Рішення № 90236829, 28.05.2020, Комунарський районний суд м. Запоріжжя

Справа № 333/6691/19

Провадження № 2/333/641/20

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 травня 2020 року м. Запоріжжя

Комунарський районний суд м. Запоріжжя у складі:

головуючого-судді Кулик В.Б.,

за участю секретаря судового засідання Носаченка О.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду в м. Запоріжжі, за правилами загального позовного провадження, цивільну справу за позовом Державної спеціалізованої фінансової установи «Державний фонд сприяння молодіжному житловому будівництву» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Запорізьке регіональне управління державної спеціалізованої фінансової установи «Державний фонд сприяння молодіжному житловому будівництву» про дострокове погашення кредиту, -

В С Т А Н О В И В:

21.11.2019 року позивач - ДС ФУ «Державний фонд сприяння молодіжному житловому будівництву» звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: ЗРУ ДС ФУ «Державний фонд сприяння молодіжному житловому будівництву» про дострокове погашення кредиту.

В обґрунтування позовних вимог зазначено наступне. 30.12.2015 року між позивачем та ОСОБА_1 укладений кредитний договір № 686-ВК щодо надання кредиту на будівництво (реконструкцію) чи придбання житла за рахунок власних коштів. Відповідно до п. 1.1. умов кредитного договору позивач надав ОСОБА_1 кредит у сумі 819 900 грн. на придбання житла - 2-кімнатної квартири АДРЕСА_1 , згідно з попереднім договором купівлі-продажу № НАТ 055327 від 19.12.2015 року. Відповідно до п. 1.4 умов кредитного договору погашення кредиту має здійснюватися відповідачем починаючи з 30.12.2015 року, відповідно до умов договору та розрахунку погашення кредиту та сплати відсотків за користування ним, наведеного у Додатку № 2 до кредитного договору та кінцевим терміном погашення кредиту до 08.07.2041 року. Відповідно до п. 1.3 кредитного договору плата за користування кредитом встановлюється у розмірі 11,6% відсотків річних суми зобов`язань за кредитом.

Вимоги кредитора забезпечені нотаріально посвідченим договором іпотеки від 15.01.2016 року, укладеного між позивачем та ОСОБА_1 , предметом іпотеки за яким є квартира, що розташована за адресою: АДРЕСА_2 . На момент укладення кредитного договору, відповідач ОСОБА_1 перебував у шлюбі із ОСОБА_2 , яка надала згоду на його укладення. Отриманні за кредитним договором кошти позичальник використав на потреби та в інтересах сім`ї, а саме: на придбання вищевказаної квартири, тому позивач вважає, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 повинні нести солідарну відповідальність за неповернення боргу за кредитним договором, укладеного в інтересах сім`ї, оскільки на отриманні кошти у подружжя виникло право спільної сумісної власності.

У зв`язку із невиконанням ОСОБА_1 умов кредитного договору, а саме порушення строків погашення кредиту та відсотків за користування, позивач неодноразово усно та письмово повідомляв про наявність порушень ОСОБА_1 , з проханням про їх усунення. 25.02.2019 року позивач направив на адресу ОСОБА_1 вимогу-повідомлення про дострокове повернення кредиту та нарахованих відсотків протягом 60 календарних днів з дати її отримання. 10.04.2019 року відповідач ОСОБА_1 особисто отримав оригінал вимоги з додатком, але кредитний борг в повному обсязі до теперішнього часу ним не погашено. При цьому, кредитор, керуючись ст. 1050 ЦК України, припинив нарахування передбачених договором процентів та пені з моменту пред`явлення боржнику вимоги, а саме з 11.06.2019 року. Разом з цим, 23.11.2017 року Комунарським районним судом м. Запоріжжя ухвалено рішення по цивільній справі № 333/2816/17, яким стягнуто з ОСОБА_1 на користь позивача по справі поточну заборгованість за даним кредитним договором від 30.12.2015 року станом на 30.04.2017 року, у загальному розмірі 94 644 грн. 31 коп. Однак до теперішнього часу судове рішення не виконано та дана заборгованість не сплачена в повному обсязі. Таким чином, станом на 31.08.2019 року прострочена заборгованість за період з 01.05.2017 року, за вказаним кредитним договором, становить 1 209 039 грн. 85 коп., яка складається з: 775 892 грн. 62 коп. - заборгованість за тілом кредиту; 192 892 грн. 71 коп. -заборгованість по процентам, 240 254 грн. 52 коп. - збитки від інфляції.

