Рішення № 90233553, 07.07.2020, Тернопільський окружний адміністративний суд

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 500/879/20

07 липня 2020 рокум.Тернопіль

Тернопільський окружний адміністративний суд, у складі: головуючої судді Мірінович У.А.

розглянувши у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом приватного акціонерного товариства "Тернопільміськгаз" до відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Тернопільській області Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції , про визнання дій неправомірними та скасування постанови, -

ВСТАНОВИВ:

До Тернопільського окружного адміністративного суду звернулося Приватне акціонерне товариство "Тернопільміськгаз" (надалі позивач, боржник) з позовом до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Тернопільській області Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції ( м. Івано-Франківськ) (надалі відповідач, стягувач), у якому просить визнати неправомірними дії головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Тернопільській області Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) Лесьної Н.В. щодо винесення постанови ВП №61750185 від 07.04.2020 про відкриття виконавчого провадження з примусового виконання постанови №50121080 від 01.03.2016 та скасування постанови про стягнення з ПрАТ Тернопільміськгаз виконавчого збору від 01.03.2016 у виконавчому проваджені №50121080.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що підставою для стягнення виконавчого збору у межах виконавчого провадження є здійснення державним виконавцем дій по фактичному стягненню з боржника на користь стягувача зазначених у виконавчому документі сум та виконавчий збір обраховується лише від розміру фактично стягнутих сум. Проте, державним виконавцем не було стягнуто з позивача (божника за виконавчим провадженням) на користь стягувача зазначених у виконавчому документі сум, жодних заходів примусового виконання рішення не вчинено, у відповідача були відсутні підстави для винесення оскаржуваної постанови.

Ухвалою суду від 12.05.2020 року справу прийнято до провадження та ухвалено розгляд проводити за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) учасників справи. Судове засідання призначене на 22.05.2020 о 10:00 год.

Ухвалою суду від 22.05.2020, судове засідання в даній справі відкладено на 27.05.2020 о 12:00 год.

Ухвалою суду від 27.05.2020, занесеною до протоколу судового засідання, судове засідання в даній справі відкладено на 04.06.2020 о 12:15 год.

Ухвалою суду від 04.06.2020, занесеною до протоколу судового засідання, судове засідання в даній справі відкладено на 11.06.2020 о 14:30 год.

Ухвалою суду від 11.06.2020, занесеною до протоколу судового засідання, оголошено перерву та призначено судове засідання на 30.06.2020 о 12:00 год.

Ухвалою суду від 30.06.2020, занесеною до протоколу судового засідання, оголошено перерву та призначено судове засідання на 01.07.2020 о 15:15 год.

20.05.2020 представник відповідача подала відзив на позовну заяву, в якому позов не визнала та зазначила, що примусове виконання рішення розпочинається з моменту прийняття державним виконавцем постанови про відкриття виконавчого провадження. Стягнення виконавчого збору є безумовною дією, яку здійснює державний виконавець у межах виконавчого провадження незалежно від здійснених дій, і є встановленою державою складовою процедури виконавчого провадження, що гарантує ефективне здійснення виконання рішення суду боржником за допомогою стимулювання боржника до намагання виконати виконавчий документ самостійно до відкриття виконавчого провадження, у зв`язку із ймовірністю стягнення відповідної суми у випадку примусового виконання. Вважає, що оскаржувана постанова винесена державним виконавцем відповідно до вимог Закону Про виконавче провадження та є правомірною.

01.07.2020 в судовому засіданні представник позивача та відповідача заявили усно та подали письмові клопотання про розгляд справи без їх участі, в порядку письмового провадження та ухвалою суду від 01.07.2020 занесеною до протоколу судового засідання, суд перейшов до розгляду справи в порядку письмового провадження, відповідно до вимог частини дев`ятої статті 205 КАС України.

Відповідно до частини 4 статті 229 КАС України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

10.02.2016 першим відділом державної виконавчої служби Тернопільського міського управління юстиції отримано заяву від 07.02.2016 публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» про відкриття виконавчого провадження з виконання наказу Господарського суду Тернопільської області Тернопільської області виданого 16.12.2015 по справі №921/938/15-г/5 про стягнення з публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Тернопільміськгаз» на користь публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» 749 590,90 грн. боргу.

