Рішення № 90233246, 07.07.2020, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 липня 2020 року м. ПолтаваСправа № 440/2735/20

Полтавський окружний адміністративний суд у складі судді Бойка С.С., розглянувши у порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

29 травня 2020 року ОСОБА_1 звернулася до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про визнання протиправними дій щодо не зарахування до страхового стажу періоду роботи на ДП "ВО "Знамя" з липня 2009 року по серпень 2016 року включно та зобов`язання зарахувати до страхового стажу період роботи на ДП "ВО "Знамя" з липня 2009 року по серпень 2016 року включно та здійснити перерахунок пенсії.

В обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1 посилалась на те, що відповідачем протиправно відмовлено у зарахуванні до її страхового стажу періоду роботи на ДП ВО "Знамя" з липня 2009 року по серпень 2016 року з урахуванням її заробітку за цей період. Відмовлено у проведенні перерахунку пенсії з урахуванням такого заробітку, оскільки під час її роботи підприємством вирахувані із заробітної плати позивача внески до Пенсійного фонду України не сплачувалися. Водночас, відповідно до довідки, наданої підприємством, у зв`язку зі скрутним фінансово-економічним станом внески до Пенсійного фонду за вказаний період не перераховані. На переконання позивача, застрахована особа не несе жодної відповідальності за порушення, вчинене підприємством-страхувальником.

Ухвалою суду від 01.06.2020 позовну заяву залишено без руху.

Ухвалою від 15.06.2020 відкрито провадження у справі за даним позовом, розгляд справи вирішено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи (у письмовому провадженні).

25 червня 2020 року судом одержано відзив Головного управління ПФУ в Полтавській області на позов, у якому представник відповідача просив у задоволенні позовних вимог відмовити, посилаючись на їх необґрунтованість та безпідставність. Звертав увагу на відсутність підстав для проведення перерахунку пенсії позивача з урахуванням заробітку за період з липня 2009 року по серпень 2016 року, оскільки чинний механізм нарахування пенсій передбачає, що розмір пенсії кожного пенсіонера визначається індивідуально у залежності від набутого ним страхового стажу та отриманого заробітку, з якого сплачувались страхові внески. Оскільки, за даними системи персоніфікованого обліку страхові внески та єдиний соціальний внесок із заробітної плати позивача ДП ВО "Знамя" не сплачені, підстави для врахування такого заробітку при обчисленні пенсії відсутні.

Відповідно до приписів статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), зокрема, справи щодо оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг.

Справи, визначені частиною першою цієї статті, суд розглядає у строк не більше тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі.

У справах, визначених частиною першою цієї статті, заявами по суті справи є позов та відзив.

Дослідивши докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, суд встановив наступні обставини.

Записами у трудовій книжці ОСОБА_1 , копію якої залучено до матеріалів справи, підтверджено, що позивач з 10.12.1971 по 08.08.2016 працювала на Полтавському заводі "Знамя".

Факт працевлаштування та період роботи ОСОБА_1 на ДП "ВО "Знамя" відповідачем під сумнів не ставляться.

Даними системи персоніфікованого обліку Пенсійного фонду України підтверджено, що у період з 2004 по серпень 2016 ОСОБА_1 нарахована заробітна плата на ДП ВО "Знамя", однак страхові внески / єдиний соціальний внесок до Пенсійного фонду України роботодавцем не сплачені, що визнається сторонами.

ОСОБА_1 перебуває на пенсійному обліку та отримує пенсію за віком.

11 вересня 2019 року позивач звернулася до Головного управління ПФУ в Полтавській області із заявою, у якій просила зарахувати період її роботи з липня 2009 по серпень 2016 року на ДП ВО "Знамя" до страхового стажу та здійснити перерахунок пенсії з урахуванням заробітної плати за вказаний період.

Листом від 25.09.2019 №4797/Г-02 пенсійний орган повідомив ОСОБА_1 про відсутність підстав для перерахунку страхового стажу та пенсії, оскільки при розрахунку розміру пенсії враховується виключно заробіток, з якого сплачувались внески до Пенсійного фонду України.

Не погодившись з такою відповіддю суб`єкта владних повноважень, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 46 Основного Закону передбачено, що Громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.

Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

У відповідності до пункту 1 частини першої статті 8 Закону України від 9.07.03 №1058-IV "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" (надалі - Закон №1058-IV) право на отримання пенсій та соціальних послуг із солідарної системи мають громадяни України, які застраховані згідно із цим Законом та досягли встановленого цим Законом пенсійного віку чи визнані особами з інвалідністю в установленому законодавством порядку і мають необхідний для призначення відповідного виду пенсії страховий стаж, а в разі смерті цих осіб - члени їхніх сімей, зазначені у статті 36 цього Закону, та інші особи, передбачені цим Законом.

За змістом статті 1 Закону №1058-IV:

застрахована особа - фізична особа, яка відповідно до цього Закону підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню і сплачує (сплачувала) та/або за яку сплачуються чи сплачувалися у встановленому законом порядку страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування та до накопичувальної системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування;

страхові внески - кошти відрахувань на соціальне страхування, збір на обов`язкове державне пенсійне страхування та страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, сплачені (які підлягають сплаті) згідно із законодавством, що діяло раніше; надходження від сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, що спрямовуються на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування;

страхувальники - роботодавці та інші особи, які відповідно до закону сплачують єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування та/або є платниками відповідно до цього Закону.

Згідно з абзацом першим частини першої статті 24 Закону №1058-IV страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.

Частинами першою та другою статті 20 Закону №1058-IV передбачено, що страхові внески обчислюються виключно в грошовій формі, у тому числі з виплат (доходу), що здійснюються в натуральній формі.

Обчислення страхових внесків із сум, виражених в іноземній валюті, здійснюється шляхом перерахування зазначених сум у національну валюту України за курсом валют, установленим Національним банком України на день обчислення страхових внесків.

Обчислення страхових внесків застрахованих осіб, зазначених у пунктах 1, 2, 5 - 7, 9, 10, 12, 15, 17 і 18 статті 11 цього Закону, здійснюється страхувальниками на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких провадиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування (обчислення) заробітної плати (доходу), грошового забезпечення, на які відповідно до цього Закону нараховуються страхові внески.

Відповідно до частини шостої цієї статті страхувальники зобов`язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду.

А в силу положень частини десятої згаданої статті, якщо страхувальники несвоєчасно або не в повному обсязі сплачують страхові внески, до них застосовуються фінансові санкції, передбачені цим Законом, а посадові особи, винні в порушенні законодавства про сплату страхових внесків, несуть дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно із законом.

Положеннями частини дванадцятої статті 20 Закону №1058-IV визначено, що страхові внески підлягають сплаті незалежно від фінансового стану платника страхових внесків.

Суд звертає увагу на те, що предметом спору у даній справі є наявність або відсутність правових підстав для зарахування до страхового стажу позивача періоду роботи у ДП ВО "Знамя" з липня 2009 року по серпень 2016 року та перерахунку пенсії ОСОБА_1 з урахуванням її заробітної плати за цей період.

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у постанові від 04.09.2018 у справі №482/434/17 зазначив, що страхові внески є складовою умовою існування солідарної системи і підлягають обов`язковій сплаті, перерахунок пенсії провадиться з урахуванням часу, коли особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню, та за який підприємством, де працює людина, (страхувальником) сплачені щомісячні страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.

За змістом вищезазначених норм Закону №1058-IV, обов`язок зі сплати страхових внесків та відповідальність за несвоєчасну або не в повному обсязі сплату страхових внесків законом покладено на страхувальника.

Отже, відсутність в інформаційній базі системи персоніфікованого обліку даних про сплату страхових внесків для нарахування пенсії не є підставою для позбавлення позивача права на перерахунок пенсії.

Таким чином, позивач не повинен відповідати за неналежне виконання підприємством-страхувальником свого обов`язку щодо належної сплати страхових внесків, а наявність заборгованості підприємства по страховим внескам не може бути підставою для не зарахування до страхового стажу при перерахунку пенсії позивача періодів його роботи.

Згідно з частиною п`ятою статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Оскільки наведені вище висновки Верховного Суду стосуються застосування вищевикладених норм Закону №1058-IV, ці висновки враховуються судом у цій справі.

