Рішення № 9023707, 13.04.2010, Господарський суд Вінницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

21036, м. Вінниця, Хмельницьке шосе, 7 тел. 66-03-00, 66-11-31 http://vn.arbitr.gov.ua

_________________

І м е н е м У к р а ї н и

РІШЕННЯ

13 квітня 2010 р.           Справа 8/53-10

за позовом:Товариства з обмеженою відповідальністю "ТРИДЕНТА АГРО" (юрид. адреса: вул. Ямська, 28А, м. Київ, 03038; фактич. адреса: проспект Академіка Глушкова, 1 павільйон № 60, м. Київ, 03680, код ЄДРПОУ 25591321)

до:Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма "ВОЛЯ -В" (с. Молотківці, Козятинського району , Вінницької області, 22114, код ЄДРПОУ 32840536)

про стягнення 20 773,54 грн. за договором купівлі-продажу

Головуючий суддя

Cекретар судового засідання

Представники

          позивача : Грищенко О.М. - за дорученням

          відповідача : не з'явився

ВСТАНОВИВ :

Заявлено позов про стягнення з відповідача 20 773,54 грн. , з яких 9 510 грн. курсової різниці , 5079,88 грн. пені, 650,37 грн. - 3% річних, 2 287,80 грн. інфляційних втрат та 3245,10 грн. - 20% штрафу.

Також позивачем заявлено про стягнення з відповідача 2000 грн. послуг адвоката як судових витрат.

Відповідач в засідання суду без поважних причин не з'явився. Про час та день розгляду справи його було повідомлено завчасно та належним чином - ухвалу суду 11.03.2010 р.

Надіслання та вручення відповідачу ухвали суду від 11.03.2010 р. стверджується поштовим реєстром господарського суду про надіслання кореспонденції. Дана ухвала в суд підприємством зв’язку не повернена , що розцінюється судом як вручення її відповідачу і тим самим повідомлення його належним чином про час та місце розгляду судом справи за його участю. За таких обставин суд вважає, що вжив всі залежні від нього заходи для реалізації відповідачем права судового захисту своїх прав і інтересів , але відповідач відмовився і не скористався цим правом. Таким чином, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами відповідно до положень ст. 75 ГПК України.

Представник позивача в засіданні суду підтримав свої позовні вимоги викладені в позовній заяві в повній сумі мотивуючи тим , що з відповідачем 03.05.08 р. було укладено договір № 385-05-2008 на умовах якого позивач поставив відповідачу продукцію на загальну суму 16 225,50 грн. Розрахунки за отриману продукцію відповідач повинен був здійснити в строк до 30.05.08 р. , що ним здійснено не було. Так як у сторін по договору були однорідні зустрічні зобов'язання , сторонами 02.10.2009 р. було укладено угоду про зарахування зустрічних однорідних вимог відповідно до якої зобов'язання відповідача на суму 16225,50 грн. перед позивачем припинялось 02.10.2009 р. Так як відповідач неналежним чином здійснював розрахунки за отриману на умовах договору № 385-05-2008 р. від 03.05.08 р. продукцію , позивач на підставі умов договору та ст. 625 ЦК України нарахував до стягнення з відповідача 9 510 грн. курсової різниці , 5079,88 грн. пені, 650,37 грн. - 3% річних, 2 287,80 грн. інфляційних втрат та 3245,10 грн. - 20% штрафу.

По клопотанню представника позивача справа розглядалась без технічної фіксації судового процесу.

Розглянувши матеріали справи , давши їм оцінку , заслухавши представника позивача , судом встановлено , що сторонами 03.05.08 р. був укладений договір купівлі - продажу товару № 385-05-2008 на умовах відстрочення платежу до 30.05.08 р.

За умовами договору позивач (продавець) зобов'язується поставити , а відповідач (покупець) прийняти від нього продукцію - насіння соняшника на умовах відстрочення платежу (п. 1.1. договору).

Асортимент продукції , її кількість , ціна визначаються у додатках або накладних документах відпуску продукції, що є невід'ємною частиною цього договору (п. 2.1. договору).

Відповідно до п. 5.1. договору вартість продукції оплачується покупцем на рахунок продавця в національній валюті в розмірі 100 % в строк до 30.05.2008 р. без виставлення рахунку - фактури.

Розділом 8 договору сторони домовились про відповідальність сторін за договором за неналежне виконання договірних зобов'язань.

