Ухвала суду № 90237154, 07.07.2020, Токмацький районний суд Запорізької області

Справа № 328/1326/20

07.07.2020

1-кп/328/293/20

У Х В А Л А

Іменем України

07 липня 2020 року м. Токмак

Колегія суддів Токмацького районного суду Запорізької області в складі головуючого судді Андрущенка О.Ю., суддів Коваленка П.Л., Петренко Л.В.,

за участі прокурора - Шевейко Р.І.,

обвинуваченого - ОСОБА_1 ,

захисників - Лелікова С.О., Логачова В.В.,

секретаря судового засідання - Гончарук В.О.,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду в м. Токмак обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 32019080000000066 від 10 грудня 2019 року відносно ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 366, ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 222, ч. 3 ст. 212, ч. 2 ст. 209 КК України,

встановила:

До Токмацького районного суду Запорізької області надійшов обвинувальний акт у кримінальному проваджені, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 32019080000000066 від 10 грудня 2019 року відносно ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 366, ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 222, ч. 3 ст. 212, ч. 2 ст. 209 КК України.

Ухвалою Токмацького районного суду Запорізької області вказане кримінальне провадження призначено до підготовчого судового засідання з участю сторін.

У підготовчому судовому засіданні прокурор просив обвинувальний акт призначити до судового розгляду у відкритому судовому засіданні з участю обвинуваченого, його захисників та прокурора.

Захисник Леліков С.О. подав письмове клопотання про повернення обвинувального акта прокурору з підстав того, що відповідно до підпункту 5 пункту 4 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення досудового розслідування окремих категорій кримінальних правопорушень» від 22.11.2018 року № 2617-VIII обвинувальні акти, які направлені до суду до набрання чинності цим Законом і не призначені на момент набрання ним чинності до судового розгляду, повертаються прокурору для внесення з урахуванням вимог глави 25 Кримінального процесуального кодексу України.

В судовому засіданні захисник Леліков С.О. додатково зазначив, що інкриміновані обвинуваченому злочини, передбачені ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 366, ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 222 КК України відносяться до кримінальних проступків, дане кримінальне провадження не призначено до судового розгляду, а тому, обвинувальний акт як цілісний документ підлягає поверненню прокурору.

Захисник Логачов В.В. та обвинувачений підтримали клопотання та просили його задовольнити.

Прокурор вважав клопотання необґрунтованим, оскільки, підстав для повернення обвинувального акту немає.

Колегія суддів розглянувши подане клопотання та вислухавши прокурора, захисників та обвинуваченого, приходить до наступних висновків.

Як слідує з обвинувального акту, ОСОБА_1 інкримінується вчинення злочинів, передбачених ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 366, ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 222, ч. 3 ст. 212, ч. 2 ст. 209 КК України.

Згідно обвинувального акту період вчинення злочинів, які встановлені органом досудового розслідування, 2015 рік.

Санкція за ч. 1 ст. 366 КК України, станом на 2015 рік передбачала покарання у виді штрафу до двохсот п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або обмеження волі на строк до трьох років, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю до трьох років.

Санкція за ч. 1 ст. 222 КК України станом на 2015 рік передбачала покарання у виді штрафу від однієї до трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.

Станом на 07.07.2020 року покарання за вчинення злочину, передбаченого ч. 1 ст. 366 КК України, передбачає штраф від двох тисяч до чотирьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або обмеженням волі на строк до трьох років, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років; за ч. 1 ст. 222 КК України - карається штрафом від однієї тисячі до чотирьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.

Зміна у сторону суворості розміру покарання відбулась відповідно до Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення досудового розслідування окремих категорій кримінальних правопорушень» № 2617-VIII (далі - Закон), який набрав чинності з 01.07.2020 року.

Даним Законом також внесено зміни в класифікацію кримінальних правопорушень (ст. 12 КК України) та введено розмежування на кримінальні проступки та злочини для яких наявні особливості здійснення досудового розслідування та судового розгляду.

Зокрема, відповідно до ч. 2 ст. 12 КК України кримінальним проступком є передбачене цим Кодексом діяння (дія чи бездіяльність), за вчинення якого передбачене основне покарання у виді штрафу в розмірі не більше трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або інше покарання, не пов`язане з позбавленням волі.