Посилаючись на зазначене, позивач просить суд стягнути солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь позивача заборгованість за кредитним договором № 686-ВК від 30.12.2015 року в розмірі 1 209 039 грн. 85 коп., а також судові витрати у розмірі 18 135 грн. 66 коп.

29.11.2019 року ухвалою Комунарського районного суду м. Запоріжжя відкрито провадження по справі за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання (а.с. 44).

20.01.2020 року ухвалою Комунарського районного суду м. Запоріжжя закрито підготовче провадження по справі та призначено справу до судового розгляду по суті (а.с. 56-57).

Відповідачами у встановлений законом строк відзив на позовну заяву не подано, в зв`язку з чим суд відповідно до положень ч. 8 ст. 178 ЦПК України вирішує справу за наявними в ній матеріалами.

У судове засідання представник позивача та третьої особи не з`явилася, про дату, час та місце слухання справи повідомлена судом своєчасно та належним чином, у встановленому законом порядку, надала суду заяву про розгляд справи без участі представника позивача та представника третьої особи, за наявними матеріалами у справі, позовні вимоги підтримує у повному обсязі.

У судове засідання відповідачі ОСОБА_1 , ОСОБА_2 не з`явилися, про дату, час та місце слухання справи були повідомлені судом своєчасно та належним чином, у встановленому законом порядку. Представник ОСОБА_1 - адвокат Дерманська К.О. надала суду заяву про розгляд справи без участі відповідача по справі ОСОБА_1 та його представника, за наявними матеріалами у справі. Причини неявки відповідача ОСОБА_2 суду невідомі.

Заяв, клопотань про відкладення слухання справи суду не надано.

Враховуючи, що розгляд справи відбувався у відсутність сторін, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази у їх сукупності, взявши до уваги надані заяви учасниками процесу, суд вважає, що позов обґрунтований та підлягає задоволенню з наступних підстав.

За вимогами ч. 3 ст. 12, ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом.

Згідно з ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачений цим Кодексом випадках.

Відповідно до ст. ст. 76, 77 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.

30.12.2015 року між ДС ФУ «Державний фонд сприяння молодіжному житловому будівництву» (Держмолодьжитло) в особі директора Запорізького регіонального управління ДС ФУ «Державний фонд сприяння молодіжному житловому, будівництву» (ЗРУ Держмолодьжитла), який діяв на підставі Положення про ЗРУ Держмолодьжитла і довіреності № НАТ 040435 від 16.12.2015 року та ОСОБА_1 укладений кредитний договір № 686-ВК щодо надання кредиту на будівництво (реконструкцію) чи придбання житла за рахунок власних коштів (а.с. 7-12).

Відповідно до п. 1.1. умов кредитного договору позивач надав кредит ОСОБА_1 у сумі 819 900 грн. на придбання житла - 2-кімнатної квартири АДРЕСА_1 , згідно з попереднім договором купівлі-продажу № НАТ 055327 від 19.12.2015 року.

Відповідно до п. 1.4 умов кредитного договору погашення кредиту має здійснюватися відповідачем починаючи з 30.12.2015 року, відповідно до умов договору та розрахунку погашення кредиту та сплати відсотків за користування ним, наведеного у Додатку № 2 до кредитного договору та кінцевим терміном погашення кредиту до 08.07.2041 року.

Відповідно до п. 1.3 кредитного договору плата за користування кредитом встановлюється у розмірі 11,6% відсотків річних суми зобов`язань за кредитом.

