Рішення № 90234034, 07.07.2020, Чернігівський окружний адміністративний суд

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 липня 2020 року м. Чернігів Справа № 620/2037/20

Чернігівський окружний адміністративний суд в складі головуючої судді Тихоненко О.М., розглянувши в письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області про визнання протиправними дій, скасування рішення та зобов`язання вчинити певні дії,

У С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 (надалі також - ОСОБА_1 , позивач) звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області (надалі також - ГУ ПФУ в Чернігівській області, відповідач) про визнання протиправними дій відповідача щодо не призначення позивачу пенсії за віком за Списком № 2 згідно ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», скасування рішення відповідача про відмову у призначенні пенсії згідно Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» та зобов`язання відповідача призначити та виплатити позивачу пенсію за віком на пільгових умовах за Списком № 2 з 05.02.2020 відповідно до п.2 ч. 2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», зарахувавши до пільгового стажу за Списком № 2 роботу за період з 15.05.1993 по 07.06.1994, з 09.12.1994 по 16.02.1998, з 02.01.2000 по 11.04.2001, з 12.07.2005 по 30.03.2009, з 22.11.2010 по 13.02.2012, з 29.07.2013 по 11.01.2014, з 15.01.2014 по 13.06.2015, з 16.06.2015 по 17.04.2019 на посаді помічника бурильника вахтово-експедиційним методом.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що маючи більш ніж 12 років 6 місяців спеціального стажу, який дає право на пенсію на пільгових умовах за Списком № 2 та відповідно до вимог чинного законодавства України останній звернувся до ГУ ПФУ в Чернігівській області з заявою щодо призначення пенсії, однак відповідачем протиправно відмовлено ОСОБА_1 у призначенні пенсії на пільгових умовах, у зв`язку з відсутністю документів про проведення атестації робочих місць за умовами праці та результатів її проведення.

Ухвалою Чернігівського окружного адміністративного суду від 14.06.2020 прийнято позовну заяву, відкрито провадження та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні). Ухвалою суду відповідачу надано термін для подачі до суду відзиву на позовну заяву.

Відповідачем подано відзив на позов, в якому останній просить відмовити позивачу у задоволенні позову та зазначає, що загальний страховий стаж, зарахований ГУ ПФУ в Чернігівській області позивачу по 31.12.2019 становить 28 років 11 місяців 1 день. Згідно доданих до заяви про призначення пенсії довідок, до пільгового стажу по Списку № 2 зарахований період з 12.07.1990 по 31.07.1992, що становить 2 роки 20 днів. Відповідає вказує, що комплексний аналіз норм Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» та Порядку проведення атестації дає підстави дійти висновку, що необхідними умовами для виникнення у особи права на пенсійне забезпечення на пільгових умовах відповідно до статті 114 вказаного Закону є встановлення факту перебування особи на посаді або виконання нею робіт, що містяться у Списку № 2, а також документальне підтвердження зайнятості працівника за відповідною професією за результатами атестації умов праці, яке полягає у наявності результатів атестації відповідного робочого місця за умовами праці. Документами, які підтверджують результати атестації робочого місця за умовами праці, можуть бути: карта умов праці; наказ по підприємству про затвердження переліку робочих місць, виробництв, професій і посад з пільговим пенсійним забезпеченням працівників; трудова книжка із записом про витяг із зазначеного наказу або з додатком такого витягу. Однак, жодного документа про проведення атестації позивачем ГУ ПФУ в Чернігівській області не надано, як наслідок відсутні правові підстави для призначення останньому вказаної пенсії.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено таке.

Як слідує з матеріалів справи 05.02.2020 позивач звернувся до ГУ ПФУ в Чернігівській області з заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах по Списку № 2.

Однак, листом від 06.03.2020 № 2500-0346-8/6923 ГУ ПФУ в Чернігівській області повідомило позивача про відмову в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах по Списку № 2 відповідно до пункту 2 частини другої статті 114 Розділу ХІV-1 «Пенсійне забезпечення окремих категорій громадян» та пункту 2 розділу ХV «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», в зв`язку з відсутністю необхідного стажу роботи на пільгових умовах по Списку № 2, підтвердженого документами (а.с.26-30).

