Рішення № 90237897, 22.06.2020, Яворівський районний суд Львівської області

Справа № 944/1976/20

Провадження №2/944/1201/20

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22.06.2020 рокум.Яворів

Яворівський районний суд Львівської області в складі:

головуючого - судді Кондратьєвої Н.А.

за участю секретаря судового засідання - Юрчишина В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Яворові в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення інфляційних нарахувань та трьох процентів річних від простроченої суми боргу,-

в с т а н о в и в:

Позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом у якому просить стягнути зі ОСОБА_2 на її користь борг в сумі 36442,10 грн на підставі ч. 3 ст. 625 ЦК України та судові витрати. В обґрунтування позову покликається на те, що рішенням Яворівського районного суду Львівської області від 04.04.2019 року ухвалено стягнути зі ОСОБА_2 на її користь борг у розмірі 209600,00 грн, судовий збір - 2096,00 грн та витрати на правничу допомогу - 8000 грн. На час звернення до суду коштів вона не отримала. Відтак, керуючись ч. 2 ст. 625 ЦК України вона має право на стягнення боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції та трьох відсотків річних за весь час прострочення. Відтак, просить стягнути з відповідача: 24942,40 грн інфляційних втрат за період з 18.07.2018 року по 29.02.2020 року від суми основного боргу; 10480,00 грн - трьох відсотків річних від суми основного боргу за період з 18.07.2018 року по 29.02.2020 року; 868,26 грн - інфляційних втрат від суми судових витрат за період з 20.09.2019 року по 29.02.2020 року та 151,44 грн - трьох відсотків річних від суми основного боргу за період з 20.09.2019 року по 29.02.2020 року, а всього 36442,10 грн. Тому, просить позов задовольнити, а також стягнути з відповідача судові витрати.

Ухвалою суду від 15.05.2020 року відкрито провадження у цивільній справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням учасників справи.

Позивач та представник позивача в судове засідання не з`явилися, представник позивача подав заяву про розгляд справи у його відсутності, просить стягнути з відповідача витрати на правову допомогу.

Відповідач в судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином.

Оглянувши матеріали цивільної справи, дослідивши зібрані по справі докази, вирішуючи спір на підставі наданих доказів та в межах заявлених позовних вимог, суд дійшов висновку що позов слід задовольнити частково з огляду на наступне.

Судом встановлено, що рішенням Яворівського районного суду Львівської області від 04.04.2019 року ухвалено стягнути зі ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 борг у розмірі 209600,00 грн та судовий збір - 2096,00 грн.

Згідно із додатковим рішенням Яворівського районного суду Львівської області від 16.04.2019 року ухвалено стягнути зі ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 8000,00 грн витрат за правничу допомогу.

15.10.2019 року Яворівським районним судом Львівської області видано виконавчий лист у справі № 460/3176/18 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення: 209600 грн заборгованості за договором позики, 2096 грн сплаченого судового збору та 8000 грн витрат за правничу допомогу.

Жодних доказів, які б підтверджували ту обставину, що станом на час розгляду справи відповідач у повному обсязі виконав рішення суду та повернув позивачу встановлену суму заборгованості матеріали справи не містять.

Згідно ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим кодексом.

Згідно з ч. 2 ст. 509 ЦК України зобов`язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є не лише договори й інші правочини, а й завдання майнової (матеріальної) і моральної шкоди іншій особі та інші юридичні факти.

За змістом ст. 524, 533-535 і 625 ЦК України грошовим є зобов`язання, виражене у грошових одиницях (національній валюті України чи у грошовому еквіваленті зобов`язання, вираженого в іноземній валюті), що передбачає обов`язок боржника сплатити гроші на користь кредитора, який має право вимагати від боржника виконання цього обов`язку. Тобто, грошовим є будь-яке зобов`язання, в якому право кредитора вимагати від боржника сплати коштів кореспондує обов`язок боржника з такої сплати.

Згідно з ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За змістом цієї норми закону нарахування інфляційних втрат на суму боргу входить до складу грошового зобов`язання і виступає способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів.

Ст. 625 ЦК України розміщена у розділі І «Загальні положення про зобов`язання» книги 5 ЦК України. Відтак, приписи розділу І книги 5 ЦК України поширюються як на договірні зобов`язання (підрозділ 1 розділу III книги 5 ЦК України), так і на недоговірні (деліктні) зобов`язання (підрозділ 2 розділу III книги 5 ЦК України).

Таким чином, у статті 625 ЦК України визначені загальні правила відповідальності за порушення будь-якого грошового зобов`язання незалежно від підстав його виникнення (договір чи делікт). Тому, приписи цієї статті поширюються на всі види грошових зобов`язань, якщо інше не передбачено договором або спеціальними нормами закону, який регулює, зокрема, окремі види зобов`язань.

