Рішення № 90233570, 01.07.2020, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Харків

01 липня 2020 р. № 520/3386/2020

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Мельникова Р.В.,

за участю секретаря судового засідання - Дирявої К.І.,

представника позивача - Пємова В.І.,

представника відповідача - Крюкової А.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 до Головного управління Держпродспоживслужби в Харківській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

Фізична особа - підприємець ОСОБА_1 звернулась до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення Управління безпечності харчових продуктів та ветеринарної медицини в м. Харкові Головного управління Держпродспоживслужби в Харківській області про відмову у державній реєстрації потужності, про яке мене було повідомлено листом (вих. № 39.0/39.1-057/53-20 від 20.01.2020 р.) цього підрозділу відповідача;

- зобов`язати Головне управління Держпродспоживслужби в Харківській області провести державну реєстрацію потужності та внести інформацію про зазначену у моїх заявах від 16.01.2020 р. потужність до Державного реєстру потужностей операторів ринку.

В обґрунтування позову позивачем вказано, що відповідачем протиправно відмовлено у державній реєстрації потужності, вказаної у заяві позивача від 16.01.2020, з посиланням на надання позивачем у заяві неповної інформації щодо адреси потужностей, ідентифікаційного коду згідно з Єдиним державним реєстром юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, місця проживання оператора ринку та виду оператора ринку за класифікацією суб`єктів господарювання, визначеного господарським кодексом України. Проте, позивачем вказано, що у заяві від 16.01.2020 року було наведено повну та вичерпну інформацію, що свідчить про дотримання обов`язкової форми цієї заяви. В той же час, позивачем вказано, що окрім цьому, у повідомленні про відмову також було вказано на обставини того, що житловий будинок за своїм призначенням не може відповідати поняттю "потужність" та не є і не може бути потужністю, оскільки приписами Закону України "Про основні принципи та вимоги до безпечності та якості харчових продуктів" передбачено можливість здійснення виробництва і обігу харчових продуктів у приміщенні та будівлі. На думку позивача, посилання відповідача на те, що житловий будинок за своїм призначенням та характеристиками не може відповідати гігієнічним вимогам до потужностей, встановленим ч.1 ст.41 Закону України "Про основні принципи та вимоги до безпечності та якості харчових продуктів", є необґрунтованими та такими, що не підлягають врахуванню. Відтак, рішення Управління безпечності харчових продуктів та ветеринарної медицини в м. Харкові Головного управління Держпродспоживслужби в Харківській області про відмову у державній реєстрації потужності, про яке позивача було повідомлено листом № 39.0/39.1-057/53-20 від 20.01.2020 р. є протиправним та таким, що підлягає скасуванню. Зазначені обставини зумовили звернення позивача до суду з даним позовом задля захисту своїх порушених прав.

Ухвалою суду від 17.03.2020 року прийнято адміністративний позов до розгляду та відкрито спрощене провадження у справі за вищевказаним позовом.

Представником відповідача через канцелярію суду надано відзив на адміністративний позов, в якому вказано, що відповідач проти заявленого позову заперечує, оскільки відмова позивачу у державній реєстрації потужності обумовлена тим, що заява позивача про державну реєстрацію потужності містить неповну інформацію. При цьому, позивачем у заяві про державну реєстрацію потужності вказано адресу житлового будинку, що прямо суперечить вимогам ч.3 ст.25 Закону України "Про основні принципи та вимоги до безпечності та якості харчових продуктів" та положенням Житлового кодексу України. Представником відповідача вказано, що квартира в багатоквартирному житловому будинку не може бути зареєстрована як потужність з виробництва та/або обігу харчових продуктів у розумінні Закону України "Про основні принципи та вимоги до безпечності та якості харчових продуктів", оскільки існує пряма заборона на використання квартири не за призначенням. Відтак, на думку відповідача, останнім не було допущено порушення норм діючого законодавства, у зв`язку з чим позовні вимоги позивача є такими, що не підлягають задоволенню.

Також позивачем було подано до суду клопотання про долучення судової практики до матеріалів адміністративної справи та відповідь на відзив із викладенням власної правової позиції.