При цьому, суд зазначає, що згідно архівної довідки ВАТ «Нижньовартівськнафтогаз» від 08.07.2010 № 05-4842 позивач працював у Самотрольському управлінні з підвищення нафтовіддачі пластів і капітального ремонту свердловин виробничого об`єднання «Нижньовартівськнафтогаз» помічником бурильника капітального ремонту свердловин вахтово-експедиційним методом в період з 12.07.1990 по 28.12.1992, пільговий стаж за Списком № 2 складає 2 роки 20 днів (а.с.35-36).

Згідно архівної довідки ВАТ «Нижньовартівськнафтогаз» від 08.07.2010 № 05-4841 позивач працював у Самотрольському управлінні з підвищення нафтовіддачі пластів і капітального ремонту свердловин виробничого об`єднання «Нижньовартівськнафтогаз» помічником бурильника капітального ремонту свердловин вахтово-експедиційним методом в період з 15.05.1993 по 07.06.1994, пільговий стаж за Списком № 2 складає 1 рік 23 дні (а.с.37-38).

Згідно архівної довідки відділу у справах архівів Адміністрації Нафтопівденного району від 27.07.2010 № 10-Д позивач працював у Нафтопівденному управлінні з підвищення нафтовіддачі пластів і капітального ремонту свердловин № 2 ВАТ «Юганськнафтогаз» помічником бурильника капітального ремонту свердловин вахтово-експедиційним методом в період з 09.12.1994 по 16.02.1998, пільговий стаж за Списком № 2 складає 3 роки 2 місяці 8 днів (а.с.31-34).

Згідно довідки ТОВ «РК-Сервіс» від 10.04.2019 № 83 позивач працював у ТОВ «Пайковський РКС» помічником бурильника капітального ремонту свердловин вахтовим методом в період з 02.01.2000 по 11.04.2001, пільговий стаж за Списком № 2 складає 1 рік 3 місяці 10 днів (а.с.40-41).

Згідно архівної довідки архівного відділу Адміністрації міста Нижньовартівська від 28.03.2019 № Д-48 позивач працював у ТОВ «Сервісне підприємство «Капрі-Нейборз» помічником бурильника капітального ремонту свердловин в період з 12.07.2005 по 30.03.2009, пільговий стаж за Списком № 2 складає 3 роки 8 місяців 19 днів (а.с.45-47).

Згідно довідок ЗАТ «КапРемСервіс» від 17.04.2019 № 264, № 265, № 266 та № 267 позивач працював на даному підприємстві помічником бурильника капітального ремонту свердловин вахтово-експедиційним методом в період з 22.11.2010 по 13.02.2012, з 29.07.2013 по 11.01.2014, з 15.01.2014 по 13.06.2015 та з 16.06.2015 по 17.04.2019, пільговий стаж за Списком № 2 складає 6 років 11 місяців 6 днів (а.с.56-62).

Також вказаний факт підтверджується трудовою книжкою позивача НОМЕР_1 (а.с.14-25).

Ні підприємствах ЗАТ «КапРемСервіс», ТОВ СП «Капри-Нейборз», ВАТ «НВП-Нафторемсервіс» проводилася атестація робочих місць по умовам праці на посаді помічника бурильника капітального ремонту свердловин, що підтверджується матеріалами справи (а.с.64-87).

Вважаючи протиправними дії відповідача щодо не призначення пенсії за віком за Списком № 2, позивач звернувся до суду з відповідним позовом за захистом своїх прав та інтересів.

Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд зазначає таке.

Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини першої статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення, створенням мережі державних, комунальних приватних закладів для догляду непрацездатними.

Призначення і виплата пенсії в Україні здійснюється згідно із Законом України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", іншими законами і нормативно - правовими актами та міжнародними договорами (угодами), що регулюють відносини у сфері пенсійного забезпечення. Якщо міжнародним договором України встановлено інші норми, ніж ті, що передбачені законодавством України про пенсійне забезпечення, то застосовуються норми міжнародного договору.

Відповідно до пункту 1 пункту 2 розділу XV "Прикінцеві положення" Закону України від 09.07.2003 року № 1058-IV "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" (надалі - також Закон № 1058-IV) пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на посадах, що дають право на призначення пенсії за вислугу років, та які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.

До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди зазначеним вище особам пенсії призначають за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого в Законі України "Про пенсійне забезпечення".

Відповідно до ч. 1 ст. 114 Закону № 1058-IV право на пенсію за віком на пільгових умовах незалежно від місця останньої роботи мають особи, які працювали на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, а пенсії за вислугу років - на умовах, зазначених у частині четвертій цієї статті. Розміри пенсій для осіб, визначених цією статтею, обчислюються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону.