16.02.2016 головним державним виконавцем першого відділу державної виконавчої служби Тернопільського міського управління юстиції винесено постанову про відкриття виконавчого провадження №50121080 з виконання наказу господарського суду Тернопільської області від 16.12.2015 по справі №921/938/15-г/5 про стягнення з публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Тернопільміськгаз» на користь публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» 749 590,90 грн. боргу.

01.03.2016 старшим державним виконавцем першого відділу державної виконавчої служби Тернопільського міського управління юстиції винесено постанову про арешт майна боржника та оголошення заборони його відчуження у ВП №50121080.

Також, 01.03.2016 старшим державним виконавцем першого відділу державної виконавчої служби Тернопільського міського управління юстиції винесено у межах ВП №50121080 постанову про стягнення з боржника витрат на проведення виконавчих дій та постанову про стягнення з боржника виконавчого збору на суму 74959,09 грн, яка є предметом оскарження у даній справі та згідно супровідного листа від 01.03.2016 така направлена на адресу позивача (арк. справи 40).

Як слідує з змісту постанови від 01.03.2016 ВП №50121080 про стягнення з боржника виконавчого збору на суму 74959,09 грн, така винесена на підставі статті 28 Закону України від 21 квітня 1999 року (в редакції від 28.12.2015) N 606-XIV "Про виконавче провадження" (надалі Закон N 606-XIV).

Так, згідно частини першої статті 28 Закону N 606-XIV, визначено, що у разі невиконання боржником рішення майнового характеру у строк, встановлений частиною другою статті 25 цього Закону для самостійного його виконання, постановою державного виконавця з боржника стягується виконавчий збір у розмірі 10 відсотків суми, що підлягає стягненню чи поверненню, або вартості майна боржника, що підлягає передачі стягувачу за виконавчим документом. Виконавчий збір стягується незалежно від вчинення державним виконавцем заходів примусового виконання, передбачених цим Законом.

Слід відмітити, що у зв`язку із набранням 05.10.2016 чинності Законом України «Про виконавче провадження» від 02.06.2016 № 1404-VIII (надалі Закон № 1404-VIII) втратив чинність Закон N 606-XIV.

Надалі, 23.08.2016 головним державним виконавцем Тернопільського районного відділу державної виконавчої служби Головного Територіального управління юстиції у Тернопільській області винесено постанову про передачу матеріалів ВП №50121080 до відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Тернопільській області.

29.10.2018 головним державним виконавцем відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Тернопільській області прийнято постанову у ВП №54542866 про об`єднання виконавчих проваджень за №№50120933,50121743,50288112,50667734,50677931,51167849,51476796, 51584834,51584999,51585344,51879779,51879783,54542866 та виконавчого провадження №50121080 (в межах якого винесено оскаржувану постанову про стягнення виконавчого збору) у зведене виконавче провадження №57549964.

Крім того, 13.09.2018 та 26.09.2018 за результатами електронних торгів з реалізації майна боржника складено акти державного виконавця про проведення електронних торгів, на яких реалізовано майно боржника при примусовому виконанні виконавчого провадження про стягнення із позивача заборгованості на користь юридичних осіб та держави.

08.02.2019 головним державним виконавцем відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Тернопільській області прийнято постанову про арешт коштів боржника.

18.02.2020 головним державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Тернопільській області Південно-Західного міжрегіонального управління винесено постанову про розшук боржника.

28.03.2018 головним державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Тернопільській області Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції прийнято постанову про арешт коштів боржника.

31.03.2020 головним державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Тернопільській області Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції винесена постанова ВП №50121080 про закінчення виконавчого провадження з виконання наказу Господарського суду Тернопільської області від 16.02.2015 року №921/938/15-г/5 про стягнення з ПАТ «Тернопільміськгаз» на користь ПАТ Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» на суму 749590,90 грн боргу, згідно пункту 9 частини першої статті 39 Закону № 1404-VIII.

01.04.2020 головним державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Тернопільській області Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції винесено постанову ВП50121080 про виведення виконавчого провадження із зведеного виконавчого провадження ВП57549964.

Водночас, 07.04.2020 відповідачем на підставі статей 3,4,24,25,26,27 Закону № 1404-VIII винесена постанова №61750185 про відкриття виконавчого провадження з примусового виконання постанови №50121080 від 01.03.2016 про стягнення з боржника ПАТ «Тернопільміськгаз» виконавчого збору у розмірі 74959,09 грн., дії щодо винесення якої є предметом оскарження у даній справі (арк. справи 6).

