Рішення № 90234117, 06.07.2020, Окружний адміністративний суд міста Києва

Дата ухвалення
06.07.2020
Номер справи
826/688/17
Номер документу
90234117
Форма судочинства
Адміністративне
Державний герб України

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 липня 2020 року місто Київ №826/688/17

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Літвінової А.В., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовомУкраїнської Федерації профспілкових організацій - профспілки працівників підприємств з іноземними інвестиціями, господарських товариств, організацій та установ

до Головного управління Державної фіскальної служби у м.Києві

провизнання протиправним та скасування рішення від 26.10.2016 №1272140303,ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Українська Федерація профспілкових організацій - профспілки працівників підприємств з іноземними інвестиціями, господарських товариств, організацій та установ (далі по тексту - позивач, УФПО) звернулась до Окружного адміністративного суду міста Києва із позовною заявою до Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві (далі - відповідач, ГУ ДФС у м. Києві) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 26.10.2016 № 1272140303 (редакція позовних вимог наведена із врахуванням заяви позивача про уточнення позовних вимог від 09.11.2017).

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що висновки Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві про порушення позивачем норм податкового законодавства є безпідставними, та такими, що не відповідають фактичним обставинам, а спірні рішення прийнятті на їх підставі є незаконними та такими, що підлягають скасуванню.

Відповідач проти задоволення позовних вимог заперечував, вказавши про правомірність оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, прийнятого у межах та на підставі наявних у контролюючого органу повноважень, з урахуванням виявлених під час перевірки порушень з боку позивача.

Відповідно до пункту 10 частини першої Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства в редакції Закону України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України , Цивільного процесуального кодексу України , Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» № 2147-VIII від 03.10.2017, справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Розгляд адміністративної справи здійснено в порядку письмового провадження.

Розглянувши подані сторонами документи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та заперечення, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд,-

ВСТАНОВИВ:

Головним управлінням Державної фіскальної служби у м. Києві проведено позапланову виїзну перевірку позивача з питань повноти нарахування і своєчасності сплати до бюджету сум податку на доходи фізичних осіб, єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами за період з 01.07.2012 по 31.12.2015, за наслідками проведення якої складено акт перевірки від 10.10.2016 №365/1-26-15-14-03-03/14360357 (далі - акт перевірки).

З акту перевірки вбачається, що перевіркою встановлені порушення позивачем: пп. 163.1.2 п. 163.1 ст. 163, пп. 164.1.2 п. 164.1 ст. 164, пп. 164.2.20 п. 164.2 ст. 164, пп. 168.1.2 п. 168.1 ст. 168, абз. 1 пп. 168.4.4 п. 168.4 ст. 168, абз. «а» пп. 171.2 ст. 171, пп. «а» «ґ» п. 176.2 статті 176 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI (зі змінами та доповненнями), внаслідок чого занижено податок на доходи фізичних осіб в періоді, що перевірявся на загальну суму 39 391,00 грн. (за липень 2015 року)

На підставі акту перевірки податковим органом прийнято податкове повідомлення-рішення від 26.10.2016 №1272140303 форми «Д», яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на доходи фізичних осіб в сумі 49 238,75 грн. в тому числі податковим зобов`язанням 39 391,00 грн. та за штрафними санкціями - 9 847,75 грн.

Не погоджуючись з винесеним податковим повідомленням-рішенням, позивачем до ДФС України подано скаргу, за наслідком розгляду якої рішенням від 26.12.2016 №27916/6/99-99-11-02-01-15 залишено без змін податкове повідомлення-рішення від 26.10.2016: № 1272140303.

Не погоджуючись з винесеним рішенням, позивач звернулася з відповідним позовом до суду.

Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, суд дійшов висновку про те, що права та інтереси за захистом яких позивач звернувся до суду не були порушені з огляду на наступне.

За визначенням пп. 14.1.180 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податковий агент щодо податку на доходи фізичних осіб - це юридична особа (її філія, відділення, інший відокремлений підрозділ), само зайнята особа, представництво нерезидента - юридичної особи, інвестор (оператор) за угодою про розподіл продукції, які незалежно від організаційно-правового статусу та способу оподаткування іншими податками та/або форми нарахування (виплати, надання) доходу (у грошовій або не грошовій формі) зобов`язані нараховувати, утримувати та сплачувати податок, передбачений розділом ІV цього Кодексу, до бюджету від імені та за рахунок фізичної особи з доходів, що виплачуються такій особі, вести податковий облік подавати податкову звітність контролюючим органам та нести відповідальність за порушення його норм в порядку, передбаченому ст. 18 та розділом ІV цього Кодексу.