Пунктом 2 ч. 2 ст. 114 Закону № 1058-IV визначено, що на пільгових умовах пенсія за віком призначається працівникам, зайнятим повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 55 років і за наявності страхового стажу не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах, і не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах.

За відсутності страхового стажу, встановленого абзацом першим цього пункту, у період до 1 квітня 2024 року пенсія за віком на пільгових умовах призначається за наявності на дату досягнення віку, встановленого абзацами першим і третім - тринадцятим цього пункту, страхового стажу: з 1 квітня 2019 року по 31 березня 2020 року - не менше 27 років 6 місяців у чоловіків.

Працівникам, які не мають стажу роботи з шкідливими і важкими умовами праці, передбаченого абзацом першим цього пункту, але мають не менше половини стажу на зазначених роботах, за наявності передбаченого абзацами першим і п`ятнадцятим - двадцять третім цього пункту відповідного страхового стажу пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого абзацом першим частини першої статті 26 цього Закону: чоловікам - на 1 рік за кожні 2 роки 6 місяців такої роботи; жінкам - на 1 рік за кожні 2 роки такої роботи (абз. 24 п. 2 ч. 2 ст. 114 Закону № 1058-IV).

Вказані норми кореспондуються з нормами Закону України від 05.11.1991 № 1788-ХІІ "Про пенсійне забезпечення" (надалі також - Закон № 1788- XII).

Так, п. "б" ст. 13 Закону № 1788-ХІІ передбачено, що на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах, і не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах.

Відповідно до п. "б" ч. 2 ст. 100 Закону № 1788-ХІІ особам, які працювали до введення в дію цього Закону на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, передбачених раніше діючим законодавством, пенсії за віком призначаються на таких умовах: особам, які не мають повного стажу роботи із шкідливими і важкими умовами праці, вік, необхідний для призначення пенсії відповідно до статті 12, знижується пропорційно наявному стажу в порядку, передбаченому статтями 13-14 цього Закону, виходячи з вимог цього стажу, встановлених раніше діючим законодавством.

Працівникам, які не мають стажу роботи із шкідливими і важкими умовами праці, передбаченого абзацом першим цього пункту, але мають не менше половини стажу на зазначених роботах, за наявності передбаченого загального стажу роботи пенсії за віком на пільгових умовах призначаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого абзацом першим частини першої статті 26 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування": чоловікам - на 1 рік за кожні 2 роки 6 місяців такої роботи (абз. 24 п. "б" ст. 13 Закону № 1788-ХІІ).

Отже, із наведених вище норм слідує, що право на пенсію за віком на пільгових умовах мають працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за Списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах, і не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах.

Згідно поданих позивачем документів страховий стаж ОСОБА_1 складає 28 років 11 місяці 1 день, що не заперечується відповідачем.

Враховуючи вимоги пункту 2 ч. 2 ст. 114 Закону № 1058-IV, яким передбачено, що за відсутності страхового стажу, встановленого абзацом першим цього пункту, у період до 1 квітня 2024 року пенсія за віком на пільгових умовах призначається за наявності на дату досягнення віку, встановленого абзацами першим і третім - тринадцятим цього пункту, страхового стажу: з 1 квітня 2019 року по 31 березня 2020 року - не менше 27 років 6 місяців у чоловіків.

Як слідує з матеріалів справи, заява про призначення пенсії подана позивачем 05 лютого 2020 року, тобто у останнього достатньо страхового стажу для призначення пільгової пенсії.

Також, станом на день подання заяви про призначення пенсії (05.02.2020) позивачу виповнилося повних 55 років, що підтверджується паспортом громадянина України НОМЕР_2 від 08.05.2009 (а.с.11-13).

Відповідно до пункту 3 Порядку застосування Списків № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затверджених наказом Мінпраці від 18.11.2005 № 383, при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи.

До пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21.08.1992 та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21.08.1992.

Статтею 62 Закону України "Про пенсійне забезпечення" встановлено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи є трудова книжка.

Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Пунктом 10 Порядку визначено, що для підтвердження стажу роботи зі шкідливими і важкими умовами праці необхідно подати трудову книжку із оформленими належним чином записами про займану посаду і період виконуваної роботи, виписку із наказу по підприємству про проведення атестації на відповідному робочому місці та, у разі відсутності в трудовій книжці відомостей, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, уточнюючу довідку, передбачену пунктом 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.93 № 637.