Представник позивача в судове засідання прибув, позовні вимоги підтримав та просив суд задовольнити позов.

Представник відповідача в судове засідання прибув, проти заявленого позову заперечував з підстав, викладених у письмовому відзиві на позов.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, проаналізувавши доводи позову і заперечень проти нього, суд встановив наступне.

Фізична особа - підприємець ОСОБА_1 зареєстрована як суб`єкт господарювання 07.12.2017 року за місцем проживання: АДРЕСА_1 та за основним видом діяльності КВЕД 46.39 неспеціалізована оптова торгівля продуктами харчування, напоями та тютюновими виробами.

Матеріали справи свідчать, що позивач 16.01.2020 р. звернулась на адресу Головного управління Держпродспоживслужби в Харківській області із власною заявою від 16.01.2020 р. про державну реєстрацію потужностей, разом із якою також надано іншу заяву відповідно до ч. 3 ст. 25 Закону України "Про основні принципи та вимоги до безпечності та якості харчових продуктів", датовану також 16.01.2020 р.

У зазначеній заяві вказано, що адресою потужності є АДРЕСА_1 .

Також, в якості додатку до заяви про державну реєстрацію потужності відповідно до вимог ч. 3 ст. 25 Закону України "Про основні принципи та вимоги до безпечності та якості харчових продуктів" позивачем подано до відповідача додаткову заяву, датовану 16.01.2020 року, де останній зазначив, що ідентифікаційний код згідно з Єдиним державним реєстром юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань: 3049222845, а також місцезнаходження оператора ринку та місце проживання оператора ринку, яке збігається. При цьому, ця потужність є ізольованою окремо розташованою квартирою приватної форми власності у багатоквартирному будинку, яку розташовано окремо від інших квартир, будинків, споруд та приміщень за адресою: АДРЕСА_1 . Потужність є приміщенням, яке використовується для обігу харчових продуктів та буде використовуватись виключно для реалізації харчових продуктів, а саме: виключно для укладення угод, договорів господарських зобов`язань та інших правочинів з метою здійснення обігу харчових продуктів. На цій потужності не буде здійснюватись жодне виробництво, змішування, обробка, переробка, наповнення, пакування, транспортування та зберігання харчових продуктів. Також, зокрема, вказано, що вид оператора ринку за класифікацією суб`єктів господарювання, визначеного Господарським кодексом України: за встановленою ч.3 ст. 55 Господарського кодексу України класифікацією суб`єктів господарювання фізична особа-підприємець ОСОБА_1 є суб`єктом мікропідприємництва.

Листом № 39.0/39.1-057/53-20 від 20.01.2020 року "Повідомлення про прийняття рішення щодо відмови у державній реєстрації потужності" за результатами розгляду заяви від 16.01.2020 року про державну реєстрацію потужності із посиланням на приписи ст. 25 Закону України "Про основні принципи та вимоги до безпечності та якості харчових продуктів" від 23.12.1997 №771/97-ВР, керуючись Порядком проведення державної реєстрації потужностей, ведення державного реєстру потужностей операторів ринку та надання інформації з нього заінтересованим суб`єктам, затвердженого наказом Міністерства агропродовольчої політики та продовольства від 10.02.2016 року № 39, враховуючи невідповідність заяви частині 3 статті 25 Закону України "Про основні принципи та вимоги до безпечності та якості харчових продуктів", а саме надання у заяві неповної інформації щодо адреси потужності, ідентифікаційного коду згідно з Єдиним державним реєстром юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, місця проживання оператора ринку, виду оператора ринку за класифікацією суб`єктів господарювання, визначеною Господарським кодексом України (суб`єкт мікро-, малого, середнього або великого підприємництва), на підставі пункту 2 підпункту 3.7 Порядку проведення державної реєстрації потужностей, ведення державного реєстру потужностей операторів ринку та надання інформації з нього заінтересованим суб`єктам, затвердженого наказом Міністерства агропродовольчої політики та продовольства від 10.02.2016 року № 39; частини 5 статті 25 Закону України "Про основні принципи та вимоги до безпечності та якості харчових продуктів", прийнято рішення: фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1 відмовити у державній реєстрації потужності та присвоєнні особистого реєстраційного номеру потужності за адресою: АДРЕСА_1 . У зазначеному листі також вказано, що у відповідності до п.69 ч.1 ст. 69 Закону України «Про основні принципи та вимоги до безпечності та якості харчових продуктів» потужності - це споруда або комплекс споруд, приміщення, будівлі, обладнання та інші засоби, включаючи транспортні засоби, а також територія, що використовується у виробництві та/або обігу об`єктів санітарних заходів. Водночас, вказано, що згідно п.50 ч.1 ст. 69 Закону України «Про основні принципи та вимоги до безпечності та якості харчових продуктів» об`єкти санітарних заходів - харчові продукти, допоміжні матеріали для переробки, предмети та матеріали, що контактують з харчовими продуктами. Отже вказано, що зазначивши у заяві від 16.01.2020 року адресу житлового будинку замість адреси потужності, заявником було подано неповну інформацію про адресу місця знаходження потужності, адже житловий будинок за своїм призначенням не може відповідати змісту поняття «потужності», обов`язковою ознакою якого є виробництво та/або обіг об`єктів санітарних заходів, якими є харчові продукти. Відтак, зазначено, що житловий будинок не є та не може бути потужністю за змістом п.69 ч.1 ст.1 Закону України "Про основні принципи та вимоги до безпечності та якості харчових продуктів".