Так, сторони домовились, що за прострочення виконання зобов'язання покупець зобов'язаний сплатити на користь продавця пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від вартості неоплаченої продукції за кожен день прострочення. Сторони , відповідно до ст. 259 ЦК України, домовились про те , що строк позовної давності щодо стягнення штрафних санкцій збільшується до повного виконання сторонами своїх зобов'язань за договором. Крім того , сторони домовились , що відповідно до п. 6. ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання за даним договором здійснюється без обмеження строку.

Також відповідач у випадку порушення умов оплати вартості продукції сплачує на користь позивача штраф в розмірі 20% від вартості неоплаченої продукції.

Разом з підписанням договору купівлі - продажу на умовах відстрочення платежу № 385-05-2008 від 03.05.08 р. сторонами підписано додаток № 1 до договору яким сторонами визначено кількість , найменування та ціну продукції. Так позивач повинен поставити відповідачу насіння соняшника в кількості 25 посівних одиниць по ціні 649,03 грн. з ПДВ за одну посівну одиницю на загальну суму 16225,75 грн.

Судом встановлено , що позивач на виконання умов договору купівлі - продажу на умовах відстрочення платежу № 385-05-2008 від 03.05.08 р. по видатковій накладній № РН - КИ 00516 від 05.05.2008 р. через уповноваженого представника відповідача , який діяв по дорученню серії ЯОЮ № 211552 від 05.05.08 р. поставив відповідачу насіння соняшника в кількості 25 посівних одиниць на загальну суму 16255,50 грн. розрахунки за яку повинен був здійснити до 30.05.08 р., що стверджується матеріалами справи.

Судом встановлено , що сторонами 02.10.2009 р. на підставі ст. 601 ЦК України укладено угоду про зарахування зустрічних однорідних вимог.

За цією угодою сторони маючи одна до одної зустрічні однорідні вимоги , строк виконання яких настав , дійшли згоди , на підставі ст. 601 ЦК України , про залік таких зустрічних однорідних вимог , які випливають з договору № 378-05-2008 р. від 03.05.08 р. на суму 22 400,28, договору № 385-05-2008 від 03.05.08 р. на суму 16225,50 грн., а всього на загальну суму 38625,78 грн. (де боржником є відповідач по справі) та з накладної № 291 від 04.09.09 р. на загальну суму 38625,78 грн. (де боржником є позивач по справі). Дані однорідні зустрічні зобов'язання сторін припиняються на суму 253 369,04 грн.

Таким чином , зобов'язання відповідача перед позивачем в сумі 16225,50 грн. , яке виникло на умовах договору купівлі - продажу на умовах відстрочення платежу № 385-05-2008 від 03.05.08 р. припинилось з 02.10.09 р.

Судом встановлено , що в зв'язку з неналежним виконанням відповідачем свого зобов'язання перед позивачем по оплаті вартості поставленої продукції в строк до 30.05.08 р., останнім на підставі умов договору купівлі - продажу на умовах відстрочення платежу № 385-05-2008 від 03.05.08 р., ст. 632 та ст. 625 ЦК України нараховано до стягнення з відповідача 9510,39 грн. курсової різниці , 5079,88 грн. пені за період з 31.05.08 р. по 01.10.09 р., 650,37 грн. - 3% річних за період з 31.05.08 р. по 01.10.09 р., 2287,80 грн. інфляційних втрат за період з 01.05.08 р. по 30.09.2009 р. та 3245,10 грн. - 20% штрафу.

Дослідивши розрахунок заявлених до стягнення з відповідача штрафних санкцій, давши їм оцінку , суд дійшов висновку , що вони підлягають частковому задоволенню виходячи з наступного.

Статтею 193 ГК України визначено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Також кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язання є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Відповідно до ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається , якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов’язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України , інших актів цивільного законодавства , а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог , що звичайно ставляться. Ст.. 530 ЦК України передбачено , що якщо у зобов’язанні встановлено строк (термін ) його виконання , то воно підлягає виконанню у цей строк (термін), а якщо не встановлений строк , кредитор має право вимагати його в будь - який час.

Як свідчать документи , наявні в матеріалах справи , між сторонами склалися господарські відносини з купівлі - продажу , які регулюються положеннями глави 54 ЦК України , що породили взаємні права та обов'язки ; так позивач взяв на себе обов'язок передати товар у власність відповідача , а відповідач - прийняти та оплатити переданий товар.

Згідно зі ст. 655 ЦК України одна сторона - продавець передає або зобов’язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов’язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч.1 ст.692 ЦК України: покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Відповідно до ст. 601 ЦК України зобов'язання припиняється зарахуванням зустрічних однорідних вимог, строк виконання яких настав, а також вимог, строк виконання яких не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги.

