Рішення № 90233228, 07.07.2020, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 липня 2020 року м. ПолтаваСправа № 440/1175/20

Полтавський окружний адміністративний суд у складі судді Бойка С.С., розглянувши у порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ОЛТЕКС" до управління містобудування та архітектури виконавчого комітету Кременчуцької міської ради Полтавської області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

02 березня 2020 року Товариство з обмеженою відповідальністю "ОЛТЕКС" звернулося до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до управління містобудування та архітектури Виконавчого комітету Кременчуцької міської ради Полтавської області про визнання протиправними дій щодо відмови у надання містобудівних умов та обмежень для проектування об`єктів будівництва: "Реконструкція нежитлової будівлі - розважального центру за рахунок перепланування та прибудови по віл. Ігоря АДРЕСА_1 , 33 в м. АДРЕСА_2 , АДРЕСА_3 " та зобов`язання видати містобудівні умови та обмеження для проектування об`єктів будівництва: "Реконструкція нежитлової будівлі - розважального центру за рахунок перепланування та прибудови по віл. АДРЕСА_3 ".

В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на те, що відмова відповідача у видачі містобудівних умов та обмежень для проектування будівництва, суперечить вимогам Конституції України, Земельного кодексу України та Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності". Стверджував, що реконструкція нежитлової будівлі - розважального центру за рахунок перепланування та прибудови по вул. Ігоря АДРЕСА_3 відповідає цільовому призначенню орендованої позивачем земельної ділянки та генеральному платну території м. Кременчука. Вказував, на те, відповідачем безпідставно позбавлено ТОВ "ОЛТЕКС" можливості використовувати земельну ділянку за цільовим призначенням для реконструкції нежитлової будівлі.

Ухвалою суду від 10.03.2020 провадження по справі відкрито, розгляд справи вирішено здійснювати за правилами загального позовного провадження.

27.03.2020 управлінням містобудування та архітектури виконавчого комітету Кременчуцької міської ради Полтавської області до суду подано відзив на позовну заяву у якому відповідач просив відмовити у задоволенні адміністративного позову посилаючись на те, що Кабінетом Міністрів України м. Керменчук внесено до Списку історичних населених місць, а тому за приписами ч. 3 ст. 17 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" для розроблення та затвердження генеральних планів вказаного міста необхідна наявність історико-археологічного опорного плану, в якому зазначається інформація про об`єкти культурної спадщини. Історико-археологічний опорний план м. Кременчука до цього часу не затверджено а тому у відповідності до постанови Кабміну від 21.02.2018 №92 проектна документація на нове будівництво, реконструкцію та капітальний ремонт у межах історичного ареолу повинна розроблятися з урахуванням вимог історико-містобудівного обґрунтування. Вказана норма була чинною до 01.01.2019, а відтак на цей час неможливо застосувати норму яка б дозволяла проектування будівництва за наявності історико-містобудівного обґрунтування, про що повідомлено позивача.

Позивач явку свого уповноваженого представника в судове засідання не забезпечив надав до суду клопотання про розгляд справи без його участі.

Відповідач явку свого уповноваженого представника в судове засідання не забезпечив, хоча про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином.

Відповідно до приписів частини четвертої статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Враховуючи положення пункту 10 частини першої статті 4, частини дев`ятої статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України, суд вирішив розгляд справи здійснювати у порядку письмового провадження.

Дослідивши матеріали справи, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи.

20.01.2020 між Кременчуцькою міською радою Полтавської області (орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "ОЛТЕКС" (орендар) укладено договір оренди землі від 30.01.2020 за умов якого орендодавець надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку з кадастровим №5310436100:08:005:0872 для будівництва та обслуговування будівель кредитно-фінансових установ для розширення основної території по вул. Ігоря Сердюка, 33 в м. Кременчуці.

Товариство з обмеженою відповідальністю "ОЛТЕКС" звернулося до управління містобудування та архітектури виконавчого комітету Кременчуцької міської ради Полтавської області з заявою про видачу містобудівних умов і обмежень для проектування об`єкта будівництва: реконструкція нежитлової будівлі - розважального центру за рахунок перепланування та прибудови по АДРЕСА_3 .

Листом від 20.02.2020 за вих. №28-06/0263 управління містобудування та архітектури виконавчого комітету Кременчуцької міської ради Полтавської області позивачу відмовлено у наданні містобудівних умов та обмежень для проектування об`єкта будівництва у зв`язку з невідповідністю містобудівній документації, згідно частини третьої статті 29 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" .

