Ухвала суду № 90233312, 07.07.2020, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

07 липня 2020 року м. ПолтаваСправа № 440/2160/20

Суддя Полтавського окружного адміністративного суду Ясиновський І.Г., розглянувши у порядку письмового провадження заяву представника позивача про ухвалення додаткового рішення про стягнення судових витрат в порядку статей 143, 252 Кодексу адміністративного судочинства України у справі №440/2160/20 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області про визнання протиправним та скасування наказу, зобов`язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

До Полтавського окружного адміністративного суду надійшов позов ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області, у якому просить:

визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області "Про відмову у затвердженні проекту землеустрою та наданні у власність земельної ділянки" №7565-СГ від 16.03.2020, яким ОСОБА_1 відмовлено у затвердженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність площею 2,0000 га, кадастровий номер 5324281300:00:002:0062 із земель сільськогосподарського призначення із цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства, розташованої на території Калениківської сільської ради Решетилівського району Полтавської області за межами населених пунктів;

зобов`язати Головне управління Держгеокадастру у Полтавській області затвердити проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність площею 2,0000 га, кадастровий номер 5324281300:00:002:0062 із земель сільськогосподарського призначення із цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства, розташованої на території Калениківської сільської ради Решетилівського району Полтавської області за межами населених пунктів.

Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 30 червня 2020 року позов ОСОБА_1 (с. Каленики, Решетилівський район, Полтавська область, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) до Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області (вул. Уютна, 23, м. Полтава, ідентифікаційний код 39767930) про визнання протиправним наказу та зобов`язання вчинити певні дії задоволено. Визнано протиправним та скасовано наказ Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області від 16 березня 2020 року №7569-СГ "Про відмову у затвердженні документації із землеустрою та наданні у власність земельної ділянки". Зобов`язано Головне управління Держгеокадастру у Полтавській області затвердити ОСОБА_1 проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки, розташованої на території Калениківської сільської ради Решетилівського району Полтавської області, розмір земельної ділянки 2,00 га, кадастровий номер 5324281300:00:002:0062 із цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства та надати земельну ділянку у власність ОСОБА_1 . Стягнуто на користь ОСОБА_1 (с. Каленики, Решетилівський район, Полтавська область, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області (вул. Уютна, 23, м. Полтава, 36039, ідентифікаційний код 39767930) судові витрати зі сплати судового збору у сумі 840,80 грн /вісімсот сорок гривень вісімдесят копійок/.

06 липня 2020 року представником позивача Кумечко М.С. до суду подано заяву про ухвалення додаткового рішення про стягнення судових витрат в порядку статей 142, 252 Кодексу адміністративного судочинства України. В обґрунтування вказаної заяви адвокат зазначила, що позивачем у даній справі фактично сплачено їй грошову винагороду (гонорар) у розмірі 5300,00 грн, що підтверджується квитанцією від 30.06.2020 №60 та актом виконаних робіт (наданих послуг) від 02.07.2020, а тому судом має бути ухвалено додаткове рішення про стягнення з відповідача - Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області на користь ОСОБА_1 витрат на професійну правничу допомогу, як судових витрат, понесених останнім на оплату послуг адвоката в розмірі 5300,00 грн.

Відповідно до частин першої та другої статті 252 Кодексу адміністративного судочинства України суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо:

1) щодо однієї із позовних вимог, з приводу якої досліджувалися докази, чи одного з клопотань не ухвалено рішення;

2) суд, вирішивши питання про право, не визначив способу виконання судового рішення;

3) судом не вирішено питання про судові витрати.

Заяву про ухвалення додаткового судового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання судового рішення.

Частинами третьою та четвертою цієї статті визначено, що суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може розглянути питання ухвалення додаткового судового рішення в судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

Про відмову в ухваленні додаткового рішення суд постановляє ухвалу.

Відповідно до частини п`ятої статті 252 Кодексу адміністративного судочинства України додаткове рішення або ухвала про відмову у прийнятті додаткового рішення можуть бути оскаржені.

Дослідивши зміст заяви про ухвалення додаткового рішення про стягнення судових витрат в порядку статей 143, 252 Кодексу адміністративного судочинства України у справі №440/2160/20, суд не вбачає підстав для ухвалення додаткового судового рішення відповідно до статті 252 Кодексу адміністративного судочинства України, з огляду на наступне.

Так, згідно зі статтею 132 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) сторін та їхніх представників, що пов`язані із прибуттям до суду; 3) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз; 4) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 5) пов`язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи.

Стаття 134 Кодексу адміністративного судочинства України передбачає, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

За змістом статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

За відсутності відповідної заяви або неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Як вказано у рішенні Полтавського окружного адміністративного суду від 30.06.2020 у справі №440/2160/20, у позовній заяві зазначено, що повний розрахунок вартості послуг адвоката та докази оплати гонорару адвокату будуть надані після складання сторонами актів виконаних робіт (наданих послуг). Разом з тим, станом на дату постановлення рішення у даній справі позивачем не надано до суду жодних доказів фактичної оплати ним послуг адвоката, акту виконаних робіт (наданих послуг) та детального опису робіт (наданих послуг), а також обґрунтованої заяви про стягнення з відповідача витрат на правничу допомогу на користь позивача із зазначенням повної суми понесених витрат. Виходячи з викладеного, у спірному випадку відсутні підстави для стягнення з відповідача на користь позивача судових витрат на професійну правничу допомогу.

Отже, вказане свідчить про те, що при ухваленні судового рішення у справі №440/2160/20 судом питання щодо стягнення з відповідача на користь позивача витрат на правничу допомогу вирішено та, як наслідок, відмовлено у стягненні таких витрат.

Окрім цього, за приписами статті 143 Кодексу адміністративного судочинства України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.

Учасники справи, свідки, експерти, спеціалісти, перекладачі можуть оскаржити судове рішення щодо судових витрат, якщо це стосується їхніх інтересів.

Якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог.

Для вирішення питання про судові витрати суд призначає судове засідання, яке проводиться не пізніше п`ятнадцяти днів з дня ухвалення рішення по суті позовних вимог.

У випадку, передбаченому частиною третьою цієї статті, суд виносить додаткове рішення в порядку, визначеному статтею 252 цього Кодексу.

Разом з тим, суд зауважує, що адвокатом позивача до закінчення розгляду даної справи жодна заява, в якій було б вказано на намір у подальшому у визначений вказаною статтею строк звернутися до суду для вирішення питання щодо відшкодування витрат на правничу допомогу після ухвалення рішення по суті позовних вимог, не подавалася.

Зважаючи на викладене, суд дійшов висновку про відмову в ухваленні додаткового рішення за заявою адвоката позивача у справі №440/2160/20.

На підставі викладеного, керуючись статтями 139, 143, 252 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

У задоволенні заяви представника позивача про ухвалення додаткового судового рішення про стягнення судових витрат в порядку статті 143, 252 Кодексу адміністративного судочинства України у справі №440/2160/20 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області про визнання протиправним та скасування наказу, зобов`язання вчинити певні дії - відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Другого апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення з урахуванням положень пункту 3 розділу VI "Прикінцеві положення" Кодексу адміністративного судочинства України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються у відповідності до пункту 15.5 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції Закону України № 2147-VIII від 03 жовтня 2017 року).

Суддя І.Г. Ясиновський