Позивач, вважаючи рішення Управління безпечності харчових продуктів та ветеринарної медицини в м. Харкові Головного управління Держпродспоживслужби в Харківській області про відмову у державній реєстрації потужності, про яке її було повідомлено листом № 39.0/39.1-057/53-20 від 20.01.2020 р. протиправним, звернулась до суду з даним позовом задля захисту своїх прав.

Надаючи оцінку заявленим позовним вимогам та запереченням проти них, суд зазначає наступне.

Згідно з п.п.1.5, 1.6 Порядку проведення державної реєстрації потужностей, ведення державного реєстру потужностей операторів ринку та надання інформації з нього заінтересованим суб`єктам, затвердженого наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України 10.02.2016 № 39, оператор ринку, який станом на дату набрання чинності Законом використовує потужність, на яку не отримано експлуатаційного дозволу, зобов`язаний подати заяву про державну реєстрацію такої потужності до територіального органу компетентного органу.

Державній реєстрації підлягає кожна окрема потужність оператора ринку.

За приписами ч.1 ст.25 Закону України "Про основні принципи та вимоги до безпечності та якості харчових продуктів" державній реєстрації підлягають потужності з виробництва та/або обігу харчових продуктів, на які не вимагається отримання експлуатаційного дозволу.

Не підлягає державній реєстрації як окрема потужність транспортний засіб, що використовується оператором ринку у зв`язку з експлуатацією іншої належної йому зареєстрованої потужності або потужності, на яку видано експлуатаційний дозвіл. Транспортні засоби, що використовуються оператором ринку виключно для перевезення харчових продуктів, яке не пов`язане з експлуатацією належної йому зареєстрованої потужності або потужності, на яку видано експлуатаційний дозвіл, підлягають кумулятивній державній реєстрації, для якої подається одна заява (незалежно від кількості відповідних транспортних засобів) та за результатами якої присвоюється один особистий реєстраційний номер. Транспортний засіб, що використовується як потужність з реалізації харчових продуктів кінцевим споживачам, підлягає державній реєстрації як окрема потужність.

За приписами частини 1 статті 5 Закону України "Про основні принципи та вимоги до безпечності та якості харчових продуктів" визначено, що обіг - реалізація та/або зберігання харчових продуктів для цілей реалізації, включаючи пропонування до реалізації та/або іншої форми передачі, реалізації, розповсюдження або будь-яку іншу форму передачі незалежно від її здійснення на платній чи безоплатній основі. Дії, пов`язані з направленням на переробку (зміну призначеного використання), вилучення та/або відкликання, та/або утилізацію харчових продуктів, не вважаються обігом.

