Рішення № 90233249, 07.07.2020, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 липня 2020 року м. ПолтаваСправа № 440/2779/20

Полтавський окружний адміністративний суд у складі судді Бойка С.С., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

01 червня 2020 року ОСОБА_1 звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про визнання протиправними дій щодо відмови в призначенні пенсії за віком з 21.02.2020 з урахуванням вимог ч. 2 ст. 40 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" та зобов`язання призначити пенсію за віком відповідно до ч. 2 ст. 40 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" із застосуванням середньої заробітної плати в Україні, з якої сплачено страхові внески, обчисленні як середній показник за 2017, 2018, 2019 роки із застосуванням величини оцінки одного страхового стажу в розмірі 1% починаючи з 21.02.2020.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на те, що після досягнення 60 річного віку він звернувся до Пенсійного фонду України із заявою про призначення пенсії за віком. Однак у призначенні пенсії йому було відмовлено, оскільки пенсія за вислугу років була йому призначена 01.12.2014. 08.05.2020 позивач звернувся до ГУ Пенсійного фонду України у Полтавській області із заявою про призначення пенсії відповідно до ч. 2 ст. 40 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" із застосуванням середньої заробітної плати в Україні, з якої сплачено страхові внески, обчисленні як середній показник за 2017, 2018, 2019 роки із застосуванням величини оцінки одного року страхового стажу у розмірі 1 % починаючи з 21.02.2020. Вказана заява залишена без задоволення у зв`язку з чим ОСОБА_1 звернувся до суду з цим позовом.

19.03.2020 відповідачем до суду подано відзив на позовну заяву у якому зазначено, що відповідачу правомірно відмовлено у призначенні пенсії за віком, оскільки відсутні правові підстави для її призначення.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 09.06.2020 відкрито провадження у справі за даним позовом, розгляд справи здійснюється за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників.

За приписами пункту 2 частини першої статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) справи щодо оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат.

Відповідно до частини другої статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України справи, визначені частиною першою цієї статті, суд розглядає у строк не більше тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі.

При цьому, як визначено частиною другою статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове засідання не проводиться, розгляд справи по суті розпочинається через тридцять днів, а у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу, - через п`ятнадцять днів з дня відкриття провадження у справі.

Розглянувши матеріали справи, суд встановив наступне.

З 01.12.2014 ОСОБА_1 призначена пенсія за вислугу років як працівнику охорони здоров`я.

Виплата пенсії не здійснювалась, у зв`язку із тим, що 03.12.2014 ОСОБА_1 працевлаштувалась на посаду, яка дає право на пенсію за вислугою років, а саме завідувача, лікаря комунальної гігієни Новосанжарського районного лабораторного відділення Кобеляцького міжрайонного відокремленого підрозділу лабораторних досліджень Державної установи "Полтавський обласний лабораторний центр Держсанепідслужби України", що підтверджується наявними в матеріалах справи розпорядженням та наказом.

21.02.2020 позивач звернулась до Новосанжарського відділу обслуговування громадян (сервісний центр) Головного управління Пенсійного фонду України з заявою про призначення пенсії за віком.

Відповідачем проведено перерахунок пенсії позивача відповідно до ч. 3 ст. 45 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" з дня подання позивачем відповідної заяви, а саме з 21.02.2020. При проведенні перерахунку пенсії у зв`язку зі зміною буду пенсії позивачу був застосований показник середньої заробітної плати за 2014, 2015, 2016 роки - 3764,40 грн.

08.05.2020 ОСОБА_1 звернувся до відповідача з заявою про призначення та виплату пенсії за віком вперше відповідно до ч. 2 ст. 40 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" із застосуванням середньої заробітної плати в Україні, з якої сплачено страхові внески, обчислені як середній показник за 2017, 2018, 2019 роки із застосуванням величини оцінки одного року страхового стажу в розмірі 1%, починаючи з дати виникнення права на неї (тобто з 21.02.2020).

Листом від 18.05.2020 №1600-0318-8/20919 відповідач надіслав позивачу розпорядження про призначення пенсії, копії розрахунків стажу та заробітку, які враховані під час призначення (перерахунку) пенсії.

Вказаний лист суд розцінює як відмову відповідача у проведенні перерахунку пенсії позивача, що також підтверджується відзивом у якому вказано, що відмова у призначенні пенсії є правомірною.

Не погоджуючись з такими діями відповідача, позивач звернулась до суду із цим позовом за захистом своїх прав та інтересів.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з того, що ст. 9 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" №1058-ІV від 09.07.2003 (далі - Закон № 1058-ІV) передбачено, що відповідно до цього Закону в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності; 3) пенсія у зв`язку з втратою годувальника.

Згідно ст. 10 Закону №1058-ІV особі, яка має одночасно право на різні види пенсії (за віком, по інвалідності, у зв`язку з втратою годувальника), призначається один із цих видів пенсії за її вибором. Особі, яка має право на довічну пенсію, призначається один з видів довічної пенсії за її вибором.

Виходячи з системного аналізу норм Закону №1058-ІV, виплата пенсії за вислугу років згідно з Законом України "Про пенсійне забезпечення", не входить до правового регулювання цього Закону, а регулюється виключно Законом України "Про пенсійне забезпечення", оскільки є спеціальною пенсією для конкретно визначеного кола осіб.

Після призначення пенсію за вислугу років, позивач не отримував будь-якої пенсії з передбачених Законом №1058-ІV, тому звертаючись до відповідача із заявою 20.20.2020 про призначення їй пенсії за віком, позивач використав право на призначення пенсії відповідно до Закону №1058-ІV вперше.