Нарахування відсотків за користування кредитом здійснюється на суму залишку зобов`язань з погашення Кредиту за методом факті/факт 2, де факт 1 - фактична кількість днів у періоді, за який здійснюється нарахування процентів, факт 2 - фактична кількість днів у році. При розрахунку відсотків враховується день надання та не враховується день погашення кредиту (п. 2.7. кредитного договору).

Розмір щомісячного платежу з погашення кредиту визначається шляхом ділення суми кредиту на кількість місяців терміну погашення кредиту (п. 1.5. кредитного договору), відповідно до визначеного та затвердженого Графіку погашення відповідачем ОСОБА_1 зобов`язання за кредитом. Строки, передбачені Графіком погашення кредиту за договором є обов`язковими для виконання позичальником ОСОБА_1

15.01.2016 року між позивачем та іпотекодавцем ОСОБА_1 укладено договір іпотеки, предметом якого є квартира, загальною площею 51,78 кв.м., що розташована за адресою: АДРЕСА_2 , яка забезпечує вимоги іпотекодержателя (кредитора) позивача по справі, що витікають із кредитного договору № 686-ВК від 30.12.2015 року.

На момент укладення кредитного договору, ОСОБА_1 перебував у шлюбі із ОСОБА_2 , що підтверджується: свідоцтвом про шлюб від 22.09.2007 року, серії НОМЕР_1 , відміткою в паспорті ОСОБА_1 , заявою ОСОБА_2 щодо надання згоди на укладення кредитного договору, відомостями з Анкети на отримання кредиту (а.с. 32, 33).

Отриманні за кредитним договором кошти ОСОБА_1 використав на потреби та в інтересах сім`ї, а саме: на придбання квартири за адресою: АДРЕСА_2 , у зв`язку з чим суд приходить до висновку, що останній разом зі своєю дружиною - ОСОБА_2 повинні нести солідарну відповідальність за неповернення боргу на підставі ч. 4 ст. 65 СК України.

Згідно з ч. ч. 2, 4 ст. 63 Сімейного кодексу України при укладенні договорів одним із подружжя вважається, що він діє за згодою другого з подружжя.

Договір, укладений одним із подружжя, в інтересах сім`ї, створює обов`язки для другого з подружжя, якщо майно, одержане за договором, використане в інтересах сім`ї.

Укладання кредитного договору в інтересах сім`ї, а також факт надання згоди ОСОБА_2 , як своєму чоловіку на укладання договору, підтверджується заявою, яку ОСОБА_2 підписала особисто під час укладення кредитного договору.

Оскільки за кредитним договором позивач передав ОСОБА_1 грошові кошти у власність, а останні згідно з вимогами ст. 60 СК України стали об`єктом спільної сумісної власності подружжя, то на спірні правовідносини поширюється правило про солідарну відповідальність.

Згідно з ст. 541 ЦК України солідарний обов`язок або солідарна вимога виникають у випадках, встановлених договором або законом, зокрема у разі неподільності предмета зобов`язання. Тому, солідарний обов`язок у ОСОБА_2 виник згідно з законом, а тому вона є солідарним боржником по зобов`язанням ОСОБА_1 за кредитним договором № 686-ВК від 30.12.2015 року

Також, статтею 543 ЦК України, передбачено, що у разі солідарного обов`язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов`язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо.

Кредитор, який одержав виконання обов`язку не в повному обсязі від одного із солідарних боржників, має право вимагати неодержане від решти солідарних боржників.

Солідарні боржники залишаються зобов`язаними доти, доки їхній обов`язок не буде виконаний у повному обсязі.

Таким чином, грошові кошти отримані ОСОБА_1 за згодою та з відома його дружини ОСОБА_2 на споживчі цілі у власність та в інтересах сім`ї, щодо них у подружжя виникло право спільної сумісної власності, а тому обов`язок їх повернення подружжя також несе в солідарному порядку.

