Ухвала суду № 90235301, 06.07.2020, Великоновосілківський районний суд Донецької області

Справа № 220/1069/20

Провадження № 2-з/220/5/20

У Х В А Л А

Іменем України

06.07.2020 смт Велика Новосілка Донецької області

Великоновосілківський районний суд Донецької області у складі:

головуючого судді - Яненко Г.М.,

при секретарі - Черняєвої С.П.,

розглянувши у судовому засіданні без повідомлення учасників справи заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову до пред`явлення позову про стягнення суми боргу,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулася до суду із заявою, в якій просить з метою забезпечення позову накласти арешт на будівлю друкарні, за адресою: АДРЕСА_1 , яка належить ОСОБА_2 , до винесення рішення судом по справі за її позовом до відповідача ОСОБА_2 , про стягнення суми боргу.

Заява обґрунтована наступним.

Заявницею до Великоновосілківського районного суду Донецької області подано позов до відповідача ОСОБА_2 , про стягнення суми боргу.

Відповідно до позову, 04.03.2020 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 (надалі - відповідач), був фактично укладений договір позики, у відповідності до якого ОСОБА_1 передала відповідачці суму еквівалентну 20 816 доларів США.

Згідно розміщеної на офіційному сайті Національного банку України інформації за посиланням https://bank.gov.ua станом на 04 березня 2020 року офіційний курс гривні щодо іноземних валют склав 24, 9386 грн. за 1 долар США.

Таким чино, загальна сума позики склала 519121, 89 гривень із розрахунку (24,9386 (офіційний курс долара США станом на 04.03.2020 року) х 20 816 (доларів США) = 519 121, 89 грн.).

Факт передачі відповідачці грошових коштів та її обов`язок повернути позивачці позику підтверджується розпискою, складеною ОСОБА_2 власноруч.

Відповідно до складеної власноруч розписки про отримання позики, ОСОБА_2 зазначила строк повернення боргу червень 2020 року, однак до часу звернення позивачки до суду борг не повернула.

Неодноразові нагадування відповідачці, про необхідність повернення грошей результату не дали і борг вона не повернула, пояснюючи це складним матеріальним становищем.

Факт наявності зобов`язання повернути позивачці гроші за договором позики відповідач не заперечує.

Починаючи з 01 липня 2020 року, на звернення ОСОБА_1 про сплату боргу відповідач перестала реагувати.

ОСОБА_2 зобов`язана сплатити позивачці за договором позики з врахуванням курсових коливань суму 557 244,32 грн. із розрахунку (26,77 (офіційний курс долара США станом на 02.07.2020 року) х 20 816 (доларів США) 557 244, 32 грн.), однак не виконує своє зобов`язання, що призвело до необхідності звернутися до суду з метою відновленням порушеного права позивачки та стягнення з відповідачки грошових коштів за договором позики в судовому порядку.

Поряд з цим в розписці про отримання позики ОСОБА_2 зазначила, що у разі неповернення суми в строк, вона зобов`язується передати у власність ОСОБА_1 приміщення за адресою: АДРЕСА_2 .

Відповідно до Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта, № довідки: 212843438 на об`єкт нерухомого майна, будівлю друкарні, за адресою: АДРЕСА_2 , зареєстровано обтяження, номер запису про обтяження: 27195370, підстава для державної реєстрації: договір іпотеки, серія та номер: 957, виданий 25.07.2018, вид обтяження: заборона на нерухоме майно, обтяжувач: ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «К2000» , код ЄДРПОУ: 40776130.

Зазначене обтяження унеможливлює на теперішній час виконання зобов`язання – «у разі неможливості повернути суму боргу», передати заявниці вказану будівлю.

Крім того, ОСОБА_2 , є власником 1/4 частини квартири за адресою: АДРЕСА_3 .

В той же час, відповідно до інформації розміщеної на інтернет ресурсі на сайті продаж ОLХ за посиланням https://www.olx.ua, ОСОБА_2 продає в смт. Велика Новосілка квартиру вартістю 650 000 гривень.

Зазначені обставини вимусили заявницю звернутися за захистом порушеного права до суду, однак вона вважає, що до вирішення спору судом про стягнення суми боргу, відповідачка продасть все належне їй майно, що унеможливить виконання рішення суду, та поновлення її порушених прав у разі задоволення позовних вимог.

Дослідивши матеріали заяви, суд вважає, що заява ОСОБА_1 задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Відповідно до ст. 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову.

