Рішення № 90233261, 07.07.2020, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 липня 2020 року м. ПолтаваСправа № 440/2647/20

Полтавський окружний адміністративний суд у складі судді Бойка С.С., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у письмовому провадженні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

25 травня 2020 року ОСОБА_1 звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про визнання протиправним та скасування рішення про відмову у призначені пенсії за віком на пільгових умовах від 23.04.2020 №31 та зобов`язання призначити пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" з 11.03.2020.

В обґрунтування позовних вимог посилався на те, що він має право на пенсію на пільгових умовах на підставі п. 2 ч. 2 ст. 114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", однак відповідач своїм рішенням №31 від 23.04.2020 відмовив у призначенні пенсії за віком посилаючись на відсутність пільгового стажу роботи підтвердженого і установленому законом порядку.

Відповідачем до суду подано відзив на позов згідно якого останній просив відмовити в задоволенні адміністративного позову посилаючись на відсутність у позивача стажу роботи підтвердженого в установленому законом порядку.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 01.06.2020 відкрито провадження у справі за даним позовом, розгляд справи здійснюється за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи (у письмовому провадженні).

Згідно з частиною п`ятою статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

Статтею 258 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.

При цьому, як визначено частиною другою статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України, розгляд справи по суті за правилами спрощеного позовного провадження починається з відкриття першого судового засідання. Якщо судове засідання не проводиться, розгляд справи по суті розпочинається через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі.

Зважаючи на достатність наданих сторонами доказів та повідомлених обставин, суд розглянув справу у порядку письмового провадження.

Відповідно до вимог статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України справу розглянуто у порядку письмового провадження, у зв`язку з чим на підставі частини четвертої статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України фіксування судового засідання технічними засобами не здійснювалось.

Дослідивши матеріали справи, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, оцінивши докази, що мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив такі факти та відповідні до них правовідносини.

З 11.10.2013 ОСОБА_1 отримує пенсію по інвалідності.

22.04.2020 позивач звернувся до Гадяцького об`єднаного УПФУ із заявою про перехід з пенсії по інвалідності на пенсію за віком на пільгових умовах за списком №2.

Рішенням Головного управління ПФУ в Полтавській області №31 від 23.04.2020 відмовлено гр. ОСОБА_1 в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах у зв`язку з відсутністю необхідного пільгового стажу 12 років 6 місяців підтвердженого в установленому законом порядку.

Позивач, не погоджуючись із вказаним рішенням, звернувся до суду із цим позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Положеннями частини другої статті 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до пункту "б" частини першої статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" (далі по тексту Закон №1788-ХІІ) на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи: працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах, і не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах.

До досягнення віку, встановленого абзацом першим цього пункту, право на пенсію за віком на пільгових умовах мають жінки 1970 року народження і старші після досягнення ними такого віку: 50 років - по 31 березня 1965 року включно; 50 років 6 місяців - з 1 квітня 1965 року по 30 вересня 1965 року; 51 рік - з 1 жовтня 1965 року по 31 березня 1966 року; 51 рік 6 місяців - з 1 квітня 1966 року по 30 вересня 1966 року; 52 роки - з 1 жовтня 1966 року по 31 березня 1967 року; 52 роки 6 місяців - з 1 квітня 1967 року по 30 вересня 1967 року; 53 роки - з 1 жовтня 1967 року по 31 березня 1968 року; 53 роки 6 місяців - з 1 квітня 1968 року по 30 вересня 1968 року; 54 роки - з 1 жовтня 1968 року по 31 березня 1969 року; 54 роки 6 місяців - з 1 квітня 1969 року по 30 вересня 1969 року; 55 років - з 1 жовтня 1969 року по 31 грудня 1970 року.