Реалізація - передача, обмін, поставка за договором та відчуження іншим шляхом харчового продукту від однієї особи до іншої безвідносно від того, чи відбулася реалізація платно та/або в іншій формі.

Як передбачено приписами п.2.1 Порядку проведення державної реєстрації потужностей, ведення державного реєстру потужностей операторів ринку та надання інформації з нього заінтересованим суб`єктам, затвердженого наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України 10.02.2016 № 39, для державної реєстрації потужності оператор ринку подає територіальному органу компетентного органу за адресою потужності заяву за формою згідно з додатком 1 до цього Порядку.

Відповідно до ч.3 ст.25 Закону України "Про основні принципи та вимоги до безпечності та якості харчових продуктів" не пізніше ніж за 10 календарних днів до початку роботи потужності оператор ринку зобов`язаний подати (надіслати) до територіального органу компетентного органу заяву про державну реєстрацію потужності, в якій зазначаються найменування, ідентифікаційний код згідно з Єдиним державним реєстром юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, місцезнаходження або прізвище, ім`я, по батькові, реєстраційний номер облікової картки платника податків чи серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку у паспорті), місце проживання оператора ринку, назва (опис) потужності, її адреса, заплановані види діяльності та перелік харчових продуктів, виробництво та/або обіг яких планується здійснювати, вид оператора ринку за класифікацією суб`єктів господарювання, визначеною Господарським кодексом України (суб`єкт мікро-, малого, середнього або великого підприємництва).

Згідно із ч.5 ст.25 Закону України "Про основні принципи та вимоги до безпечності та якості харчових продуктів" підставою для відмови у державній реєстрації потужності є невідповідність заяви встановленій формі, надання в ній неповної інформації або наявність раніше прийнятого рішення про державну реєстрацію цієї потужності. Відмова у державній реєстрації потужностей з інших підстав не дозволяється. У рішенні про відмову в державній реєстрації потужності обов`язково зазначаються підстава для відмови та фактичні обставини, що підтверджують наявність такої підстави.

Суд зазначає, що п.1.3 Порядку проведення державної реєстрації потужностей, ведення державного реєстру потужностей операторів ринку та надання інформації з нього заінтересованим суб`єктам, затвердженого наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України 10.02.2016 № 39, визначено, що оператор ринку харчових продуктів (далі - оператор ринку), який провадить діяльність, що відповідно до вимог Закону України "Про основні принципи та вимоги до безпечності та якості харчових продуктів" не вимагає отримання експлуатаційного дозволу, зобов`язаний подати до територіального органу компетентного органу заяву про державну реєстрацію потужності, яка використовується на будь-якій стадії виробництва та/або обігу харчових продуктів, відповідно до цього Порядку.

Як передбачено приписами п.3.7 Порядку проведення державної реєстрації потужностей, ведення державного реєстру потужностей операторів ринку та надання інформації з нього заінтересованим суб`єктам, затвердженого наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України 10.02.2016 № 39, територіальний орган компетентного органу відмовляє у державній реєстрації потужності у таких випадках: 1) заява про державну реєстрацію потужності не відповідає формі, наведеній у додатку 1 до цього Порядку; 2) у заяві про державну реєстрацію потужності оператором ринку надано неповну інформацію.

Згідно з п.п. 3.8, 3.9 Порядку проведення державної реєстрації потужностей, ведення державного реєстру потужностей операторів ринку та надання інформації з нього заінтересованим суб`єктам, затвердженого наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України 10.02.2016 № 39, рішення про відмову у державній реєстрації потужності повинно бути прийнято не пізніше 15 робочих днів після отримання територіальним органом компетентного органу заяви про державну реєстрацію потужності.

Повідомлення про відмову у державній реєстрації потужності із зазначенням чітких підстав такої відмови надсилається заявнику не пізніше 15 робочих днів після отримання територіальним органом компетентного органу заяви про державну реєстрацію потужності.

Згідно із п. 4.2 Порядку проведення державної реєстрації потужностей, ведення державного реєстру потужностей операторів ринку та надання інформації з нього заінтересованим суб`єктам, затвердженого наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України 10.02.2016 № 39, внесення до Реєстру інформації, вказаної у пункті 3.5 розділу ІІІ цього Порядку, здійснюється компетентним органом протягом 5 робочих днів з дати прийняття рішення про державну реєстрацію потужності.