Споживчий характер мети для якої кредитні кошти були отримані унеможливлює їх витрачання на інші, ніж передбачено в договорі, цілі.

Відповідно до Виписки із особового рахунку ОСОБА_1 № НОМЕР_2 , відкритого у відділенні № 188/07 АБ «Укргазбанк», позивачем 30.12.2015 року було перераховано на рахунок відповідача 819 900 грн., тобто сума, яку взяв у кредит ОСОБА_1 .

Також, згідно з платіжним дорученням № 1 від 15.01.2016 року з рахунку відповідача № НОМЕР_3 на рахунок продавця квартири ОСОБА_3 № НОМЕР_4 було перераховано 911 000 грн., тобто вся сума вартості придбаного житла з урахуванням власного внеску коштів ОСОБА_1 .

Відповідно до п. 4.2.19 кредитного договору, позичальник зобов`язується у разі отримання письмової вимоги кредитора, у тому числі в особі Регіонального управління, про дострокове погашення кредиту, з якою кредитор, у тому числі в особі регіонального управління вправі звернутися до позичальника у випадках, визначених у п. п. 4.3.3 цього договору, протягом 60 календарних днів з дня отримання такої вимоги погасити кредит, сплатити на рахунок кредитора нараховані за користування кредитом відсотки, неустойку (штрафи та пеню) у разі її нарахування та завдані внаслідок порушення умов цього договору збитки.

У зв`язку із невиконанням ОСОБА_1 умов кредитного договору (порушення строків погашення кредиту та відсотків за користування) позивач, в особі ЗРУ «Держмолодьжитла», письмово повідомляв про наявність порушень ОСОБА_1 , з проханням про їх усунення, а саме направляв претензію про стягнення простроченої заборгованості за кредитним договором від 21.11.2018 року, яка залишилась без задоволення.

25.02.2019 року позивач, в особі ЗРУ «Держмолодьжитла», направив на адресу ОСОБА_1 вимогу-повідомлення про дострокове повернення кредиту та нарахованих відсотків.

Згідно з п.п. 4.3.3. кредитного договору, позивач вимагав дострокової сплати ОСОБА_1 непогашеної частини кредиту, нарахованих процентів, також інших платежів за кредитним договором протягом 60 календарних днів а дати отримання Вимоги» повідомлення. ОСОБА_1 особисто отримано оригінал Вимоги з додатком - 10.04.2019 року, що підтверджується підписами ОСОБА_1 на копії Вимоги (а.с. на зв. боці 28). Однак, після спливу строку виконання вимог кредитора зазначених у Вимозі про дострокове погашення кредиту з боку ОСОБА_1 кредитний борг в повному обсязі не погашено.

Кредитор, керуючись ст. 1050 ЦК України, припинив нарахування передбачених договором процентів та пені з моменту пред`явлення боржнику вимоги, а саме з 11.06.2019 року.

Разом з цим, 23.11.2017 року Комунарським районним судом м. Запоріжжя, ухвалено рішення по цивільній справі № 333/2816/17, яким стягнуто з ОСОБА_1 на користь позивача по справі поточну заборгованість, станом на 30.04.2017 року, за даним кредитним договором від 30.12.2015 року у загальному розмірі 94 644 грн. 31 коп. Однак до теперішнього часу судове рішення не виконано та дана заборгованість не сплачена в повному обсязі.

Таким чином, суд перевіривши розрахунок позивача встановив, що станом на 31.08.2019 року прострочена заборгованість, за період з 01.05.2017 року, за вказаним кредитним договором, становить 1 209 039,85 грн., яка складається з: 775 892 грн. 62 коп. - заборгованість за тілом кредиту; 192 892,71 грн. -заборгованість по процентам, 240 254 грн. 52 коп. - збитки від інфляції.

Згідно зі ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо в договорі визначена дата виконання кредитних умов, то виконання вимог здійснюється у встановлену дату.

Згідно зі ст. 536 ЦК України за користуванням чужими грошовими коштами боржник зобов`язаний сплачувати проценти. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором або іншим актом цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання

У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки (п. 3 ч. 1 ст. 611 ЦК України).