Згідно з ст. 150 ЦПК України позов забезпечується: накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб; накладенням арешту на активи, які є предметом спору, чи інші активи відповідача, які відповідають їх вартості, у справах про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави; забороною вчиняти певні дії; встановленням обов`язку вчинити певні дії, у разі якщо спір виник із сімейних правовідносин; забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві чи виконувати щодо нього інші зобов`язання; зупиненням продажу арештованого майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку; зупиненням митного оформлення товарів чи предметів; арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; іншими заходами у випадках, передбачених законами, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Забезпечення позову - це сукупність встановлених законом заходів, що вживаються судом за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, якщо існує ймовірність невиконання судового рішення у майбутньому або виникнення складнощів під час його виконання.

Тобто, вжиття заходів забезпечення позову є заходом забезпечення в майбутньому виконання судового рішення.

Під час вирішення питання щодо наявності підстав для забезпечення позову суд повинен врахувати обґрунтованість заявленого клопотання, пов`язаність заходів забезпечення позову з предметом позову, співмірність заходів забезпечення із заявленими вимогами, а також запобігти порушенню прав третіх осіб в зв`язку з вжиттям судом заходів забезпечення позову.

Як повідомлено заявником та підтверджено копією розписки складеної ОСОБА_2 , остання зобов`язана сплатити ОСОБА_1 за договором позики з врахуванням курсових коливань суму 557244,32 грн. із розрахунку (26,77 (офіційний курс долара США станом на 02.07.2020 року) х 20 816 (доларів США) 557 244, 32 грн.), однак не виконує своє зобов`язання.

В розписці про отримання позики ОСОБА_2 зазначила, що у разі неповернення суми в строк, вона зобов`язується передати у власність ОСОБА_1 приміщення за адресою: АДРЕСА_2 .

Відповідно до Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта, № довідки: 212843438 на об`єкт нерухомого майна, будівлю друкарні, за адресою: АДРЕСА_2 , зареєстровано обтяження, номер запису про обтяження: 27195370, підстава для державної реєстрації: договір іпотеки, серія та номер: 957, виданий 25.07.2018, вид обтяження: заборона на нерухоме майно, обтяжувач: ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «К2000» , код ЄДРПОУ: 40776130

Тобто достовірно встановлено, що нерухоме майно, про арешт якого просить ОСОБА_1 є предметом іпотеки за договором між ОСОБА_2 та ТОВ «К2000».

Порядок задоволення вимог іпотекодержателя за рахунок предмета іпотеки передбачений у розділі V Закону України «Про іпотеку».

Зокрема, частиною першою статті 33 Закону України «Про іпотеку» передбачено, що у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов`язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов`язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки, якщо інше не передбачено законом. Право іпотекодержателя на звернення стягнення на предмет іпотеки також виникає з підстав, встановлених статтею 12 цього Закону.

При цьому за змістом частини шостої статті 3 Закону України «Про іпотеку» у разі порушення боржником основного зобов`язання відповідно до іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити забезпечені нею вимоги за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими особами, права чи вимоги яких на передане в іпотеку нерухоме майно не зареєстровані у встановленому законом порядку або зареєстровані після державної реєстрації іпотеки.

Відповідно до частини сьомої статті 3 Закону України «Про іпотеку» пріоритет права іпотекодержателя на задоволення забезпечених іпотекою вимог за рахунок предмета іпотеки відносно зареєстрованих у встановленому законом порядку прав чи вимог інших осіб на передане в іпотеку нерухоме майно виникає з моменту державної реєстрації іпотеки. Зареєстровані права та вимоги на нерухоме майно підлягають задоволенню згідно з їх пріоритетом - у черговості їх державної реєстрації.

Аналогічного висновку, щодо не можливості накладення арешту на предмет іпотеки за раніше укладеним договором іпотеки, дійшов Верховний Суд України у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у своїй постанові від 16 травня 2018 року у справі № 338/1118/16-ц, провадження № 61-16095св18.

З огляду на викладене судом має бути враховані вказані норми матеріального права та відмовлено у забезпеченні позову, оскільки накладення арешту на нерухоме майно - предмет іпотеки, порушує пріоритетне право іпотекодержателя на це майно.

Керуючись ст.ст. 150, 152, 153, 260 ЦПК України, суд –

ПОСТАНОВИВ :

У задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову до відповідача ОСОБА_2 , про стягнення суми боргу, шляхом накладення арешту на предмет іпотеки – відмовити.

Ухвала суду може бути оскаржена протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Учасник справи якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому ухвали суду.

Суддя Г.М. Яненко