З аналізу вищевикладеного вбачається, що порядок державної реєстрації потужностей являє собою внесення інформації про певну потужність до Державного реєстру потужностей, яке здійснюється за поданою оператором ринку заявою до компетентного органу за місцем знаходженням потужності.

При цьому компетентний орган розглядає зазначену заяву і приймає рішення або про державну реєстрацію потужності або про відмову у такій реєстрації з відповідним повідомленням оператора ринку про прийняте рішення у встановлені статтею 25 Закону № 771/97-ВР строки.

Судовим розглядом справи встановлено, що заява позивача від 16.01.2020 року про державну реєстрацію потужностей складена за формою, яка передбачена додатком № 1 до Порядку проведення державної реєстрації потужностей, ведення державного реєстру потужностей операторів ринку та надання інформації з нього заінтересованим суб`єктам, затвердженого наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України 10.02.2016 № 39.

При цьому, судом було досліджено наявні в матеріалах справи копії заяви позивача від 16.01.2020 року та встановлено, що заява позивача та додаткова заява містять у своєму змісті інформацію про ідентифікаційний код згідно з Єдиним державним реєстром юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань: 3049222845, місцезнаходження оператора ринку та місце проживання оператора ринку, яке збігається, а також вид оператора ринку за класифікацією суб`єктів господарювання, визначеного Господарським кодексом України (суб`єкт мікро-, малого, середнього або великого підприємництва).

Відтак, суд вважає необґрунтованими та недоведеними доводи відповідача в частині не зазначення позивачем у заяві від 16.01.2020 року про державну реєстрацію потужності повної інформації.

При цьому, стосовно доводів відповідача щодо зазначення позивачем неповної інформації про адресу місця знаходження потужності суд зазначає наступне.

Відповідно до п. 69 ч.1 ст. 1 Закону України "Про основні принципи та вимоги до безпечності та якості харчових продуктів" від 23.12.1997 № 771/97-ВР (далі - Закон № 771/97-ВР) потужності - споруди або комплекс споруд, приміщення, будівлі, обладнання та інші засоби, включаючи транспортні засоби, а також територія, що використовуються у виробництві та/або обігу об`єктів санітарних заходів.

Згідно з п. 50 ч.1 ст.1 Закону № 771/97-ВР об`єкти санітарних заходів - харчові продукти, допоміжні матеріали для переробки, предмети та матеріали, що контактують з харчовими продуктами.

Крім того, п. 79 ч.1 ст. 1 Закону № 771/97-ВР містить такі поняття, як рухомі та/або тимчасові потужності - тимчасові споруди, рухомі транспортні засоби, призначені для торгівлі, що також відноситься до потужностей.

Відповідно до п. 51 ч.1 ст.1 Закону № 771/97-ВР обіг - реалізація та/або зберігання харчових продуктів для цілей реалізації, включаючи пропонування до реалізації та/або іншої форми передачі, реалізації, розповсюдження або будь-яку іншу форму передачі незалежно від її здійснення на платній чи безоплатній основі. Дії, пов`язані з направленням на переробку (зміну призначеного використання), вилучення та/або відкликання, та/або утилізацію харчових продуктів, не вважаються обігом.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає обґрунтованими доводи представника відповідача стосовно зазначення позивачем у поданій заяві неповної інформації про адресу місця знаходження потужності з огляду на зазначення адреси свого місця проживання у квартирі, що розташована у житловому будинку, як назву (опис) потужності з огляду на наступне.