Згідно з ч. 1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно зі ст. ст. 1049, 1054 ЦК України, позичальник зобов`язаний повернути кредитору надані грошові кошти (кредит) та сплатити проценти у строки та на умовах, встановлених договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Частиною 1 статті 1056-1 ЦК України передбачено, що розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозиції, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

Відповідно до ст. 617 ЦК України особа, яка порушила зобов`язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов`язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили. Не вважається випадком, зокрема, відсутність у боржника відповідних коштів.

Згідно зі ст. 629 ЦК України, договір є обов`язковим для виконання.

Відповідно до ч. 1 ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Таким чином, суд приходить до висновку, що відповідачі порушують вимоги зазначеного кредитного договору, а саме, не виконує в обумовлені строки зобов`язання щодо сплати кредиту та відсотків по ньому. Тому, є підстави для солідарного стягнення із ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь позивача суми заборгованості по несплаченому кредиту, відсотках, збитках по інфляції, відповідно до приведеного позивачем розрахунку, який суд визнає належним, достовірним та допустимим доказом по справі.

Враховуючи викладене, суд вважає позов обґрунтованим і таким, що підлягає задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України, так як судове рішення ухвалюється у повному обсязі на користь позивача, понесені ним і документально підтверджені судові витрати підлягають стягненню з відповідачів по 9 067 грн. 83 коп. з кожного.

Керуючись ст. ст. 15, 16, 525, 526, 610, 612, 629 ЦК України, ст. ст. 4, 10-13, 19, 27, 58, 60, 62, 77-80, 141, 263-265, 354 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов Державної спеціалізованої фінансової установи «Державний фонд сприяння молодіжному житловому будівництву» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Запорізьке регіональне управління державної спеціалізованої фінансової установи «Державний фонд сприяння молодіжному житловому будівництву» про дострокове погашення кредиту - задовольнити повністю.

Стягнути солідарно з ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_5 ), ОСОБА_2 (РНОКПП: НОМЕР_6 ) на користь Державної спеціалізованої фінансової установи «Державний фонд сприяння молодіжному житловому будівництву» (р/р № НОМЕР_7 в АБ «Укргазбанк», МФО банка 320478, код ЄДРПОУ 20033504) заборгованість за тілом кредиту - 775 892 (сімсот сімдесят п`ять тисяч вісімсот дев`яносто дві) грн. 62 коп.; заборгованість про процентам - 192 892 (сто дев`яносто дві тисячі вісімсот дев`яносто дві) грн. 71 коп.; збитки від інфляції - 240 254 (двісті сорок тисяч двісті п`ятдесят чотири) грн. 52 коп., а всього заборгованість за кредитним договором № 686-ВК від 30 грудня 2015 року у розмірі 1 209 039 (один мільйон двісті дев`ять тисяч тридцять дев`ять) грн. 85 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_5 ) на користь Державної спеціалізованої фінансової установи «Державний фонд сприяння молодіжному житловому будівництву» (р/р № НОМЕР_7 в АБ «Укргазбанк», МФО банка 320478, код ЄДРПОУ 20033504) витрати по сплаті судового збору у сумі 9 067 (дев`ять тисяч шістдесят сім) грн. 83 коп.

Стягнути з ОСОБА_2 (РНОКПП: НОМЕР_6 ) на користь Державної спеціалізованої фінансової установи «Державний фонд сприяння молодіжному житловому будівництву» (р/р № НОМЕР_7 в АБ «Укргазбанк», МФО банка 320478, код ЄДРПОУ 20033504) витрати по сплаті судового збору у сумі 9 067 (дев`ять тисяч шістдесят сім) грн. 83 коп.

Рішення може бути оскаржене до Запорізького апеляційного суду. Апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції подається через Комунарський районний суд м. Запоріжжя до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частину другій статті 358 ЦПК України.

Суддя: В.Б. Кулик