Суд зазначає, що факт працевлаштування ОСОБА_1 на ДП ВО "Знамя" у спірний період та нарахування їй заробітної плати підтверджено залученими до матеріалів справи копією трудової книжки, відомостями з системи персоніфікованого обліку ПФУ та не заперечуються відповідачем.

Разом з тим з копії довідки ДП ВО "Знамя" №14-115 від 10.09.2019 суд вбачає, що ОСОБА_1 , яка працювала на Державному підприємстві Виробниче об`єднання "Знамя", у тому числі з липня 2009 року по момент звільнення (08.08.2016) заробітна плата їй нараховувалася відповідно до відпрацьованого часу внески до Пенсійного фонду України, а потім і єдиний соціальний внесок вираховувались із нарахованої заробітної плати. Проте, у зв`язку із скрутним фінансово-економічним станом підприємства (провадження процедури санації з 2002 по 2016 роки та відкриття ліквідаційної процедури підприємства 25.05.2016 року, котра триває і по теперішній час), утримані із нарахованої заробітної плати внески до ПФУ та єдиний соціальний внесок з липня 2009 року по теперішній час підприємством не перераховувалися.

Несплата ДП ВО "Знамя" страхованих внесків до Пенсійного фонду України не має наслідком позбавлення позивача права на зарахування періодів її роботи до страхового стажу для перерахунку пенсії.

Як наслідок, відсутність в інформаційній базі системи персоніфікованого обліку Пенсійного фонду України даних про сплату страхових внесків для нарахування пенсії за період з 01.07.2009 по 08.05.2016 не є підставою для позбавлення позивача права на перерахунок пенсії.

Отже, дослідивши та оцінивши наявні у матеріалах докази суд доходить до висновку, що дії пенсійного органу щодо не зарахування до страхового стажу ОСОБА_1 періодів роботи на ДП ВО "Знамя" з липня 2009 по серпень 2016 року не відповідають вимогам чинного законодавства, а тому є протиправними.

При цьому, суд враховує, що в силу положень частини шостої статті 20 Закону №1058-IV базовим звітним періодом для нарахування страхових внесків є календарний місяць.

А відтак, належним способом захисту прав позивача є визнання протиправними дій відповідача щодо незарахування до страхового стажу ОСОБА_1 періодів роботи на ДП ВО "Знамя" з 01.07.2009 по 08.08.2016 з урахуванням заробітку та зобов`язання ГУ ПФУ в Полтавській області зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 період роботи на ДП ВО "Знамя" з 01.07.2009 по 08.08.2016 з урахуванням заробітку за цей період та здійснити відповідний перерахунок пенсії.

Зважаючи на встановлені в ході судового розгляду фактичні обставини справи та враховуючи вищенаведені норми законодавства, якими урегульовано спірні відносини, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог.

Згідно з частиною третьою статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

Разом з цим, як визначено частиною восьмою цієї статті, у випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.

А відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Оскільки передумовою для виникнення даного спору стали протиправні дії відповідача, які виразилися у протиправній відмову у перерахунку пенсії, суд вважає за необхідне компенсувати судові витрати позивача у повному розмірі.

Керуючись статтями 241-245 Кодексу адміністративного судочинства України,

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області (вул. Соборності, 66, м. Полтава, 36014, код ЄДРПОУ 13967927) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області щодо не зарахування до страхового стажу ОСОБА_1 періодів роботи на Державному підприємстві "Виробниче об`єднання "Знамя" з 01 липня 2009 року по 08 серпня 2016 року включно з урахуванням заробітку.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 період її роботи на Державному підприємстві "Виробниче об`єднання "Знамя" з 01 липня 2009 року по 08 серпня 2016 року включно з урахуванням заробітку за цей період.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1 з урахуванням періоду роботи на Державному підприємстві "Виробниче об`єднання "Знамя" з 01 липня 2009 року по 08 серпня 2016 року включно з урахуванням заробітку за цей період.

В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області на користь ОСОБА_1 судові витрати у розмірі 840 грн 80 коп. (вісімсот сорок гривень вісімдесят копійок).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду з урахуванням особливостей подання апеляційних скарг, встановлених пунктом 15.5 частини 1 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України в редакції від 03.10.2017 року.

Апеляційна скарга на дане рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня його підписання, з урахуванням положень пункту 3 розділу VI "Прикінцеві положення" Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя С.С. Бойко