Згідно зі статтею 18 Податкового кодексу України податковим агентом визнається особа, на яку цим Кодексом покладається обов`язок з обчислення, утримання з доходів, що нараховуються (виплачуються, надаються) платнику, та перерахування податків до відповідного бюджету від імені та за рахунок коштів платника податків. Податкові агенти прирівнюються до платників податку і мають права та виконують обов`язки, встановлені цим Кодексом для платників податків.

Відповідно до пп. 162.1.1 пункту 162.1 статті 162 Податкового кодексу України платниками податку на доходи фізичних осіб, зокрема, є фізична особа - резидент, яка отримує доходи як з джерела їх походження в Україні, так і іноземні доходи.

Пунктом 163.1 статті 163 Податкового кодексу України об`єктом оподаткування резидента є: 163.1.1. загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід; 163.1.2. доходи з джерела їх походження в Україні, які остаточно оподатковуються під час їх нарахування (виплати, надання); 163.1.3. іноземні доходи - доходи (прибуток), отримані з джерел за межами України.

Згідно з пп. 164.1.2 та п. 164.1 статті 164 Податкового кодексу України загальний місячний оподатковуваний дохід складається із суми оподатковуваних доходів, нарахованих (виплачених, наданих) протягом такого звітного податкового місяця.

Згідно з пп. 164.2.20 п. 164.2 ст. 164 ПК України до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включаються інші доходи, крім зазначених у статті 165 цього Кодексу.

Податок сплачується (перераховується) до бюджету, згідно з пп. 168.1.2 п. 168.1 ст. 168 Податкового кодексу України, а саме податок сплачується (перераховується) до бюджету під час виплати оподатковуваного доходу єдиним платіжним документом. Банки приймають платіжні документи на виплату доходу лише за умови одночасного подання розрахункового документа на перерахування цього податку до бюджету.

Тобто, сплата податку на доходи фізичних осіб відбувається під час виплати оподатковуваного доходу (в тому числі заробітної плати і дивідендів).

Згідно з пп. 168.1.5 п. 168.1 статті 168 Податкового кодексу України якщо оподатковуваний дохід нараховується податковим агентом, але не виплачується (не надається) платнику податку, то податок, який підлягає утриманню з такого нарахованого доходу, підлягає перерахуванню до бюджету податковим агентом у строки, встановлені цим Кодексом для місячного податкового періоду.

Відповідно до п. 171.2 статті 171 Податкового кодексу України особою, відповідальною за нарахування, утримання та сплату- (перерахування) до бюджету податку з інших доходів, ніж заробітна плата, є податковий агент для оподатковуваних доходів з джерела їх походження в Україні.

Згідно з п. 176.2 статті 176 Податкового кодексу України, особи, які відповідно до цього Кодексу мають статус податкових агентів, зобов`язані:

а) своєчасно та повністю нараховувати, утримувати та сплачувати (перераховувати) до бюджету податок з доходу, що виплачується на користь платника податку та оподатковується до або під час такої виплати за її рахунок;

б) подавати у строки, встановлені цим Кодексом для податкового кварталу, податковий розрахунок суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, а також суми утриманого з них податку до органу державної податкової служби за місцем свого розташування. Такий розрахунок подається лише у разі нарахування сум зазначених доходів платнику податку податковим агентом протягом звітного періоду. Запровадження інших форм звітності з зазначених питань не допускається;

ґ) нести відповідальність у випадках, визначених цим Кодексом.

Приписами статті 171 Податкового кодексу України встановлено, що особою, відповідальною за нарахування, утримання та сплату (перерахування) до бюджету податку з доходів у вигляді заробітної плати, є роботодавець, який виплачує такі доходи на користь платника податку. Особою, відповідальною за нарахування, утримання та сплату (перерахування) до бюджету податку з інших доходів, є: а) податковий агент для оподатковуваних доходів з джерела їх походження в Україні; б) платник податку для іноземних доходів та доходів, джерело виплати яких належить особам, звільненим від обов`язків нарахування, утримання або сплати (перерахування) податку до бюджету.