Згідно з п. 5 ч. 4 Прикінцевих та перехідних положень Закону обвинувальні акти у кримінальних провадженнях про злочини, що визначені як кримінальні проступки, які направлені до суду до набрання чинності цим Законом і не призначені на момент набрання ним чинності до судового розгляду, повертаються прокурору для внесення з урахуванням вимог глави 25 Кримінального процесуального кодексу України.

Враховуючи відсутність до 01.07.2020 року у кримінальному законі визначення кримінальних проступків, введення до ряду статей КК України посилення кримінальної відповідальності за вчинення кримінальних правопорушень (в тому числі за ч. 1 ст. 366, ч. 1 ст. 222 КК України), здійснюючи аналіз законодавчого формулювання та лексичну побудову п. 5 ч. 4 Прикінцевих та перехідних положень Закону, можливо прийти до однозначного висновку, що поверненню підлягають лише обвинувальні акти у тих кримінальних провадженнях щодо кримінальних проступків, які є такими на час набрання чинності Законом (01.07.2020 року).

З огляду на санкцію ч. 1 ст. 366, ч. 1 ст. 222 КК України станом на 01.07.2020 року, такі злочини не є кримінальними проступками.

Таким чином, колегія суддів приходить до переконання про необґрунтованість клопотання захисника обвинуваченого про повернення обвинувального акту прокурору.

Під час підготовчого судового засідання судом з`ясувалося питання підсудності даного кримінального провадження Токмацькому районному суду Запорізької області.

Прокурор, обвинувачений та захисники вважали про підсудність даного кримінального провадження Токмацькому районному суду Запорізької області.

Вирішуючи дане питання, колегія суддів виходить з наступного.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 91 КПК України у кримінальному провадженні підлягають доказуванню подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення).

Визначення місця вчинення злочину не може вважатися формальним, оскільки, прямо впливає на визначення суду, який уповноважений законодавчо розглядати те чи інше кримінальне провадження.

Як слідує з обвинувального акту по всіх без винятку епізодах та злочинах, органом досудового розслідування не вдалося встановити місце вчинення злочинів.

За загальним правилом кримінальне провадження здійснює суд, у межах територіальної юрисдикції якого вчинено кримінальне правопорушення. У разі якщо було вчинено кілька кримінальних правопорушень, кримінальне провадження здійснює суд, у межах територіальної юрисдикції якого вчинено більш тяжке правопорушення, а якщо вони були однаковими за тяжкістю, - суд, у межах територіальної юрисдикції якого вчинено останнє за часом кримінальне правопорушення (ч. 1 ст. 32 КПК України).

В той же час, цією ж нормою визначено, що якщо місце вчинення кримінального правопорушення встановити неможливо, кримінальне провадження здійснюється судом, у межах територіальної юрисдикції якого закінчено досудове розслідування.

Згідно обвинувального акту та пояснень прокурора досудове розслідування даного кримінального провадження здійснювалося ГУ ДФС у Запорізькій області юридична адреса: м. Запоріжжя, проспект Соборний, 166. Поряд з цим, обвинувальний акт складено в службовому кабінеті за адресою: Запорізька область, м. Мелітополь, вул. Героїв України, 31.

Таким чином, дане кримінальне провадження територіально не підсудне Токмацькому районному суду Запорізької області.

Недотримання правил підсудності тягне за собою скасування в подальшому судового рішення п. 6 ч. 2 ст. 412 КК України.

Пунктом 4 частини 3 статті 314 КПК України визначено право суду у підготовчому судовому засіданні направити обвинувальний акт до відповідного суду для визначення підсудності у випадках встановлення непідсудності кримінального провадження.

Відповідно до ст. 34 КПК України питання про направлення кримінального провадження з одного суду до іншого в межах юрисдикції одного суду апеляційної інстанції вирішується колегією суддів відповідного суду апеляційної інстанції за поданням місцевого суду.

Враховуючи наведене та керуючись ст.ст. 32, 34, 291, 314, 369, 372 КПК України, колегія суддів, -

постановила:

В задоволенні клопотання захисника Лелікова С.О. про повернення обвинувального акта відносно ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 366, ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 222, ч. 3 ст. 212, ч. 2 ст. 209 КК України відмовити.

Обвинувальний акт разом з додатками у справі № 328/1326/20 (1-кп/328/293/20) відносно ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 366, ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 222, ч. 3 ст. 212, ч. 2 ст. 209 КК України направити до Запорізького апеляційного суду для вирішення питання про направлення кримінального провадження до іншого суду у зв`язку з не підсудністю Токмацькому районному суду Запорізької області.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя

Судді