У постанові Верховного Суду від 10 квітня 2018 року у справі № 910/10156/17 вказано, що приписи статті 625 ЦК України поширюються на всі види грошових зобов`язань, також погодилися з висновками Верховного Суду України, викладеними у постанові від 1 червня 2016 року у справі № 3-295гс16, за змістом яких грошове зобов`язання може виникати між сторонами не тільки з договірних відносин, але й з інших підстав, передбачених цивільним законодавством, зокрема, і з факту завдання шкоди особі.

З огляду на те, що відповідач порушив вказане грошове зобов`язання, у позивача виникло право на застосування наслідків такого порушення відповідно до статті 625 ЦК України.

За змістом статті 1 Закону України від 3 липня 1991 року № 1282-ХІІ «Про індексацію грошових доходів населення» індекс інфляції (індекс споживчих цін) - це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купує населення для невиробничого споживання.

Офіційний індекс інфляції, що розраховується Держкомстатом, визначає рівень знецінення національної грошової одиниці України, тобто купівельної спроможності гривні, а не іноземної валюти.

Отже, індексації внаслідок знецінення підлягає лише грошова одиниця України - гривня, а іноземна валюта, яка була предметом договору, індексації не підлягає.

Норми ч. 2 ст. 625 ЦК України щодо сплати боргу з урахування встановленого індексу інфляції поширюються лише на випадки прострочення грошового зобов`язання, визначеного у гривнях.

Така ж позиція ВС у постанові від 27 січня 2016р. у справі № 6-771цс15.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач просить виплатити інфляційні втрати з 18 липня 2018 року по 29 лютого 2020 року. Натомість, суд встановив, що позивач звернулася до суду з позовом про стягнення заборгованості за договором позики у розмірі 200000 гривень, що становило еквівалент 8000 доларів на 18.07.2018 р., однак з урахуванням курсу долара рішенням Яворівського районного суду Львівської області ухвалено стягнути зі ОСОБА_2 209600,00 грн. Таким чином, рішенням Яворівського районного суду Львівської області від 04.04.2019 року ухвалено стягнути з відповідача борг в розмірі 209600 грн (з урахуванням курсу валют), а відтак, борг стягнуто на час ухвалення рішення еквівалентно 8000 доларів США. Відтак, суд критично оцінює розрахунок інфляційних втрат наданий позивачем починаючи з 18 липня 2018 року, оскільки рішенням суду визначено гривневий еквівалент боргу, а відтак інфляційні втрати повинні нараховуватися з моменту набрання рішенням законної сили, а саме - з 20.09.2019 року.

Визначаючи розмір грошового зобов`язання, на які необхідно нарахувати інфляційні витрати та 3% річних, суд виходить з наступного.

Оскільки внаслідок невиконання боржником грошового зобов`язання у кредитора виникає право на отримання сум, передбачених ст. 625 ЦК України, за увесь час прострочення, таке прострочення є триваючим правопорушенням, і право на позов про стягнення інфляційних втрат і 3% річних виникає за кожен місяць з моменту порушення грошового зобов`язання до моменту його усунення (постанова ВСУ від 26.04.2017 у справі № 918/329/16).

Суд критично оцінює долучені позивачем розрахунки інфляціфних втрат на основі середнього індексу інфляції за час прострочення виходячи з наступного.

Відповідно до п. 2 Інформаційного листа ВГСУ від 17.07.2012р. №01-06/928/2012 "Про практику застосування Вищим господарським судом України у розгляді справ окремих норм матеріального права" сума боргу з урахуванням індексу інфляції повинна розраховуватися, виходячи з індексу інфляції за кожний місяць (рік) прострочення, незалежно від того, чи був в якийсь період індекс інфляції менше одиниці (тобто мала місце не інфляція, а дефляція).

Індекс інфляції розраховується не на кожну дату місяця, а в середньому на місяць і здійснюється шляхом множення суми заборгованості на момент її виникнення на сукупний індекс інфляції за період прострочення платежу. При цьому сума боргу, яка сплачується з 1 по 15 день відповідного місяця, індексується з врахуванням цього місяця, а якщо сума боргу сплачується з 16 по 31 день місяця, розрахунок починається з наступного місяця. Аналогічно, якщо погашення заборгованості здійснено з 1 по 15 день відповідного місяця, інфляційні втрати розраховуються без врахування цього місяця, а якщо з 16 по 31 день місяця, то інфляційні втрати розраховуються з врахуванням даного місяця.