Отже, зарахування зустрічних однорідних вимог є способом припинення одночасно двох зобов'язань, в одному із яких одна сторона є кредитором, а інша - боржником, а в другому - навпаки (боржник у першому зобов'язанні є кредитором у другому). Допускаються також часткове зарахування, коли одне зобов'язання (менше за розміром) зараховується повністю, а інше (більше за розміром) - лише в частині, що дорівнює розміру першого зобов'язання. Зобов'язання в частині, що залишилася припинятися будь-якими іншими способами. Зарахуванням можуть бути припинені зобов'язання на будь-якій стадії їх існування

Зарахування зустрічних вимог може здійснюватися за заявою однієї із сторін. Це означає, що заяви однієї сторони достатньо для проведення зарахування (ч. 2 ст. 601 ЦК України).

Відповідно до ч.1 ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно ч.2 ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивачем на підставі ст. 625 ЦК України нараховано до стягнення з відповідача 366,75 грн. - 3% річних за період з 31.05.08 р. по 01.10.09 р. та 1281,17 грн. інфляційних втрат за період з 01.05.08 р. по 30.09.2009 р., які підлягають повному задоволенню як такі що заявлені без порушення норм чинного законодавства.

У разі порушення учасником господарських відносин правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання відповідно до ч. 1 ст. 230 ГК України він зобов'язаний сплатити штрафні санкції (неустойку, штраф, пеню).

Неустойкою (штрафом, пенею) відповідно до положень ст. 549 ЦК України є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до положення ст. 1,3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Частиною 6 ст. 232 ГК України передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

При дослідженні умов договору купівлі - продажу на умовах відстрочення платежу № 385-05-2008 від 03.05.08 р., зокрема розділу 8 договору, судом встановлено , що сторони домовились про незастосування вимог ст. 259 ЦК України та ч. 6 ст. 232 ГК України.

Суд при аналізі норм чинного законодавства дійшов висновку, що застосування в договорі умов що погіршують становище сторін , зокрема щодо посилення відповідальності, неможливе.

Отже, з урахуванням викладеного , судом позовні вимоги щодо стягнення пені задовольняються частково в сумі 1941,75 грн. за період з 31.05.08 р. (дня виникнення у відповідача зобов'язання щодо сплати вартості продукції) по 30.11.08 р. (день закінчення нарахування пені відповідно до ч. 6 ст. 232 ГК України). В позові про стягнення 3138,13 грн. пені слід відмовити , як заявленим безпідставно та з порушенням норм чинного законодавства.

Позивачем на підставі п. 8.4. договору нараховано до стягнення з відповідача 3245,10 грн. - 20% штрафу від вартості неоплаченого товару.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про необхідність зменшення розміру штрафу, оскільки вони не співрозмірні зі збитками позивача.

З огляду ч. 1 ст. 233 ГК України , якою передбачено , що у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій з урахуванням ступеня виконання зобов'язання боржником, майнового стану сторін, які беруть участь у зобов'язанні, судом зменшується розмір штрафу на 60% як надмірно великі порівняно з завданими збитками по позову. Тому на користь позивача стягується 1298,04 грн. штрафу, в позові про стягнення 1947,06 грн. штрафу слід відмовити.

Позивачем на підставі ст. 533 ,632 ЦК України заявлено до стягнення з відповідача 9510,39 грн. курсової різниці.

Згідно з ч. 1 ст. 632 ЦК України ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. У випадках, встановлених законом, застосовуються ціни (тарифи, ставки тощо), які встановлюються або регулюються уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування.

Поставка продукції позивачем відповідачу була здійснена на умовах договору купівлі - продажу з відстроченням платежу № 385-05-2008 від 03.05.08 р. по видатковій накладній № РН - КИ 00516 від 05.05.2008 р. в національній валюті України - гривні. В накладній по позову відсутні будь - які записи що поставка продукції здійснюється в іноземній валюті. З огляду на викладене у суду відсутні підставі для задоволення вимоги позивача про стягнення з відповідача 9510,39 грн. курсової різниці. Тому в її задоволенні судом відмовляється повністю.

В засіданні суду встановлено , що позивач також заявив до стягнення з відповідача 2000 грн. вартості послуг адвоката я к судових витрат, в підтвердження чого надав договір № 203/08/09 про надання правової допомоги від 11.09.09 р., акт здачі - приймання документів від 06.10.09 р. , акт здачі - приймання виконаних робіт від 23.01.10 р. та копію свідоцтва про здійснення адвокатської діяльності.