З матеріалів справи вбачається, що за результатами розгляду цивільної справи за позовом громадянина ОСОБА_1 , який перебував у трудових відносинах з УФПО (на посаді президента Федерації) у період з 12.02.1992 по 15.08.2012, Голосіївським районним судом м. Києва винесена ухвала від 15.07.2015 по справі №752/1356/14-ц, якою визнано мирову угоду, укладену 15.07.2015 між ОСОБА_1 та Українською Федерацією профспілкових організацій - профспілки працівників підприємств з іноземними інвестиціями, господарських товариств, організацій та установ в особі голови ОСОБА_6

При цьому, згідно умов зазначеної мирової угоди, визнаною ухвалою Голосіївського районного суду м.Києва від 15.07.2015 по справі №752/1356/14-ц, сторони у справі стверджують, що дійшли спільної згоди з приводу врегулювання спору ОСОБА_1 про поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, шляхом зобов`язання УФПО сплатити ОСОБА_1 в якості компенсації грошові кошти у розмірі 200 000,00 грн. за рахунок коштів спонсорів протягом одного календарного дня з дати підписання мирової угоди, а також ОСОБА_1 відмовляється від будь-яких позовних вимог до УФПО.

З наявної в матеріалах справи розписки про отримання грошових коштів від 15.07.2015 ОСОБА_1 підтверджує отримання грошових коштів у сумі 200 000,00 грн. за рахунок спонсорів ОСОБА_3 120 000,00 грн., ОСОБА_4 80 000,00 грн. через ОСОБА_5 в рахунок зобов`язань по мировій угоді, у справі № 752/1356/14-ц.

Як зазначається позивачем, відповідно до мирової угоди грошові кошти ОСОБА_1 сплатили фізичні особи по своїй ініціативі і в добровільному порядку, що не заборонено законодавством України, а також УФПО не зверталось до зазначених фізичних осіб з проханням сплатити кошти ОСОБА_1 і відповідно не передавала ніяких повноважень щодо їх сплати.

За посиланням позивача, зазначені фізичні особи грошових коштів для виплати ОСОБА_1 не вносили ні готівкою в касу, ні на безготівковий рахунок позивача. Отже, у позивача не було ніяких підстав для нарахування податку на доходи фізичних осіб по факту виплати фізичними особами грошових коштів в сумі 200 000,00 грн.

Суд не приймає зазначені доводи позивача, оскільки відповідно до умов мирової угоди, визнаною ухвалою Голосіївського районного суду м.Києва від 15.07.2015 по справі №752/1356/14-ц, яка підписана Українською Федерацією профспілкових організацій - профспілки працівників підприємств з іноземними інвестиціями, господарських товариств, організацій та установ в особі голови ОСОБА_6 , останнє взяло на себе зобов`язання виплатити компенсацію фізичній особі, зазначило шлях виконання взятого на себе зобов`язання (за рахунок коштів спонсорів) і фактично виконало свій обов`язок відповідно до мирової угоди, що підтверджується розпискою ОСОБА_1 від 15.07.2020 про отримання грошових коштів у сумі 200 000,00 грн. саме від Української Федерації профспілкових організацій - профспілки працівників підприємств з іноземними інвестиціями, господарських товариств, організацій та установ.

Відтак, в силу приписів статті 171 Податкового кодексу України Українська Федерація профспілкових організацій - профспілки працівників підприємств з іноземними інвестиціями, господарських товариств, організацій та установ є особою, відповідальною за нарахування, утримання та сплату (перерахування) до бюджету податку з доходів, виплаченого на користь фізичної особи.

Доводи позивача, що кошти спонсорів для виплати компенсації фізичній особі не були оприбутковані через касу або безготівковий рахунок, свідчать про неналежне ведення податкового обліку Українською Федерацією профспілкових організацій - профспілки працівників підприємств з іноземними інвестиціями, господарських товариств, організацій та установ.

З огляду на викладене та з урахуванням наявних матеріалів справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є необгрунтованими, а відтак не підлягають задоволенню.

Частинами першої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статті 78 цього Кодексу.

На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 5-11, 19, 72-77, 90, 241-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва,

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржено до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статями 292-297 Кодексу адміністративного судочинства України, із урахуванням положень пункту 15.5 Перехідних положень (Розділу VII) Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Літвінова А.В.

Попередній документ : 90234116
Наступний документ : 90234118