За відсутності стажу роботи, встановленого абзацом першим цього пункту, у період до 1 квітня 2024 року пенсія за віком на пільгових умовах призначається за наявності стажу роботи: з 1 квітня 2015 року по 31 березня 2016 року - не менше 25 років 6 місяців у чоловіків і не менше 20 років 6 місяців у жінок; з 1 квітня 2016 року по 31 березня 2017 року - не менше 26 років у чоловіків і не менше 21 року у жінок; з 1 квітня 2017 року по 31 березня 2018 року - не менше 26 років 6 місяців у чоловіків і не менше 21 року 6 місяців у жінок; з 1 квітня 2018 року по 31 березня 2019 року - не менше 27 років у чоловіків і не менше 22 років у жінок; з 1 квітня 2019 року по 31 березня 2020 року - не менше 27 років 6 місяців у чоловіків і не менше 22 років 6 місяців у жінок; з 1 квітня 2020 року по 31 березня 2021 року - не менше 28 років у чоловіків і не менше 23 років у жінок; з 1 квітня 2021 року по 31 березня 2022 року - не менше 28 років 6 місяців у чоловіків і не менше 23 років 6 місяців у жінок; з 1 квітня 2022 року по 31 березня 2023 року - не менше 29 років у чоловіків і не менше 24 років у жінок; з 1 квітня 2023 року по 31 березня 2024 року - не менше 29 років 6 місяців у чоловіків і не менше 24 років 6 місяців у жінок.

Працівникам, які не мають стажу роботи із шкідливими і важкими умовами праці, передбаченого абзацом першим цього пункту, але мають не менше половини стажу на зазначених роботах, за наявності передбаченого загального стажу роботи пенсії за віком на пільгових умовах призначаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого абзацом першим частини першої статті 26 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування": чоловікам - на 1 рік за кожні 2 роки 6 місяців такої роботи; жінкам - на 1 рік за кожні 2 роки такої роботи. Зазначене зменшення пенсійного віку жінкам застосовується також у період збільшення віку виходу на пенсію по 31 грудня 2021 року.

Атестація робочих місць здійснюється на підприємствах, в організаціях та установах незалежно від форм власності і господарювання згідно з Порядком проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 1 серпня 1992 року № 442 (далі - Порядок), та розробленими на виконання цієї постанови Методичними рекомендаціями для проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженими постановою Міністерства праці України (далі - Мінпраці) від 1 вересня 1992 року № 41 (далі - Методичні рекомендації).

Відповідно до зазначених нормативних актів основна мета атестації полягає у регулюванні відносин між власником або уповноваженим ним органом і працівниками у галузі реалізації права на здорові й безпечні умови праці, пільгове забезпечення, пільги та компенсації за роботу у несприятливих умовах.

Згідно з пунктом 4 Порядку та підпунктом 1.5 пункту 1 Методичних рекомендацій періодичність проведення атестації робочих місць визначається безпосередньо колективним договором підприємства і проводиться не рідше одного разу на 5 років. Відповідальність за своєчасне та якісне проведення атестації покладається на керівника підприємства чи організації.

Атестація робочих місць відповідно до Порядку та Методичних рекомендацій передбачає: установлення факторів і причин виникнення несприятливих умов праці; санітарно-гігієнічне дослідження факторів виробничого середовища, важкості й напруженості трудового процесу на робочому місці; комплексну оцінку факторів виробничого середовища і характеру праці на відповідність їхніх характеристик стандартам безпеки праці, будівельним та санітарним нормам і правилам; установлення ступеня шкідливості й небезпечності праці та її характеру за гігієнічною класифікацією; обґрунтування віднесення робочого місця до категорії зі шкідливими (особливо шкідливими), важкими (особливо важкими) умовами праці; визначення (підтвердження) права працівників на пільгове пенсійне забезпечення за роботу у несприятливих умовах; складання переліку робочих місць, виробництв, професій та посад із пільговим пенсійним забезпеченням працівників; аналіз реалізації технічних і організаційних заходів, спрямованих на оптимізацію рівня гігієни, характеру і безпеки праці.

Відповідно до положень Порядку відомості про результати атестації робочих місць заносяться до картки умов праці, форма якої затверджується Мінпраці разом з Міністерством охорони здоров`я України. Перелік робочих місць, виробництв, професій і посад з пільговим пенсійним забезпеченням працівників, який складається за результатами проведеної атестації робочих місць, після погодження з профспілковим комітетом затверджується наказом по підприємству, організації і зберігається протягом 50 років. Витяги з наказу додаються до трудової книжки працівників, професії та посади яких внесено до переліку.