Як встановлено судом та підтверджено матеріалами справи позивач працював помічником бурильника вахтово-експедиційним методом в Російській Федерації (а.с.31-38, 40-41, 45-47), та пільговий стаж останнього за Списком № 2 складає 18 років 7 місяців 23 дні, що є достатнім для призначення пенсії відповідно до пункту 2 ч. 2 ст. 114 Закону № 1058-IV.

При цьому, відповідачем зараховано до пільгового стажу по Списку № 2 лише 2 роки 20 днів, за період з 12.07.1990 по 31.07.1992, решта періоду не зараховано, у зв`язку з відсутністю документів про атестацію робочих місць.

Однак, суд вважає за необхідне зазначити, що атестація робочих місць здійснюється на підприємствах, в організаціях та установах незалежно від форм власності і господарювання згідно з Порядком проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01.08.1992 № 442 від 01.08.1992 (надалі також - Порядок) та Методичними рекомендаціями.

Відповідно до зазначених нормативних актів основна мета атестації полягає в регулюванні відносин між власником або уповноваженим ним органом і працівниками у галузі реалізації права на здорові й безпечні умови праці, пільгове забезпечення, пільги та компенсації за роботу в несприятливих умовах.

Згідно з пунктом 4 Порядку № 442 та підпункту 1.5 пункту 1 Методичних рекомендацій атестація проводиться не рідше одного разу на 5 років. Відповідальність за своєчасне та якісне проведення атестації покладається на керівника підприємства, організації.

Атестація робочих місць відповідно до Порядку № 442 та Методичних рекомендацій передбачає: установлення факторів і причин виникнення несприятливих умов праці; санітарно-гігієнічне дослідження факторів виробничого середовища, важкості й напруженості трудового процесу на робочому місці; комплексну оцінку факторів виробничого середовища і характеру праці на відповідність їхніх характеристик стандартам безпеки праці, будівельним та санітарним нормам і правилам; установлення ступеня шкідливості й небезпечності праці та її характеру за гігієнічною класифікацією; обґрунтування віднесення робочого місця до категорії зі шкідливими (особливо шкідливими), важкими (особливо важкими) умовами праці; визначення (підтвердження) права працівників на пільгове пенсійне забезпечення за роботу у несприятливих умовах; складання переліку робочих місць, виробництв, професій та посад із пільговим пенсійним забезпеченням працівників; аналіз реалізації технічних і організаційних заходів, спрямованих на оптимізацію рівня гігієни, характеру і безпеки праці.

Аналіз зазначених норм свідчить про те, що своєчасно проведена атестація робочих місць за умовами праці є одним із заходів соціального захисту працівників, який має сприяти реалізації прав на здорові й безпечні умови праці, пільги та компенсації за роботу у несприятливих умовах, пільгове пенсійне забезпечення тощо.

При цьому особа, яка працює на посаді, віднесеній до Списку № 2, робоче місце по якій підлягає атестації, відповідно до Порядку № 442, не наділена жодними правами (повноваженнями, обов`язками), які б могли вплинути на своєчасність проведення атестації робочих місць.

Отже, атестація робочого місця є важливим запобіжником порушень у забезпеченні належних умов праці на підприємствах, в організаціях та установах. Проте, розуміючи положення пункту «б» статті 13 Закону № 1788-ХІІ - «за результатами атестації робочих місць» як обмежувальний захід при призначенні пільгової пенсії, держава покладає відповідальність за не проведення атестації, та відповідно, надмірний тягар, на пенсіонера.

Відповідно до частини першої статті 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Елементом верховенства права є принцип правової визначеності.

Європейський суд з прав людини у пунктах 52, 56 рішення від 14 жовтня 2010 року у справі «Щокін проти України» зазначив, що тлумачення й застосування національного законодавства є прерогативою національних органів. Однак суд зобов`язаний переконатися в тому, що спосіб, у який тлумачиться й застосовується національне законодавство, призводить до наслідків, сумісних із принципами Конвенції з погляду тлумачення їх у практиці Європейського суду з прав людини. На думку Європейського суду з прав людини, відсутність у національному законодавстві необхідної чіткості й точності, які передбачали можливість різного тлумачення, порушує вимогу «якості закону», передбачену Конвенцією, і не забезпечує адекватного захисту від свавільного втручання публічних органів державної влади в майнові права заявника.

Отже, в разі існування неоднозначного або множинного тлумачення прав та обов`язків особи в національному законодавстві органи державної влади зобов`язані застосувати підхід, який був би найбільш сприятливим для особи.