Не погоджуючись із постановою №50121080 від 01.03.2016 про стягнення з боржника виконавчого збору у розмірі 74959,09 грн. та з діями відповідача щодо винесення постанови від 07.04.2020 про відкриття виконавчого провадження №61750185, позивач звернувся до суду з позовом про її скасування.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Правові та організаційні засади щодо примусового виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) визначає Закон № 1404.

У відповідності до пункту 9 частини першої статті 39 Закону України №1404 виконавче провадження підлягає закінченню у разі фактичного виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом.

Положеннями частини третьої статті 40 Закону України № 1404 передбачено, що у разі закінчення виконавчого провадження з підстав, передбачених, зокрема 9 (крім випадку, передбаченого частиною дев`ятою статті 27 цього Закону), частини першої статті 39 цього Закону, якщо виконавчий збір не стягнуто, державний виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня повернення виконавчого документа (закінчення виконавчого провадження) виносить постанову про стягнення виконавчого збору, яку виконує в порядку, встановленому цим Законом.

Згідно з частиною дев`ятою статті 27 Закону України № 1404 виконавчий збір не стягується у разі закінчення виконавчого провадження на підставі пункту 9 частини першої статті 39 цього Закону, якщо рішення було виконано до винесення постанови про відкриття виконавчого провадження.

Як слідує з матеріалів справи, рішення Господарського суду Тернопільської області Тернопільської області від 116.12.2015 по справі №921/939/15-г/5 про стягнення з ПАТ «Тернопільміськгаз» на користь ПАТ Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» 749590,90 грн боргу, згідно повідомлення стягувача було виконано позивачем лише станом на 27.03.2020, тобто після винесення постанови про відкриття виконавчого провадження.

В свою чергу, постанови від 01.03.2016 ВП №50121080 про стягнення з боржника виконавчого збору на суму 74959,09 грн, винесена з дотриманням вимог частини першої статті 28 Закону N 606-XIV, а саме у зв`язку з невиконання боржником рішення майнового характеру у строк, встановлений для самостійного його виконання, що в свою чергу не заперечується і сторонами у справі. Відповідно за наведених обставин, судом не встановлено, а відповідачем не доведено підстав які б свідчили, що така постанова прийнята без дотриманням вимог частини другої статті 2 КАС України.

Слід також відмітити, що відповідно до змісту статті 3 Закону № 1404-VIII підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів як постанови державних виконавців про стягнення виконавчого збору.

Отже, постанова старшого державного виконавця першого відділу державної виконавчої служби Тернопільського міського управління юстиції від 01.03.2016 ВП №50121080 про стягнення з боржника виконавчого збору на суму 74959,09 грн., є виконавчим документом.

Згідно частини п`ятої статті 26 Закону № 1404-VIII виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає про обов`язок боржника подати декларацію про доходи та майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей.

Відповідно, 07.04.2020 відповідачем правомірно на підставі статей 3,4,24,25,26,27 Закону № 1404-VIII винесена постанова №61750185 про відкриття виконавчого провадження з примусового виконання постанови №50121080 від 01.03.2016 про стягнення з боржника ПАТ «Тернопільміськгаз» виконавчого збору у розмірі 74959,09 грн. (арк. справи 6).

Доводи позивача, що виконавчий збір за своєю правовою природою є збором, який сплачується боржником за примусове виконання виконавчого документа та розраховується виходячи з фактично стягнутої або повернутої суми, суд вважає необґрунтованими, оскільки відповідно до частини другої статті 27 Закону України № 1404 виконавчий збір стягується державним виконавцем у розмірі 10 відсотків суми, що підлягає примусовому стягненню, поверненню, або вартості майна боржника, що підлягає передачі стягувачу за виконавчим документом, заборгованості із сплати аліментів.

Зазначена правова позиція узгоджується із висновками Верховного Суду наведеного в постанові від 20.11.2019 у справі № 480/1558/19.

Примусове виконання рішення розпочинається з моменту прийняття державним виконавцем постанови про відкриття виконавчого провадження.