Комплексний аналіз норм Закону № 1788-ХІІ та Порядку дає підстави дійти висновку, що необхідними умовами для виникнення у особи права на пенсійне забезпечення на пільгових умовах відповідно до пункту "б" статті 13 Закону № 1788-ХІІ є встановлення факту перебування особи на посаді або виконання нею робіт, що містяться у списку № 2, а також документальне підтвердження зайнятості працівника за відповідною професією за результатами атестації умов праці, яке полягає у наявності результатів атестації відповідного робочого місця за умовами праці. Документами, які підтверджують результати атестації робочого місця за умовами праці, можуть бути: карта умов праці, наказ по підприємству про затвердження переліку робочих місць, виробництв, професій і посад з пільговим пенсійним забезпеченням працівників; трудова книжка із записом про витяг із зазначеного наказу або з додатком такого витягу.

Відсутність підтвердження вищезгаданих обставин не породжує виникнення права на зарахування пільгового стажу.

Аналогічний висновок щодо застосування норм матеріального права міститься, зокрема, у постановах Верховного Суду України від 10.09.13 та 25.11.14 (справи №№ 21-183а13, 21-519а14 відповідно).

Судом встановлено, що позивачем разом із заявою про призначення / перерахунок пенсії подано копію трудової книжки, архівну довідку адміністрації міського округу міста Октябрський, Республіки Башкортостан від 28.01.2020 №6-ф з додатком, №5404 від 27.01.2014, наказ по ремонтно-наладчому управлінню від 28.06.1978 №23/а, довідку про підтвердження трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній видана ПАТ БК "Букрос" від 25.04.2019 №02-44/231, наказ Державного комітету України по нафті та газу Акціонерного товариства відкритого типу Бурова компанія "Букрос" "Про атестацію робочих місць" від 21.07.1994 №230, перелік робочих місць, виробництв, професій та посад з пільговим пенсійним забезпеченням по акціонерному товариству відкритого типу бурова компанія "Букрос" затверджений 10.07.1994, архівні довідки архівного відділу адміністрації міста Нягані, ХМАО - Югра, Тюменська область від 29.01.2020 №31 та №31/2, довідка архівного відділу Адміністрації міста Нягані від 02.02.2000 №19, довідка про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній видана ПАТ "Укрнафта" від 22.04.2019 №01/01/10/05101/01-06-42, наказ ВАТ "Укрнафта" Нафтогазвидобування Управління "Полтаванафтогаз" від 25.07.1994 №249 з додатком, висновок експертизи на правильність застосування Списків виробництв, професій, посад і показників, згідно з якими призначаються пенсії за віком на пільгових умовах у ВАТ "Укрнафта" від 12.08.2020 №142, довідка про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній від 06.05.2019 №214/07 видана філією "Будівельно-монтажної фірми" "УКРГАЗПРОМБУД" Будівельно-монтажного управління №2, довідка видана філією "Будівельно-монтажної фірми" "УКРГАЗПРОМБУД" Будівельно-монтажного управління №2 від 06.05.2019 №215/07, наказ Будівельно-монтажної фірми "УКРГАЗПРОМБУД" від 03.03.2005 №24 "Про атестацію робочих місць за умовами праці для пільгового пенсійного забезпечення" з додатком та висновок експертизи на правильність застосування Списків виробництв, професій, посад і показників, згідно з якими призначаються пенсії за віком на пільгових умовах у будівельно - монтажній фірмі "Укргазпромбід" від 22.11.2006 №04-9819.

Зі змісту архівної довідки адміністрації міського округу міста Октябрський від 27.02.2014 №5404, судом встановлено, що ОСОБА_2 працював підсобним робітником 2 розряду с почасово-преміальною оплатою праці с 01.07.1982 з 01.08.1983 присвоєно 2 розряд слюсаря по ремонту та обслуговуванню технологічних установок в діючих цехах газопереробного заводу з відрядною оплатою праці, в особовій картці найменування професії з 010.08.1983 вказано слюсар по ремонту та обслуговуванню технологічного устаткування 3 розряду. В особовій картці форми Т-2 інформація про навчальні відпустки, відпустки без збереження заробітної плати та інші відволікання від роботи відсутня.