Таким чином, суд дійшов висновку, що позовна вимога про стягнення інфляційних втрат на суму боргу 209600 грн підлягає частковому задоволенню, а саме за період з 20.09.2019 року по 29.02.2020 року, та становить 1043,59 грн (1,007?1,001?0,998?1,002?0,997?209600) -209600= 1043,59 грн).

Окрім того, позивачем долучено розрахунки боргу з урахуванням індексу інфляції за період з 20.09.2019 року по 29.02.2020 року на суму судових витрат в розмірі 10096,00 грн. на суму 868,26 грн. Вказана вимога підлягає також частковому задоволенню в розмірі 50,27 грн ((1,007?1,001?0,998?1,002?0,997?10096) -10096= 50,27 грн).

Щодо долучених позивачем розрахунків трьох відсотків річних на суму основного боргу 209600 грн за період з 18.07.2018 року по 29.02.2020 року, що становить 10480,00 грн та розрахунку трьох відсотків річних за період з 20.09.2019 року по 29.02.2020 року на суму судових витрат в розмірі 10096,00 грн, що становлять 151,44 грн, такі також проведено арифметично невірно.

З урахуванням суми боргу 209600 грн розрахунок трьох відсотків річних за період з 18.07.2019 року по 29.02.2020 року становить 10 198,62 грн (3% ? 592 / 365 ? 209 600,00 грн).

З урахуванням суми боргу 10096 грн розрахунок трьох відсотків річних за період з 20.09.2019 року по 29.02.2020 року становить 135,26 грн (3% ? 163 / 365 ? 10 096,00 грн).

Таким чином, позовні вимоги позивача підлягають задоволенню частково в розмірі 1093,86 грн інфляційних втрат та 10333,88 грн трьох відсотків річних.

Щодо вимог про стягнення з відповідача судових витратсуд встановив наступне.

Відповідно до ч.2 ст.141 ЦПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення часткового задоволення позову - на обидві сторони, пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

У відповідності з ч. 3 ст. 133 ЦПК України витрати на професійну правничу допомогу відносяться до судових витрат як витрати, пов`язані з розглядом справи.

Порядок визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу, розподілу витрат між сторонами визначається ст. 137 ЦПК України.

Відповідно до ст. 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Згідно зі ст. 137 ч. 2 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Позивачем на підтвердження понесених витрат на правничу допомогу долучено договір від 21.06.2018 року про надання правової допомоги, свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю № 1375 від 16.07.2008 року ОСОБА_3 , акт приймання-передачі до договору від 21.06.2018 року, складений 08.06.2020 року, квитанцію № А61А-7ААв-2РН8-6ЕМ2 від 08.06.2020 року про оплату адвокатських послуг відповідно до договору від 21.06.2018 року ОСОБА_1 на суму 2000 грн, квитанцію № 2НН9-264АЕ-РТВМ-9МЕ0 від 08.06.2020 року про оплату адвокатських послуг відповідно до договору від 21.06.2018 року ОСОБА_1 на суму 2500 грн. Враховуючи, що позов підлягає частковому задоволенню, з відповідача слід стягнути витрати на правничу допомогу пропорційно розміру задоволених позовних вимог в розмірі 1411,14 грн.

Окрім того, із відповідача підлягає стягненню сплачений позивачем судовий збір в розмірі 840,80 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 599, 625, 1049 ЦК України, ст. ст. 12, 13, 81, 89, 141, 247, 258, 259, 263-265, 268, ЦПК України, суд,-

у х в а л и в:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення інфляційних нарахувань та трьох процентів річних від простроченої суми боргу - задовольнити частково.

Стягнути зі ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 1093 (тисячу дев`яносто три) грн 86 коп інфляційних втрат та 10333 (десять тисяч триста тридцять три) грн 88 коп - трьох процентів річних, а всього 11427 (одинадцять тисяч чотириста двадцять сім) грн 74 коп.

В решті позовних вимог відмовити.

Стягнути зі ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 сплачений судовий збір у розмірі 840 (вісімсот сорок) грн 80 коп.

Стягнути зі ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 витрати на правничу допомогу пропорційно розміру задоволених позовних вимог в розмірі 1411 (тисячу чотириста одинадцять) грн 14 коп.

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга протягом 30 днів з часу проголошення рішення через Яворівський районний суд Львівської області до Львівського апеляційного суду. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено в день його проголошення або складення має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження протягом 30 днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції

Відповідно до п. 15.5 Перехідних положень ЦПК України до дня початку функціонування єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи через Яворівський районний суд Львівської області.

Повне найменування сторін:

Позивач - ОСОБА_1 , ІПН НОМЕР_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідач - ОСОБА_2 , ІПН НОМЕР_2 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 .

Суддя Н. А. Кондратьєва