Зазначено, що відповідно до п. 9 Постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 №92 "Про внесення змін до Порядку визначення меж та режимів використання історичних ареалів населених місць, обмеження господарської діяльності на території історичних ареалів населених місць" у разі не затвердження історико-архітектурного опорного плану населеного місця, що внесене до Списку історичних населених місць України, проектна документація на нове будівництво, реконструкцію та капітальний ремонт у межах історичного ареалу розробляється з урахуванням вимог історико - містобудівного обґрунтування, порядок розроблення якого визначається наказом Мінкультури та Мінрегіону.

З 01.01.2019 за умови відсутності затвердженого в установленому порядку історико-архітектурного опорного плану будь - яке нове будівництво, реконструкція та капітальний ремонт в історичних населених місцях у тому числі в тих, в яких визначені історичні ареали, є неможливим. Проектна документація на вищевизначені види будівництва в історичних населених місцях повинна розроблятися виключно відповідно до затвердженого в установленому порядку історико-архітектурного опорного плану.

На сьогоднішній день місто Кременчук не має затвердженого в установленому порядку історико-архітектурного опорного плану.

Позивач не погодився з відмовою у наданні містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки, у зв`язку з чим звернувся до суду з цим позовом.

Надаючи правову оцінку викладеним обставинам, суд зазначає наступне.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини третьої статті 24 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", органи місцевого самоврядування та їх посадові особи діють лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією і законами України, та керуються у своїй діяльності Конституцією і законами України, актами Президента України, Кабінету Міністрів України, а в Автономній Республіці Крим - також нормативно-правовими актами Верховної Ради і Ради міністрів Автономної Республіки Крим, прийнятими у межах їхньої компетенції.

Згідно з підпунктом 9 пункту а) частини першої статті 31 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", до відання виконавчих органів міських рад належать власні (самоврядні) повноваження, стосовно надання відповідно до закону містобудівних умов і обмежень забудови земельних ділянок.

Частиною другою статті 24 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" забудова земельної ділянки здійснюється в межах її цільового призначення, встановленого відповідно до законодавства.

З матеріалів справи судом встановлено, що позивачу в оренду передано земельну ділянку з кадастровим номером 5310436100:08:005:0872, для будівництва кредитно-фінансових установ для розширення основної території по вул. АДРЕСА_1 33, м. Кременчук.

Відповідно до частини першою статті 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю.

У зв`язку з відмовою відповідача видати містобудівні умови та обмеження позивачу, порушено право останнього на забудову земельної ділянки в межах її цільового призначення.

Крім того, частиною третьою статті 17 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" передбачено, що для населених пунктів, занесених до Списку історичних населених місць України, в межах визначених історичних ареалів у складі генерального плану населеного пункту визначаються режими регулювання забудови та розробляється історико-архітектурний опорний план, в якому зазначається інформація про об`єкти культурної спадщини.

Постановою Кабінету Міністрів України від 26.07.2001 №878 "Про затвердження Списку історичних населених місць України" місто Кременчук включено у Список історичних населених місць України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 13.03.3002 №318 затверджено Порядок визначення меж та режимів використання історичних ареалів населених місць, обмеження господарської діяльності на території історичних ареалів населених місць.

Разом з тим, постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 №92 пункти 8 та 9 Порядку визначення меж та режимів використання історичних ареалів населених місць, обмеження господарської діяльності на території історичних ареалів населених місць викладено у наступній редакції "Проектна документація на нове будівництво, реконструкцію та капітальний ремонт (крім реконструкції та капітального ремонту квартир чи окремих приміщень, які здійснюються без зміни об`ємно-просторових характеристик) у межах історичних ареалів населених місць розробляється з урахуванням вимог затвердженого в установленому законом порядку історико-архітектурного опорного плану.

У разі незатвердження історико-архітектурного опорного плану населеного місця, що внесене до Списку історичних населених місць України, проектна документація на нове будівництво, реконструкцію та капітальний ремонт (крім реконструкції та капітального ремонту квартир чи окремих приміщень, які здійснюються без зміни об`ємно-просторових характеристик) у межах історичного ареалу розробляється з урахуванням вимог історико-містобудівного обґрунтування, порядок розроблення якого визначається наказом Мінкультури та Мінрегіону."

Вказана норма підлягала застосуванню до 01.01.2019.

У ході розгляду справи, судом встановлено, що історико-археологічний опорний план м. Кременчука на день звернення позивача із заявою про надання містобудівних умов та обмежень не затверджено.

