позивача на те, що в Анкеті-заяві міститься позначка, що відповідачка згідна з тим, що підписана нею Анкета-заява разом з Умовами та правилами надання банківських послуг становлять між ним та банком "Договір надання банківських послуг" та те, що тим самим відповідач зазначає, що він ознайомився з Умовами та Правилами надання банківських послуг, - суд не може прийняти як належний та допустимий доказ. Ознайомлення з будь-яким документом може бути підтверджено тільки підписом особи. Крім того, коли мова йде в документі про істотну умову, притаманну договору, підпис особи засвідчує не лише ознайомлення з документом, а і згоду на викладені в документі умови, обов`язки, наслідки невиконання зобов`язань, розміри штрафних санкцій, розміри та порядок нарахування процентів, право банку на зміну умов в односторонньому порядку, збільшення розміру ліміту, тощо.

Відповідно до ч.1 ст.76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з ч.ч.1, 2 ст.77 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішенням.

Також суд приймає до уваги висновки, викладені у Постанові Великої палати Верховного суду від 03.07.2019 у справі № 342/180/17 обставини в якій є ідентичними зі справою, яка розглядається. Верховним судом проаналізовано правовідносини, які виникають при укладенні анкет-заяв із зазначенням, що якщо в анкеті-заяві, підписаній позичальником не зазначена відсоткова ставка за користування кредитом, пеня та інші умови, вказані суми не можуть вважатись погодженими сторонами і не можуть бути стягнуті, а умови та правила, викладені на сайті банку, не є визначальними для умов кредитного договору. Верховний суд зазначив, що принцип верховенства права передбачає наявність правової визначеності. Витяг з тарифів обслуговування кредитних карт та Витяг з умов та правил надання банківських послуг не містять підпису клієнта, тому їх не можна розцінювати як частину кредитного договору. Отже, відсутні підстави вважати, що сторони обумовили в письмовому вигляді ціну договору, яка встановлена у формі сплати процентів за користування кредитними коштами, а також відповідальність у вигляді неустойки (пені, штрафів) за порушення термінів виконання договірних зобов`язань.

За таких обставин суд вважає за можливе задовольнити позов частково, в частині стягнення кредитних коштів у розмірі 12800,00 гривень (неоплачене тіло кредиту). Всі інші суми, зазначені в позовній заяви, є похідними від умов, що не були погоджені з ОСОБА_1 і не можуть бути стягнуті за рішенням суду.

Щодо судових витрат сторін суд зазначає наступне.

Позивачем сплачено судовий збір у розмірі 1921 гривні.

У відповідності до ст.141 ЦПК України судові витрати у разі часткового задоволення позову покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Згідно ст.133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Суд задовольняє позовні вимоги частково, у сумі, яка дорівнює 12800,00 гривень, що складає 15,57 % від ціни позову 82184,29грн. (12800*100 %:82184,29 = 15,57 %) та вважає за необхідне розподілити судові витрати між сторонами пропорційно частині задоволених позовних вимог (15,57 % витрат підлягає стягненню з відповідача, 84,43 % витрат підлягає стягненню з позивача). Таким чином, суд задовольняє стягнення з відповідача судового збору у розмірі 299,10 гривень на користь позивача.

Керуючись ст.ст.3-7, 10-13, 18, 76-83, 95, 133, 141, 174, 213, 228, 229, 241-246, 258, 259, 263-268 ЦПК України, ст.ст.633, 634, 1048, 1054 ЦК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 (РКНОПП: НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ) на користь Акціонерного товариства КБ «ПриватБанк» (код ЄДРПОУ 14360570, адреса: 01001, м. Київ, вул. Грушевського, 1Д) заборгованість у розмірі 12800,00 грн. (дванадцять тисяч вісімсот) гривень 00 копійок.

В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 (РКНОПП: НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ) на користь Акціонерного товариства КБ «ПриватБанк» (код ЄДРПОУ 14360570) витрати зі сплати судового збору у розмірі 299,10 (двісті дев`яносто дев`ять) грн. 10 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково в строки визначені ст.354 ЦПК України до Одеського апеляційного суду через Овідіопольський районний суд Одеської області.

У відповідності до п.п. 15.5) п.п.15 ч.1 Перехідних Положень ЦПК України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а саме Овідіопольський районний суд Одеської області.

Повне рішення складено 06.07.2020 року.

Суддя А.І.Бочаров