Згідно з ч. 3 ст. 45 Закону № 1058-ІV, переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду. При переведенні з одного виду пенсії на інший за бажанням особи може враховуватися заробітна плата (дохід) за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії.

Відтак, ч. 3 ст. 45 Закону №1058-ІV регламентовано порядок переведення з одного виду пенсії, призначеної саме за Законом України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", на інший.

Водночас, ОСОБА_1 раніше було призначено пенсію на підставі Закону України "Про пенсійне забезпечення", який передбачає інші підстави та порядок призначення пенсії, ніж ті, що передбачені Законом України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

Тобто, за призначенням пенсії відповідно до Закону №1058-ІV в лютому 2020 року позивач звернувся вперше.

Відповідно до ч. 2 ст. 40 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії визначається за формулою:

Зп = Зс х (Ск : К), де:

Зп - заробітна плата (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, у гривнях;

Зс - середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії.

На думку суду, ч. 3 ст. 45 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" може бути застосована лише за бажанням та згодою пенсіонера при переведенні його з одного виду пенсії на інший вид в межах правового регулювання одним Законом України.

У той же час, відповідачем не надано, а судом не встановлено доказів висловлення позивачем бажання стосовно застосування вказаної норми. Крім того, як встановлено судом, позивач не звертався про переведення його на інший вид пенсії, а звернувся про призначення пенсії за віком вперше.

Відповідно до правової позиції, викладеної у постанові Верховного Суду від 03.10.2018 у справі №428/450/17, особі, якій до досягнення загального пенсійного віку була призначена та виплачувалась пенсія іншого виду і на підставі іншого Закону, при зверненні із заявою про призначення пенсії за віком відповідно до Закону №1058-ІV у зв`язку із досягненням такого віку пенсія повинна обраховуватись на підставі положень ст. 40 Закону №1058-ІV як вперше призначена.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним судом у постановах від 06.03.2018 у справі №520/6664/17, від 05.07.2018 у справі №565/645/17, від 22.01.2019 у справі №577/2457/17.

Зважаючи на це, суд приходить до висновку, що відповідач не надав суду доказів, які б могли спростувати доводи позивача і не довів правомірність своїх дій.

Таким чином, відповідачем протиправно відмовлено позивачу в призначенні пенсії за віком з урахуванням вимог ч. 2 ст. 40 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", а відтак дії відповідача щодо відмови у призначенні пенсії ОСОБА_1 з урахуванням вимог ч. 2 ст. 40 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" слід визнати протиправними.

Враховуючи те, що позивач звернувся з заявою про призначення пенсії за віком 21.02.2020 вперше, пенсію позивачу слід нараховувати починаючи саме з цієї дати відповідно до вимог ч. 2 ст. 40 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" та із застосуванням середньої заробітної плати, з якої сплачено страхові внески обчислені як середній показник за 2017, 2018 та 2019 роки із застосуванням величини оцінки одного року страхового стажу в розмірі 1%.

Таким чином, позовні вимоги підлягають задоволенню.

Відповідно до приписів ч. 1 ст. 139 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

Позивачем при зверненні до суду сплачено судовий збір у розмірі 840,80 грн, що підтверджено квитанцією від 09.06.2020, а тому вказані кошти підлягають стягненню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Щодо клопотання позивача про встановлення судового контролю

Згідно з частиною першою статті 382 Кодексу адміністративного судочинства України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

Наведена норма процесуального закону не є імперативною та передбачає право суду на власний розсуд, виходячи з фактичних обставин справи, приймати рішення про необхідність чи недоцільність у зобов`язанні суб`єкта владних повноважень подати звіт про виконання судового рішення. Вирішуючи питання щодо встановлення судового контролю суд враховує надані позивачем докази, особливості покладених на суб`єкта владних повноважень обов`язків згідно з судовим рішенням та його можливості ці обов`язки виконати без достатніх зволікань.

У цій справі позивачем не обґрунтовано необхідність застосування заходів судового контролю, а у суду відсутні підстави вважати, що відповідач буде ухилятись від виконання судового рішення після набрання ним законної сили.

З урахуванням наведеного, у задоволенні клопотання позивача про встановлення судового контролю належить відмовити.

Керуючись статтями 241-245 Кодексу адміністративного судочинства України,

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області (вул. Соборності, буд. 66, м. Полтава, 36014, код ЄДРПОУ 13967927) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії задовольнити повністю.

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області щодо відмови в призначенні пенсії за віком ОСОБА_1 пенсії за віком з урахуванням вимог ч. 2 ст. 40 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області перерахувати та виплачувати ОСОБА_1 пенсію за віком відповідно до ч. 2 ст. 40 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" із застосуванням середньої заробітної плати в Україні, з якої сплачено страхові внески, обчислені як середній показник за 2017, 2018, 2019 роки із застосуванням величини оцінки одного року страхового стажу в розмірі 1% починаючи з 21.02.2020.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області на користь ОСОБА_1 судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 840 (вісімсот сорок) гривень 80 (вісімдесят) копійок.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду з урахуванням особливостей подання апеляційних скарг, встановлених пунктом 15.5 частини 1 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України в редакції від 03.10.2017 року.

Апеляційна скарга на дане рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення (з дня складення повного судового рішення у разі проголошення скороченого рішення), з урахуванням положень пункту 3 розділу VI "Прикінцеві положення" Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя С.С. Бойко