Стягнення виконавчого збору є безумовною дією, яку здійснює державний виконавець у межах виконавчого провадження незалежно від здійснених дій, і є встановленою державою складовою процедури виконавчого провадження, що гарантує ефективне здійснення виконання рішення суду боржником за допомогою стимулювання боржника до намагання виконати виконавчий документ самостійно до відкриття виконавчого провадження у зв`язку із ймовірністю стягнення відповідної суми у випадку примусового виконання.

Правова позиція узгоджується я із висновками Верховного Суду наведеного в постанові від 29.04.2020 у справі № №480/3452/19.

Крім того, як зазначалось раніше, постанова від 01.03.2016 ВП №50121080 про стягнення з боржника виконавчого збору на суму 74959,09 грн, винесена з дотриманням вимог частини першої статті 28 Закону N 606-XIV, а саме якою було визначено, що виконавчий збір стягується незалежно від вчинення державним виконавцем заходів примусового виконання, та підставою для винесення постанови про стягнення виконавчого збору визначено: "невиконання боржником рішення майнового характеру у строк, встановлений для самостійного його виконання", тобто в даному випадку до 23.02.2016 (арк. справи 36).

Крім того, згідно висновку Верховного Суду, викладеного у постанові від 02.05.2018 у справі № П/811/482/17 (К/9901/2149/17), виконавчий збір за своєю правовою природою не є санкцією, що застосовується за невиконання рішення суду. Виконавчий збір є платою за вчинення дій, пов`язаних з примусовим виконанням виконавчого документу, що здійснюються органами державної виконавчої служби, тобто є державним збором (платою) за таку процедуру.

Виключний перелік підстав, за яких виконавчий збір не стягується, визначений в частинах 5, 9 статті 27 Закону України № 1404, які у даному випадку відсутні.

Також суд зазначає, що з моменту відкриття виконавчого провадження та до моменту винесення постанови про закінчення виконавчого провадження державним виконавцем здійснювались дії з примусового виконання зведеного виконавчого провадження до якого було приєднано і наказ Господарського суду Тернопільської області від 16.12.2015 у справі №921/938/15-г/5, що підтверджується матеріалами такого зведеного виконавчого провадження, які були оглянуті у судовому засіданні та ряд дій з яких наведено вище, зокрема відповідачем було вчинено дії щодо реальної реалізації арештованого майна в межах зведеного виконавчого провадження з виконання рішень в користь юридичних осіб та держави.

Посилання позивача на правові висновки викладені у постанові Великої Палати ВСУ від 11 березня 2020 року у справі №2540/3203/18 є безпідставним, оскільки у вказаній справі державний виконавець не проводив виконавчих дій щодо забезпечення примусового виконання рішення суду про стягнення з боржника на користь стягувача присуджених сум за виконавчим листом, а також державний виконавець не стягнув у примусовому порядку суму, зазначену у виконавчому листі. Таким чином, обставини у вказаних справах суттєво відрізняються. Окрім того, у даному випадку оскаржувана постанова від 01.03.2016 ВП №50121080 про стягнення з боржника виконавчого збору винесена на підставі статті 28 Закону N 606-XIV, а у постанові Великої Палати ВСУ від 11 березня 2020 року у справі №2540/3203/18 наведено правові висновки з приводу правового застосування частини другої статті 27 та частини третьої статті 40 Закону № 1404-VIII.

На підставі частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно частини другої статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Враховуючи викладене, позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Судові витрати підлягають розподілу відповідно до приписів статті 139 КАС України.

Керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

В задоволені позовних вимог приватного акціонерного товариства "Тернопільміськгаз" до відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Тернопільській області Південно - Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) про визнання неправомірними дії головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Тернопільській області Південно - Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Лесьної Н.В. щодо винесення постанови ВП № 61750185 від 07.04.2020 про відкриття виконавчого провадження з примусового виконання постанови № 50121080 від 01.03.2016 та про скасування постанови про стягнення виконавчого збору від 01.03.2016 у виконавчому провадженні № 50121080, - відмовити в повному обсязі.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Тернопільський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 07 липня 2020 року.

Реквізити учасників справи:

позивач - приватне акціонерне товариство "Тернопільміськгаз", місцезнаходження: вул. Шептицького, 20, м. Тернопіль, 46006, код ЄДРПОУ: 21155959;

відповідач - відділ примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Тернопільській області Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано Франківськ), місцезнаходження: вул. Грушевського, 8, м. Тернопіль, 46022, код ЄДРПОУ: 34905804.

Головуючий суддя Мірінович У.А.