Суд зазначає, що житловий будинок не може за своїм призначенням та характеристиками відповідати гігієнічним вимогам до потужностей, що передбачені пунктами 2, З, 4, 5 частини 1 статті 41 Закону України "Про основні принципи та вимоги до безпечності та якості харчових продуктів", а саме: бути спланованим, сконструйованим та розміщеним для належного утримання, чищення та/або дезінфекції, запобігання або мінімізації будь-якого забруднення, а також здійснення заходів, необхідних для забезпечення гігієнічних вимог, у тому числі заходів з боротьби із шкідниками, запобігання накопиченню бруду, контакту з токсичними речовинами та матеріалами, забрудненню харчових продуктів, підтримання необхідних температурних режимів, мати належну природну або механічну вентиляцію. Система вентиляції має бути сконструйована таким чином, щоб механічний потік повітря із забрудненої зони не потрапляв до чистої зони, був забезпечений безперешкодний доступ до фільтрів та інших частин, які необхідно чистити або замінювати, забезпечуватися належним природним та/або штучним освітленням приміщення, необхідним для виробництва та/або зберігання харчових продуктів; підлога повинна мати достатню дренажну систему, конструкція якої запобігатиме ризику забруднення. При відкритих та/або частково відкритих дренажних каналах рух відходів має бути з чистої до забрудненої зони.

З огляду на зазначене, житловий будинок не є та не може бути потужністю за змістом пункту 69 частини 1 статті 69 Закону України "Про основні принципи та вимоги до безпечності та якості харчових продуктів".

Суд зауважує, що позивач просить здійснити фактично дії щодо надання дозволу здійснювати господарську діяльність з реалізації харчових продуктів у квартирі, яка не переведена у нежитловий фонд.

Відповідно до ч.4 ст.4 Житлового кодексу Української PCP до житлового фонду не входять нежилі приміщення в жилих будинках, призначені для торговельних, побутових та інших потреб непромислового характеру.

Згідно п. 4.4. Положення про порядок переведення жилих приміщень та жилих будинків в нежилі, затвердженого Рішенням Харківської міської Ради від 06.07.2011 р. № 336/11, Управління містобудування та архітектури у 10-ти денний термін направляє запити щодо можливості переведення жилого будинку чи жилих приміщень в нежилі для розміщення в них об`єктів невиробничої сфери до органів державного санітарного та пожежного нагляду, Департаменту житлового господарства, адміністрації відповідного району та управління містобудування та архітектури Харківської обласної державної адміністрації (у разі віднесення будинку до пам`ятки архітектури).

Суд зазначає, що матеріали справи не містять доказів направлення позивачем до Головного управління Держпродспоживслужби Харківської області як правонаступника органів санітарного нагляду відповідного запиту та його розгляду.

Зазначена позиція суду відповідає висновкам Верховного Суду, викладеним у постанові від 23.04.2020 року по справі №520/1670/19.

При цьому, стосовно доводів представника позивача стосовно неможливості застосування судом при розгляді даної справи висновків Верховного Суду, викладених у постанові від 23.04.2020 року по справі №520/1670/19, у зв`язку з відмінністю обставин справи, суд зазначає наступне.

Зі змісту постанови Верховного Суду від 23.04.2020 року по справі №520/1670/19 вбачається, що Судом, зокрема, надано оцінку твердженнями судів, стосовно того, що позивач фактично просить здійснити дії щодо надання дозволу здійснити господарчу діяльність з реалізації харчових продуктів з квартири, яка не переведена у нежитловий фонд.

Отже, враховуючи обставини даної справи та справи, яка була розглянута Верховним Судом, суд приходить до висновку про необґрунтованість зазначених доводів представника позивача.

Відтак, суд приходить до висновку, що заява позивача про державну реєстрацію потужності містить неповну інформацію, оскільки в ній не зазначено назву (опис) потужності, її адресу, натомість зазначено житловий будинок та його адресу, який не є потужністю в розумінні норм діючого законодавства.

Відповідно до положень ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

З урахуванням встановлених обставин, суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 .

Розподіл судових витрат здійснити в порядку ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України.

Керуючись ст.ст. 243-246, 250, 255, 257-262, 295, 297 КАС України, суд

В И Р І Ш И В:

У задоволенні адміністративного позову Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Головного управління Держпродспоживслужби в Харківській області (просп. Науки, буд. 40, 6 пов., м. Харків, 61166) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії - відмовити.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Другого апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно - телекомунікаційної системи шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, або спрощеного позовного провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст рішення виготовлено 06 липня 2020 року.

Суддя Мельников Р.В.