Разом з тим, зі змісту архівної довідки Архівного відділу адміністрації міста Нягані ХМАО - Югра, Тюменської області від 29.01.2020 №31, судом встановлено, що ОСОБА_1 з 01.04.1995 прийнятий в/монтажником 5 розряду у вишкомонтажний будівельний цех, з 01.07.1995 призначений бригадиром вишкомонтажної бригади. Адміністративні відпустки, відпустки без збереження заробітної плати, учбові відпустки не вказані. Документів спростовуючих повну зайнятість не знайдено. Товариство знаходиться на території м. Нягань, яке знаходиться північніше 60 градусів північної широти в Хантимансійському автономному окрузі Тюменської області. У відповідності до переліку районів Крайньої Півночі та місцевостей, прирівняних до районів Крайньої Півночі затвердженого Постановою Радою Міністрів СРСР від 10.11.1967 №1029"Про пільги для осіб, працюючих в цих районах та місцевості" Хантимансійський округ прирівняний до районів Крайньої Півночі.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про безпідставність тверджень відповідача про відсутність у позивача документів підтверджуючих в установленому законом порядку роботу у період з 01.07.1982 по 01.04.1986 та з 02.04.1995 по 31.12.1996 із шкідливими і важкими умовами праці.

З урахуванням наведеного, рішення ГУПФ України у Полтавській області від 23.04.20 №31 належить визнати протиправним та скасувати.

Разом з цим, стосовно позовної вимоги про зобов`язання відповідача призначити ОСОБА_1 пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" з 11.03.2020, суд звертає увагу на те, що питання про наявність підстав для призначення пенсії за віком на пільгових умовах відноситься до повноважень органу Пенсійного фонду - ГУПФ України в Полтавській області, і, за відсутності всіх вихідних даних, необхідних для вирішення цього питання, не може бути розглянуте по суті судом.

При цьому суд враховує висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 07.03.18 у справі №233/2084/17.

Водночас суд, з метою ефективного поновлення прав позивача, вважає за необхідне вийти за межі позовних вимог та зобов`язати ГУПФУ у Полтавській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 22.04.20 з урахуванням висновків суду.

За вищевикладених обставин, позовні вимоги належить задовольнити частково.

Щодо стягнення судових витрат, суд зазначає наступне.

Згідно ст. 134 КАС України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Відповідно до частини 1 статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Відповідно до частини 3 статті 139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

Факт сплати позивачем судового збору у розмірі 840,80 грн. підтверджується дублікатом квитанцією від 19.05.2020.

Також судом встановлено, що 14.05.2020 між гр. ОСОБА_1 (клієнт) та Адвокатським бюро "Катерини Григоренко" (адвокат) укладено договір про надання правової допомоги, за умовами якого гонорар адвоката становить 3000 грн.

Позивачем надано акт виконаних робіт (наданих послуг) від 22.05.2020 на загальну суму 3000 грн, в якому зазначено детальний опис робіт (наданих послуг), квитанцію про оплату гонорару від 22.05.2020 Б/Н, свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю, ордер.

При цьому законодавством не встановлено права суду змінювати розмір гонорару і втручатися у правовідносини адвоката та його клієнта.

Дослідивши акт виконаних робіт за договором, оцінивши усі необхідні аспекти цієї справи: складність та обсяг виконаних адвокатом робіт, час, витрачений на виконання відповідних робіт, значення справи для сторони, зважаючи на часткове задоволення адміністративного позову, суд вважає за необхідне стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області на користь позивача витрати зі сплати судового збору в розмірі 420,40 грн. та витрат, пов`язаних з правничою допомогою адвоката в сумі 1 500 грн.

Відомості про інші судові витрати у справі відсутні.

Керуючись статтями 2, 3, 6-10, 72-77, 90, 241-246, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, Полтавський окружний адміністративний суд

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області (вул. Соборності, буд.66, м. Полтава, 36014, код ЄДРПОУ 13967927) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області від 23.04.20 №31.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 22.04.2020 про перехід з пенсії по інвалідності на пенсію за віком на пільгових умовах за списком №2 з урахуванням висновків суду.

У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області на користь ОСОБА_1 судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 420,40 грн (чотириста двадцять гривень сорок копійок) та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 1 500 грн. (одна тисячі п`ятсот гривень).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду з урахуванням особливостей подання апеляційних скарг, встановлених пунктом 15.5 частини 1 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України в редакції від 03.10.2017 року.

Апеляційна скарга на дане рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення, з урахуванням положень пункту 3 розділу VI "Прикінцеві положення" Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя С.С. Бойко