Відсутність правового регулювання питання надання містобудівних умов та обмежень та не виконання Кременчуцькою міською радою покладених на неї обов`язків, а саме не затвердження історико-археологічного опорного плану м. Кременчука не може бути підставою для позбавлення позивача права вільного користування орендованою ним земельною ділянкою шляхом її забудову в межах цільового призначення.

Згідно з частиною другою статті 77 КАС України, в адміністративний справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Таким чином, відмова відповідача у видачі містобудівних умов та обмежень є протиправною та прийнятою з порушенням прав позивача.

Частиною першою статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.

За приписами статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.

Керуючись частиною другою статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суд застосовує Європейську конвенцію з прав людини та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Згідно статті 1 Першого протоколу Конвенції кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

У справі "Рисовський проти України" (заява № 29979/04) Суд підкреслив особливу важливість принципу "належного урядування". Він передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб (див. рішення у справах "Беєлер проти Італії" [ВП] (Beyeler v. Italy [GC]), заява № 33202/96, п. 120, ECHR 2000-I, "Онер`їлдіз проти Туреччини" [ВП] (Oneryildiz v. Turkey [GC]), заява № 48939/99, п. 128, ECHR 2004-XII, "Megadat.com S.r.l. проти Молдови" (Megadat.com S.r.l. v. Moldova), заява № 21151/04, п. 72, від 8 квітня 2008 року, і "Москаль проти Польщі" (Moskal v. Poland), заява № 10373/05, п. 51, від 15 вересня 2009 року). Зокрема, на державні органи покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок (див., наприклад, рішення у справах "Лелас проти Хорватії" (Lelas v. Croatia), заява № 55555/08, п. 74, від 20 травня 2010 року, і "Тошкуце та інші проти Румунії" (Toscuta and Others v. Romania), заява № 36900/03, п. 37, від 25 листопада 2008 року) і сприятимуть юридичній визначеності у цивільних правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси (див. зазначені вище рішення у справах "Онер`їлдіз проти Туреччини" (Oneryildiz v. Turkey), п. 128, та "Беєлер проти Італії" (Beyeler v. Italy), п. 119).

Принцип "належного урядування", як правило, не повинен перешкоджати державним органам виправляти випадкові помилки, навіть ті, причиною яких є їхня власна недбалість (див. зазначене вище рішення у справі "Москаль проти Польщі" (Moskal v. Poland), n. 73). Будь-яка інша позиція була б рівнозначною, inter alia, санкціонуванню неналежного розподілу обмежених державних ресурсів, що саме по собі суперечило б загальним інтересам (див. там само). З іншого боку, потреба виправити минулу "помилку" не повинна непропорційним чином втручатися в нове право, набуте особою, яка покладалася на легітимність добросовісних дій державного органу (див., mutatis mutandis, рішення у справі "Пінкова та Пінк проти Чеської Республіки" (Pincova and Pine v. the Czech Republic), заява № 36548/97, п. 58, ECHR 2002-VIII). Іншими словами, державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов`язків (див. зазначене вище рішення у справі "Лелас проти Хорватії" (Lelas v. Croatia), п. 74). Ризик будь-якої помилки державного органу повинен покладатися на саму державу, а помилки не можуть виправлятися за рахунок осіб, яких вони стосуються (див., серед інших джерел, mutatis mutandis, зазначене вище рішення у справі "Пінкова та Пінк проти Чеської Республіки" (Pincova and Pine v. the Czech Republic), n. 58, а також рішення у справі "Ґаші проти Хорватії" (Gashi v. Croatia), заява № 32457/05, п. 40, від 13 грудня 2007 року, та у справі "Трґо проти Хорватії" (Trgo v. Croatia), заява № 35298/04, п. 67, від 11 червня 2009 року). У контексті скасування помилково наданого права на майно принцип "належного урядування" може не лише покладати на державні органи обов`язок діяти невідкладно, виправляючи свою помилку (див., наприклад, рішення у справі "Москаль проти Польщі" (Moskal v. Poland), п. 69), а й потребувати виплати відповідної компенсації чи іншого виду належного відшкодування колишньому добросовісному власникові (див. зазначені вище рішення у справах "Пінкова та Пінк проти Чеської Республіки" (Pincova and Pine v. the Czech Republic), n. 53, та "Тошкуце та інші проти Румунії" (Toscuta and Others v. Romania), п. 38).