Отже, особи, які зайняті на роботах із шкідливими і важкими умовами праці за Списком № 2, але з вини власника на таких підприємствах не було проведено атестацію робочого місця, мають право на зарахування стажу роботи на таких посадах до спеціального стажу, необхідного для призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 2, відповідно до пункту «б» статті 13 Закону № 1788-ХІІ та ст. 114 Закону № 1058.

При цьому на працівника, зайнятого на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, не можна покладати відповідальність за не проведення або несвоєчасне проведення атестації робочих місць за умовами праці. Не проведення або несвоєчасне проведення атестації робочих місць власником підприємств або уповноваженим ним органом не може позбавляти громадян їх конституційного права на соціальний захист, у тому числі щодо надання пенсій за віком на пільгових умовах. Контроль за додержанням підприємствами правил проведення атестації робочих місць за умовами праці покладається на відповідні повноважні державні контролюючі органи, зокрема Держпраці.

Враховуючи вищевикладене, не проведення або несвоєчасне проведення атестації робочих місць власником підприємства не може бути підставою для відмови у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах. Відповідальність за не проведення або несвоєчасне проведення атестації робочих місць покладається на власника підприємства, а не працівника. При цьому контролюючу функцію у відносинах щодо проведення атестації робочих місць на підприємстві виконує держава в особі відповідних контролюючих органів, а не працівник.

Отже, посилання відповідача на відсутність документів про атестацію робочих місць є протиправним, що не узгоджується із постановою Великої Палати Верховного суду від 19.02.2020 справа № 520/15025/16-а (провадження № 11-1207апп19).

Частиною 5 статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

З урахуванням зазначених норм чинного законодавства, суд дійшов висновку, що ОСОБА_1 має право на пенсію за Списком № 2, оскільки останнім досягнуто встановленого законодавством 55-річного віку, пільговий стаж складає більше ніж 12 років 6 місяців, загальний страховий стаж складає більш ніж 27 років 6 місяців.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 45 Закон № 1058-ІV, пенсія призначається з дня звернення за пенсією, крім таких випадків, коли пенсія призначається з більш раннього строку, зокрема, пенсія за віком призначається з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, якщо звернення за пенсією відбулося не пізніше трьох місяців з дня досягнення особою пенсійного віку.

Враховуючи, що із заявою про призначення пенсії позивач звернувся до пенсійного органу 05.02.2020, тому саме з цієї дати права позивача підлягають відновленню, шляхом зобов`язання відповідача призначити пенсію на пільгових умовах на підставі ст. 114 Закону № 1058-ІV.

Згідно з частинами першою та другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

За таких обставин, суд, на підставі наданих доказів в їх сукупності, системного аналізу положень законодавства України дійшов висновку, що позов необхідно задовольнити в повному обсязі.

Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Тому, за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області на користь позивача підлягає стягненню сплачений ним при поданні позовної заяви судовий збір в розмірі 840,80 грн.

Керуючись статтями 72-74, 77, 241-246, 250, 263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області про визнання протиправними дій, скасування рішення та зобов`язання вчинити певні дії задовольнити повністю.

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області щодо не призначення ОСОБА_1 пенсії за віком за Списком № 2 згідно ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області про відмову у призначенні пенсії згідно Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області призначити та виплатити ОСОБА_1 пенсію за віком на пільгових умовах за Списком № 2 з 05.02.2020 відповідно до п.2 ч. 2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», зарахувавши до пільгового стажу за Списком № 2 роботу за період з 15.05.1993 по 07.06.1994, з 09.12.1994 по 16.02.1998, з 02.01.2000 по 11.04.2001, з 12.07.2005 по 30.03.2009, з 22.11.2010 по 13.02.2012, з 29.07.2013 по 11.01.2014, з 15.01.2014 по 13.06.2015, з 16.06.2015 по 17.04.2019 на посаді помічника бурильника вахтово-експедиційним методом.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 840,80 грн.

Рішення суду набирає законної сили в порядку статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та з урахуванням п. 3 розділу VI "Прикінцеві положення" Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення суду. Апеляційна скарга, з урахуванням положень підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України, подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення.

Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ).

Відповідач: Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області (вул. П`ятницька, 83-А, м. Чернігів, 14005, код ЄДРПОУ 21390940).

Повний текст рішення суду складено 07.07.2020.

Суддя О.М. Тихоненко