Дослідивши матеріали справи , давши їм оцінку , суд дійшов висновку , що вимоги позивача про стягнення з відповідача вартості адвокатських послуг слід задоволити частково в сумі 500 грн. враховуючи п. 12 Роз'яснення президії ВАСУ від 04.03.1998 року № 2-5/78 "Про деякі питання практики застосування розділу VI ГПК України , зі змінами та доповненнями, в якому зазначено, що вирішуючи питання про розподіл судових витрат, господарський суд має враховувати , що розмір відшкодування названих витрат , крім державного мита , не повинен бути неспіврозмірним, тобто явно завищеним. За таких обставин суд з урахуванням обставин конкретної справи, зокрема, ціни позову може обмежити цей розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для даної справи.

Судові витрати по справі , на підставі ст. 49 ГПК України, необхідно віднести за рахунок відповідача пропорційно задоволеній сумі позову, оскільки спір до суду доведено з його вини.

Під час судового розгляду судом встановлено , що позивачем по справі платіжним дорученням № 150 від 23.02.10 р. сплачено державне мито в сумі 238 грн. , тоді як заявлено до стягнення з відповідача 20773,54 грн. , які на підставі ст. 3 Декрету Кабінету Міністрів " Про державне мито" повинні бути оплачені державним митом в сумі 207,73 грн.

Таким чином , позивачем по позову платіжним дорученням № 150 від 23.02.10 р. зайво сплачено державне мито в сумі 30,27 грн., яке відповідно до ст. 47 ГПК України та ст. 8 Декрету підлягає поверненню позивачу з Державного бюджету України. Оригінал платіжного доручення № 150 від 23.02.10 р. знаходиться в матеріалах справи № 8/53-10.

          Керуючись ст. 11 ,16 ,506 ,525 ,526 ,530,601,614, 632, 655 Цивільного кодексу України, ст. 44 , 49, 75 , ст. 82 ,115 та 116 Господарського процесуального кодексу України ,

ВИРІШИВ :

1. Позовні вимоги задоволити частково.

2. Стягнути з Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма "ВОЛЯ -В", с. Молотківці, Козятинського району , Вінницької області, 22114, код ЄДРПОУ 32840536 (р/р 2600114296 в Райффайзен Банк Аваль, МФО 302247) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ТРИДЕНТА АГРО", юрид. адреса: вул. Ямська, 28А, м. Київ, 03038; фактич. адреса: проспект Академіка Глушкова, 1 павільйон № 60, м. Київ, 03680, код ЄДРПОУ 25591321 (р/р 26008001331921 в АТ "ОТП БАНК" у м. Києві, МФО 300528) 1941,75 грн. пені, 2287,80 грн. інфляційних втрат, 650,37 грн. - 3% річних, 1298,04 грн. штрафу, 61,78 грн. державного мита, 70,18 грн. витрат на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу та 500 грн. послуг адвоката.

4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

5. В позові про стягнення 3138,13 грн. пені , 9510,39 грн. курсової різниці, 1947,06 грн. штрафу та 1500 грн. послуг адвоката відмовити.

6. Повернути позивачу Товариству з обмеженою відповідальністю "ТРИДЕНТА АГРО", юрид. адреса: вул. Ямська, 28А, м. Київ, 03038; фактич. адреса: проспект Академіка Глушкова, 1 павільйон № 60, м. Київ, 03680, код ЄДРПОУ 25591321 (р/р 26008001331921 в АТ "ОТП БАНК" у м. Києві, МФО 300528) з Державного бюджету України 30,27 грн. зайво сплаченого платіжним дорученням № 150 від 23.02.10 р. державного мита. Оригінал платіжного доручення № 150 від 23.02.10 р. знаходиться в матеріалах справи № 8/53-10.

Суддя

          Повний текст рішення суду оформлено і підписано відповідно до вимог ст.84 ГПК України 15 квітня 2010 р.

віддрук. прим.:

1 - до справи

2,3 - позивачу (юрид. адреса: вул. Ямська, 28А, м. Київ, 03038; фактич. адреса: проспект Академіка Глушкова, 1 павільйон № 60, м. Київ, 03680, код ЄДРПОУ 25591321)

4 - відповідачу (с. Молотківці, Козятинського району , Вінницької області, 22114, код ЄДРПОУ 32840536)