Застосовуючи до спірних правовідносин практику ЄСПЛ суд дійшов висновку, що Управлінням містобудування та архітектури Виконавчого комітету Кременчуцької міської ради Полтавської області не дотримано принципу "належного урядування", оскільки Кременчуцька міська рада у 2020 році передала позивачу земельну ділянку в оренду саме для будівництва та обслуговування будівель кредитно-фінансових установ. При цьому позивач, як отримуючи земельну ділянку у користування, мав певні правомірні очікування щодо можливості її забудови в подальшому.

Разом з тим, відповідач фактично позбавив позивача права на використання земельної ділянки згідно її цільового призначення без надання йому будь - якої компенсації.

У зв`язку із викладеним суд вважає, що відповідачем не дотримано і концепції "правомірних очікувань", викладеної, зокрема, у рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Пайн Велі Девелопмент ЛТД та інші проти Ірландії", яка полягає у тому, що в особи, якщо вона дотрималась усіх вимог законодавства, виникають правомірні очікування, тобто особа має усі підстави вважати, що рішення уповноваженого органу є дійсним, та розраховувати на певний стан речей.

За викладених обставин суд вважає, що у спірних правовідносинах Управління містобудування та архітектури Виконавчого комітету Кременчуцької міської ради Полтавської області прийняло рішення без дотримання критеріїв, визначених частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, а також принципу "належного урядування" та концепції "правомірних очікувань".

Обираючи ефективний спосіб захисту прав позивач суд, враховуючи те, що правові наслідки для позивача породжує саме рішення відповідача, а не його дії, а тому належним способом захисту порушених прав позивача буде визнання протиправним та скасування рішення управління містобудування та архітектури Виконавчого комітету Кременчуцької міської ради Полтавської області, викладеного у формі листа від 20.02.2020 №28-06/0263, про відмову у наданні ТОВ "ОЛТЕКС" містобудівних умов та обмежень для проектування будівництва: реконструкція нежитлової будівлі - розважального центру за рахунок перепланування та прибудови по вул. Ігоря Сердюка, 33 в м. АДРЕСА_2 , Полтавська область та зобов`язання управління містобудування та архітектури виконавчого комітету Кременчуцької міської ради Полтавської області повторно розглянути заяву ТОВ "ОЛТЕКС" про надання містобудівних умов та обмежень для проектування об`єкта будівництва від 18.02.2020, з урахуванням висновків суду.

Враховуючи викладене, позов підлягає частковому задоволенню.

Розподіл судових витрат проведено у відповідності до вимог статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України.

Керуючись статтями 241-245 Кодексу адміністративного судочинства України,

У Х В А Л И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "ОЛТЕКС" (вул. Ігоря Сердюка, буд. 33, м. Кременчук, Полтавська область, 39600, код ЄДРПОУ 21061840) до управління містобудування та архітектури виконавчого комітету Кременчуцької міської ради Полтавської області (площа Перемоги, 2, м. Кременчук, Полтавська область, 39600, код ЄДРПОУ 02498790) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення управління містобудування та архітектури виконавчого комітету Кременчуцької міської ради Полтавської області, викладене у формі листа від 20.02.2020 №28-06/0263, про відмову у наданні Товариству з обмеженою відповідальністю "ОЛТЕКС" містобудівних умов та обмежень для проектування об`єкта будівництва: реконструкція нежитлової будівлі - розважального центру за рахунок перепланування та прибудови по вул. Ігоря Сердюка, 33 в м. Кременчук, Полтавська область.

Зобов`язати управління містобудування та архітектури виконавчого комітету Кременчуцької міської ради Полтавської області повторно розглянути заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "ОЛТЕКС" про надання містобудівних умов та обмежень для проектування об`єкта будівництва від 18.02.2020, з урахуванням висновків суду.

У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ОЛТЕКС" (вул. Ігоря Сердюка, буд. 33, м. Кременчук, Полтавська область, 39600, код ЄДРПОУ 21061840) за рахунок бюджетних асигнувань управління містобудування та архітектури виконавчого комітету Кременчуцької міської ради Полтавської області (площа Перемоги, 2, м. Кременчук, Полтавська область, 39600, код ЄДРПОУ 02498790) судові витрати зі сплати судового збору у сумі 1051,00 грн (одна тисяча п`ятдесят одна гривня нуль копійок).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду з урахуванням особливостей подання апеляційних скарг, встановлених пунктом 15.5 частини 1 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України в редакції від 03.10.2017 року.

Апеляційна скарга на дане рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня його підписання (з дня складення повного судового рішення у разі проголошення скороченого рішення), з урахуванням положень пункту 3 розділу VI "Прикінцеві положення" Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя С.С.Бойко